Історія України. 8 клас. Галімов

§ 13. Участь козаків у морських походах, війнах Речі Посполитої та європейських держав

Тестові завдання

rnk.com.ua/109591

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які особливості мало військове мистецтво українського козацтва?
2. Працюємо в малих групах. Обговоріть і наведіть приклади, що свідчать про зростання ролі козацтва в подіях, які відбувалися на українських землях у XVI ст.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про причини воєнної активності козацтва в першій чверті XVII ст;
чим уславився П. Конашевич-Сагайдачний;
про роль Війська Запорозького в Хотинській війні.

1. Причини збільшення воєнної активності козацтва

• Висловіть судження щодо того, чи могла існувати Запорозька Січ без здійснення воєнних походів. Чому?

На кінець XVI ст. українське козацтво набуло вагомої ролі у внутрішньому житті Речі Посполитої.

Незважаючи на попередню заборону реєстрового козацтва, уряд Речі Посполитої залучав козацтво до війн, що вела держава в цей час.

Зокрема, козаки брали участь у воєнній кампанії 1600 р. між Молдавським і Волоським князівствами, війні Речі Посполитої зі Швейцарським королівством 1601—1602 рр., війні Речі Посполитої з Московським царством 1617—1618 рр. Через ці війни влада відновила українське реєстрове козацтво в його правах і привілеях.

Сутичка поляків зі шведами. Художник Ю. Брандт. 1880 р.

Усупереч заборонам влади козацтво самовільно здійснювало успішні морські й суходільні походи до Кримського ханату та володінь Османської імперії.

Воєнна активність запорозького козацтва була обумовлена його розумінням свого призначення та способом існування як спільноти «воєнного люду». Своїми походами воно захищало українські землі від нападів кримських татар, визволяло з полону бранців. Козаки-запорожці заступали на службу до правителів християнських держав, воювали тощо. Усе це виправдовувало саму форму існування Січі, яка ставала опорою та захисником християнського світу у протистоянні з Османською імперією. Водночас у походах козаки захоплювали здобич і полонених, яких за традицією тих часів продавали як невільників або отримували за них викуп.

Запорожці готуються до морського походу. Листівка, видана накладом Я. Оренштайна в Коломиї

• Що можна дізнатися за ілюстрацією про підготовку козаків до морського походу?

2. Воєнні походи козаків

• Які факти свідчать про те, що воєнні походи козаків завдавали шкоди державам, проти яких їх здійснювали, і були успішними для козацтва?

На початку XVII ст. кількість воєнних походів українського козацтва значно збільшилася.

У 1602 р. козаки на 30 чайках і декількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили османський флот. Уже в 1606 р. запорожці здобули Варну — найбільшу фортецю Османської імперії на західному узбережжі Чорного моря, яку вважали неприступною. Наступного року козаки-запорожці на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним розбили османську флотилію під Очаковом.

У 1608 р. козаки вирушили в суходільний похід на Кримський ханат, зруйнували й спалили Перекоп, а через рік на 16 чайках напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Аккерман (зараз Білгород-Дністровський).

У 1613 р. запорожці здійснили два походи на турецьке узбережжя, а в гирлі Дніпра розбили флотилію Османської імперії та захопили шість її галер. Наступного року козацька флотилія із 40 чайок на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним подолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила узбережжя. Козаки штурмом узяли Синоп і спалили весь османський флот, що стояв у гавані.

Запорожці на чайках під проводом гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного знищують османський флот і захоплюють Кафу в 1616 р. Гравюра до книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» К. Саковича. 1622 р.

У 1615 р. козацька флотилія з 80 чайок рушила на Стамбул. Зійшовши на берег між двома столичними портами, козаки знищили все довкола. Їм навздогін вирушила османська ескадра, але козаки розбили її біля гирла Дунаю. Захоплені галери вони відвели до Очакова й спалили на очах у залоги, а потім розпочали штурм фортеці.

Нарешті в 1616 р. П. Конашевич-Сагайдачний із величезною флотилією зі 150 чайок та 7 тис. козаків розбив османський флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа та взяв її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу (зараз Феодосія), що була головним невільницьким ринком регіону, і визволили полонених.

Запорозьке військо в поході. Художник Ю. Брандт

Османська імперія, розлючена зухвалістю козаків, рушила війною проти Речі Посполитої. Не впевнений у перемозі коронний гетьман С. Жолкевський уклав мир з османським султаном та зобов’язався приборкати козаків, але це йому не вдалося.

