Історія України. 8 клас. Галімов
§ 18. Утворення Козацької держави — Війська Запорозького
Тестові завдання
rnk.com.ua/109596
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Як і коли виникла територіально-полкова система реєстрового козацтва?
- 2. Назвіть і покажіть на карті атласу полки реєстрового козацтва за Куруківською угодою.
- 3. Якими були особливості політичного й військового устрою Війська Запорозького?
ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- про адміністративно-територіальний та політичний устрій, територію, військо, фінанси та судочинство Козацької держави;
- якими були основні зміни в соціально-економічному житті населення внаслідок утворення Гетьманщини.
1. Політичний устрій
• Чи можна стверджувати, що політичний устрій Козацької держави — Війська Запорозького — був демократичним? Поясніть свою думку.
На звільнених від польського панування українських землях у 1649 р. сформувалася Козацька держава. Її офіційна назва в цей час була Військо Запорозьке. Через те, що території, на яких вона була розташована, підпорядковувалися гетьманській владі, її називали також Гетьманщиною. Сучасні дослідники називають її Гетьманською, або Козацькою, державою.
В основу політичного устрою Козацької держави було покладено систему органів влади Війська Запорозького, що існувала до 1648 р., і традиції козацького самоврядування Запорозької Січі. За козацькою (січовою) традицією найвищим органом влади в Гетьманщині була Генеральна військова рада. У ній брали участь усі козаки, а іноді й представники інших суспільних верств. Гетьману належала вища військова, адміністративна й судова влада, що поширювалася на всі стани. Він був главою держави, його обирала Генеральна військова рада безстроково. Гетьман очолював уряд, скликав Генеральну військову та Старшинську ради, утілював у життя прийняті ними рішення.
Для вас, допитливі
rnk.com.ua/108784
За його підписом «рукою власною» виходили універсали, накази й розпорядження. Гетьман розглядав скарги на рішення полкових і сотенних судів, відав фінансами, за рішенням ради розпочинав війну та укладав мир, командував армією, підтримував дипломатичні відносини з іншими державами. Поступово зростав вплив Старшинської ради. Вона опікувалася військовими, адміністративними, господарськими, правовими й зовнішньополітичними питаннями. Рішення Старшинської ради були обов’язковими для гетьмана. Рада при гетьмані була дорадчим органом, що складався з його довірених осіб. Вона обговорювала з гетьманом можливі шляхи розв’язання найважливіших питань державного життя та готувала проєкти рішень для Старшинської ради. Центральним органом виконавчої влади став уряд Гетьманщини. Він вирішував усі поточні справи внутрішнього управління та відносин Війська Запорозького з іншими державами. Уряд складався з генеральної старшини, яку спочатку обирали, а з часом почав призначати гетьман.
Словник
Гетьманщина — назва, яку вживали щодо Козацької держави в 1648—1764 рр.
Генеральна військова рада — найвищий державний орган за часів Гетьманщини.
Універсал — адміністративно-політичний акт вищого органу державної влади. «Універсалами» також іноді називали свої звернення ватажки народних повстань.
Козацькі старшини. Художник П. Андрусів. 1977 р.
• Опишіть вбрання і озброєння зображених на картині старшин. Як це характеризує їхній соціальний статус?
Навчальний фільм
rnk.com.ua/110349
Як насправді одягались козаки
До генеральної старшини належали:
• писар — очолював Генеральну військову канцелярію, займався закордонною політикою та вів усі справи Генерального уряду;
• суддя — один або двоє; здійснював керівництво вищим судом при Генеральному уряді;
• обозний — забезпечував матеріальне постачання армії та артилерії;
• підскарбій — завідував державною скарбницею та фінансами; до 1654 р. ці функції виконував гетьман;
• два осавули — військові ад’ютанти гетьмана;
• хорунжий — охоронець військової корогви;
• бунчужний — охоронець гетьманського бунчука;
• наказний гетьман — тимчасовий керівник збройних сил для проведення воєнних операцій.
Словник
Гетьманські універсали — маніфести або законодавчі акти в Речі Посполитій та Гетьманщині в XVI—XVIII ст. Найвиразнішої форми вони набули від часу проголошення гетьманом Б. Хмельницького.
Генеральна старшина — назва членів уряду Гетьманщини.
Одяг, спорядження та озброєння козака (покозаченого селянина) станом на 1649 р. Реконструкція
• Порівняйте вбрання і обладунок українського козака та козацької старшини.
Управлінці різного рівня разом із православною шляхтою та духовенством склали політичну еліту Козацької держави.
