Історія України. 8 клас. Галімов

§ 19. Воєнно-політичні події 1650-1653 рр.

Тестові завдання

rnk.com.ua/109597

ПРИГАДАЙТЕ

1. Назвіть найважливіші битви першого періоду Хмельниччини.
2. Якими були умови Зборівської угоди?
3. На яких засадах була створена й розбудовувалася Козацька держава?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про перебіг воєнних дій у 1650—1653 рр.;
про умови Білоцерківського договору та Кам'янецької угоди;
чому і як були здійснені молдавські походи козацьких військ;
яким було внутрішньо- та зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.

1. Відновлення воєнних дій. Битва під Берестечком

• Чи змінила характер збройної боротьби битва під Берестечком? Що, на вашу думку, спричинило поразку в ній козаків?

Із листопада 1650 р. уряд Речі Посполитої активно готувався до воєнних дій проти України. 8 лютого 1651 р. командувачі його військ гетьман М. Калиновський і брацлавський воєвода Станіслав Лянцкоронський за наказом короля розгорнули наступ на Східному Поділлі. 10—12 лютого 40-тисячне військо М. Калиновського захопило містечко Красне. У бою загинув один із найближчих соратників Б. Хмельницького, брацлавський полковник Данило Нечай.

1—10 березня розгорнулися бої за Вінницю. Попри значну кількісну перевагу ворожого війська козаки на чолі з полковником Іваном Богуном утримували місто до приходу підмоги. Уманський полк Йосипа Глуха завдав удару підрозділам Речі Посполитої, які в паніці відступили. Розвиваючи наступ, козаки захопили Бар, Хмільник, Шаргород, Меджибіж та інші міста. Спроба військ Речі Посполитої заволодіти Східним Поділлям завершилася провалом. Вони втратили 8 тис. осіб і всю артилерію.

Вирішальна битва воєнної кампанії 1651 р. відбулася на Волині, неподалік міста Берестечко. 15 червня 1651 р. з-під Тернополя до Берестечка рушило військо Б. Хмельницького. До нього приєдналося 30—40-тисячне військо кримських татар на чолі з ханом Іслямом III Гераєм. Битва під Берестечком розпочалася 18 червня 1651 р. Сторони зазнавали значних втрат, особливо кримські татари. Військо Речі Посполитої приготувалося до вирішального бою, але Б. Хмельницький хотів уникнути його. Хан повідомив гетьмана, що наступного дня через мусульманське свято кримські татари не можуть воювати, а також попередив про втому і пригніченість його воїнів.

Цікаві факти

В Україні у селі Пляшева Рівненської області в 1966 р. було відкрито історико-меморіальний заповідник «Поле Берестейської битви», відомий також як «Козацькі могили». У 2008 р. заповідник здобув статус національного.

Історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» у селі Пляшеве (Рівненська область)

• За додатковими джерелами проведіть віртуальну екскурсію до заповідника.

Під час битви частини Речі Посполитої перейшли в наступ на позиції кримських татар. Серед останніх зчинилася паніка, і вони кинулися тікати. Іслям III Герай не зміг їх зупинити.

Усвідомлюючи поразку, Б. Хмельницький відвів козаків до укріпленого табору, влаштованого в долині річки Пляшівка. Залишивши наказним гетьманом Ф. Джеджалія, він рушив за ханом. Наздогнавши Ісляма III Герая, Б. Хмельницький був змушений визнати, що повернути на поле битви виснажене втечею і зневірене кримськотатарське військо неможливо.

Працюємо з джерелом

Зі щоденника польського жовніра С. Освенцима про загибель Д. Нечая (1651 р.)

Нечай, полковник брацлавський, один із найголовніших серед повстанців бунтівник, якому самі козаки надавали перше місце після Хмельницького, скочив на коня й робив сам те, що належало робити доброму юнакові, і козаків спонукав пірначем до оборони. Але, не маючи змоги організувати належний опір, мужньо обороняючись, поліг. (Щоденник Станіслава Освенцима (російською мовою) // Киевская старина. — 1892.)

