Історія України. 8 клас. Галімов
§ 14. Козацтво і православна церква. Реформи Петра Могили. Києво-Могилянський колегіум
Тестові завдання
rnk.com.ua/109592
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Яким було становище православної церкви на українських землях у XVI ст.?
- 2. Коли і як утворилася унійна (греко-католицька) церква? Яких змін зазнало церковне життя тогочасної України після її виникнення?
- 3. Яким було значення православної віри в ідентичності й політичній культурі українського козацтва?
- 4. Наведіть факти, що характеризують ставлення козацтва до православної церкви за часів П. Конашевича-Сагайдачного.
- 5. Що таке «реформи»? Наведіть приклади здійснення реформ.
- 6. Назвіть види закладів освіти, що діяли в тогочасній Україні. Якими були їхні особливості?
ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- яку роль відіграло українське козацтво в боротьбі за відновлення православної ієрархії;
- про діяльність митрополита Петра Могили з подолання кризових явищ у житті православної церкви;
- про особливості виникнення й діяльності Києво-Могилянського колегіуму.
1. Козацтво і православні церква: боротьба за відновлення православної ієрархії
• Оцініть роль українського козацтва в боротьбі за відновлення православної ієрархії.
Із часом українське козацтво перетворилося на захисника православної віри й церкви. Як ви вже знаєте, це стало частиною його ідентичності й політичної культури. Окрім захисту від утисків православних вірян, збереження їхніх храмів, воно допомагало духовенству в різних питаннях. На початку 20-х рр. XVII ст. виникла необхідність відновлення православної ієрархії. Влада Речі Посполитої на це згоди не давала. Для цього вирішили скористатися приїздом до Києва Єрусалимського патріарха Теофана ІІІ. Його охорону забезпечував гетьман П. Конашевич-Сагайдачний із козацтвом.
На прохання православних міщан, козаків і шляхти в 1620 р. Теофан III висвятив Київським митрополитом Нова Борецького, а також Луцького, Берестейсько-Володимирського, Холмського, Перемишльського, Полоцького й Турово-Пінського єпископів. Таким чином православну ієрархію було відновлено.
Проте влада Речі Посполитої відмовлялася визнати висвячених за підтримки козацтва православних ієрархів, убачаючи в цьому порушення королівського «права патронату». Лише в 1632 р. польський король Владислав IV Ваза погодився офіційно визнати ієрархів православної церкви.
Це рішення увійшло до складених того ж року «Пунктів для заспокоєння руського народу». Вони відновлювали право обирати православного митрополита «за давніми правами та звичаями — шляхтою, духовенством та обивателями грецької віри, які не перебували в унії». Підтверджувалося визнання за православними Києво-Печерської лаври. Унійці отримували сім єпархій, православні — п’ять. Православним вірянам гарантували свободу богослужіння, право обіймати посади в міських урядах, споруджувати й відбудовувати церкви, шпиталі, школи, друкарні, об’єднуватися в церковні братства.
• Працюємо в малих групах. Метод «Групове обговорення». Проаналізуйте роль козацтва в боротьбі за відновлення православної ієрархії.
2. Реформи митрополита Петра Могили
• Чи можна стверджувати, що церковні реформи Петра Могили позитивно вплинули не лише на православну церкву, а й на все тогочасне українське суспільство? Чому?
Узаконивши православну церкву, Владислав IV надав привілей на Київську митрополію архімандриту Києво-Печерської лаври Петру Могилі. Ставши митрополитом Київським і Галицьким, Петро Могила спрямував свою діяльність на оновлення православної церкви. Перш за все він упорядкував церковне життя. Відтепер жоден єпископ не міг посісти кафедру без згоди митрополита. Відбулася ретельна перевірка дотримання церковних правил під час призначення всіх рядових священників і видання їм нових свідоцтв із детальним визначенням обов’язків.
Постать в історії
Петро Могила походив із молдавського князівського роду. Він здобув освіту у Львівській братській школі та кількох західноєвропейських університетах. Петро Могила служив у польському війську, брав участь у Хотинській війні 1621 р., а в 1625 р. прийняв чернецтво. Спочатку він був архімандритом Києво-Печерської лаври, а потім — митрополитом Київським і Галицьким. Чимало зусиль Петро Могила доклав для легалізації православної церкви, домігся повернення захоплених унійцями монастирів і церков (Софійського собору та Видубицького монастиря в Києві тощо). Його зусиллями й коштами вперше капітально відреставрували Софійський собор і багато споруд Києво-Печерської лаври. У 1632 р. Петро Могила став ініціатором створення Києво-Могилянського колегіуму, його відділень у Вінниці, Кременці й Гощі. За його підтримки також було відкрито слов'яно-греко-латинський колегіум у столиці Молдавського князівства місті Ясси (1640 р.). Петру Могилі належить важлива роль в оновленні православного богослов'я та зміцненні православної церкви в тогочасній Україні.
Митрополит Петро Могила. Невідомий художник
Для вас, допитливі
rnk.com.ua/110310
Митрополит упорядкував відносини із церковними братствами, примусивши їх зважати на його владу. Петро Могила домігся послаблення негативного впливу «права патронату» на церковну організацію. Було чітко визначено права й обов’язки патронів, закріплено парафії за впливовими патронами з православної шляхти або братствами. Митрополит залишав за собою право відмовляти у висвяченні на церковні посади запропонованих патронами осіб.
Герб Петра Могили з «Требника» 1646 р.
