Історія України. 8 клас. Галімов

§ 11. Культура України XVI — першої половини XVII ст.

Тестові завдання

rnk.com.ua/109589

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як у другій половині XIV — XV ст. на українських землях розвивалася освіта?
2. Що таке «сім вільних мистецтв»?
3. Назвіть події, які започаткували українське книговидання.
4. Укажіть здобутки української літератури другої половини XIV — XV ст.
5. Дайте визначення понять «іконопис», «фреска», «книжкова мініатюра».
6. Назвіть пам'ятки архітектури й образотворчого мистецтва другої половини XIV — XV ст.
7. Із курсу зарубіжної літератури з'ясуйте, що вам відомо про характерні ознаки культури й літератури Відродження (Ренесансу) та бароко.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про розвиток освіти, книговидання, архітектури й образотворчого мистецтва на українських землях у XVI — першій половині XVII ст.;
який заклад освіти дістав назву «Острозька академія» та про його роль у розвитку шкільництва.

1. Розвиток освіти

• Складіть перелік основних подій і явищ, що характеризують розвиток освіти.

У XVI ст. на українських землях, як і раніше, при православних церквах і монастирях діяли початкові школи. Дяки, що вчителювали там, навчали дітей читання й письма церковнослов’янською мовою, арифметики й співу. Діти із заможних сімей переважно здобували домашню освіту. Крім читання, письма й арифметики, вони вивчали латинську і грецьку мови, основи філософії.

У 70-х рр. XVI ст. на українських землях з’явилися нові заклади середньої освіти — слов’яно-греко-латинські школи. Вони наслідували тогочасні європейські школи. У Європі в цей час виникали школи, де навчали латини і «семи вільних мистецтв» (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики). Першу таку школу створив князь В.-К. Острозький у своєму замку в Острозі близько 1576 р. Він також організував там друкарню, науковий гурток і запровадив вивчення філософії. Це означало, що Острозька школа давала початки і вищої освіти.

Словник

Слов'яно-греко-латинська школа — заклад освіти, у якому, крім «семи вільних мистецтв», вивчали церковнослов'янську, грецьку й латинську мови.

Одночасно із цим за підтримки князя запрошені ним українські та грецькі мовознавці й богослови готували перший повний переклад Біблії церковнослов’янською мовою для подальшого друкування. Створений князем В.-К. Острозьким освітній, науковий і видавничий осередок сучасники з повагою називали академією, «Волинськими Афінами», тримовним ліцеєм, греко-слов’янським училищем.

Острозька академія існувала завдяки племінниці князя Гальшці (Ельжбеті) Острозькій. У 1579 р. вона заповіла своє майно на утримання шпиталю та академії в Острозі.

Острозька академія стала першим на українських землях закладом освіти, де розпочався процес поєднання власної греко-слов’янської та західноєвропейської латинської культурних традицій. Цей процес продовжили братські школи. Перша з них виникла близько 1585 р. при Львівському братстві.

Пам'ятний знак на честь відкриття Острозької академії в місті Острог (Рівненська область)

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/110304

На початку XVII ст. на українських землях налічувалося близько 30 братських шкіл. У братських школах працювали відомі вчителі, вчені й діячі культури, зокрема, православний богослов Захарія Копистенський. Ректорами Київської братської школи були майбутній православний Київський митрополит Йов Борецький, письменник-полеміст Мелетій Смотрицький, письменник і проповідник Касіян Сакович, педагог і поет Хома Євлевич.

Одночасно з братськими (православними) школами на українських землях діяли єзуїтські (католицькі), протестантські й унійні (греко-католицькі) школи — колегіуми (колегії).

Словник

Академія — тут: назва закладу освіти в Європі XVI ст.

Меценат — заможний покровитель наук і мистецтв.

Колегіум (колегія) — назва середнього й вищого закладу освіти в Європі XVI ст.

