Українська мова. 8 клас. Данилевська

Урок 42. Однорідні і неоднорідні означення

Питання уроку

Які означення називають неоднорідними?
Як розмежувати однорідні і неоднорідні означення?

Гра в слова

Проведіть гру «Хто це?». Позмагайтеся в умінні добирати влучні характеристики. Спочатку схарактеризуйте учнів класу за різними ознаками.

Після цього складіть портрет когось із учнів, вибравши з переліку характерні для нього ознаки, наприклад: Невисокий худорлявий сіроокий учень. Хто це?

Чи можна вважати дібрані вами прикметники для характеристики когось із учнів однорідними? Чому?
Поміркуйте, чому в одних випадках між кількома означеннями, що стосуються того самого слова, кому ставимо, а в інших — ні.

До складних випадків уживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами належать ті, які передбачають розрізнення однорідних і неоднорідних означень. Порівняймо:

Запашна, співуча, гнучка й милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — рідна мова... (О. Гончар).

Київські сизі гори стали фіолетові... (І. Нечуй-Левицький).

У першому реченні означення однорідні, між ними ставимо коми, а в другому — неоднорідні, тому коми між ними немає. Однорідні означення характеризують предмет за тією самою ознакою: у першому реченні йдеться про красу, принадність української мови.

Неоднорідні означення характеризують предмет з різних боків. У другому реченні означення київські вказує на місце розташування гір, а означення сизі — колір, який змінився на фіолетовий. Крім того, кожне попереднє з неоднорідних означень стосується всього подальшого словосполучення, а не безпосередньо означуваного (пояснюваного) слова.

Порівняйте:

Неоднорідні означення здебільшого стоять перед означуваним словом. Неоднорідними є означення, одне з яких виражене займенником, а друге — прикметником або дієприкметником, оскільки займенник стосується всього словосполучення. Неоднорідними є також означення, одне з яких виражене якісним прикметником, а інше — відносним чи присвійним. Між неоднорідними означеннями не можна вжити єднальний сполучник і, їм не властива перелічувальна інтонація.

Утім, характеризуючи предмет з різних боків, неоднорідні означення можуть ставати однорідними, коли вживаються для опису зовнішності, інтер’єру, позитивної або негативної оцінки кого-, чого-небудь тощо.

Однорідними є означення, що:

характеризують предмет за тією самою ознакою (наприклад, за кольором): Сиві, рожеві, блакитні дими кучеряві плинуть з високих, мов башти, стрімких димарів (М. Рильський);
виражають суто позитивні або негативні значення: Холодний, різкий вітер немилосердно бив в обличчя (М. Коцюбинський);
ужиті в переносному значенні (є епітетами): Збирають світлі, золоті меди великокрилі і прозорі бджоли (М. Рильський);
виражені лише якісними або лише відносними прикметниками: За вікном на вулиці часом чути веселі, гучні голоси (В. Винниченко);
розташовані після означуваного слова: Пальми поникли покірно гілками сухими, смутними (Леся Українка).

Якщо прикметник і дієприкметник чи дієприкметниковий зворот стоять поряд, то означення однорідними є тоді, коли першим ужитий прикметник: Одвічним, закуреним шляхом тихо посувається валка (М. Коцюбинський).

Доберіть до тексту свої приклади, пов’язані з повсякденним використанням мови.

Вправа 1. Перепишіть речення, підкресліть означення, поясніть, які з них однорідні, а які — неоднорідні, і чому.

1. На бруньках лип сережками звисають прозорі, синюваті краплини (М. Стельмах). 2. Глибока, тиха, нерозважна туга вникає в серце, каменем лягає (Леся Українка). 3. Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами... (І. Нечуй-Левицький). 4. На дзвіниці вдарили в дзвін, і тонкий дзвінкий гук задрижав і розлився на всі долини (І. Нечуй-Левицький). 5. Густі високі вишні зовсім закривали од вулиці вікна й стіни, наче густий ліс (І. Нечуй-Левицький). 6. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима (І. Нечуй-Левицький).

Вправа 2. Перепишіть, розставте, де потрібно, розділові знаки.

