Історія України. 8 клас. Галімов

§ 17. Перебіг боротьби в 1648-1649 рр.

Тестові завдання

rnk.com.ua/109595

ПРИГАДАЙТЕ

  • 1. Працюємо в малих групах. Обговоріть і визначте, які засоби боротьби використовували козаки під час козацьких повстань 20—30-х рр. XVII ст.
  • 2. Яка подія започаткувала Хмельниччину?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

  • про битви на Жовтих Водах, під Корсунем й Пилявцями та визвольний похід українського війська до Галичини;
  • як відбувалася та чим завершилася Збаразько-Зборівська кампанія;
  • про напрямки походів українського війська в 1648—1649 рр., територію Козацької держави за Зборівською угодою.

1. Битви на Жовтих Водах та під Корсунем

• Чи погоджуєтеся ви із судженням, що битви на Жовтих Водах і під Корсунем мали велике значення для подальшої боротьби? Чому?

Військо Речі Посполитої, зібране для боротьби з повстанцями та очолюване гетьманом М. Потоцьким і його заступником гетьманом Марціном Калиновським, розташувалося в таборі між Корсунем та Чигирином. Великий коронний гетьман планував здійснити каральний похід на Запорожжя силами двох угруповань. Перше, очолюване його сином Стефаном Потоцьким, мало просуватися суходолом, а друге, що складалося переважно з реєстрових козаків на чолі з осавулами І. Барабашем та І. Караїмовичем, — на човнах по Дніпру. Однак Б. Хмельницький вчасно довідався про цей план і вирушив із Січі навперейми С. Потоцькому. Загони татарської кінноти, очолювані перекопським беем Тугаєм (Тугай-беєм), першими вступили в бій із поляками у верхів’ї річки Жовті Води, лівої притоки Інгульця. Незабаром з основними силами підійшов гетьман і розпочав облогу польського табору.

Працюємо з джерелом

rnk.com.ua/110314

Із листа брацлавського воєводи ... про ситуацію на українських землях після битви під Корсунем

Цікаві факти

У місті Жовті Води Дніпропетровської області встановлено монумент на честь розгрому запорозькими козаками на чолі з Б. Хмельницьким польських військ у січні 1648 р.

Через облогу С. Потоцький не мав можливості повідомити батька про напад. У той самий час у флотилії реєстровців, що підходила до Січі, прихильники гетьмана підняли повстання. Вони вбили І. Барабаша та І. Караїмовича і приєдналися до Б. Хмельницького. На бік гетьмана перейшли також реєстровці з табору С. Потоцького. Опинившись у скрутному становищі, армія Речі Посполитої спробувала прорвати оточення. Однак козацько-татарські війська 6 травня 1648 р. розгромили її вщент. Важко пораненого С. Потоцького взяли в полон кримські татари, і дорогою до Криму він помер.

Зустріч Б. Хмельницького із Тугай-беєм під Корсунем. Художник Ю. Коссак. 1885 р.

Здобувши перемогу на Жовтих Водах, Б. Хмельницький вирішив негайно рухатися під Корсунь (зараз місто Корсунь-Шевченківський Черкаської області), щоб завдати удару основним силам Речі Посполитої. Дізнавшись про наближення Б. Хмельницького, вони вирішили під прикриттям табору рухатися з-під Корсуня до Богуслава. На їхньому шляху в урочищі Горохова Діброва козаки, очолювані черкаським полковником М. Кривоносом, улаштували засідку. 16 травня 1648 р. козацько-татарське військо атакувало табір противника і прорвало його оборону в трьох місцях. Битва завершилася поразкою війська Речі Посполитої.

Пам'ятник на честь розгрому запорозькими козаками польських військ у місті Жовті Води (Дніпропетровська область) у травні 1648 р.

Працюємо разом. Метод «Акваріум». Висловіть думку, чому битви на Жовтих Водах і під Корсунем мали важливе значення для подальшої збройної боротьби українського народу.

2. Наростання визвольної боротьби. Битва під Пилявцями

• На підставі чого розглянуті події можна вважати свідченням наростання боротьби? Поясніть свою думку.

