Історія України. 8 клас. Галімов

Розділ III. Козацтво від боротьби за станові інтереси до творення держави

§ 12. Козацтво наприкінці XVI ст.

Тестові завдання

rnk.com.ua/109590

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли і як з'явилося низове козацтво?
2. Що таке «ідентичність» і «політична культура»? Наведіть приклади їхнього прояву.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про виникнення реєстрового козацтва;
якими були ідентичність і політична культура козацтва;
у чому полягали причини, особливості й наслідки козацьких повстань (війн) кінця XVI ст.

1. Утворення реєстрового козацтва

• Висловіть аргументоване судження про те, як поява реєстрового козацтва вплинула на тогочасне українське суспільство.

Вам уже відомо, як виникла назва «низове козацтво». Поступово українське козацтво почало відігравати помітну роль у суспільному житті, до того ж зберігалася необхідність захисту південного кордону та ведення воєнних кампаній проти сусідніх держав. Це сприяло появі реєстрового козацтва. У 1524 р. влада вперше спробувала залучити козаків до державної служби. Польський король і великий князь литовський Жигмунт (Сигізмунд) І доручив набрати 1—2 тис. козаків для захисту південного прикордоння. Проте через відсутність коштів це не було здійснено.

У 1572 р. за дорученням короля Жигмунта (Сигізмунда) II Августа на державну службу прийняли та вписали до спеціального списку — реєстру — 300 козаків. Так виникло реєстрове козацтво, що дістало особливі групові права й привілеї. Реєстрових козаків вилучали з підпорядкування місцевої влади, звільняли від сплати податків, надавали їм право на власне судочинство, за ними було закріплене право на землеволодіння, а у Трахтемирівському монастирі влаштували козацький шпиталь. Поступово козацтво виділилося з-поміж інших верств населення в окремий суспільний стан.

Словник

Реєстрове козацтво — частина українського козацтва, залучена владою Речі Посполитої до військової служби й записана до списків (реєстрів).

Козацькі клейноди — військові знаки українського козацтва й символи влади його старшини.

Військо Запорозьке — 1) військово-політична організація українського козацтва із центром у Запорозькій Січі; 2) офіційна назва Української козацької держави, що виникла в роки Хмельниччини; 3) назва реєстрового війська в Речі Посполитій та Українській козацькій державі.

У 1578 р. польський король Стефан Баторій прийняв на державну службу 600 козаків, визначивши їхні права й обов’язки у спеціальній «Постанові щодо низовців».

Військо козаків-реєстровців дістало назву «Його Королівської Милості Запорозьке Військо». Як символ незалежності від державного війська козаки отримали в 1585 р. від Стефана Баторія власні клейноди — корогву (військовий прапор), бунчук (штандарт гетьмана), булаву (символ влади), печатку (для затвердження рішень, розпоряджень тощо) та литаври (ударні музичні інструменти для передання звукових сигналів).

Козацькі клейноди: 1) корогва; 2) бунчук; 3) булава; 4) печатка; 5) литаври

Визнанням прав і привілеїв за реєстровцями коронний уряд намагався підпорядкувати козацтво владі та опанувати ситуацію з наявністю на південному кордоні держави великої кількості козацтва. Відтоді визнавали лише реєстрове козацтво, а проти не вписаних до реєстру козаків вели боротьбу. Однак ця політика виявилася невдалою. Фактично з реєстрових і нереєстрових козаків сформувалася одна організація — Військо Запорозьке. Козаки спільно виступали в морські походи, боролися за розширення козацьких прав і захищали права православних.

2. Ідентичність і політична культура українського козацтва

• Чи можна стверджувати, що українське козацтво сформувало власну, відмінну від інших верств суспільства ідентичність і політичну культуру? Поясніть свою думку.

Українське козацтво створило власні унікальні ідентичність і політичну культуру, які посіли помітне місце як у національній, так і у світовій історії.

Козацька ідентичність формувалася на основі їхнього способу життя, військової та соціальної організації. Українські козаки мали власну систему цінностей, яку вони виробили на основі досвіду розвитку у важких і часто небезпечних для життя умовах. Дотримання своєї системи цінностей і визначало ідентичність козацтва.

На основі козацької системи цінностей формувалася також його політична культура. Козацтво вирізнялося серед інших тогочасних соціальних верств. Поступово воно перетворювалося з міжстанового прошарку, який об’єднував представників різних груп населення, на окремий стан. При цьому козацька політична культура поширювалася на низове і реєстрове козацтво.

ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

• Працюємо в парах. Обговоріть і висловіть свою думку щодо засад політичної культури козацтва.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/108780

Особливістю політичної культури українських козаків була схильність до рішучих дій, тому вони здебільшого діяли з позиції сили. Підставою для цього ставали дії влади, які, на думку козацької спільноти, суперечили її інтересам і принципам. Козацтво висувало категоричні умови урядовцям, підіймало бунти, фізично знищувало всіх, хто зазіхав на те, що воно захищало. Особливо рішучою була позиція українських козаків у питаннях захисту православ’я. Саме це перешкоджало поширенню унійної (греко-католицької) церкви й підпорядкуванню їй православної церкви, що відбувалося після укладення Берестейської унії.

Наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. українське козацтво перейшло до збройних повстань (козацьких війн) для захисту своїх прав та ідентичності.

3. Причини і початок козацьких повстань (війн) кінця XVI ст.

• Чим були спричинені та як розпочалися козацькі повстання (війни)?

Першим серйозним випробуванням козацтва як нової впливової сили Речі Посполитої стали козацькі повстання (війни) 1591—1596 рр. Їхньою причиною було наростання невдоволення українського козацтва через підготовку Речі Посполитої до війни з Османською імперією. Спочатку для запланованої війни влада зібрала 1 тис. осіб козацької кінноти й 2 тис. піхоти.

Словник

Козацькі повстання (війни) — збройні конфлікти українських козаків зі збройними силами Речі Посполитої на землях сучасних України, Білорусі, Польщі й Молдови наприкінці XVI — у середині XVIII ст.

Однак через деякий час держави залагодили конфлікт. Річ Посполита зобов’язалася вивести козаків із Дніпровського Низу й заборонити їм походи в Чорне море до османських володінь. Вимоги про дотримання цього влада надсилала козакам у вигляді відвертих погроз.

Глибинною причиною козацьких повстань (війн), на думку дослідників, стало зростання кількості козацтва й небажання влади Речі Посполитої визнати привілеї, надані лише реєстровцям, для всієї верстви загалом.

Приводом до початку повстання став конфлікт між Криштофом Косинським та князем В.-К. Острозьким і його сином Янушем. Останній, користуючись впливом батька, привласнив маєток Рокитне на Київщині, який король надав К. Косинському як винагороду за захист Поділля від турків і кримських татар.

Поштова марка України, присвячена К. Косинському. 2010 р.

Виступ К. Косинського підтримало чимало козаків, і протягом 1592 р. повстання охопило Київське, Брацлавське й частково Подільське воєводства. Жителі Білогородки, Білої Церкви, Переяслава та інших міст склали присягу К. Косинському. На території, звільненій від польської влади, він запроваджував козацькі порядки. Це збентежило місцеву владу. За її розпорядженням для боротьби з повстанцями зібрали велике військо, очолюване В.-К. Острозьким.

Пам'ятник повстанню К. Косинського в місті Біла Церква (Київська область)

У вирішальній битві 23—31 січня 1593 р. під селищем П’ятка на Житомирщині повстанці зазнали поразки й відступили на Запорожжя.

Через деякий час після поразки козаки поновили боротьбу. Повстанцям запропонували новий договір, що став значною поступкою для них. Їм гарантували право безперешкодно вийти на Дніпровський Низ і повернутися додому. Усім учасникам повстання 1591—1593 рр. надавали повну амністію (звільнення від покарання). Місцева влада зобов’язувалася повернути козакам відібране майно й коней. На певний час сторони конфлікту досягли примирення.

Працюємо з джерелом

rnk.com.ua/110306

З універсалу Жигмунта (Сигізмунда) IІІ про необхідність придушення повстання С. Наливайка

Узяття Луцького замку С. Наливайком. Художник Б. Карабулін. 1968 р.

• Як автор картини передав динамізм подій?

4. Завершення козацьких повстань (війн) кінця XVI ст. і їхнє значення

• Висловіть свою думку щодо уроків і значення козацьких повстань (війн) кінця XVI ст. для влади й українського суспільства.

На подальшу боротьбу козацтва суттєво вплинула зовнішньополітична ситуація, що на той час склалася в Європі. У 1593 р. спалахнула війна Османської та Священної Римської імперій.

Восени 1593 р. посланець Папи Римського прибув до Січі з листом-закликом приєднатися до антиосманського союзу й значним грошовим заохоченням.