Упродовж усього літа 1619 р. козацькі флотилії успішно діяли в Чорному морі. Наступного року в козацьких морських походах загалом узяли участь близько 1,5 тис. чайок. Улітку 1621 р. козацька флотилія, потопивши 20 галер, розгромила османську ескадру. Того самого року козаки вчинили напад на Стамбул.

Завдяки успішним діям у морських походах козаки-запорожці уславилися як непереможні воїни.

Запорожці на чайках атакують османські галери. Невідомий художник. Близько 1636 р.

• Які особливості тактики морського бою запорозьких козаків можна визначити за ілюстраціями (с. 96, 97)?

КОЗАЦЬКІ МОРСЬКІ ТА СУХОДІЛЬНІ ПОХОДИ ПРОТИ КРИМСЬКИХ ТАТАР І ТУРКІВ

• Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, чи стали походи українського козацтва впливовим чинником для розвитку регіону, де вони відбувалися. Чому?

Під час війни Речі Посполитої з Московським царством 1617—1618 рр. 20-тисячне козацьке військо, очолюване гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, на прохання короля Жигмунта (Сигізмунда) III попрямувало до Москви. Воно мало допомогти королевичу Владиславу, який, прагнучи посісти московський престол, рушив туди походом й опинився у складній ситуації. Умовами участі козаків у поході П. Конашевич-Сагайдачний визначив припинення утисків православних, збільшення кількості реєстрового козацького війська, розширення підвладної козакам території, що мала адміністративну та судову автономію. Король Жигмунт (Сигізмунд) III пообіцяв виконати ці умови.

Похід козаків до Московського царства досяг своєї мети. Королевича Владислава врятували. Після відмови від спроби штурмом узяти Москву підрозділи Речі Посполитої відступили й рушили додому.

Карта

rnk.com.ua/110307

Похід П. Сагайдачного на Москву

У війні з Московським царством найбільшим успіхом Речі Посполитої, яким вона фактично завдячувала козакам, стало укладення Деулінського перемир’я. За його умовами Річ Посполита повернула втрачені раніше Смоленську, Чернігівську й Новгород-Сіверську землі. Від короля Жигмунта (Сигізмунда) III за участь у поході козаки отримали досить значну грошову винагороду (20 тис. злотих і 7 тис. відрізів сукна). Умови, які козаки обговорювали напередодні походу, виконані не були. Натомість улітку 1619 р. Жигмунт (Сигізмунд) III видав грамоту, в якій подякував П. Конашевичу-Сагайдачному та висловив своє задоволення діями козаків.

3. Діяльність П. Конашевича-Сагайдачного

• Чи можна вважати П. Конашевича-Сагайдачного видатною історичною особою? Поясніть свою думку.

На тлі подій, що відбувалися на українських землях наприкінці XVI — на початку XVII ст., формувалася особистість одного з відомих ватажків козацтва — П. Конашевича-Сагайдачного. Освіту він здобув в Острозькій школі (академії), що, напевно, і виховало його як завзятого покровителя православ’я. Саме під час навчання П. Конашевич-Сагайдачний написав твір «Пояснення про унію», де виступив на захист православної віри.

Наприкінці XVI ст. П. Конашевич-Сагайдачний приєднався до Війська Запорозького. У його складі він став учасником воєнної кампанії 1600 р. між Молдавським і Волоським князівствами та війни Речі Посполитої зі Шведським королівством 1601—1602 рр. Імовірно, П. Конашевич-Сагайдачний брав активну участь у багатьох козацьких морських і суходільних походах проти кримських татар і турків. Визнаним ватажком усього українського козацтва він став після вдалих походів 1614, 1615 та 1616 рр.

Протягом 1616—1622 рр. П. Конашевича-Сагайдачного чотири рази обирали гетьманом Війська Запорозького. Він умів поєднувати наполегливість у прямуванні до поставленої мети зі здатністю йти на поступки, знаходити компроміси.

Портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Художник С. Васильківський. 1900 р.

• За додатковими джерелами дізнайтеся про внесок автора картини в популяризацію історії українського козацтва.

Навчальний фільм

rnk.com.ua/110347

За що Москва ненавидить Сагайдачного?

П. Конашевич-Сагайдачний сприяв зростанню воєнно-політичного значення Війська Запорозького в тогочасній європейській політиці, збільшенню кількості реєстру. Із його ініціативи в 1618 р. козацькі посли вели переговори про приєднання до антитурецької «Ліги християнської міліції» та залучення запорожців до хрестового походу проти Османської імперії, який вона намагалася організувати.

