Етика. 5 клас. Іртищева

§ 10. Толерантність

1. «Ми» та «не ми»

«Я», «ти», «ми» — відомі займенники, що застосовуються для позначення осіб в однині та множині. Спробуємо встановити, який смисл вкладаємо в коротке та ємнісне слово «МИ». Вочевидь, у контексті цього параграфа, «ми» — це учні та учениці, вчительки та вчителі, автори та авторки цього підручника. Але в кожного/кожної з вас/нас є своє розуміння слова «ми». Можливо, «ми» — це ті, що поруч сидять за партами, ті, що навчаються в одному класі (до прикладу, в 5-му чи 4-му), а також ті, що навчаються в одному закладі освіти, тренуються в одній футбольній команді чи займаються в театральному гуртку. Вочевидь, «не ми» — це ті, що навчаються в іншому класі? Але ж учні/учениці і 4, і 5, і 6, та інших класів вашого закладу освіти — це також «ми», учнівство однієї школи, гімназії, ліцею!!! Різні за віком, за уподобаннями, за кольором волосся і очей, за звичками і характерами, всі ми — один чудовий колектив.

Тим часом «ми» — це також сім’я, родина, сусіди, мешканці однієї вулиці, одного мікрорайону, міста/села, громади, області, населення держави, континенту, планети. Так-так, і це також «ми». Також різні і чудові. Ми спілкуємося між собою, незважаючи на те, що можемо мати різні переконання, смаки, зовнішній вигляд. Чи «вони», тобто інші люди є інакшими? «Вони» можуть розмовляти іншою мовою, любити інші страви, носити інший одяг, зачіски, слухати іншу музику. І це не означає, що ці, хто не такі, як ми, є гіршими чи кращими. Ми просто РІЗНІ. Наше суспільство складається з численних груп, які різняться своїми цінностями, нормами та правилами поведінки. Благополуччя суспільства залежить від спроможності людей співіснувати одне з одним: від того, чи поважають і підтримують вони одне одного, чи об’єднують свої зусилля в ім’я загального добра, для постійного поліпшення свого матеріального й духовного життя. Досягнення згоди в суспільстві — справа непроста. У світі неможливо відгородитися в рамках однієї культури, неможливо вижити без контактів на «всесвітньому» рівні. Тому треба вчитися взаємодіяти з «інакшими» людьми і поважати право цих інакших бути такими, якими вони є, а не ігнорувати їх.

2. Що таке толерантність?

Однією з найважливіших цінностей сучасного суспільства є толерантність (від лат. tolerantia — «стійкість, витривалість», «терпимість», «допуск»; загалом — це «допустиме відхилення»). В біології, звідки він і «прийшов», термін «толерантність» означає здатність організму переносити несприятливий вплив того або того чинника середовища. Наприклад, коли на упакуванні насіння огірків пишуть «сорт толерантний до борошнистої роси», це означає, що рослина стійка до цього захворювання і не реагуватиме на його збудника. В цьому ж сенсі толерантність до певних ліків означатиме, що вони не подіють на організм.

Толерантність — це здатність взаємодіяти з людьми іншої культури, іншого способу життя; без агресії сприймати думки, які відрізняються від власних, а також поважати особливості поведінки та способу життя інших.

Це знадобиться!

Кожна людина, щоб стати повноцінним громадянином і цивілізованою особистістю, повинна усвідомити кілька простих правил:

  • 1. Всі люди різні — не кращі й не гірші, а просто різні.
  • 2. Потрібно сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається.
  • 3. Важливо цінувати кожну людину як особистість, поважати її думки, почуття, ідеї, вірування.

Толерантність є нормою сучасного цивілізованого суспільства. Її головні принципи викладено в Декларації принципів толерантності, ухваленій ЮНЕСКО 16 листопада 1995 року (відтоді 16 листопада щороку відзначають як Міжнародний день толерантності). На підставі проголошених принципів у сучасному суспільстві всім людям без винятку має бути надана можливість розвиватися фізично, розумово, морально, духовно, в умовах свободи та гідності. Толерантність означає повагу, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та проявів людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань.

Лауреат Нобелівської премії миру, Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй у 1997-2006 рр. Кофі Аннан стверджував: «Толерантність — це мистецтво жити з іншими людьми та з іншими ідеями».

Це цікаво!

Трактування толерантності

Філософське. Готовність постійно і з гідністю сприймати особистість, річ або подію; терпіння, терпимість, витримка, примирення.

