Етика. 6 клас. Іртищева

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 3. Моральні цінності як життєві орієнтири

1. Духовний світ людини

Людина — це не тільки її тіло — приблизно 206 кісток, 600 м’язів, 78 органів і 96 000 км кровоносних судин — це і її душа, свідомість, інтелект, воля, думки, мрії, почуття та емоції, які всі разом утворюють її внутрішній світ, який часто називають духовним.

Та все ж духовний світ — це не просто внутрішній світ, а той, що перебуває в гармонії з Всесвітом, відповідає духовним, моральним цінностям, коли морально зорієнтованими є і воля, і розум людини.

Людина з розвинутим духовним світом прагне до висоти своїх ідеалів і помислів, які визначають і всю її діяльність, поведінку, а також взаємини з іншими людьми.

Духовний світ людини формується під впливом духовно-моральних цінностей, які є життєвими орієнтирами, під впливом мистецтва, через наслідування моральних ідеалів, у процесі виховання і навчання, у спілкуванні і взаємодії з оточенням, під впливом життєвого досвіду. Тобто духовний світ не є зовнішньо сформованим, а впродовж життя твориться завдяки активності самої людини, спрямованої на засвоєння моральних, культурних, загалом духовних цінностей (чесність, свобода, справедливість, любов, вірність, вдячність, великодушність, милосердя, співчуття тощо) і задоволення внутрішніх потреб (безпека, спілкування, визнання і повага, самореалізація та ін.).

Це ви зможете!

Згадайте, що ви знаєте про добро і зло. Чи є добро тією цінністю, яка формує духовний світ людини?

Прочитайте вірш про одну із людських чеснот. Пригадайте, які ще чесноти — позитивні душевні якості — ви знаєте.

Доброта

Доброта — це проміння, що світло дарує,

Доброта — це тепло, що від серця іде.

Хоч вона і ніскілечки нам не коштує,

Та прямими шляхами у світі веде.

Доброта — це криниця з водою у спрагу,

Доброта — мов зоря у нічному путі.

Це ж вона в нас народжує силу й відвагу,

Не дає збайдужіти нікому в житті.

Доброта робить душу красиву і світлу.

Доброта — це підставлене вчасно крило.

Це вона піднімає людину до світла,

Щоб усім навкруги добре й тепло було.

Надія Красоткіна

2. Свобода

Для повноцінного духовного становлення, розвитку її духовного світу людині необхідна свобода. Зазвичай свободу розуміють як вільний вибір особистої дії, як можливість робити те, що хочеш, але це не зовсім правильно. Свобода — це не свавілля, не вседозволеність. Як відомо: жити в суспільстві і бути вільним від нього — неможливо. Це означає, що абсолютної свободи, коли живеш серед людей, бути не може, вона не безмежна. То які ж її межі? Ці межі визначаються насамперед правами та інтересами інших людей, соціальними нормами та законами держави. Скажімо, якщо б хтось хотів гучно послухати музику вночі, то чи міг би це бажання реалізувати? Навряд, тому що сусіди, які вночі прагнуть відпочити, знайдуть спосіб припинити таке свавілля (й зокрема, за допомогою поліції). А якщо це російська музика, то в публічних місцях і в денну пору її слухати заборонено на законодавчому рівні.

Крім зовнішніх обмежувачів, набагато важливішим є внутрішній, адже у внутрішньому світі людина вільна абсолютно, вона сама обирає, як їй чинити серед можливих варіантів своєї поведінки, встановлює для себе загальні правила поведінки (бути ввічливою, дружелюбною, привітною чи ні), знаходить цілі, причини і підстави своїх діянь.

Якщо складно зробити свій вибір, не знаєш, як бути в тій чи іншій ситуації, варто порадитися з людиною, якій довіряєш, яка є для тебе моральним авторитетом. Та все ж, варто пам’ятати, що свобода нерозривно пов’язана з відповідальністю. Перш ніж щось вчинити, прийняти певне рішення, подумай про його можливі наслідки, до чого це може призвести. Бо ці наслідки — цілком твоя відповідальність!