2. Адміністративно-територіальний устрій
• Як в адміністративно-територіальному устрої Козацької держави втілилися традиції козацького самоврядування?
За умовами Зборівської угоди Козацька держава охоплювала територію колишніх Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств загальною площею понад 200 тис. км2.
Держава поділялася на полки, що були одночасно адміністративно-територіальними одиницями й підрозділами козацького війська. У 1649 р. на Лівобережжі існувало сім полків (Полтавський, Ніжинський, Чернігівський, Миргородський, Прилуцький, Переяславський і Кропивнянський), а на Правобережжі — дев’ять (Київський, Канівський, Білоцерківський, Уманський, Чигиринський, Черкаський, Кальницький, Корсунський і Брацлавський). Кількість полків не була сталою, а змінювалася відповідно до військово-політичної ситуації в Гетьманщині. Так, у 1649 р. налічувалося 16, а в 1654 р. — 18 полків.
ГЕРБИ КОЗАЦЬКИХ ПОЛКІВ НА ЛІВОБЕРЕЖЖІ
ГЕРБИ КОЗАЦЬКИХ ПОЛКІВ НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ
• 1. Розробіть освітній проєкт «Козацькі символи у сучасних військових емблемах України» (спираючись на ілюстрації с. 133, 134). 2. Згенеруйте за допомогою штучного інтелекту герб, який би мав українську історичну символіку. Поясніть її.
У полках діяли власні уряди, що складалися з полковників і полкової старшини (писар, суддя, обозний, осавул, хорунжий). Полковник був головним представником центральної влади на території полку. Полковника обирали на полковій раді, але часто його призначав уряд.
Словник
Політична еліта — привілейована група населення, представники якої здійснюють владні та лідерські функції в суспільстві й державі.
Полк — у Гетьманщині: 1) адміністративно-територіальна одиниця; 2) підрозділ козацького війська.
ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ — ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО середини XVII ст.
• Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, які органи влади Запорозької Січі успадкувала Козацька держава.
Полк залежно від території та кількості населення налічував 10—20 і більше сотень, у кожній із яких був сотенний уряд із сотника, писаря, отамана, осавула й хорунжого. У сотні могло бути від кількох десятків до 200—300 козаків. Територія Запорозької Січі разом із її володіннями становила окрему адміністративну одиницю, якою управляла Січова рада на чолі з кошовим отаманом. Столицею держави був Чигирин — резиденція гетьмана.
Словник
Сотня — у Гетьманщині: 1) адміністративна одиниця у складі полку; 2) підрозділ козацького війська.
3. Козацьке військо. Фінанси та судочинство
• Що було характерно для організації козацького війська та судочинства?
Після битви під Корсунем Б. Хмельницький розпочав формування козацького війська. Його ядром стали реєстрові й запорозькі козаки, до яких приєдналися повсталі «покозачені» селяни та міщани. Для подальшого формування й організації своїх збройних сил Б. Хмельницький використовував територіальну полково-сотенну систему: певна територія виставляла декілька сотень осіб, яких об’єднували в полк. Основу армії становила оснащена вогнепальною зброєю піхота. Через нестачу власної кінноти до війська брали союзних кримськотатарських кіннотників.
Військо Б. Хмельницького мало значну артилерію. Вона складалася з полкової артилерії та окремої артилерії головного командування (гетьмана). У ній використовували гармати, захоплені повстанцями в містах і замках, а також власні, виготовлені в майстерні Ніжина. Керівні посади в козацькому війську обіймали представники реєстрової козацької старшини, русинської шляхти й найшанованіші козаки. Фінансову систему Гетьманщини до 1654 р. контролював особисто Б. Хмельницький. На звільненій території він ліквідовував усі старі державні податки та запроваджував нові.
Шабля XVII ст.
Для вас, допитливі
rnk.com.ua/110316
Основними джерелами поповнення державної скарбниці стали податки, прикордонні торговельні мита, доходи від промислів та із земельного фонду. Селяни, які жили на колишніх державних і приватних землях, відтепер сплачували «чинші на Хмельницького» (забезпечували надходження до скарбниці Гетьманщини 100 тис. злотих щорічно).
У Козацькій державі діяла власна система судочинства. Замість станових (гродських, земських і підкоморських) судів було створено Генеральний військовий суд, полкові й сотенні суди. Козацьким судам підлягали не лише козаки, але й шляхтичі, міщани та селяни, особливо за тяжкі злочини (убивства, розбій тощо). У містах із магдебурзьким правом, як і раніше, існували суди магістратів. Справи духовенства розглядали в церковних судах.