Моральне. Це людська чеснота, яка означає терпимість до відмінностей серед людей, уміння жити, не заважаючи іншим.

Правове. Здатність користуватися правами і свободами, не порушуючи прав і свобод інших.

Індивідуальне. Здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також — особливості поведінки та способу життя інших.

Політичне. Повага до свободи іншої людини, її поглядів, думок, поведінки.

Ціннісне. Готовність прийняти інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на засадах згоди і порозуміння.

Світоглядне. Поціновування різноманітності — природної, індивідуальної, культурної.

Толерантність — це поступка, яка формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. Але за жодних обставин толерантність не може бути виправданням зазіхань на ці основні цінності. Не можна толерувати насилля, цькування, дискримінацію. Толерантність повинні виявляти окремі люди, групи та держави.

Бути толерантним — не означає терпіти соціальну несправедливість, відмовлятися від своїх переконань задля поступки чужим поглядам. Кожен/кожна може дотримуватися своїх переконань і визнавати таке ж право за іншими. Адже люди за своєю природою різняться за зовнішнім виглядом, становищем, мовленням, поведінкою та цінностями і мають право жити у світі та зберігати свою індивідуальність. Тому погляди однієї людини не можуть бути нав’язані іншій. Толерантність має ґрунтуватися на спільній взаємодії і повазі одне до одного.

Так було!

Поняттю «толерантність» понад 200 років тому приділяли значну увагу французький мислитель Франсуа Вольтер і англійський філософ Джон Локк. Вони визнавали толерантність загальною цінністю, необхідною для досягнення миру й порозуміння між релігіями і народами.

Це ви зможете!

Створіть (у парах чи групах) квітку толерантності. Для цього підготуйте овальний аркуш паперу, на якому напишіть слово «толерантність». Виріжте паперові пелюстки різних кольорів, напишіть на них по 1-2 слова, якими ви хочете розкрити суть поняття «толерантність». Наклейте підписані пелюстки довкола умовної серединки квітки.

3. Етнічні, релігійні та інші спільноти, їх звичаї, традиції, церемонії

Повага до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є головною умовою стабільності в суспільстві. Світ наш складається з різних культурних, етнічних, релігійних спільнот. Представники кожної з них мають свої символи, традиції, уявлення. Словом «толерантність» позначають доброзичливе чи стримане ставлення до індивідуальних чи групових відмінностей. Відчуття людьми своєї етнічної належності, культурної унікальності є дуже важливим. Зазвичай, у кожній державі є більша або менша кількість різних етнічних груп. Етнічна група (етнос) — це частина суспільства, члени якої вважають, що спільним для них усіх є їхнє походження, культура і що вони беруть участь у спільній діяльності. Решта суспільства вважає цю групу відмінною від інших за певне поєднання таких рис, як мова, релігія, батьківщина предків і пов’язана з нею культура.

Це цікаво!

«Якби запропонувати всім народам на світі вибирати найкращі з усіх звичаї та звички, то кожен народ, уважно розглянувши їх, вибрав би свої власні» (Геродот).

«Хто розумний, той радий, що на світі є день та ніч, літо і зима, молоді і старі, що є метелики і птахи, і різного кольору квіти і очі, що є дівчатка і хлопчики» (Януш Корчак).

Знати і розуміти звичаї й традиції представників народів та різних віросповідань, які живуть поруч, важливо і необхідно. Адже, якщо очікуємо поваги до власних почуттів, уявлень і переконань, мусимо розуміти, що цього ж від нас сподіваються інші. До прикладу, якщо в одному колективі працюють люди, що сповідують християнство, іудаїзм та іслам, доречно враховувати, що для християн святим днем є неділя, іудеї не можуть працювати в суботу, а мусульмани мусять відвідати свій храм (мечеть) у п’ятницю. Варто дізнатися також про священні символи та найголовніші положення різних вірувань, щоб не ображати релігійних почуттів людей, що їх сповідують.

Це знадобиться!

Символи світових релігій

Це цікаво!