Для підтримки православної церкви П. Конашевич-Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства, а також опікувався заснованою при ньому школою. П. Конашевич-Сагайдачний був серед діячів, чиїми зусиллями відновили вищу ієрархію православної церкви в Речі Посполитій. (Детальніше про це ви дізнаєтеся з наступного параграфа.)

Працюємо з джерелом

Патріарх Теофан IІІ про роль гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного у відновленні православної ієрархії в Речі Посполитій (1627 р.)

...Справа була б неможливою без підтримки пана й гетьмана Петра Сагайдачного, дії якого в цій справі справедливо можна назвати подвигом, рівним апостольському. Ця людина є щирий сповідник православної віри, за яку [він] віддав своє життя й після заспокоєння свого шанується на Русі як благовірний. (Григоріос (економіст). Аналогія Єрусалима та Константинопольського патріархату XVII ст. Історичні дослідження для докторантури з церковної історії (грецькою мовою). — Мілан, 1936. — С. 87.)

• Як патріарх оцінював роль П. Конашевича-Сагайдачного у відновленні православної церкви? Чи згодні ви з такою оцінкою? Чому?

Важливе місце в діяльності гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного посідали заходи з реформування Війська Запорозького й Січі. Він поділив війська на сотні й полки, запровадив навчання та сувору дисципліну. У складі війська гетьман створив підрозділи легкої і маневрової артилерії та добре озброєної і навченої піхоти. Усе це забезпечувало високий ступінь підготовленості до ведення воєнних дій, що й продемонстрували численні козацькі перемоги в битвах цього періоду.

Суттєво підвищився моральний дух Війська Запорозького. Воно визначало себе захисником православної віри, рідної землі та її населення.

4. Участь українського козацтва в Хотинській війні

• Як участь козацтва вплинула на перебіг Хотинської війни? На що спирається ваша думка?

У 1614—1621 рр. між Річчю Посполитою та Османскою імперією тривала війна.

У вересні 1620 р. армія Речі Посполитої, очолювана коронним гетьманом С. Жолкевським, зазнала поразки від османського війська під селищем Цецора. Здобувши перемогу в Молдавському князівстві, султан Осман II почав готуватися до завоювання Речі Посполитої. Польський король Жигмунт (Сигізмунд) III звернувся по допомогу до імператора Священної Римської імперії та Папи Римського, але вони не підтримали його. Тоді він був змушений шукати порозуміння із запорозьким козацтвом.

У відповідь на прохання короля запорозький гетьман Яків Нерода на прізвисько Бородавка заявив, що надасть допомогу лише за умови визнання владою Речі Посполитої відновлення ієрархії православної церкви.

У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва, між Ржищевом і Білою Церквою, зібралася рада реєстрового та нереєстрового козацтва. На ній було прийнято рішення взяти участь у поході проти турків разом із поляками, а для узгодження умов направити до короля посольство на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним.

Запорозький рицар. Художник Ю. Брандт

• Які елементи одягу та зброї запорозького рицаря привертають вашу увагу? Як вони характеризують його статус та роль у суспільстві?

Із Варшави П. Конашевич-Сагайдачний повернувся в польський табір, розташований під стінами Хотинської фортеці. Проте козацьке військо ще не прибуло туди, і він із невеликою охороною рушив назустріч козакам, які з боями пробивалися під Хотин. П. Конашевич-Сагайдачний натрапив на турків і, діставши поранення, ледве зміг повернутися до свого табору. На козацькій раді він розповів про обіцянки польського короля. Козаки, невдоволені командуванням Бородавки (під час невдалих рейдів у Молдавське князівство загинуло близько тисячі козаків), позбавили його влади й обрали новим гетьманом П. Конашевича-Сагайдачного.

Блискуче уникнувши оточення, П. Конашевич-Сагайдачний привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася велика турецько-татарська армія, очолювана Османом II (її кількість за різними джерелами визначали від 150 до 300 тис. осіб). Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого 44 100 осіб становили запорожці. Ще 5—6 тис. запорожців здійснювали операції на Чорному морі. Від результатів Хотинської війни 2—28 вересня 1621 р., як назвали цю битву, залежала доля Речі Посполитої та українських земель.

У запеклій боротьбі польсько-козацьке військо здобуло перемогу.

БИТВА ПІД ХОТИНОМ 2—28 вересня 1621 р.