Влітку 1594 р. загони «охочих людей» під керівництвом Северина (Семерія) Наливайка здійснили похід до турецького Придністров’я. Посланець Папи Римського повідомив, що «козаки виконали свій обов’язок». Проте козаки не припинили своїх дій. Їхні сили збільшилися після приєднання реєстровців. Охоплена панікою шляхта кидала свої маєтки й тікала до Львова і Кракова.

Восени 1595 р. війська С. Наливайка заволоділи Східним і Західним Поділлям, Київщиною та Волинню. У лютому наступного року вперше в історії Речі Посполитої для приборкання повсталих козаків на українські землі рушила армія, очолювана гетьманом Речі Посполитої С. Жолкевським.

Сили повстанців суттєво зміцнило приєднання до них запорозьких козаків під керівництвом Григорія Лободи. Гетьманом об’єднаного війська обрали Матвія Шаулу. Проте війська Речі Посполитої взяли в облогу табір повстанців в урочищі Солониця поблизу Лубен. Шансів на перемогу в козаків не було.

У червні 1596 р. повстанці вимушено погодилися на вимоги здатися і скласти зброю. С. Наливайка та його соратників, що намагалися вирватися в Степ, схопили. Пізніше С. Наливайка і М. Шаулу було страчено у Варшаві. За участь у козацьких повстаннях (війнах) Вальний сейм Речі Посполитої позбавив реєстрове козацтво його прав і привілеїв.

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в другій половині XVI ст.

• Порівняйте райони, охоплені козацькими повстаннями К. Косинського та С. Наливайка.

Козацькі повстання (війни) кінця XVI ст. стали першим на українських землях великим виступом, очолюваним козацтвом. Вони сприяли покозаченню представників різних станів, їхньому переселенню на південь українських земель і продовжили процес формування козацького стану. Козацтво демонструвало українському суспільству, як необхідно відстоювати свої інтереси. І хоча такі дії порушували чинні правові норми, слід зазначити, що це стало відповіддю на нехтування правами козаків і неможливість чогось досягти законним шляхом.

Поштова марка України, присвячена Г. Лободі. 2010 р.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

значення створення реєстрового козацтва для всієї козацької спільноти;
козацькі повстання (війни) як відображення переходу козацтва на новий рівень розвитку.

Працюємо з хронологією

1572 p.	Виникнення реєстрового козацтва
1591—1596 pp.	Козацькі війни (повстання) кінця XVI ст.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Назвіть основні події, пов’язані з процесом утворення реєстрового козацтва.

2. Як завершилися козацькі повстання (війни) кінця XVI ст.? У чому полягало їхнє значення?

Застосовуємо і аналізуємо

3. Покажіть на карті атласу події, пов’язані з перебігом козацьких повстань (війн) кінця XVI ст., і вкажіть, що саме відбувалося в цих місцях.

4. За допомогою додаткових джерел складіть хроніку основних подій козацьких повстань (війн) кінця XVI ст.

5. Розв’яжіть хронологічну задачу. У селищі Гусятин Тернопільської області, де, імовірно, народився С. Наливайко, встановлено єдиний в Україні пам’ятник цьому історичному діячу. За додатковими джерелами з’ясуйте дату його встановлення. Скільки років розділяє цю дату та заволодіння військами С. Наливайка Східним і Західним Поділлям, Київщиною і Волинню?

6. Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». У січні 1596 р. С. Наливайко звернувся з листом до короля Жигмунта (Сигізмунда) III, де намагався показати себе його вірним підданим, що не чинив шкоди Речі Посполитій, а навпаки, сприяв захисту її земель. Як ви вважаєте, чи був щирим С. Наливайко? Чому? Чого, на вашу думку, він прагнув досягти цим листом?

7. Працюємо в парах. Метод «Асоціативна квітка». Доберіть слова-асоціації до теми «Ідентичність і політична культура українського козацтва» .

Оцінюємо і створюємо

8. Працюємо разом. Метод «Барометр». Порівняйте та обговоріть свої оцінки значення козацьких повстань (війн) кінця XVI ст. для тогочасної України та їхнє місце в історії нашої держави.

9. Працюємо в парах. Розіграйте уявні діалоги між представниками різних станів і верств тогочасного українського суспільства, що виявляють різне ставлення до козацьких повстань (війн) кінця XVI ст.

Зміст