Петро Могила (ліворуч навколішках). Розпис у церкві Спаса на Берестові в Києві
Петро Могила та його сподвижники підготували новий православний катехизис («Православне ісповідання віри») із викладом основ християнського віровчення, затверджений Київським православним церковним собором, полемічний твір «Літос, або Камінь» і «Требник», де було визначено основи віровчення та обрядовості православної церкви.
«Требник» Петра Могили. Титульний аркуш. Фотокопія. 1646 р.
Банкнота 500 гривень 2015 р. із зображенням Староакадемічного корпусу Києво-Могилянського колегіуму
• Скільки років від заснування Києво-Могилянського колегіуму минуло на рік випуску банкноти?
3. Києво-Могилянський колегіум
• Як було засновано Києво-Могилянський колегіум?
Восени 1631 р. в Києво-Печерській лаврі архімандрит Петро Могила заснував тут школу («гімназіон»). За програмою навчання вона нагадувала єзуїтські колегіуми. У 1632 р. в Києві домовилися об’єднати Київську братську (засновану в 1615 р.) та лаврську школи. Новий заклад освіти, покровителем і засновником якого став Петро Могила, дістав назву Києво-Братський, або Києво-Могилянський колегіум.
Працюємо з джерелом
rnk.com.ua/110311
Український історик XIX ст. Микола Костомаров про Києво-Могилянський колегіум
У цьому закладі освіти застосовували поширені в тогочасній Західній Європі види навчання, які на українських землях з’явилися завдяки діяльності єзуїтських і протестантських колегіумів. Однак протидія єзуїтів і вищих органів влади Речі Посполитої заважала його повноцінному розвитку.
Як і тогочасні європейські заклади освіти, Києво-Могилянський колегіум мав власні школи, що працювали за його програмою в інших містах — Вінниці, Гощі та Кременці. Викладачами колегіуму були видатні тогочасні вчені й просвітники, зокрема Сильвестр Косів, Осип Кононович-Горбацький, Інокентій Гізель, Єпіфаній Славинецький та інші.
Зверніть увагу
У Києво-Могилянському колегіумі повний курс навчання становив 12 років і був поділений на сім класів («шкіл»). У підготовчому класі — фарі — та трьох нижчих класах — інфімі, граматиці й синтаксимі — вивчали предмети циклу «семи вільних мистецтв», церковнослов'янську, грецьку та латинську мови. Наступні два класи — поетики та риторики — були середніми. Викладання в них здійснювали переважно латиною. У поетиці учнівство знайомили з різними жанрами поезії та основами віршування. У риториці опановували мистецтво складання промов і написання листів. Вищий ступінь навчання в колегіумі здобували у дворічній «школі філософії» та чотирирічній «школі богослов'я». Учнів цих класів називали спудеями (студентами).
• За додатковими джерелами ознайомтеся з історією Києво-Могилянського колегіуму та підготуйте повідомлення про це.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- українське козацтво як захисника ідентичності свого народу в боротьбі за відновлення православної ієрархії;
- значення реформ Петра Могили для православної церкви;
- Києво-Могилянський колегіум як культурно-освітній центр регіону.
Працюємо з хронологією
|
1620 p. |
Висвячення Єрусалимським патріархом Теофаном III нової православної ієрархії Київської митрополії |
|
1632 p. |
Узаконення королем Владиславом IV православної церкви. Утворення Києво-Могилянського колегіуму |
Постать в історії
Гальшка (Єлизавета) Гулевичівна — шляхтянка, що опікувалася розвитком освіти на українських землях.
У 1615 р. вона заповіла свою садибу із землями на Подолі в Києві для заснування монастиря, шпиталю та школи для дітей «народу руського, православного». Так виникла Київська братська школа, із якої бере початок Києво-Могилянський колегіум.
Запитання і завдання
Знаємо і розуміємо
1. Що зробило українське козацтво, очолюване П. Конашевичем-Сагайдачним, для захисту православної церкви?
2. Як ви вважаєте, чи було потрібне реформування православної церкви, здійснене Петром Могилою? Чому?
3. Укажіть особливості, що характеризують Києво-Могилянський колегіум як заклад освіти.
Застосовуємо і аналізуємо
4. Покажіть на карті атласу місця діяльності відділень Києво-Могилянського колегіуму на українських землях.
5. Розв’яжіть хронологічні задачі.
1) Пошта України випустила марку до 400-річчя від дня народження митрополита Петра Могили. За додатковими джерелами з’ясуйте, коли це відбулося.
2) Чи існує зв’язок між зверненням влади Речі Посполитої по допомогу до українського козацтва після поразки в битві під Цецорою та боротьбою за визнання відновлення ієрархії православної церкви? Поясніть свою думку. Скільки років розділяє ці події?
6. Працюємо в парах. Метод «Плакат думок». Створіть словесно-візуальний образ однієї з подій (на вибір):
1) боротьба за відновлення православної ієрархії;
2) церковні реформи Петра Могили;
3) утворення та особливості діяльності Києво-Могилянського колегіуму.
7. Працюємо разом. Метод «ПРЕС». Поясніть, чи могла мати інші форми боротьба тогочасного українського населення за відновлення православної ієрархії.
Оцінюємо і створюємо
8. Уявіть, що ви маєте можливість взяти інтерв’ю у Петра Могили. Які запитання ви б поставили? Спрогнозуйте відповіді на них.
9. Працюємо в малих групах. Підготуйте добірку експонатів до експозиції віртуального музею за темою (на вибір):
1) Петро Могила.
2) Києво-Могилянський колегіум.