• Яку оцінку дав автор останнім діям Д. Нечая? За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про козацького полковника Д. Нечая.

Б. Хмельницький почав збирати армію біля Білої Церкви для нової вирішальної битви. У той час укріплений козацький табір під Берестечком перебував в облозі та відбивав атаки частин противника. Визволити війська з оточення мав І. Богун. За його наказом через болото та Пляшівку збудували переправу, якою й вивели основні сили козацької армії та всю полкову артилерію. Проте значну частину повстанських загонів було розбито.

• Працюємо разом. Метод «Два — чотири — усі разом». Визначте, чи вплинула битва під Берестечком на перебіг збройної боротьби. Що спричинило поразку козаків у битві?

2. Укладення Білоцерківського договору

• Чи міг Білоцерківський договір забезпечити тривалий мир? Поясніть свою думку.

На кінець серпня 1651 р. Б. Хмельницькому вдалося зібрати 60-тисячну армію, до якої приєдналося 40-тисячне військо ногайських татар. Козацько-татарська армія розмістилася на добре укріплених позиціях під містом Біла Церква. Сюди з-під Берестечка прибуло 35-тисячне коронне військо, очолюване М. Потоцьким. Проте постійні напади повстанських загонів, нестача продовольства, спалахи хвороб обмежували їхні можливості. Так, від хвороби помер противник Б. Хмельницького відомий воєначальник князь Я. Вишневецький.

Зверніть увагу

Після поразки під Берестечком Козацька держава опинилася у важкій ситуації. Розуміючи небезпеку на північному кордоні, Б. Хмельницький із весни 1651 р. різними дипломатичними заходами намагався стримати можливий удар литовського гетьмана Я. Радзивілла в тил козацького війська. Проте вже за кілька днів після битви під Берестечком литовське військо почало наступ. Вирішальна битва відбулася під Ріпками 26 червня 1651 р. Литовські війська оточили Чернігів і захопили Київ. Однак дії козацьких сил у тилу литовської армії не дали можливості Я. Радзивіллу об'єднатися з основними силами Корони Польської.

Бої 13—15 вересня були невдалими для коронного війська та змусили М. Потоцького відмовитися від намірів провести вирішальну битву. Не допомогли їм й успіхи литовського гетьмана Я. Радзивілла, який захопив Київ (незабаром йому довелося залишити місто, щоб не потрапити в оточення). Поширювалися чутки, що з Криму на допомогу Б. Хмельницькому днями прибуде Іслям III Герай із великим військом. Зважаючи на це, представники Речі Посполитої погодилися на пропозицію Б. Хмельницького розпочати переговори, однак висунули умови, які перекреслювали більшість здобутків повстанців. Це викликало бунт у козацькому війську, який підтримала частина татар. Жорстоко придушивши його, гетьман погодився підписати договір на досить важких для Гетьманщини умовах.

Постать в історії

У битві під Ріпками в червні 1651 р. загинув козацький полковник Мартин Небаба, який здивував усіх неймовірною мужністю. Втративши під час бою праву руку, він перехопив шаблю лівою та продовжив битися. Віддаючи йому належну шану, Я. Радзивілл наказав насипати високу могилу над місцем поховання козака. Шведські дипломати називали М. Небабу «одним із найкращих полковників Хмельницького», а тогочасні польські діячі характеризували його як людину «надзвичайної хоробрості».

• За додатковими джерелами підготуйте біографічну довідку про полковника М. Небабу.

За Білоцерківським договором територію Гетьманщини було обмежено Київським воєводством, а козацький реєстр скорочено до 20 тис. осіб. Козаки мали право селитися тільки на державних землях Київського воєводства, а ті, хто залишився поза реєстром, поверталися до своїх панів. Шляхта знову отримувала свої маєтки, а до Брацлавського й Чернігівського воєводств поверталася польська влада.

Гетьман мав підпорядковуватися королю й коронному гетьману, був позбавлений права дипломатичних відносин з іншими державами й мусив розірвати союз із Кримським ханатом. Пани не могли притягувати своїх підданих до суду за участь у війні. Права і привілеї православної церкви зберігали. Польським військам заборонили розміщуватися на території Київського воєводства. Гетьман мав призначати генеральну старшину й полковників за згодою короля. Б. Хмельницький зберіг посаду гетьмана, але після його смерті право призначати та звільняти гетьмана переходило до короля.