Перший єзуїтський колегіум на українських землях було відкрито в 1575 р. в Ярославі (зараз місто на теренах Польщі).

У першій половині XVII ст. діяло вже 12 єзуїтських колегіумів. У ті часи єзуїтські колегіуми давали чи не найкращу базову освіту в Європі та й у всьому світі. Протестантські школи існували в Гощі, Берестечку, Хмільнику, Крилові й Панівцях. Школу вищого типу протестанти заснували в 1638 р. в селі Кисилин на Волині. За зразком єзуїтських колегіумів унійці (греко-католики) організували василіянські школи в Бересті, Володимирі, Шаргороді та Холмі.

Постать в історії

Гальшка (Ельжбета) Острозька — княгиня з роду Острозьких, що стала покровителькою культури, засновницею Острозької академії. В історію України жінка увійшла під народним ім'ям — Гальшка.

Діяльність Г. Острозької знайшла відображення у творах українських, польських, чеських письменників, поетів та істориків. Княгиня померла в 1582 р. у віці 43 років. Наприкінці життя вона прийняла православ'я. Пам'ять про меценатську діяльність княгині збережено в сучасному Національному університеті «Острозька академія». У межах святкування Днів університету проводять конкурс «Гальшка року».

Гальшка (Ельжбета) Острозька. Художник Ю. Нікітін

У всіх цих школах навчалися діти не лише шляхти, але й міщанства.

• Працюємо разом. Складіть перелік основних подій та явищ, що характерні для розвитку освіти цього періоду.

Єзуїтський колегіум у Львові. 1623 р. Сучасний вигляд. Він був збудований у бароковому стилі, а зараз тут розміщується загальноосвітня школа

2. Література і книговидання

• Визначте факти, що характеризують розвиток літератури та книговидання на тогочасних українських землях.

У XVI ст. розвивалися різні жанри літератури. Під впливом західноєвропейського Відродження поширилася новолатинська поезія. Її представники дотримувалися ідеалів гуманізму, часто зверталися до образів античності, писали твори латиною. До кращих зразків цього жанру належить написана в 1584 р. польським поетом Себастьяном Кльоновичем поема «Роксоланія». У ній змальовано побут і звичаї українського селянства, природу українських земель, Львів, Київ та інші міста, наведено приклади українського фольклору латиною.

Постать в історії

Софія Чарторийська — волинська княгиня, відома покровителька культури першої половини XVII ст. Вона надавала грошову підтримку Пересопницькому монастирю, заснувала при ньому шпиталь і школу для селянських дітей. С. Чарторийська була палкою прихильницею православ'я, відкрила у своєму маєтку в селі Рахманів на Волині друкарню. Вона здійснювала переклади з грецької руською мовою. Саме С. Чарторийська надала підтримку відомому діячеві Львівського братства К. Транквіліону-Ставровецькому у виданні «Євангелія учительного». У 1619 р. цей твір було надруковано її коштом.

У цей період успішно розвивалося книговидання. Значний внесок у його становлення зробив першодрукар Іван Федорович. У Львові він коштом Львівського братства видав у 1574 р. «Апостол» (найстаріша відома книга, що вийшла друком на українських землях) і «Буквар» (перший у Східній Європі друкований підручник).

Ілюстрації до поеми «Роксоланія»: 1) Вересень; 2) Грудень. Художник О. Тарасевич. 1672—1677 рр.

Особливо плідною була діяльність І. Федоровича в Острозі, куди його запросив працювати князь В.-К. Острозький. У 1581 р. І. Федорович надрукував тут Острозьку Біблію — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою.

Крім Острозької друкарні, відомою була Львівська братська друкарня, що розпочала роботу в 1586 р. Її було створено на основі друкарні І. Федоровича, яку братство викупило після його смерті.

Дещо пізніше з’явилися інші переклади біблійних текстів тогочасною народною українською мовою — Крехівський Апостол (після 1563 р.), Житомирське Євангеліє (1571 р.) тощо.

