Етика. 6 клас. Іртищева

§ 13. Людина і природа

1. Гармонія співіснування людини і природи як умова майбутнього життя. Ставлення до природи. Сталий розвиток

Гармонія — це упорядкованість внутрішнього та зовнішнього, узгодженість і цілісність явищ та процесів. У суспільстві гармонійними вважають такі взаємини, що однаково засновані на розумі й почуттях. Таке поєднання забезпечує розвиток та стабільність у світі людей і руйнує його, коли одна складова починає безконтрольно панувати. Проте для налагодження успішного співжиття із довкіллям не менш значущим є співвідношення людської діяльності та моралі.

Людина повинна жити в гармонії із навколишнім світом

Гармонія в співпраці суспільства та природи ґрунтується на моральному дотриманні законів останньої, екологічному та ощадливому використанні ресурсів, сприянню їхньому відтворенню й охороні. Залежність людей та довколишнього середовища взаємна. Хоча, прийнято вважати, «відповідь» природи на шкідництво людини не є миттєвою. Захисні механізми дають їй змогу очищуватись самостійно, однак тривале забруднення може призвести до руйнівних наслідків. У цьому криється важливий секрет нашого співжиття із довкіллям!

Забруднення навколишнього середовища

Поняття «відносини» пов’язане із взаємовпливом, тобто ініціативу можуть виявляти одна, дві або навіть кілька сторін. У відносинах із природою «ініціаторами» є суспільство, окремі громадяни і громадянки тощо. Природа не має до нас інтересу й не висловлює свого ставлення до людей. Інтереси та ставлення — це наші, «людські» слова і терміни. Тож захист та опіка над природою — це також наша справа, обов’язок, який потрібно виконувати заради майбутнього.

Кожен із нас може допомогти природі стати чистішою

Насамперед, потрібно так організувати наше співжиття із природою, щоби воно сприяло самовідтворенню довкілля, обмежило втручання людини в природні процеси та споживання ресурсів. Можна розпочати навіть із дому: вимикати воду, коли чистите зуби, складати використані батарейки в спеціальні контейнери для подальшої переробки, заряджати свої мобільні пристрої, тільки коли в цьому є гостра потреба тощо. Важливо пам’ятати, що навіть такі нескладні дії у глобальному (планетарному) масштабі здатні привести до покращення екологічної ситуації в Україні та світі, сприяти сталому розвитку усього людства.

Це знадобиться!

Отже, гармонія у відносинах із природою ґрунтується на:

• 1. Ставленні до природи як загальної цінності.
• 2. Розумінні того, що кожен із нас — це частина природи.
• 3. Зміні споживацького ставлення до ресурсів.
• 4. Умінні розуміти екологічні наслідки своєї діяльності, завдавати найменшої шкоди довкіллю.
• 5. Майстерності співіснувати із довколишнім світом, підтримуючи його різноманіття.

Саме на таких принципах має ґрунтуватися наше майбутнє життя!

Це ви зможете!

Один із найпростіших способів дізнатися, наскільки багато ми марнуємо води, це порахувати, скільки її виллється за той час, допоки ми почистимо зуби. Для цього достатньо підставити під кран глибоку тару (миску або відро) й не перекривати струмінь води аж до завершення ранкового умивання. Результат можемо сміливо помножити на кількість днів у місяці й отримаємо загальну невтішну картину.

2. Екологічні проблеми сучасності

Сьогодні люди «пожинають плоди» свого недбалого ставлення до природи. Протягом кількох останніх століть ми навчалися лише брати, нічого не пропонуючи натомість. Тепер суспільство зіштовхнулося із цілим набором екологічних проблем, які потребуватимуть розв’язання.

Екологічна проблема — це зміни довкілля, які відбулися внаслідок людської діяльності, призводять до порушення екологічної безпеки, мають негативні соціальні, економічні та інші результати.

До найболючіших екологічних проблем сьогодення належать:

1. Глобальне потепління. Людська діяльність призвела до накопичення в повітрі нашої планети чималої кількості особливих парникових газів. Їх надлишок «нагріває» поверхню Землі, унаслідок чого ми стикаємося із жахливою спекою та посухою влітку, раптовими повенями, аномальними морозами узимку тощо. Особливо страждають полярні регіони — через зростання температури вічні сніги та льодовики тануть. Їхня вода наповнює Світовий океан та поступово піднімає його рівень по цілому світу.

Глобальне потепління призводить до втрати води

2. Надмірні урбанізація та розвиток сільського господарства. Забруднення. Неконтрольоване розростання міст та містечок (урбанізація — від. латинського «urbanus», тобто «міський») невідворотньо призводить до зміни природного середовища. Водночас городяни потребують харчів, тож дикі тварини та рослини витісняються доглянутими садками та полями, фермами й угіддями. Однак довкілля не стає від цього чистішим! Хімічні добрива, пестициди виснажують й отруюють ґрунт та підземні води, машини «загазовують» повітря, так само «димлять» промислові об’єкти (зокрема, виробляючи парникові гази). Природа втрачає своє біорізноманіття — цілі види тварин гинуть через «окупацію» їхньої території людьми. Так само забруднюється вода. Чимало підприємств безкарно зливають свої відходи до річок та озер, чим готують «бомбу сповільненої дії» для наступних поколінь. Вода — основа нашого існування, і саме її наявність на інших планетах вчені пов’язують із існуванням на них життя. Тож зменшення забруднення має першочергове значення!