Цікаві факти

Голландський художник Абрагам ван Вестерфельд був надвірним живописцем литовського гетьмана Я. Радзивілла. Він супроводжував його й замальовував події, свідком яких був.

Укладення Білоцерківського договору 1651 р. Художник А. ван Вестерфельд

• Як автор картини відобразив процес укладення угоди?

Влада Речі Посполитої вважала, що Білоцерківським договором вона остаточно приборкала повстанців. Однак Вальний сейм не ухвалив його. Б. Хмельницький перестав вважати його чинним. Основним здобутком Білоцерківського договору було збереження Козацької держави.

3. Молдавські походи козацького війська. Битва під Батогом

• Якою була головна мета молдавських походів?

У роки Хмельниччини гетьман Б. Хмельницький і його син Тиміш Хмельницький здійснили чотири походи до Молдавського князівства. Їхньою метою було позбавити Річ Посполиту можливості використати терени Молдавського князівства як плацдарм для наступу на українські землі та домогтися її певної політичної ізоляції. При цьому Б. Хмельницький прагнув схилити Молдавське князівство до укладення династичного союзу шляхом одруження Т. Хмельницького з дочкою молдавського господаря Василя Лупу Розандою. До того ж друга дочка В. Лупу була одружена з литовським князем Я. Радзивіллом. Завдяки шлюбу свого сина гетьман хотів започаткувати власну династію в Гетьманщині та в такий спосіб зрівнятися з іншими державами тогочасної Європи. Також він сподівався спробувати забезпечити нейтралітет Литви у своїй боротьбі.

У серпні-вересні 1650 р. відбувся перший молдавський похід, очолюваний Б. Хмельницьким і кримським калга-султаном Киримом Гераєм. Козацько-татарське військо (60 тис. козаків і 30 тис. татар) заволоділо столицею Молдавського князівства містом Ясси. В. Лупу уклав договір, за яким вступав у союз із Б. Хмельницьким і відмовлявся допомагати Речі Посполитій.

Однак після поразки козацького війська в битві під Берестечком В. Лупу розірвав угоду. У липні-серпні 1652 р. Б. Хмельницький і Т. Хмельницький на чолі 35-тисячного козацько-татарського війська вирушили до Ясс, щоб примусити молдавського господаря виконувати умови договору.

Тиміш Хмельницький. Невідомий художник. XVII ст.

Оскільки це не відповідало інтересам Речі Посполитої, гетьман М. Калиновський вирішив перешкодити цьому походу. Біля гори Батіг поблизу Ладижина на шляху українського війська він розташував укріплений табір із військами (35 тис. осіб разом зі слугами). 22 травня 1652 р., прибувши під Батіг, Б. Хмельницький з’ясував, що кількість війська М. Калиновського значно менша за розміри польського табору. Він наказав атакувати його з усіх боків, оскільки розумів, що неможливо захищати весь табір одночасно. Атаки козаків і татар на табір тривали 22—23 травня та завершилися повним розгромом противників. У битві загинули близько 10 тис. коронних воїнів і сам М. Калиновський.

Козацько-молдавський союз було поновлено, відбулося вінчання Т. Хмельницького та Розанди Лупу. У квітні 1653 р. В. Лупу внаслідок державного перевороту втратив престол і звернувся по допомогу до Б. Хмельницького. До Молдавського князівства гетьман направив 8-тисячний загін козаків на чолі з Т. Хмельницьким. Після повернення влади В. Лупу вмовив його на похід проти Волощини. Однак цей похід зазнав поразки та став приводом до об’єднання сил Речі Посполитої, Волощини і Трансільванії проти Козацької держави.

Працюємо з джерелом

Із листа Б. Хмельницького до гетьмана Речі Посполитої М. Калиновського (1652 р.)