Книга «Апостол» І. Федоровича. Титульний аркуш. 1574 р.

• Чи можна вважати твір «Апостол» І. Федоровича твором мистецтва цієї доби? Поясніть свою думку.

У першій половині XVII ст. на теренах України продовжувала розвиватися полемічна література. Видатним православним письменником-полемістом став М. Смотрицький. Чільне місце серед його полемічних творів посідає «Тренос, або Плач Східної церкви». В образі стражденної жінки автор зобразив православне населення українських земель, що зазнавало соціальних, національних і релігійних обмежень.

У цей час також набули розвитку нові жанри. Ораторсько-проповідницька проза містила твори з тлумаченням євангельських текстів і повчаннями. Найвидатнішим серед її авторів вважають Кирила Транквіліона-Ставровецького, що написав «Зерцало богословія», «Євангеліє учительное» і «Перло многоцінноє». Одним із перших творів української мемуарної прози стали спогади киянина Богдана Балики «Про Москву і про Дмитра, царка московського неправдивого», що розповідають про похід польського війська на Москву в 1612 р. Засновником жанру епіграмної поезії, віршованих геральдичних епіграм (гербових віршів), присвят і передмов став Г. Смотрицький. Серед поетів-епіграмістів цієї доби відомі також Дем’ян Наливайко, Памво і Степан Беринди, Андрій Римша, Лаврентій Зизаній, Кирило Транквіліон-Ставровецький та інші.

Словник

Ораторсько-проповідницька проза — літературний жанр, до якого зверталися церковні діячі, що шляхом красномовства та проповідей тлумачили й поширювали християнське віровчення.

Мемуари — записи сучасників про події, у яких вони брали участь або про які дізналися від свідків; про осіб, із якими вони були знайомі.

Епіграма — коротка віршована характеристика особистості, предмета; побажання, дотеп тощо.

Цікаві факти

Друкарню Києво-Печерської лаври заснував Єлисей Плетенецький у 1615 р. Спочатку будівля була дерев'яною, пізніше (після пожежі 1718 р.) під час відбудови її зробили цегляною. Через загрозу зсувів (вона розташована на схилі) її фундамент і стіни додатково укріпили.

Друкарня Києво-Печерської лаври. Сучасний вигляд

Також з’явилася полемічна поезія. Так, у «Скарзі вбогих до Бога» невідомий автор у віршованій формі гостро виступив проти окатоличення та полонізації православного українського населення.

Із розвитком книговидання з’явилися збірки віршованих творів для декламації, призначених для виконання школярами під час урочистих подій. Зокрема, Касіян Сакович склав «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного». Твір уславлює мужність воїнів, що захищають рідну землю.

Пам'ятник А. Заславській-Гольшанській у місті Дубровиця (Рівненська область). 2005 р.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/110305

Найбільшою на тогочасних українських землях стала друкарня Києво-Печерської лаври, заснована архімандритом Єлисеєм Плетенецьким. Серед перших її видань були «Часослов» і збірник святкових служб «Анфологіон». У Києві з’явилися перші приватні друкарні, засновані Спиридоном Соболем і Тимофієм Вербицьким. Набули поширення також мандрівні (пересувні) друкарні, які, надрукувавши книгу в одному місті, переїздили працювати в інше.

Загалом до середини XVII ст. на українських землях у різний час діяло понад 20 друкарень. При цьому їхня роль не обмежувалася книговиданням. Друкарні були важливими осередками освіти й культури, навколо яких існували гуртки, що об’єднували діячів культури, вчених і високоосвічених людей.

Каплиця Трьох Святителів у Львові. Сучасний вигляд

3. Архітектура

• Порівняйте розвиток архітектури в XVI ст. та першій половині XVII ст.

У XVI ст. на українських землях відбувся розквіт архітектури. Тогочасні будівники намагалися поєднати давні традиції з новими рисами європейського стилю Ренесанс.