В Японії вітання, прохання, поздоровлення супроводжують поклонами, які називають «одзігі». їх вважають настільки важливими, що дітей змалку навчають правилам одзігі. Виконують уклін з трьох положень — стоячи, сидячи по-європейськи або по-японськи. Під час зустрічі молодші повинні першими ввічливо кланятися старшим. Залежно від ситуації розрізняють тривалість і глибину поклону. В Японії не менше шести видів одзігі. Класичний уклін виконують згинанням талії в корпусі з прямою спиною і руками, розташованими з боків (для чоловіків), і руками, складеними на колінах (для жінок). Під час поклону треба дивитися в обличчя співрозмовнику, але не прямо йому в очі. Поклони бувають офіційні, неофіційні і дуже офіційні. Неофіційні поклони прийнято здійснювати, злегка нахиляючи корпус і голову. При більш офіційних одзігі кут нахилу корпуса збільшується приблизно до тридцяти градусів, а при дуже офіційних — до 45-90. Зазвичай поклони з вибаченнями довші і глибші, ніж інші види одзігі. Частота, глибина і тривалість поклонів відповідають тяжкості скоєного і щирості вибачень. При цьому під час спілкування з іноземцями японці часто тиснуть руки, іноді поклони поєднують із рукостисканням.

На Земній кулі проживає понад 4 тис. різних етносів. З них тільки 800 досягли стадії нації (зі спільною економічною, історичною, політичною, соціальною єдністю). Націй чисельністю понад 10 млн осіб у світі лише 67, серед них найчисельніші: китайці, хіндустанці, американці США, росіяни, японці, бенгальці і бразильці.

Поняття «народ» вживається для означення громадян однієї країни незалежно від їх етнічного походження.

У світі існують народи, що не мають своєї державності, а також народи, територія проживання яких розділена між кількома державами.

Християнство

Найпоширеніша зі світових релігій, яку сповідує майже 2 млрд людей. Воно виникло в І ст. і на сьогодні має найбільший вплив у країнах Європи, Америки, Австралії. Християнство має три основні напрямки: православ’я, католицизм, протестантизм. Канонічна книга Біблія.

Іслам (мусульманство)

Виник у VII ст. серед арабів — корінних мешканців Аравії. Іслам не знає поділу на світський і духовний. Уряди мусульманських держав у своїй діяльності керуються шаріатом — зводом законів мусульманського права. Канонічна книга Коран. Іслам нараховує понад 1,3 млрд чоловік.

Іудаїзм (юдейство)

Одна з найперших етнічних, монотеїстичних релігій, що виникла в І тис. до н. е. в Палестині. Поширений іудаїзм серед євреїв Ізраїлю, США, Росії, України, Аргентини та багатьох інших країн. Священним місцем для іудеїв є Єрусалим, куди прочани їдуть, щоб помолитися біля Стіни плачу — решток стародавнього храму. Канонічна книга Тора. У світі понад 1,7 млн віруючих.

Буддизм

У світі налічують близько 400 млн людей, що сповідують буддизм. Історія буддизму бере початок у Північній Індії VI-V ст. до н. е. Ця релігія поширена в Бутані, В’єтнамі, Індії, Камбоджі, Китаї, Кореї, Лаосі, Монголії, М’янмі, Непалі, Таїланді, Тибеті, Шрі-Ланці, Японії. Канонічна книга Трипітака.

Мислимо практично

  • 1. Які значення має слово «толерантність»?
  • 2. Продовжте речення: «Бути толерантним означає...».
  • 3. Чому важливо знати і розуміти звичаї, традиції представників інших народів, які живуть поруч?
  • 4. Чи актуальна проблема толерантності в наш час? Чому? Використовуйте конструкції: Я вважаю, що... Я так вважаю, тому що: по-перше, ... по-друге, ... по-третє, ... Отже, ...

Мислимо творчо

  • 1. Вправа «Асоціації». Працюючи в групах, доберіть характеристики людини, що асоціюються з поняттям толерантності і починаються з букви вертикального рядка.

Т — терпимість

о — ...

л — ...

е — ...

р — ...

а — ...

н — ...

т — ...

н — ...

і — ...

с — ...

т — ...

ь

  • 2. Вправа «Уявіть. Опишіть. Оцініть». Уявіть світ, у якому люди перестали поважати звичаї, вірування, культурну унікальність інших народів. Опишіть, що змінилося б у світі. Оцініть, чи хотіли б ви жити в такому світі. Чому?

Мислимо глобально

Уявіть, що ви отримали завдання від міжнародної організації ЮНЕСКО розробити ескіз емблеми «Толерантність», якою прикрасять сувенірну продукцію, постери та інші матеріали, з метою популяризації та підтримки толерантної поведінки в усьому світі. Намалюйте екскіз та обговоріть його у класі.