...Не хочу таїти від вашої милості, що зухвалий мій син Тиміш зібрав кілька тисяч війська для того, щоб змусити до шлюбу дочку молдавського господаря. Застерігаю вас, ваша милість, аби ви відступили з військом до польського кордону і звільнили волоське порубіжжя, яке займаєте; син мій за характером запальний і на вашій особі може зробити першу пробу свого воєнного щастя. (Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький. — Л., 1930, с. 122.)

• 1. Про що повідомляв М. Калиновського гетьмана Б. Хмельницький? 2. Чому, на вашу думку, М. Калиновський вважав зміст листа образою його гідності?

У липні 1653 р. В. Лупу знову втратив владу, і до союзу проти Козацької держави приєдналося Молдавське князівство. Останній молдавський похід відбувся в серпні-вересні 1653 р. За наказом гетьмана Т. Хмельницький повів 6-тисячний козацький загін на допомогу В. Лупу. Однак похід завершився поразкою. Козаки опинилися в облозі в Сучавській фортеці. Т. Хмельницький був важко поранений і через декілька днів помер. За умовами почесної капітуляції козаки припинили опір, залишили Сучаву та повернулися додому.

Козаки зустрічають тіло загиблого Т. Хмельницького. Художник О. Курилас

4. Облога Жванця. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.

• У чому, на вашу думку, полягала складність внутрішньо- і зовнішньополітичного становища Козацької держави наприкінці 1653 р.?

Після поразки під Батогом коронне військо під командуванням Стефана Чарнецького в лютому 1653 р. вдерлося на Брацлавщину, знищуючи міста й села. Однак під Уманню воно було розгромлене козаками під проводом полковника І. Богуна. У травні 1653 р. Б. Хмельницький із 30 тис. козаків і 12—15 тис. татар вирушив з Умані в новий похід проти Речі Посполитої. Однак гостра нестача продовольства, наростання невдоволення козаків грабунками татар, звістка про провал четвертого молдавського походу спричинили виступ козаків проти гетьмана в червні 1653 р. Як наслідок, уперше за роки війни похід Б. Хмельницького було зірвано.

Постать в історії

Подружнє життя Розанди Лупу та Тимоша Хмельницького було нетривалим. Через рік після весілля сина гетьмана було вбито. Тіло чоловіка Р. Лупу зустрічала, тримаючи на руках новонароджених синів-близнюків. Після років поневірянь вона повернулася до Молдавського князівства, де й провела останні 20 років свого життя. Пізніше Р. Лупу потрапила до поляків, які стратили її за зв'язки з бунтівним козацьким гетьманом. Доля її дітей невідома.

Розанда Лупу. Художник Н. Атамась

• За додатковими джерелами підготуйте біографічну довідку про життєвий шлях Розанди Лупу. Як ви вважаєте, яким чином особисті трагедії та втрати вплинули на неї? Які приклади з її життя можуть ілюструвати це?

У той самий час армія Речі Посполитої, очолювана королем Яном II Казимиром, просуваючись українськими землями, восени 1653 р. дісталася Жванецького замку, що розташовувався поряд із Хотином, і зупинилася там в укріпленому таборі. Її кількість разом зі слугами становила 60 тис. осіб. У середині жовтня 1653 р. сюди прибули війська Б. Хмельницького та хана Ісляма III Герая. Розпочалася облога козацько-татарською армією табору противників.

Руїни Жванецького замку (Хмельницька область)

• Обґрунтуйте, чому українська влада має турбуватися про збереження пам'яток минулого.

У підпорядкуванні гетьмана було близько 30—40 тис. козаків, приблизно такою ж була кількість татарської кінноти. На початок грудня в кільці облоги від голоду, холоду і хвороб загинуло близько 10 тис. осіб. Під тиском цих обставин представники короля розпочали переговори про мир. Посередником у переговорах між козацтвом і Річчю Посполитою знову виступив кримський хан.