Головним об’єктом художньої уваги став фасад будівлі, який прикрашали ордери, декоративно-орнаментальне ліплення тощо.

Пам’ятки архітектури цієї доби збереглися в Луцьку, Кам’янці-Подільському, Жовкві, Бродах, Львові. Унікальними зразками архітектури Ренесансу є споруди на площі Ринок у центральній частині Львова (Чорна кам’яниця, будинок Корнякта), а також пам’ятки, пов’язані з діяльністю Львівського братства, — Успенська церква, вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів, створені в 60-х рр. XVI — XVII ст.

Чорна кам'яниця у Львові. Сучасний вигляд

• Знайдіть на зображеннях ордери як складові частини архітектурного оздоблення цих споруд.

Постійні загрози нападів і вторгнень обумовлювали необхідність спорудження фортець або замків, за стінами яких могли знайти захист не лише їхні жителі, але й населення прилеглих земель. Чимало замків, збудованих у середньовіччі, не відповідали вимогам часу, і в першій половині XVI ст. їх перебудували. Реконструкції зазнали й замки Луцька, Кременця, Мукачева, Вінниці, Меджибожа, Кам’янця тощо.

Деякі православні монастирі на західноукраїнських землях також оточували мури з вежами. Вони відігравали роль фортець. На Волині такими фортецями стали монастирі в селищах Межиріч і Дермань.

До відомих пам’яток православної церковної архітектури XVI ст. належать Богоявленська церква в Острозі та Троїцька церква в Межирічі. Обидва храми були хрестово-купольними й відповідали будівельно-архітектурним традиціям Русі. Однак тогочасні умови життя також змусили пристосовувати ці церкви до оборони.

Богоявленська церква в Острозі. Сучасний вигляд

• Які особливості мали пам'ятки церковної архітектури, зображені на с. 83, 84?

Із початку XVII ст. в українській архітектурі дедалі виразніше проявлялися елементи європейського стилю бароко, поєднані з місцевими традиціями. Виник своєрідний архітектурний стиль, який назвали українським бароко. Так, барокові ознаки в архітектурі дерев’яних церков були помітні в будівництві зрубів у формі вісімки, видовженні їхніх пропорцій і заміні наметового верху на грушоподібну баню.

Словник

Ордер — вид архітектурної композиції, що складається з вертикальних колон і горизонтальних частин у відповідному стильовому оздобленні.

Бароко — стиль мистецтва в історії європейської культури XVII—XVIII ст, що поширювався на різні сфери духовного життя суспільства. Його характерними ознаками в мистецтві є контрастність об'ємів, масивність, урочисність, парадність, емоційність і надмірність.

Українське бароко — стиль мистецтва, поширений на українських землях у XVII—XVIII ст.; виник шляхом поєднання місцевих архітектурних традицій і європейського бароко.

Бастіон — п'ятикутна постійна або тимчасова (польова) оборонна споруда, яку встановлювали на кутах фортеці для її захисту від обстрілів і штурмів.

До визначних пам’яток архітектури цієї доби належать українські дерев’яні церкви, зокрема церква Параскеви в селі Радруж і церква Воздвиження в Дрогобичі. Пам’ятками тогочасної кам’яної церковної архітектури є церква Миколи Притиска в Києві (1631 р.), собор Мовчанського монастиря в Путивлі (перша половина XVII ст.), Покровська церква в Сулимівці (1622—1629 рр.), П’ятницька церква у Львові (1644 р.).

Церква Параскеви в селі Радруж (Польща). Сучасний вигляд

У першій половині XVII ст. на українських землях, як і раніше, будували багато оборонних споруд. На межі XVI—XVII ст. змінився їхній зовнішній вигляд. Замість замків почали споруджувати розкішні палаци магнатів, оточені бастіонами. Найцікавішими зразками поєднання палацу й бастіонних укріплень стали замки в Збаражі та Підгірцях.

