Історія України. 8 клас. Галімов

§ 15. Козацькі повстання 20—30-х рр. XVII ст.

Тестові завдання

rnk.com.ua/109593

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Якими були причини, результати та наслідки козацьких походів кінця 90-х рр. XVI ст?
• 2. Назвіть особливості соціально-економічного розвитку українських земель у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.
• 3. Які факти свідчать про те, що запорозьке козацтво було важливим чинником суспільного життя на українських землях?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• про причини козацьких збройних конфліктів і повстань проти влади Речі Посполитої та їхній перебіг;
• у чому проявлявся національно-визвольний характер зазначених рухів;
• про результати, наслідки та значення козацьких збройних конфліктів і повстань.

1. Зростання соціального напруження на українських землях у 20-х рр. XVII ст.

• Які події та явища на українських землях у цей період спричинили виникнення козацьких повстань?

Після Хотинської війни козацьке військо повернулося на українські землі. Річ Посполита здобула перемогу здебільшого завдяки козакам. Однак обіцянки, які влада давала запорожцям напередодні війни, не були виконані. Уже в жовтні 1621 р. уряд наказав залишити в реєстрі лише 3 тис. козаків, а решта мала повернутися під владу своїх панів.

Значна частина виключених із реєстру козаків повернулася до панських маєтків на Київщині, але при цьому зберігала військовий устрій і відмовлялася виконувати накази панських «старостків» та королівських урядників. Розгорталося покозачення селян і міщан, які через погіршення умов життя не визнавали місцеву владу та проголошували себе козаками. До «самовільного» козацтва приєднувалися реєстровці, невдоволені тим, що в той час, коли вони воювали, їхні господарства розорили пани.

У 1621—1622 рр. козаки зверталися до Жигмунта (Сигізмунда) III з петиціями, у яких зобов’язувалися не нападати на Османську імперію та Кримський ханат, якщо король задовольнить їхні вимоги. Вони просили зберегти давні вольності, збільшити реєстр. Козаки хотіли отримати дозвіл селитися й користуватися своїми правами як на державних землях («королівщинах»), так і в панських маєтках, мати можливість із відома короля найматися на службу до інших монархів, а також щоб розміщення на постій королівських військ у Київському воєводстві було заборонено. Запорожці наполягали також на скасуванні Берестейської унії та узаконенні православної церкви. Проте влада Речі Посполитої не бажала розглядати прохання козаків.

Зверніть увагу

Відносини влади Речі Посполитої та козацтва у 20-х рр. XVII ст. були складними. Ситуацію загострювали спроби влади перешкодити козакам здійснювати походи проти татар і турків. Однак запорожці не збиралися дотримуватися умов мирної угоди, підписаної після Хотинської війни. Коли королівський посол, що прибув на Запорозьку Січ, почав дорікати козакам за порушення домовленостей, козаки заявили: «Мир укладав король, а не ми!».

КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ 20—30-х рр. XVII ст. на УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

• Працюємо в парах. 1. Визначте важливість проблем, які спричинили повстання, для українського козацтва. 2. Висловіть припущення, чи могла влада Речі Посполитої уникнути повстань. Що для цього було необхідно зробити?

Упродовж весни-літа 1625 р. запорожці всупереч забороні влади здійснили три походи до турецьких володінь. Одночасно вони активізували боротьбу з унійцями в Києві. Влада почала бачити в козаках небезпеку та вирішила приборкати їх силою.

• Працюємо разом. Метод «Спільний проєкт». Упродовж розгляду навчального матеріалу складіть таблицю та зробіть висновок про спільне та відмінне козацьких повстань.

Причини повстань	Козацькі повстання			Результати і наслідки
	Дата	Керівники	Основні події

2. Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 р.

• Визначте основні події та результати польсько-козацького конфлікту 1625 р.

У вересні 1625 р. з міста Бар на Поділлі в Наддніпрянщину вирушило 30-тисячне військо Речі Посполитої, очолюване гетьманом Станіславом Конецпольським. Під його натиском окремі повстанські загони козаків, покозачених селян і міщан із Фастова, Канева, Черкас та інших міст подалися в напрямку Запорожжя. Із Січі їм на допомогу вирушив гетьман Марко Жмайло. Незабаром вони об’єдналися у 20-тисячне військо та влаштували укріплений табір на південь від Крилова. У жовтні урядові війська атакували козаків. Після кривавої битви, що тривала весь день, М. Жмайло відвів повстанців до Курукового озера, де розташував у болотистій місцевості новий табір та оточив його кількома рядами возів.