Це ви зможете!

Працюючи в групах/парах, розгляньте картину однієї з представниць сучасного мистецтва і спробуйте сформулювати, що ви відчуваєте, які емоції викликає у вас це полотно. Поміркуйте, чому авторка саме так назвала свій твір.

Олександра Бодашко «Аромат свободи», 2021

Це цікаво!

Свобода — це настільки важлива і значуща цінність для народу України, що це навіть закарбовано в тексті Державного Гімну: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу». З 2014 року 21 листопада щорічно в Україні відзначають День Гідності та Свободи, аби пам’ятати, яку велику ціну ми платимо за свободу, за право жити у вільній і незалежній державі.

Внутрішня свобода — це стан, за якого людина живе відповідно до своєї волі, бажання та внутрішнього переконання, коли вона здатна робити власний вибір, розуміючи свої мотиви та усвідомлюючи сторонні впливи, беручи на себе відповідальність за наслідки своїх діянь та дотримуючись загальновизнаних норм поведінки (моральних і правових).

Отже, свобода, що дається від народження, відповідає людській природі і є основою духовного життя. Моральна свобода є реалізація морального обов’язку і дотримання моральних цінностей. Людина завжди має вибір на користь добра чи зла, але чи можна вважати по-справжньому вільною людину, яка обирає брехню, насильство, зраду, тобто те, що суперечить самій сутності людини, коли вона стає рабом гріха, зла, аморальних бажань? Найважче — навчитися жити вільною людиною: жити гідно, так, щоб все робити по своїй волі, але при цьому зважати на права та інтереси інших, не обмежувати їхню свободу.

Стан внутрішньої свободи людини передбачає наявність у неї високих моральних якостей та зумовлює здатність:

  • розрізняти зовнішні обмеження та внутрішні бар’єри;
  • критично мислити, протистояти маніпуляціям та будь-яким формам тиску;
  • шукати і знаходити своє призначення, сенс свого існування;
  • свідомо обирати своє місце у суспільстві, мати активну життєву позицію;
  • самовдосконалюватися, ставати кращим/кращою, розвиватися, працювати над собою;
  • оптимістично ставитися до життя, вміти бути щасливим/щасливою.

Це ви зможете!

Виберіть із запропонованих висловів відомих людей той, що вам до вподоби, і поясніть, що мав автор/авторка на увазі.

  • «Свобода нічого не варта, якщо вона не включає в себе свободу помилятися» (Махатма Ганді).
  • «Свобода — це слухати свій внутрішній голос, а не зовнішній шум. Не піддаватися тому, що соціум прагне нав’язати, а слухати виключно себе» (Дана Павличко).
  • «Абсолютна свобода нічим не краще хаосу» (Адам Дженсен).
  • «Бути вільним означає не лише позбутися своїх ланцюгів, але жити так, щоб поважати та цінувати свободу інших» (Нельсон Мандела).

3. Справедливість

Ще однією цінністю, заради якої люди готові жертвувати життям, є справедливість. У тлумачному словнику знайдемо таке визначення справедливості: «це правильне, об’єктивне, неупереджене ставлення до кого-, чого-небудь». Або таке: «це людські відносини, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам». Кожна людина в світі прагне, щоб до неї ставилися справедливо. Ми хочемо, щоб здібності наші, нашу працю цінували, щоб наші добрі справи та старання було винагороджено. Так само ми усвідомлюємо, що за погані вчинки нас хвалити не будуть. Десь глибоко у свідомості кожної людини лежить розуміння того, що за добро варто платити добром, а зло має бути покараним. Якщо спробувати скласти елементарну формулу справедливості, то вона виглядатиме так: кожен отримує те, на що заслуговує. В загальних рисах саме так ми розуміємо поняття справедливість.

