Українська мова. 8 клас. Данилевська
Урок 44. Мовностилістичні поради з уживання звертань
Питання уроку
- Яка основна граматична форма вираження звертань в українській мові?
- Які іменники мають відмінні від інших форм закінчення в кличному відмінку?
- Які особливості вживання звертань у текстах різних стилів мови?
Гра в слова
Проведіть гру «Моє шанування». Упродовж хвилини доберіть якомога більше звертань до поданих нижче адресатів у різних ситуаціях спілкування.
• бібліотекар Василина Павлівна • листоноша Зоя Іванівна • лікар Олег Пилипович • приятель Дмитро.
Вправа 1. Виберіть з довідки звертання, доречні для кожної ситуації, названої поданими реченнями. Речення запишіть. Поясніть уживання розділових знаків.
1. Ходи, обідати. 2. ..., іди до дошки! 3. ..., передай, будь ласка, підручника. 4. ..., передай, будь ласка, квитка. 5. ..., ви в прямому ефірі, пропонуйте ваш варіант відповіді.
Довідка: Андрійку, Андрію, Андрію Ковальський, хлопче, друже Андрію, шановний радіослухачу.
Вправа 2. Пригадайте всі можливі звертання до вас упродовж дня. Запишіть кілька речень з різними звертаннями.
• Чи доводилося вам чути неправильні форми звертання до вас?
• Чи помиляєтеся ви самі, звертаючись до своїх співрозмовників?
• Сформулюйте кілька етикетних правил уживання звертань.
Вправа 3. Прочитайте поради мовознавця.
У кличному відмінку вживаємо загальні іменники, етикетні слова, ужиті як окремо, так і в поєднанні, наприклад: пане; добродійко; товаришу; діду; добродію лікарю; пане капітане.
Звертаючись до співрозмовника, використовуємо особові імена і по батькові — як ужиті окремо, так і після загальних іменників, напр.: Іване; Ольго; Анатолію Сергійовичу; отче Софроне; панно Вікторіє; учителю Леве Силенко (а не як читаємо в одній публікації: Учителю Лев Силенко, дозвольте...).
Сьогодні в українському мовленні відновлюється називання і звертання за моделями «пан (пані) + ім’я або/і прізвище», «добродій (добродійка) + прізвище або ім’я». У формальних взаєминах дедалі ширше застосовується модель «пан (пані) + назва-індекс», наприклад: пане докторе; пане професоре; пане депутате (редакторе; голово; водію; лікарю).
(Ярослав Радевич-Винницький, із книжки «Етикет і культура спілкування»)
• Поєднайте подані іменники з етикетними словами пан, пані, запишіть їх у кличному відмінку.
Директор, професор, лікар, редактор, депутат, асистент, голова, вчителька, сусідка, доповідачка, добродійка, мисткиня.
Вправа 4. Перепишіть, подані в дужках слова та сполучення слів оформіть як звертання.
1. (Шановна Ольга Петрівна), запрошуємо Вас на урочистий концерт з нагоди Дня вчителя. 2. (Дорога пані Леся), залюбки скористаємося Вашим запрошенням. 3. (Глибокоповажний пан директор), прийміть найщиріші вітання з нагоди ювілею очолюваної Вами фабрики. 4. (Пан полковник), дозвольте запитати. 5. (Друг Петро), раді з тобою зустрітися. 6. (Люба сестричка), вітаю із закінченням музичної школи.
Вправа 5. Складіть відповідно до малюнків діалоги з 2-3 речень, що мають звертання. Запишіть їх, поясніть уживання розділових знаків.
Вправа 6. Перепишіть, розставте розділові знаки в реченнях із звертанням.
1. Будемо повторювати її разом? Згода рибонько? 2. О Леліє як жаль, що ви не вмієте говорити! 3. Повір голубонько я похолов аж до кінчиків вусів. 4. Нумо гратися кицюню ніби ми вже там: ніби дзеркало розтало і крізь нього можна пройти, мов крізь туман. 5. Я просто хотіла глянути на сад Ваша Величносте. 6. Твій квиток дитино.
(Льюїс Керрол, «Аліса в Задзеркаллі»)
Резюме
• Перечитайте питання на початку параграфа і дайте на них відповідь.
Вправа 7. Прочитайте поради мовознавця.
Типова ситуація: ми в чужому місті, і нам треба про щось довідатися. Знаком про наш намір вступити в мовленнєвий контакт є скорочення відстані між нами й нашим потенційним співрозмовником. Нагадаємо, що ця відстань не має бути менша за простягнену руку.
Стандартна послідовність фраз у розмові з незнайомою людиною може бути такою:
1. Вітання: Доброго ранку! (Добрий день!; Добрий вечір!).
2. Вибачення і прохання: Вибачте, що затримую Вас! Скажіть, будь ласка (Будьте ласкаві, скажіть; Чи не могли б Ви сказати...).
3. Подяка: Щиро (сердечно) дякую (вам) за... (Щиро вдячний за...).
4. Вибачення: Пробачте, що затримав Вас (Даруйте, що завдав Вам клопоту).
5. Прощання: До побачення! (Бувайте здорові!; Усього Вам найкращого!).
Розмову з незнайомою людиною обов’язково починати вітанням. Якщо людина просто стоїть чи сидить нічим не зайнята, то перед проханням можна й не вибачатися. У фразі з проханням бажано, але не конче вживати етикетні слова-звертання: (Шановний) добродію!; пане лейтенанте; юначе; дівчинко; пані добродійко та ін. Пункти 3 і 4 «алгоритму» можна залежно від обставин міняти місцями.
Пам’ятаймо, що вибачитися, подякувати і попрощатися потрібно й тоді, коли співрозмовник не зміг чи не зумів задовольнити наше прохання.
(Ярослав Радевич-Винницький, із книжки «Етикет і культура спілкування»)
• Складіть і запишіть діалог на 5-7 речень між незнайомими людьми на вулиці з проханням пояснити, як дістатися якогось місця. Уживайте рекомендовані етикетні слова ввічливості.
Вправа 8. Від поданих особових імен утворіть імена по батькові, запишіть у формі чоловічого та жіночого роду.
1-2. Лука. 3-4. Ілля. 5-6. Григорій. 7-8. Микола. 9-10. Василь. 11-12. Андрій. 13-14. Ігор. 15-16. Богдан. 17-18. Яків. 19-20. Сава. 21-22. Олексій. 23-24. Дмитро.
• Які закінчення мають імена по батькові в кличному відмінку?
У новій редакції Українського правопису зауважено, що через належність іменника Ігор до м’якої групи в імені по батькові, утвореному від нього, суфіксові -ович передує м’який знак. Тож маємо вживати Ігорьович.