Навчальний фільм

rnk.com.ua/110346

Про Підгорецький замок (серія з циклу «Палаци. Золота доба»)

У першій половині XVII ст. за підтримки польської влади на українських землях з’являлися нові католицькі храми. Так, у 1610 р. в Києві на Подолі великий костел звели домініканці, а навколо розташували будівлі домініканського монастиря. Визначною архітектурною пам’яткою того часу став костел бернардинів у Львові, споруджений у 1600—1630 рр. До нього прилягали монастирські корпуси, що утворювали замкнене подвір’я.

Із появою у Львові єзуїтів пов’язане будівництво в 1610—1630 рр. костелу єзуїтів — першого в місті храму в стилі раннього бароко. У цьому стилі в 1642—1692 рр. також збудували львівський костел Стрітення Господнього. Цікавими архітектурними пам’ятками тогочасного Львова вважають каплиці Боїмів і Кампіанів — усипальниці заможних купецьких родин. Їхні стіни мають багате архітектурне оздоблення та прикрашені різьбленими декоративними композиціями, виконаними в стилі бароко.

Костел Стрітення Господнього у Львові. Сучасний вигляд. Він був збудований у 1642—1692 рр. у стилі бароко за проєктом італійського архітектора Джованні Джизлені. Від 2019 р. костел перейшов до Православної церкви України

4. Образотворче мистецтво

• 1. Порівняйте розвиток образотворчого мистецтва українських земель другої половини XIV — XV ст. та XVI ст. Чи дійсно в ньому з'явилися нові риси? 2. Чи згодні ви з тим, що образотворче мистецтво першої половини XVII ст. є важливим джерелом для вивчення тогочасних подій? Поясніть свою думку.

Більшість творів живопису XVI ст. мало церковну тематику (фрески, ікони). Різножанрові картини або портрети побутового характеру траплялися рідко.

У XVI ст. українські митці, як і раніше, багато працювали на теренах Польщі. Зокрема, збереглися фрески на євангельські сюжети, виконані ними у храмах і спорудах Вавеля в Кракові. Однак від кінця XVI ст. їх дедалі частіше витісняли італійські й німецькі митці.

У тогочасному українському іконописі панівними залишалися традиції Русі, але почали з’являтися й нові риси. Найбільше визнання в цей час мали львівська й перемишльська школи іконопису. До найкращих зразків середини XVI ст. належать ікони «Поклоніння волхвів» із села Бусовисько та «Різдво Христове» із села Трушевичі.

Різдво Христове. Ікона із села Трушевичі (Львівська область)

У другій половині XVI ст. з поширенням книговидання набуло розвитку мистецтво гравюри. Першими українськими гравюрами вважають ілюстрації до «Апостола» й «Букваря», видані у Львові І. Федоровичем.

Словник

Гравюра — друкований відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на дошці.

В українському образотворчому мистецтві другої половини XVI ст. відбувалося становлення жанру портрета. Це було пов’язане з новим розумінням образу людини, поширенням гуманістичних ідей Відродження та зрушеннями, що відбувалися в розвитку українського суспільства. Імена більшості тогочасних українських майстрів портрета не збереглися. Найвідоміші твори — портрети князя Яна Гербурта та В.-К. Острозького.

Відомим художником-портретистом був Войцех Стефанович зі Львова. Під час візиту до міста польського короля Стефана Баторія в 1576 р. він виконав його портрет, за що отримав титул королівського придворного маляра. Портрет був створений майже з документальною точністю.

Цікаві факти

Зразки тогочасної книжкової мініатюри представлено в Пересопницькому Євангелії. Крім заставок та ініціалів, виконаних у формі традиційного геометричного орнаменту, воно містить чотири мініатюри із зображеннями євангелістів. Кожна мініатюра прикрашена багатим рослинним орнаментом. Особливої урочистості мініатюрам та орнаментам Пересопницького Євангелія надають золоте тло і яскраві кольори — синій, червоний, зелений.