С. Конецпольський атакував повстанців, але потрапив у трясовину та вимушено відступив із великими втратами. Тим часом похолодало, випав сніг. Обидві сторони не були готові дотривалої облоги й розпочали переговори. Козаки відкинули вимогу урядової сторони видати ватажків. Однак замість М. Жмайла новим гетьманом обрали поміркованого Михайла Дорошенка, який у листопаді 1625 р. підписав із С. Конецпольським Куруківську угоду.

Зверніть увагу

За Куруківською угодою реєстровцям дозволяли селитися й володіти землею лише на «королівщинах». Ті, хто жив у панських маєтках, мали залишити їх протягом трьох місяців. За козаками зберігали право обирати гетьмана, але затверджувати це рішення мав король. Реєстровці зобов'язувалися не втручатися в релігійні справи на українських землях, відмовитися від зв'язків з іншими державами та здійснення походів проти Кримського ханату й Османської імперії.

За цим договором усі учасники повстання звільнялися від покарання. Кількість реєстрового козацтва збільшувалася з 3 тис. до 6 тис. осіб, із яких 1 тис. козаків мала перебувати на Запорозькій Січі й не допускати туди втікачів із панських маєтків. Реєстрові козаки об’єднувалися в полки, що були одночасно військовими підрозділами й територіальними одиницями, де вони жили (Корсунський, Черкаський, Білоцерківський, Чигиринський, Канівський, Переяславський). Встановлювали річну платню реєстровцям у розмірі 60 тис. злотих і додаткові виплати старшині. Козаки, які залишалися поза реєстром, мали повернутися під владу панів. Старшина зобов’язувалася не приймати до реєстру виключених із нього та припиняти будь-яке «свавільство».

Пам'ятний знак на честь Куруківської битви в селі Чечелеве (Полтавська область)

Уряд сподівався, що Куруківська угода ізолює реєстровців, що перебували на державній службі, від інших станів і зупинить розгортання покозачення. Створення шести територіальних полків мало на меті примусити реєстровців підтримувати порядок і придушувати на цих землях повстанські виступи. Угода не задовольнила більшість козацтва, і влада не змогла повністю втілити в життя її умови. На Січі з 1628 р. зосереджувалося нереєстрове козацтво, непідконтрольне уряду, яке обирало власного гетьмана.

3. Козацьке повстання Т. Федоровича (Трясила) 1630 р.

• У чому, на вашу думку, полягали особливості козацького повстання під проводом І. Федоровича (Трясила) 1630 р.?

Наприкінці 20-х рр. XVII ст. після завершення війни Речі Посполитої та Швеції на українські землі повернулися козаки-випищики, яких влада залучила до лав реєстрового козацтва лише для участі у війні. На Київщині в цей час розмістили на постій коронне військо. Звичні для нього пограбування й насильства щодо місцевого населення загострили ситуацію. Ускладнилися також відносини православних та унійців (греко-католиків).

Словник

Козаки-випищики — назва, яку вживали наприкінці XV — у першій половині XVII ст. щодо українських козаків, яких влада Речі Посполитої виключала з козацьких реєстрів.

За таких умов нереєстрові козаки-запорожці відмовилися підкорятися гетьману реєстровців Григорію Чорному та обрали свого гетьмана — Тараса Федоровича, відомого серед козаків під прізвиськом Трясило. У середині березня 1630 р. він разом із 10-тисячним військом повстанців вирушив із Січі до Черкас, де розмістився гетьман Г. Чорний. Захопивши місто, запорожці стратили гетьмана за зраду козацьких інтересів.

Тарас Федорович (Трясило). Невідомий художник

Повстання швидко поширювалося. Козаки Т. Федоровича взяли Корсунь, Канів і Переяслав. Із гаслом захисту православної церкви до повстанців звертався митрополит Йов Борецький. Т. Федорович закликав українців приєднуватися до запорожців, щоб захистити православну віру та звільнитися від польської влади.

Пам'ятник Т. Федоровичу (Трясилу) у Переяславі (Київська область)

Під Переяславом відбулася вирішальна битва повстанців з урядовим військом коронного гетьмана С. Конецпольського. Майже три тижні тривали запеклі бої.

Важливою подією стала «Тарасова ніч», як назвав її в однойменній поемі про повстанців Т. Шевченко. Травневої ночі невеликий козацький загін непомітно проник у частину табору, де був розташований штаб С. Конецпольського, і повністю знищив його охорону — «Золоту роту» зі 150 молодих шляхтичів із найзнатніших родів.