5 грудня 1653 р. поблизу міста Кам’янець хан Іслям III Герай та король Ян II Казимир уклали в усній формі кримсько-польський договір. Умови Кам’янецької угоди передбачали припинення воєнних дій і згоду Речі Посполитої виплатити кримському хану викуп (так звані упоминки). Щодо визначення в договорі правового статусу Гетьманщини однозначної інформації немає. Одні джерела свідчать про відновлення умов Зборівської угоди, інші — про те, що козаки залишалися лише зі своїми давніми правами і привілеями (які вони мали до початку війни).

СТАН КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ наприкінці 1653 р.

Б. Хмельницький не брав участі в укладенні договору. Дізнавшись про його зміст, він скликав Старшинську раду, де заявив про необхідність остаточного розриву відносин із Річчю Посполитою. При цьому дедалі більше ускладнювалася ситуація Козацької держави. У лавах козаків піднесення перших років війни поступалося місцем зневірі й розчаруванню. Погіршилося також зовнішньополітичне становище Гетьманщини. Було зрозуміло, що Козацька держава зможе перемогти лише за підтримки сильних союзників. Такими в цей час гетьман розглядав Османську імперію або Московське царство.

Зверніть увагу

Наприкінці 1653 р. цілі райони Правобережжя, де йшли воєнні дії, були спустошені. Десятки тисяч людей потрапили в полон до кримських татар, загинули в боях, померли від голоду, епідемій холери й чуми. Протягом 1648—1653 рр. кількість населення постраждалих від боїв українських земель скоротилася на третину. Відбувалося масове переселення населення з охоплених війною територій на Лівобережжя, Слобожанщину, до Московського царства та Молдавського князівства. Занепадали сільське господарство, ремесла, промисли й торгівля, що унеможливлювало подальше ведення війни.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

особливості перебігу воєнних дій у 1650—1653 рр.;
значення молдавських походів для Козацької держави;
можливі шляхи розв'язання кризової ситуації, що склалася в Гетьманщині наприкінці 1653 р.

Працюємо з хронологією

1651 p.	Битва під Берестечком. Білоцерківський договір
1650, 1652, 1653 pp.	Молдавські походи
Травень 1652 p.	Битва під Батогом
Осінь-зима 1653 p.	Жванецька облога. Кам'янецька угода

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Яка битва була вирішальною у воєнній кампанії 1651 р.?

2. Укажіть основні відмінності між умовами Зборівської угоди та Білоцерківського договору.

3. Якими були причини й наслідки битви під Батогом?

4. Як відбувалися воєнні дії в 1653 р.? Назвіть основні битви 1653 р. Якими були їхні результати?

Застосовуємо і аналізуємо

5. Простежте за картою атласу напрямки основних воєнних походів і вкажіть місця битв у 1651—1653 рр.

6. Продовжте складати таблицю «Хмельниччина» .

7. Розв’яжіть хронологічні задачі.

1) Скільки років минуло від часу укладення Люблінської унії до битви під Берестечком?

2) Національний банк України випустив ювілейну монету до 350-річчя битви під Батогом. Коли з’явилася ця монета?

8. Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Чому Кам’янецька угода могла стати лише тимчасовим перемир’ям?

9. Працюємо разом. Метод «Барометр». Чи можна стверджувати, що воєнно-політичні події 1650—1653 рр. продемонстрували наявність у Б. Хмельницького великої волі й здатності визнавати та усувати свої помилки? Чому?

10. Працюємо в парах. Метод «Дискусійна проблема». Виконайте проблемне завдання. Влітку 1652 р. Б. Хмельницький запропонував польському королю визнати право Війська Запорозького на самостійне існування, застерігаючи, що інакше козаки будуть змушені «шукати собі іншого стороннього пана і чужої сили», які зможуть їх захистити. Проте король не дав згоди. Чому, на вашу думку, гетьман звернувся з такою пропозицією до короля? Які можливості для обох сторін конфлікту вона відкривала?

Оцінюємо і створюємо

11. Працюємо разом. Метод «Уявний мікрофон». Оцініть перебіг подій, дії в них сторін конфлікту та результати, яких вони досягли в 1650—1653 рр.

12. Створіть добірку експонатів до експозиції «Битва під Берестечком» для віртуального музею (з обґрунтуванням їхньої доцільності).