Однак у житті часто трапляються різні ситуації, коли люди зазнають утисків, цькувань та переслідувань за свій зовнішній вигляд, свої погляди, національну приналежність, за свій вік чи свою стать. Хіба ж це справедливо?

Так було!

26 листопада 2007 року Генеральною Асамблеєю ООН вперше був оголошений Всесвітній день соціальної справедливості, а з 2009 року відзначається міжнародним співтовариством щорічно. Українці з 2011 року долучилися до відзначення 20 лютого Дня соціальної справедливості. Справедливість — це основа сучасного демократичного суспільства, яке забезпечує всім своїм членам рівні права і можливості.

Щоби світ довкола став справедливішим, варто починати з контролю власної поведінки, бо ми не можемо відповідати за дії всіх інших людей у світі. Пригадайте «золоте правило» моральності — ставитися до інших так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе. Тож не варто робити того, що по відношенню до себе ми вважатимемо неприйнятним і несправедливим.

Справедлива людина — людина, що не скривдить і не зашкодить іншим, що здатна поступитися власними інтересами, визнати свою помилку, зробити правильний вибір, не забуває вибачитися чи подякувати, а у своїх вчинках спирається на загальнолюдські чесноти, зокрема чесність і правильність.

Це ви зможете!

Прочитайте вірш і спробуйте вирішити спір та справедливо розсудити звірів.

Черепаха проти удава

В лісі посуха і голод.

Черепаха майже вмер...

Що робити: бути голим

Чи голодним — як тепер?

Довго думав черепаха,

Але голод не стихав.

Обережно зняв свій панцир

І на ринку продавав.

— Що ти просиш за цей панцир? —

Запитав його удав.

— Попоїсти, щоб не вмерти! —

Черепаха промичав.

Дав удав йому травички,

Цим за панцир заплатив,

І його собі до річки

Помаленьку покотив.

Рясний дощ упав із неба,

Нова зелень вкрила ліс.

Черепасі панцир треба.

До удава він приліз:

— Гей, удаве! Віддай панцир,

Поверну тобі траву!

А удав заліз на камінь

Каже: — Я не поверну.

Зробив з панцира колиску

Для малих удавенят.

Вони люблять цю місцинку,

Там і граються, і сплять.

Врятував тебе від смерті,

Сам сім днів голодував.

Вимагаєш як тепер ти,

Щоби панцир я віддав?

— Гей, удаве! Так нечесно!

Знав же ти: я помирав!

— Сам продав! Я теж останню

Всю траву, що мав, віддав!

Панцир мій! Я маю право!

Ти продав, а я купив!

В суд звернувся черепаха.

Як би ти їх розсудив?

Володимир Читай (зі збірки «Справедливці»)

Мислимо практично

1. Що таке свобода?

2. Що таке справедливість?

3. Які духовно-моральні цінності ви знаєте?

4. Чи може хтось обмежити внутрішню свободу?

5. Чи тотожні поняття «внутрішній світ» і «духовний світ»?

6. Що впливає на формування духовного світу людини?

7. Поміркуйте, як можна протидіяти несправедливості. Використовуйте конструкції: Я вважаю, що ... Я так вважаю, тому що: по-перше, ... по-друге, ... по-третє, ... Отже, ...

Мислимо творчо

1. Вправа «Розсортуйте». Визначте, які із запропонованих цінностей можна віднести до матеріальних, а які — до моральних. Заповніть таблицю, вставивши потрібні цифри. Милосердя, подарунок, будинок, автомобіль, любов, дружба, щирість, телефон, справедливість, сміливість, комп’ютер, коштовності.

Матеріальні цінності

Моральні цінності

2. Вправа «Уявіть. Опишіть. Оцініть». Уявіть світ, у якому існує заборона на внутрішню та зовнішню свободу людини. Опишіть, як це вплине на духовне становлення та розвиток людини і суспільства в цілому. Оцініть, чи хотіли б ви жити в такому світі. Чому?

Мислимо глобально

За допомогою рідних зробіть опис характеру справедливої людини.