Основними видами образотворчого мистецтва в першій половині XVII ст. залишалися настінні розписи (фрески) та іконопис. До наших днів збереглися розписи, виконані напередодні 1620 р. на стінах церкви Святого Духа в селі Потелич.

Також збереглися розписи Воздвиженської церкви в Дрогобичі. Їхньою особливістю стало поєднання біблійних сюжетів і декоративних народних орнаментів із барвінками, волошками та іншими квітами.

Подальший розвиток гравюри пов’язаний із поширенням її світського жанру. Перші світські гравюри з’явилися в 1622 р. як ілюстрації до «Віршів на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» К. Саковича. У «Євангелії учительному» К. Транквіліона-Ставровецького вміщено гравюру «Притча про багача і смерть», що зображує працю селянства. Видатним гравером став майстер Ілля, який із 1636 р. працював у Києві й виконав гравюри до «Требника» Петра Могили й «Печерського патерика».

Портрет Яна Гербурта. Художник Я. Лещинський. 1538 р.

В українському живописі першої половини XVII ст. чільне місце посідав жанр портрета. Визнання сучасників здобули портрети майстрів львівської школи. Їхні твори вирізняються оригінальністю форм, утіленням поширених у цей час у мистецтві гуманістичних тенденцій, використанням засобів поетики й образотворчого фольклору. Такими вважають портрети члена Свято-Успенського ставропігійного братства Михайла Красовського авторства Олександра Ляницького та посмертний портрет Євдокії Жоравко художника Івана Паєвського.

Пензлю Миколи Петрахновича приписували портрет дочки львівського купця Варвари Лангиш, образ якої вважали одним із найпривабливіших у тогочасному українському живописі. Федір Сенькович став автором портретів львівського старости Станіслава Мнішека та підканцлера Речі Посполитої Томаса Замойського. Особливістю портретів цього періоду було прагнення передати не тільки зовнішні риси людини, але і її характер.

Портрет Варвари Лангиш. Художник М. Петрахнович. 1635 р.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

рівень розвитку освіти на українських землях у XVI — першій половині XVII ст;
здобутки літератури, книговидання та образотворчого мистецтва як відображення культурного розвитку тогочасного українського суспільства.

Працюємо з хронологією

1574 p.	Видання «Апостола» — найстарішої відомої друкованої книги на українських землях
Близько 1576 p.	Заснування Острозької академії

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Як тогочасна українська спільнота могла вирішити освітні проблеми?

2. Чи можна вважати успішним розвиток літератури і книговидання на тогочасних українських землях? Чому?

3. Чим уславилася архітектура українських земель XVI — першої половини XVII ст.?

4. Які нові явища набули поширення в образотворчому мистецтві цього періоду? Наведіть приклади зразків іконопису та архітектурних споруд Ранньомодерної доби на теренах України.

Застосовуємо і аналізуємо

5. На інтерактивній онлайн-карті в мережі інтернет поставте позначки місць, що пов’язані з розвитком культури на теренах України в XVI — першій половині XVII ст. Додайте опис однієї з видатних пам’яток української культури цього періоду (на вибір).

6. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Розв’яжіть хронологічну задачу. За матеріалом курсу зі всесвітньої історії та додатковими джерелами складіть перелік історичних осіб, які діяли в той час, коли на українських землях виникла Острозька академія.

7. Складіть таблицю «Культура України XVI — першої половини XVII ст.» та зробіть висновок.

Галузь культури	Досягнення, діячі	Внесок у світову культуру

Оцінюємо і створюємо

8. Працюємо в малих групах. Метод «ПРЕС». Обговоріть, які здобутки культури України цього періоду ви вважаєте найважливішими й чому.

9. Відвідайте місцевий художній музей, ознайомтеся з його експозицією за розглянутим періодом і напишіть твір-роздум про вплив здобутків і досягнень культури України XVI — першої половини XVII ст. на формування вашої естетичної культури.