Перемоги, здобуті Б. Хмельницьким у перших битвах, мали важливе значення для подальшої збройної боротьби. Військо повстанців швидко зростало. Утворювалися сотні нових повстанських загонів, які приєдналися до боротьби. Повстанці оголошували наміри «дійти до Вісли». Протягом літа 1648 р. від польської влади було звільнене все Лівобережжя. Війна поширилася на Правобережжя. М. Кривоніс за короткий час організував на Поділлі та півдні Волині 20-тисячну повстанську армію із селян і міщан, яка визволила від польської влади десятки міст. Проте Б. Хмельницький мав намір судити М. Кривоноса за надмірну жорстокість його вояків щодо членів єврейських і польських громад. Так само жорстоко поводилося щодо українського населення й військо Речі Посполитої. У цей самий час українські землі охопив вир селянської війни. Сповнене ненависті до своїх гнобителів, селянство нищило панів і їхні сім’ї. Після марних переговорів у вересні 1648 р. воєнні дії відновилися. На Волині під Чолганським Каменем зосередила свої сили 40-тисячна армія Речі Посполитої (а з обозними та слугами вона налічувала 80—90 тис. осіб). Командували цим військом три воєначальники: Владислав-Домінік Заславський, Миколай Остророг та Александр Конецпольський. Б. Хмельницький рушив їм назустріч із військом, кількість якого сягала 100—110 тис. осіб, серед яких 50—60 тис. становили досвідчені вояки, а решта — «селяни від плуга». Битва відбулася під містечком Пилявці поблизу Старокостянтинова 11—13 вересня 1648 р. і завершилася перемогою об’єднаного козацько-татарського війська (5—6 тис. буджацьких татар прибули на допомогу козакам).

Максим Кривоніс. Гравюра по дереву XVII ст.

Б. Хмельницький вирішив рухатися на захід у Галичину, сподіваючись примусити владу визнати Україну рівноправним із Литвою та Польщею суб’єктом Речі Посполитої.

3. Похід козацького війська в Галичину

• Якими були результати походу козацького війська до Галичини?

Звільнивши Старокостянтинів, Б. Хмельницький скликав Старшинську раду, яка ухвалила рішення рухатися до Львова. Від початку жовтня 1648 р. тривала облога міста, а після захоплення полком М. Кривоноса Високого замку розпочалися переговори про долю Львова. Б. Хмельницький погодився зняти облогу за відносно невеликий викуп. Після цього Б. Хмельницький рушив до Замостя — важливого міста на шляху до польської столиці Варшави. Підступивши до його стін, він запропонував жителям здати Замостя за викуп, але дістав відмову та наказав розпочати штурм. Проте три спроби захопити місто виявилися невдалими.

Б. Хмельницький з Тугай-беєм під Львовом. Художник Я. Матейко. 1885 р.

• Створіть запит (промпт) та з'ясуйте, який сюжет лежить в основі картини?

У цей час у Варшаві після смерті короля Владислава IV престол посів його брат Ян II Казимир. Невдовзі від нього до Б. Хмельницького прибув посланець із пропозицією укласти перемир’я, що передбачало відведення козацького війська. Гетьман погодився. До того ж Б. Хмельницький очікував, що новий король буде прихильнішим до вимог населення українських земель. Спочатку Старшинська рада, а потім загальна військова рада ухвалили рішення припинити воєнну кампанію. Козацько-татарське військо було не в найкращому стані. Його боєздатність підривали холод, нестача припасів, епідемія чуми. Ця хвороба забрала життя М. Кривоноса. У листопаді 1648 р. військо гетьмана залишило околиці Замостя.

Посли львівського магістрату у Б. Хмельницького. Художник Є. Турбацький. 1907 р.

4. Програма побудови Козацької держави

• Які положення містила сформульована Б. Хмельницьким програма побудови Козацької держави?

Перше бачення того, яким має бути майбутнє зайнятих повстанцями земель, Б. Хмельницький сформулював після битви під Корсунем наприкінці травня 1648 р. Через кримськотатарського воєначальника Тугай-бея гетьман передав великому коронному гетьману М. Потоцькому перелік вимог до влади Речі Посполитої. Вони передбачали створення держави Військо Запорозьке, підпорядкованої безпосередньо лише королю, із визначеними кордонами до Білої Церкви й Умані разом із Лівобережжям. Влада воєвод і старост щодо «королівщин», міст і містечок на її території скасовувалася. Проте М. Потоцький відмовився передати ці вимоги до Варшави.

В'їзд Б. Хмельницького до Києва в 1648 р. Художник М. Івасюк. 1912 р.

• Як автор картини передав атмосферу зображеної події?

Наприкінці грудня 1648 р. Б. Хмельницький після завершення походу в Галичину в’їхав до Києва. Його зустрічали Київський митрополит Сильвестр Косів, Єрусалимський патріарх Паїсій, який перебував тоді в Києві, тисячі киян і козаків. Через декілька днів у Софійському соборі Єрусалимський патріарх благословив гетьмана на продовження боротьби.