Залишки фортеці Кодак, розташовані за 1,5 км від південної межі міста Дніпро на території села Старі Кодаки. Сучасний стан

Затягування боротьби в ситуації загрози нової війни з Московським царством змусило С. Конецпольського укласти з повстанцями Переяславську угоду 1630 р., згідно з якою реєстровці-повстанці не підлягали покаранню. Статті Куруківської угоди залишалися чинними, але реєстр збільшувався із 6 тис. до 8 тис. осіб. Реєстрові козаки зобов’язувалися покарати учасників морських походів до турецьких володінь і спалити свої чайки. Т. Федоровича позбавляли гетьманства. Проте про низку гострих проблем, зокрема утиски православної церкви, в угоді навіть не згадали.

4. Козацьке повстання І. Сулими 1635 р.

• Чим було спричинене та як завершилося повстання І. Сулими 1635 р.?

Прагнучи приборкати Запорозьку Січ, сейм Речі Посполитої в лютому 1635 р. ухвалив постанову «Про припинення козацького свавілля». Відповідно до неї на українські землі вводили військові підрозділи Речі Посполитої, запровадили смертну кару для реєстровців — учасників повстань або пов’язаних із тими, хто був причетний до проявів непокори коронному командуванню або козацькій старшині. Також виділяли кошти на спорудження фортеці на правому березі Дніпра біля першого (Кодацького) порогу.

У липні 1635 р. спорудження фортеці Кодак, яким керував французький інженер Г. Л. де Боплан, було завершено. У фортеці розмістився гарнізон із 200 німецьких найманців.

Запорожці розуміли, яку небезпеку становить для них Кодак, що був перешкодою для руху втікачів на Січ і рейдів козаків у верхів’я Дніпра. Гетьман нереєстрового козацтва Іван Сулима і січова старшина вирішили знищити фортецю. Близько середини серпня 1635 р. вночі загін козаків, очолюваний І. Сулимою, захопив фортецю Кодак та знищив її залогу. Після цього гетьман спробував підняти селян і міщан на повстання. Однак владі вдалося придушити виступ. Коронні війська оточили Кодак, а загін реєстровців, який проник до фортеці, захопив І. Сулиму та видав його владі. Ватажка повстанців відправили до Варшави, де й стратили.

Фортецю Кодак козаки захоплювали та руйнували кілька разів, а влада Речі Посполитої відбудовувала. Чергового разу відновити її наказав у 1638 р. С. Конецпольський після придушення повстання П. Бута, Я. Острянина та Д. Гуні.

5. Козацьке повстання 1637-1638 рр.

• Чим повстання 1637—1638 рр. відрізнялося від попередніх козацьких повстань?

Новим великим виступом козаків стало повстання 1637—1638 рр. Поштовхом до нього була проведена наприкінці квітня 1637 р. гетьманом Речі Посполитої Миколаем Потоцьким «чистка» козацтва, унаслідок якої в реєстрі залишилися лише ті, за кого поручилися місцеві старости.

Повстання очолив Павло Бут (Павлюк), обраний на Січі гетьманом нереєстрового козацтва. Виступаючи під гаслами знищення зрадників-старшин, боротьби з «ляхами», захисту православної віри і «наших золотих вольностей», повстанці закликали населення приєднатися до них. Досить швидко П. Бут зібрав майже 10 тис. осіб. Однак повстанські загони діяли роз’єднано й були погано озброєні.

Павло Бут (Павлюк). Імовірно XIX ст. Невідомий художник

У грудні 1637 р. урядові війська, очолювані М. Потоцьким, виступили проти бунтівників. У вирішальному бою 15-тисячної коронної армії з 10-тисячним козацьким військом під селом Кумейки неподалік Канева повстанці зазнали поразки. Вони відступили, але потрапили в оточення та здалися. П. Бута й інших козацьких ватажків, яких старшина видала полякам, пізніше стратили у Варшаві.

Однак повстання не припинилося. Навесні 1638 р. боротьбу продовжив новообраний гетьман нереєстрового козацтва Яків Острянин (Остряниця). У березні він виступив із Січі, намагаючись знищити частини війська Речі Посполитої на Лівобережжі. У квітні Я. Острянин переміг велике коронне військо під Говтвою. Проте сили були нерівними, особливо коли на допомогу коронному війську прибули загони гетьмана М. Потоцького й магната Я. Вишневецького.

Яків Острянин (Остряниця). Імовірно XIX ст. Невідомий художник

У травні повстанці зазнали невдачі під Лубнами. Запеклі бої між Я. Острянином і польським військом розгорнулися під Жовнином. Втративши надію на успіх, гетьман переправився через річку Сулу та перейшов на територію Московського царства.

Загони, що залишилися, продовжували боротьбу на чолі з новообраним гетьманом Дмитром Гунею. Він відступив на південь і створив добре укріплений табір в урочищі Старець на старому річищі Дніпра. Майже півтора місяця повстанці витримували облогу, але довідавшись, що загони, які йшли їм на допомогу, розбито, склали зброю. Повстання зазнало поразки.