Забруднення повітря великими промисловими підприємствами

3. Виснаження ресурсів. Утилізація (переробка) відходів. Ще однією платою за розвиток людської цивілізації є зменшення кількості ресурсів. Зазвичай, ресурсами називають усе, що можна використати для розбудови людства. Розрізняють ресурси відновлювальні та невідновлювальні. Саме нестача останніх може призвести до кризи світового масштабу. Наприклад, паливо (газ, нафта, вугілля та ін.) є невідновлювальними.

Міжнародний символ вторинної переробки відходів

Родовища й шахти поступово вичерпуються, а активне споживання призвело до викидання чималої кількості парникових газів у повітря. Цю проблему намагаються вирішити за допо могою використання енергії сонця, вітру («зеленої енергетики»). Також активно вдаються до переробки сміття. Штучно створені пластмаси, якщо їх просто викинути на смітник, розкладатимуться сотні і тисячі років. Звичайний поліетиленовий пакетик, який використовується терміном «від магазину до вашого дому», потім лежатиме на землі, отруюючи її упродовж 200-400 років!

Фрагмент острову сміття у Тихому океані

Завдяки цьому в океанах з’явилися цілі острови, що складаються зі сміття. Шкода від безконтрольного використання ресурсів очевидна — унормування споживання та грамотна утилізація відходів стали «візитівками» багатьох сучасних країн (Німеччини, Франції, Канади тощо).

Вирубка лісів в Українських Карпатах

До проблеми із використання ресурсів належить також знищення лісів. Хоча ліс можна відновити, швидкість, із якою він росте, значно повільніша від тої, із якою його вирубують. Дерева — «легені» нашої планети, які поглинають шкідливі випари, утворюють кисень. Своїм корінням вони зміцнюють ґрунт, випиваючи із нього вологу, й протидіють таким чином повеням та іншим катаклізмам. Насадження нових пагінців — мала частина того, що ми можемо зробити для відновлення лісів. Однак навіть із малої зернини може вирости велике дерево!

Це ви зможете!

Приклад виробів із пластикових пляшок

Захисники природи рекомендують продовжити термін використання окремих видів пластмас. Наприклад, вони пропонують не викидати одразу порожні пластикові пляшки, а зробити із них креативну річ — вазочку, прикрасу, годівницю для птахів, цікаву фігурку тощо. Сьогодні у мережі «Интернет» знайдете чимало ідей для таких виробів із докладними інструкціями. Долучайтеся цілою родиною, і разом ми зробимо світ чистішим!

Так було!

Година Землі — щорічна міжнародна подія, яку започаткували захисники довкілля у 2007 р. Її суть полягає в тому, аби у визначений день вимкнути необов’язкові електричні прибори на одну годину. Мета акції — показати людству масштаб екологічних проблем. Наприклад, в австралійському Сіднеї у 2007 р. за одну годину вдалося скоротити використання енергії на 70 в день. Уже у 2017 р. до акції приєдналося більше 180 країн!

Це ви зможете!

Антуан де Сент-Екзюпері у книзі «Маленький принц» вказав, що ми назавжди відповідальні за тих, кого ми приручили. Поміркуйте, будь ласка, чи справді люди повинні добре ставитися лише до «одомашнених», приручених істот? Чи слова видатного французького письменника глибші і варто подбати також про диких звірів й птахів, риб і комах? Свої міркування коротко занотуйте на окремому аркуші паперу.

Мислимо практично

1. Що таке «гармонія»?

2. Назвіть екологічні проблеми сьогодення.

3. Чому захист та опіка над природою є нашим обов’язком?

4. Поміркуйте, хто відповідальний за все живе на землі? Використовуйте конструкції: «Я вважаю, що... Я так вважаю, тому що: по-перше, ... по-друге, ... по-третє, ... Отже, ...»

Мислимо творчо

1. Вправа «Екозахисники». Обговоріть у групі екологічні проблеми вашого міста/громади. Поміркуйте, які заходи/акції можна заропонувати для їх вирішення.

2. Вправа «Уявіть. Опишіть. Оцініть». Уявіть та опишіть світ, у якому люди вичерпали природні ресурси: втратили доступ до чистої прісної води, ґрунти були забруднені та непридатні до використання тощо. Оцініть, з якими труднощами та проблемами зіштовхнулося б людство. Чи хотіли б ви жити в такому світі?

Мислимо глобально

Створіть перелік того, що зробить вас супергероем/супергеройкою, які можуть врятувати світ. Запишіть, що ви можете робити для досягнення сталого розвитку в Україні вже зараз.