Цікаві факти

Напередодні Хотинської війни відбувся бій козацького розвідувального загону біля переправи на річці Прут. Козаки, яких налічувалося близько 400 осіб, три дні стримували атаки татарських та османських загонів. Майже всі козаки загинули. Ця подія показала, хто далі буде головним суперником султана.

Одночасно з подіями під Хотином відбувалися і морські битви. Козаки здійснювали відчайдушні напади на порти, фортеці на узбережжі Чорного моря, скувавши значні сили османського флоту (43 галери). Козаки навіть здійснили напад і на Стамбул, завдавши відчутних збитків.

Хотинська фортеця. Сучасний вигляд

Подальші плани Османської імперії щодо підкорення європейських країн зазнали краху. Українські й польські землі також уникли османського завоювання. Авторитет Речі Посполитої зріс. Звістка про перемогу сприяла активізації визвольної боротьби слов’янських народів проти османського панування.

За умовами досягнутого миру Кримський ханат та Османська імперія зобов’язалися не нападати на українські й польські землі. Натомість Річ Посполита обіцяла заборонити козакам судноплавство по Дніпру та не допускати походів запорожців до Кримського ханату та Османської імперії.

Для гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного перемога під Хотином стала останньою справою життя. Унаслідок поранення під час битви він невдовзі помер.

Цікаві факти

Спеціальний сеймовий комісар армії Речі Посполитої в Хотинській війні заявляв, що «справжніми переможцями під Хотином і рятівниками Речі Посполитої були козаки».

Битва під Хотином 1621 р. Реконструкція

• Яку роль для розвитку історичної пам'яті про події минулого відіграють реконструкції? Дайте відповідь на прикладі зображеної реконструкції.

Працюємо з джерелом

rnk.com.ua/110308

Із листа католицького єпископа Франческо Чиріолі

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/110309

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

зв'язок походів українського козацтва на початку XVII ст. з рівнем їхньої військової майстерності;
гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного як лідера українського козацтва;
значення участі козацтва в Хотинській війні.

Працюємо з хронологією

Початок XVII ст.	Походи запорозьких козаків до Кримського ханату й Османської імперії
1618 р.	Похід козаків на Москву під час війни Речі Посполитої з Московським царством
1621 р.	Хотинська війна

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Наведіть узагальнену оцінку ролі та значення морських і суходільних походів козаків проти Кримського ханату й Османської імперії для цих держав і регіону загалом.

2. Яку роль відіграло українське козацтво в війні Речі Посполитої з Московським царством 1617—1618 рр. і Хотинській війні?

Пам'ятник П. Конашевичу-Сагайдачному в Києві

Застосовуємо і аналізуємо

3. Покажіть на карті атласу місця подій, пов’язаних із воєнними походами українського козацтва початку XVII ст., і коротко прокоментуйте їхній зміст.

4. Складіть хронологічний перелік подій, пов’язаних із військовою активністю українського козацтва в цей період.

5. Працюємо разом. Метод «Коло ідей». Обговоріть значення і вплив на тогочасне українське суспільство заходів, які здійснював П. Конашевич-Сагайдачний.

Меч П. Конашевича-Сагайдачного, що зберігається у зброярні Вавельського королівського замку в Кракові. У 1621 р. майбутній правитель Речі Посполитої королевич Владислав IV Ваза вручив його гетьману за перемогу над османами під Хотином

Оцінюємо і створюємо

6. Працюємо в малих групах. Метод «Акваріум». Польський шляхтич Яків Собеський, згадуючи діяльність П. Конашевича-Сагайдачного, писав: «Був це чоловік великого духу». Яким є ваше ставлення до такої характеристики? Дайте власну оцінку цього історичного діяча та аргументуйте її фактами.

7. За додатковими джерелами складіть характеристику П. Конашевича-Сагайдачного як історичної особи.

8. За допомогою знань з української літератури охарактеризуйте зміст української народної думи «Маруся Богуславка» як відображення реалій життя історії України цього періоду. Наведіть приклади з твору, що відображають любов до Батьківщини як одну з найбільших чеснот людини.

9. Працюємо в парах. За додатковими джерелами складіть повідомлення в усній або письмовій формі про морські походи козаків, П. Конашевича-Сагайдачного або Хотинську війну.

Німецькі найманці під Хотином. Мініатюра з німецької хроніки 1622 р. У польському війську перебувало близько 6 тис. німецьких найманців, а додому повернулося лише близько 1 тис. осіб

Зміст