6. Прийняття «Ординації Війська Запорозького...»

• Чи могли положення «Ординації Війська Запорозького...» забезпечити тривалий мир і спокій на тогочасних українських землях? Поясніть свою думку.

На початку вересня 1638 р. гетьман Речі Посполитої М. Потоцький скликав у Києві загальну раду реєстрового козацтва, де оголосив «Ординацію Війська Запорозького, яке перебуває на службі Речі Посполитої», раніше ухвалену сеймом.

Цей документ скасовував назавжди всі права й привілеї реєстровців. На посаду керівника Війська Запорозького (гетьмана) заборонялося обирати особу з козацького середовища. Замість нього за рекомендацією коронного гетьмана сейм призначав королівського комісара реєстру. Йому належала вся судова й військова влада в реєстрі. Виборність старшини й козацьке судочинство скасовувалися. Реєстр становив 6 тис. козаків.

Працюємо з джерелом

З «Ординації Війська Запорозького...» (1638 р.)

...Через те, що єдиним нашим бажанням у справі управління державою є знайти такі способи, із яких наші вірнопіддані завжди переконувалися б у нашій королівській ласці, але оскільки козацька сваволя так розгнуздалася, що для приборкання її довелося рушити наші війська й битися з козаками, і з благословення Бога... розгромити й уразити їх, відвернувши цим страшну небезпеку від Речі Посполитої, — тому на вічні часи позбавляємо козаків старшинства, усяких давніх судових установ, права, доходів та інших відзнак, набутих ними за вірні послуги від наших предків і тепер унаслідок заколотів утрачених, і бажаємо тих, кого в живих зберегло воєнне життя, мати в стані простого народу, оберненого в хлопів. (Історія України. Хрестоматія : У 2-х ч. — К. : ІЗМН. — 1996. — Ч. 1. — С. 128.)

• Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела і дайте відповіді на запитання. 1. Чим сейм обґрунтовував необхідність покарання реєстрових козаків? 2. Чи могли зазначені заходи покращити ситуацію на українських землях? Поясніть свою думку.

На початку грудня 1638 р. в урочищі Маслів Став на Київщині відбулася «остаточна комісія з козаками», де реєстровців змусили прийняти умови «Ординації Війська Запорозького...».

Період без значних соціальних протестів, що настав після цього в історії Речі Посполитої, називають добою «золотого спокою». Проте, зруйнувавши традиційне козацьке самоврядування, влада створила ситуацію, за якої в козацькому середовищі поступово наростало напруження. Це призвело до початку в 1648 р. Хмельниччини (про неї ви дізнаєтеся в наступних параграфах).

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• значення козацьких повстань 20—30-х рр. XVII ст. для козацтва та всього тогочасного українського суспільства.

Працюємо з хронологією

1625 p.	Повстання M. Жмайла
1630 p.	Повстання T. Федоровича (Трясила)
1635 p.	Повстання І. Сулими
1637—1638 pp.	Козацьке повстання під проводом П. Бута (Павлюка), Я. Острянина (Остряниці), Д. Гуні
1638 p.	Прийняття «Ординації Війська Запорозького...»

Аркуш «Ординації Війська Запорозького...». Фотокопія. 1638 р.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Хто очолював козацьке повстання в 1635 р.?

2. У чому полягало зростання соціальної напруженості у 20-х рр. XVII ст.?

3. Які обмеження накладала на українське козацтво «Ординація Війська Запорозького...»?

Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу місця, пов’язані з перебігом козацьких повстань 20—30-х рр. XVII ст., і поясніть, що саме в них відбувалося.

5. Розв’яжіть історичну задачу. За додатковими джерелами з’ясуйте, хто з наведених діячів був сучасником козацьких повстань 20—30-х рр. XVII ст. і яких саме: Михайло Рогоза, Йосиф Велямин Рутський, Йов Борецький, Петро Могила.

6. Працюємо разом. Метод «Барометр». Чи погоджуєтеся ви з твердженнями? Поясніть чому.

1) Висунуті козацтвом у 20—30-х рр. XVII ст. гасла забезпечували йому підтримку значної частини населення тогочасного українського суспільства.

2) Козацтво в цей період продемонструвало свою здатність стати на чолі українського національно-визвольного руху.

Оцінюємо і створюємо

7. Працюємо в малих групах. Розподіліть ролі та підготуйте невеликі інсценівки, що відображають епізоди козацьких повстань 20—30-х рр. XVII ст.

8. Працюємо в парах. Розіграйте уявні діалоги з оцінкою козацьких повстань цієї доби між представниками різних соціальних станів та етнічних груп (православні, католики, протестанти, мусульмани, юдеї, русини, кримські татари, поляки, литовці тощо).