На переговорах із делегацією на чолі з київським воєводою Адамом Киселем у Переяславі (лютий 1649 р.) і московським посольством Григорія Унковського в Чигирині (квітень 1649 р.) Б. Хмельницький загалом оприлюднив програму побудови Козацької держави. Він проголошував: «виб’ю з лядської неволі весь народ руський, а що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за нашу віру православну».

Постать в історії

Адам Кисіль уславився завдяки відвазі у війнах, а також своїм ораторським здібностям і таланту політичного діяча. Він намагався примирити православну й католицьку церкви. Під час козацького повстання 1637—1638 рр. А. Кисіль вів переговори з козацькими ватажками й відіграв не останню роль у забезпеченні «золотого спокою». У роки Національно-визвольної війни українського народу він став представником Речі Посполитої на переговорах із повсталими. А. Кисіль прагнув повернути лад, що існував на українських землях до війни. Водночас він хотів посилити вплив русинської православної шляхти, до якої сам належав. Це хитання між двома таборами призвело до логічного фіналу: «і від поляків я маю біду, і від своїх — русинів — також».

Адам Кисіль. Невідомий художник. 1653 р.

Козацька держава, на думку Б. Хмельницького, мала існувати в етнічних межах розселення української спільноти. На переговорах із польськими представниками він казав: «За границю на війну не піду, на турків і кримських татар шаблі не підійму. Досить нам в Україні й Поділля, і Волині; тепер досить достатку і прожитку в землі та князівстві своєму по Львів, Холм і Галич, а ставши на Віслі, скажу дальшим ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи». Основою устрою Козацької держави мали стати порядки Війська Запорозького, поширені на все її населення. Б. Хмельницький був переконаний, що вона є правонаступником Русі.

Гетьман вважав, що влада Речі Посполитої має визнати Козацьку державу «по тих кордонах, як володіли благочестиві великі князі, а ми в підданстві та в неволі бути в них не хочемо». Правити нею, на думку Б. Хмельницького, мав монарх. «Правда то є, — казав гетьман, — що я лихий і малий чоловік, але мені то Бог дав, що я є єдиновладцем і самодержцем руським».

5. Збаразько-Зборівська кампанія

У лютому 1649 р. на переговорах між польськими представниками та Б. Хмельницьким сторони домовилися про перемир’я. Однак уряд Речі Посполитої розробив новий план: завдати козацькій Україні нищівного удару значними силами. У травні 1649 р. загони Речі Посполитої, порушивши перемир’я, переправилися через річку Горинь, пішли південно-східною частиною Волині до Старокостянтинова. Довідавшись про це, Б. Хмельницький рушив свої полки на Волинь. Раптова поява війська гетьмана змусила противників відступити під захист стін Збаразького замку.

Тим часом із боку Білорусі на українські землі розпочали наступ війська литовського гетьмана Януша Радзивілла. Наказний гетьман М.-С. Кричевський за розпорядженням Б. Хмельницького спробував зупинити противника біля міста Лоєв наприкінці липня 1649 р., але зазнав поразки. Діставши тяжке поранення, М.-С. Кричевський помер, а козаки відступили. Однак завдання Б. Хмельницького вони виконали. Унаслідок значних втрат Я. Радзивілл відмовився від вторгнення на українські землі.

Цікаві факти

У той час як розгорталися події Хмельниччини на Волині, наприкінці липня 1649 р. спалахнули бої під містом Лоєв, де була переправа через Дніпро. Заволодіння нею відкривало шлях для військ Речі Посполитої на Київ. Усвідомлюючи це, Б. Хмельницький відправив на північний кордон наказним гетьманом київського полковника М.-С. Кричевського. Тут наступали литовські війська під командуванням князя Я. Радзивілла. Обидва досвідчені полководці маневрами намагалися зайняти вигідні позиції. Зрештою війська зійшлися в зустрічному бою. Ціною великих втрат козаки зупинили наступ противника. Однак у бою було важко поранено М.-С. Кричевського. Відчуваючи за собою провину за загибель козаків, наказний гетьман попросив залишити його помирати на полі битви. Вражений військовою звитягою М.-С. Кричевського, Я. Радзивілл розпорядився намалювати його посмертний портрет, поховати з усіма почестями, насипати над могилою «вождя непокірних козаків» курган і поставити на ньому хрест. Із почестями також поховали близько 7 тис. загиблих козаків у 19 могилах із курганами.

Проте значними втрати були не лише з козацької сторони. Литва втратила близько 6 тис. вояків. Крім того, під час бою вона використала майже всі боєприпаси. У розпорядженні князя Я. Радзивілла, як стверджували тоді, залишилася лише одна бочка пороху, і зрозуміло, що з таким забезпеченням його похід на українські землі був приречений на поразку.