4. Зміни в соціально-економічному житті
• Чи можна стверджувати, що Хмельниччина призвела до значних змін у соціально-економічному житті тогочасної України? Поясніть свою думку.
Повстанська боротьба, розпочата Б. Хмельницьким, спричинила чимало змін у соціально-економічному житті українських земель та їхнього населення. З’явилося чимало «королівщин» і приватних земель, які залишилися без власників після того, як загинули або втекли польські шляхтичі та католицьке духовенство, що володіли ними. Після укладення Зборівської угоди селяни, які жили на колишніх державних землях («королівщинах») на теренах Гетьманщини, здобули особисту свободу та тепер могли володіти землею, яку вони зайняли після втечі її власників. Їхні господарства оголосили належними до сіл і підпорядкували Військовому скарбу. За володіння землею селяни сплачували державі податок. Це стало проявом тогочасного права займанщини, коли селянство «займало» землі та ставало їхнім володарем і користувачем з відповідними правами та обов’язками.
Словник
Займанщина — різновид звичаєвого права, за яким особа ставала власником і користувачем землі на підставі першого «займу».
Працюємо з джерелом
З Універсалу Б. Хмельницького із закликом до української спільноти підтримати розпочату козацтвом боротьбу
Так прошу вашої ласки... щоб ті, що є людьми одного Бога, одної віри та крові, коли буду я далі з військом наближатися до вас, мали свою стрільбу, шаблі, кульбаки (козачі сідла), коней, стріли, коси та інше залізо для оборони стародавньої грецької віри. А де можете, якими силами та способами, готовтесь на цих неприятелів наших і нашої стародавньої віри, ляхів, ворожих нашому народові... Порохом, найбільше оловом і грішми запасайтеся для деяких справ, про які дам вам знати пізніше, чого слід буде держатися. А якщо знаєте або чуєте від проїжджих або перехожих про військо, яких чужоземних народів, набраних проти нас від короля, давайте знати і остерігайте нас... (Історія України. Джерельний літопис. — К. : КВІЦ, 2012. — С. 155.)
• Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, яку роль для організації та дій козацького війська відігравала підтримка населення.
Полковник реєстрового лівобережного полку. Художник С. Васильківський. 1900 р.
• Опишіть зовнішній вигляд козацької старшини за ілюстрацією.
Дещо складнішою була ситуація із селянами, які жили на приватних землях. За Зборівською угодою шляхта дістала право повернутися до своїх маєтків, а селянство зобов’язали виконувати всі ті повинності, що й до початку війни. Селяни здебільшого з обуренням сприймали спроби шляхти відновити своє панування та відмовлялися коритися.
Права і привілеї козацтва, скасовані владою за участь у повстаннях кінця XVI — 30-х рр. XVII ст., під час війни було відновлено. Діставши можливість для політичної діяльності завдяки наявності власної адміністративної влади, судочинства, військової служби й землеволодіння, козаки остаточно затвердилися як повноправний соціальний стан Козацької держави.
Козацька старшина відтепер могла набути впливу і значення провідної верстви тогочасного українського суспільства.
Для вас, допитливі
rnk.com.ua/110317
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- організаційні засади, на яких утворилася Козацька держава;
- характер змін, що відбулися в різних сферах життя населення після створення Козацької держави.
Працюємо з хронологією
|
1649 p. |
Виникнення Козацької держави |
Запитання і завдання
Знаємо і розуміємо
1. Якими, на вашу думку, були особливості політичного устрою Козацької держави?
2. Укажіть нові явища в соціально-економічному житті українського суспільства після створення Козацької держави.
Застосовуємо і аналізуємо
3. Покажіть на карті атласу місто-резиденцію гетьмана Козацької держави та центри полків. Визначте межі території тогочасної Гетьманщини.
4. Розв’яжіть хронологічну задачу. Коли відзначатимуть 400-річчя Козацької держави? Запропонуйте опис або малюнок пам’ятної монети (медалі) до цієї дати. Обґрунтуйте, що саме й чому, на вашу думку, на ній доцільно зобразити.
5. Працюємо в малих групах. Метод «Асоціативна квітка». Створіть характеристики-асоціації до поняття «Козацька держава».
Оцінюємо і створюємо
6. Працюємо разом.
1) Метод «ПРЕС». Підтвердьте або спростуйте судження «Історичні обставини зумовили напіввійськовий характер тогочасної української держави».
2) Метод «Кола Венна». Порівняйте Козацьку державу з відомими вам за курсом всесвітньої історії європейськими державами Ранньомодерної доби. За необхідності зверніться до додаткових джерел.
7. Напишіть статтю до соціальної мережі «Місце Війська Запорозького в українському державотворенні».