1. Вода шуміла й билась між камінням білими кипучими хвилями (І. Нечуй-Левицький). 2. У ранковому березневому затуманеному повітрі пахли вишневі садки. 3. Якось раз над містечком стояла тиха місячна літня ніч (І. Нечуй-Левицький). 4. Старий торкнувся свого кепсько поголеного підборіддя та знову пильно поглянув на мене. 5. І все-таки цінність цього невідомого заритого в пісках Мангишлаку предмета була досить умовною, а швидше за все, винятково музейною. 6. Легенький вітерець розхитував довгі щоглові сосни.

(Із творів Андрія Куркова)

Вправа 3. Випишіть спочатку словосполучення з неоднорідними означеннями, а потім — з однорідними. Поясніть свій вибір (усно).

1) довгі осінні ночі; 2) розкішний яблуневий сад; 3) високі цегляні стіни; 4) високий світлий ідеал; 5) урочистий зоряний вечір; 6) повні махрові жоржини; 7) синє рожеве фіалкове цвітіння; 8) маленькі густі брижі; 9) молоді радісні голоси; 10) міцні залізні цвяхи; 11) чорна грозова хмара; 12) чиста прохолодна вода; 13) урочиста народна пісня; 14) погрозлива насторожена тривога; 15) правдива чесна висока принциповість; 16) гірка не знана ще туга; 17) міцний гранітний фундамент; 18) легкий проторений шлях; 19) жива свіжа зелень; 20) чорний закіптюжений від сажі димар; 21) розквітлі пишні троянди.

Вправа 4. Доберіть однорідні означення для характеристики гурту музик та неоднорідні — для характеристики кожного музиканта окремо.

Дієго Веласкес. «Три музики» (1617 р.). Картина зберігається в музейному комплексі Острів музеїв (Берлін, Німеччина).

У кожного народу є свій улюблений музичний інструмент. В українців — бандура, а в іспанців — гітара. Насправді на картині тільки два музики, бо малий хлопчина лише учень. Головним героєм картини є гітарист, який з удавано серйозним обличчям співає щось жартівливе.

Вправа 5. Скориставшись інформацією з текстівки до картини, складіть невеличку розповідь про неї. Використовуйте однорідні та неоднорідні означення, дібрані в попередній вправі.

Резюме

• Перечитайте питання на початку параграфа і дайте на них відповідь.

Вправа 6. Перепишіть, зніміть скісні риски та вставте замість крапок пропущені літери. Розставте, де потрібно, розділові знаки, поясніть (усно) їх уживання.

Окрасою Ки..ва є (Д/д)..ржавний (М/м)узей західного та східного м..стецтва. Створили ту безцін..у м..стецьку скарбницю Богдан і Варвара Ханенки. Богдан Ханенко за фахом був юристом та ще за/молоду перейнявся кол..кціонуван..ям творів м..стецтва. Тож вийшовши у відставку цілком поринув у ту справу. Його зацікавлен..я поділяла й дружина, Варвара Миколаївна, — дочка українського пром..словця-м..ц..ната Миколи Терещенка. Мандруючи країнами (з/з)ахідної (Є/є)вропи подруж..я купувало картини різ..бл..н..я вироби зі скла коштовні тканини.

Справжню п..рлину для своєї колекції — «Портрет інфанти Маргарити» іспанського художника Дієго Веласкеса Богдан Ханенко пр..дбав 1912 р. в Берліні. А ще в зібран..і Ханенків були твори видатних м..тців Італії Франції Німеччини Нідерландів Великої Британії Китаю Індії Японії Єгипту... Всі ці скарби за заповітом Ханенків були подаровані місту Києву.

Дієго Веласкес. Портрет інфанти Маргарити (1659 р.).

Вправа 7. Запишіть слова, уставте замість крапок потрібну літеру.

1) проїз..ний; 2) безжаліс..ний; 3) гіган..ський; 4) ряс..ний; 5) доблес..ний; 6) цінніс..ний; 7) захис..ний; 8) студен..ський; 9) безжаліс..ний; 10) форпос..ний; 11) улес..ливий; 12) ненавис..ний; 13) пропагандис..ський; 14) сутніс..ний; 15) благовіс..ний; 16) благочес..ний; 17) кіст..лявий; 18) піс..ний; 19) радіс..ний; 20) громіз..кий; 21) зап’яс..ний; 22) пес..ливий; 23) пріс..ний; 24) кількіс..ний.

• Якій орфограмі присвячено вправу? Повторіть основні правила, що пояснюють правопис слів із цією орфограмою.

Зміст