Зборівська битва. Художник С. Нечай. Діорама в музеї «Зборівська битва» у Зборові (Тернопільська область). Фрагмент

• Яку інформацію про Зборівську битву можна отримати за фрагментом діорами?

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/110315

Під місто Збараж до Б. Хмельницького прибула 30—40-тисячна кримськотатарська орда під проводом хана Ісляма III Герая. Гетьман розпочав наступ у липні, маючи у своєму розпорядженні 80—90 тис. вояків. Кількість польського війська становила 15 тис. осіб, а зі слугами досягала 28 тис. осіб. Облога Збаража й запеклі бої під його стінами тривали майже півтора місяця. Від розвідки Б. Хмельницький та Іслям III Герай дізналися, що на допомогу обложеним прямує 35-тисячне військо короля Яна II Казимира. Щоб не дати противникам об’єднатися, було вирішено розбити коронне військо під Зборовом. Туди рушили майже 40 тис. козаків і 20 тис. кримських татар, очолюваних гетьманом і кримським ханом.

Битва під Зборовом відбулася в серпні 1649 р. Становище армії Речі Посполитої було критичним, і військо гетьмана могло здобути перемогу, проте хан Іслям III Герай не був зацікавлений у цьому. Він наполіг на припиненні Б. Хмельницьким битви, уклав із королем вигідну для Кримського ханату угоду та примусив гетьмана погодитися на її умови.

За Зборівською угодою король визначав самоврядність Війська Запорозького в межах Брацлавського, Київського та Чернігівського воєводств. Фактично Козацьку державу визнавали автономним утворенням у складі Речі Посполитої. Із цієї території виводили польські війська. Кількість козацького реєстру обмежувалася 40 тис. осіб, а не включені до нього козаки поверталися під владу панів. Підтверджувалися давні права і привілеї Війська Запорозького. На землях, що переходили під владу гетьмана, уряд Речі Посполитої зобов’язувався призначати на адміністративні посади лише православних шляхтичів.Король відповідно до укладеної угоди з кримським ханом зобов’язувався сплатити викуп у 200 тис. талерів і щорічно виплачувати упоминки (різновид данини). Окремо, за 200 тис. талерів, знімали облогу Збаража, кримським татарам дозволяли брати ясир на українських землях під час повернення додому. У козацькій Україні умови Зборівської угоди спричинили чимало протестів населення. Гетьману довелося докласти зусиль, щоб не допустити загострення ситуації. Уряд Речі Посполитої також був невдоволений умовами угоди. Обидві сторони готувалися до продовження війни.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

  • перебіг воєнних дій 1648—1649 рр.;
  • шлях, який відкривала перед українською спільнотою висунута Б. Хмельницьким програма побудови Козацької держави;
  • значення підсумків Збаразько-Зборівської кампанії 1648—1649 рр. для розгортання боротьби козацьких повстанців з урядовими силами.

Працюємо з хронологією

Квітень-вересень 1648 р.

Битви на Жовтих Водах, під Корсунем і Пилявцями

Жовтень-листопад 1648 р.

Облога козацьким військом Львова і Замостя

Грудень 1648 р.

Урочистий вступ Б. Хмельницького в Київ

Липень-серпень 1649 р.

Збаразько-Зборівська кампанія. Зборівська угода

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Як військове мистецтво козаків допомогло їм здобути перемогу в битвах на Жовтих Водах, під Корсунем і Пилявцями?

2. Якими були основні події Збаразько-Зборівської кампанії?

Застосовуємо і аналізуємо

3. Покажіть на карті атласу події, пов’язані з перебігом воєнних дій у 1648—1649 рр.

4. Продовжте складати таблицю «Хмельниччина».

5. Працюємо разом. «Кола Венна». Чим період 1648—1649 рр. перебігу Хмельниччини відрізнявся від козацьких повстань 20—30-х рр. XVII ст.?

6. Працюємо в малих групах. Метод «Плакат думок». Яким було значення Зборівської угоди для розвитку тогочасної української спільноти та подальшої боротьби?

Оцінюємо і створюємо

7. Український історик XX ст. В. Липинський вважав, що наказний гетьман М.-С. Кричевський своєю жертовністю врятував повстанське військо від катастрофи опинитися між двох вогнів. Поясніть, як ви розумієте таку Думку.

8. Напишіть на прикладі подвигу наказного гетьмана козацького війська М.-С. Кричевського есе за темою «Герої віддають життя за Україну: минуле і сучасність».


buymeacoffee