Українська мова. 8 клас. Данилевська
Урок 39. Розділові знаки в реченнях з однорідними членами
Питання уроку
- Чому в реченнях з однорідними членами ставлять розділові знаки?
- Які розділові знаки ставлять та за яких умов?
- Коли в реченнях з однорідним членами розділові знаки не ставлять?
Гра в слова
Проведіть гру «Пильність і тільки пильність». Позмагайтеся, хто з вас швидше пояснить відмінності в уживанні розділових знаків у поданих реченнях.
• Хлопці зайшли, привіталися. — Хлопці зайшли привітатися.
• На клумбі квітли білі, жовті айстри. — На клумбі квітли білі й жовті айстри.
• Високі, шпилясті, ніби витягнуті вгору будинки було видно здалеку. — Високі цегляні будинки було видно здалеку.
• Сніг мете, і місто затихло. — Сніг мете й засипає місто.
- Чому не можна пояснити вживання розділових знаків тільки на підставі наявності сполучника або вживання поряд двох слів тієї самої частини мови?
- Які члени речення називають однорідними?
Ускладнення граматичної структури речення однорідними членами здебільшого супроводжується вживанням розділових знаків — передусім ком.
Кому, зокрема, ставимо:
Запам’ятайте!
Якщо частина однорідних членів поєднана без сполучників, а частина — за допомогою сполучників, кому ставимо між усіма однорідними.
Світе мій гучний, мільйонноокий,
Пристрасний, збурунений, німий,
Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,
Дай мені свій простір і неспокій,
Сонцем душу жадібну налий! (В. Симоненко).
Потрібно пильнувати, чи кілька разів ужите в реченні і є повторюваним сполучником, тобто щоразу треба з’ясовувати, чи стосується це і того самого ряду однорідних, чи вжите щодо різних рядів однорідних членів. Наприклад:
Кому не ставимо:
• між однорідними членами, поєднаними одиничними єднальними чи розділовими сполучниками:
Тому косили і гребли гуртом.
Завжди чомусь здавалось батьку або дядьку, що хтось когось обдурив на одну копицю. (Із творів О. Довженка)
• у стійких висловах, фразеологізмах (навіть за повторюваних сполучників):
ні те ні се; ні риба ні м’ясо; і сміх і гріх
А потім і щастя і горе обірвались так раптом... (Леся Українка).
Інколи між однорідними вживають крапку з комою або тире.
Крапку з комою ставимо між поширеними однорідними членами, особливо якщо в середині хоч одного з них є коми:
Привіт тобі, зелена Буковино,
Твоїм хорошим горам і гаям;
Твоїм одважним, дорогим синам! (В. Самійленко).
Тире ставимо на місці пропущеного сполучника а, якщо поняття, виражені однорідними членами, протиставляються:
То не хмара — біла пташка хмарою спустилась (Т. Шевченко).
Складіть у зошиті таблицю «Розділові знаки в реченнях з однорідними членами», позначте вживання або невживання розділових знаків схемами та доберіть власні приклади.
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ
Вправа 1. Перепишіть, зніміть скісні риски та вставте замість крапок пропущені літери. Підкресліть однорідні члени, поясніть уживання розділових знаків.
Найбільша ці(н/нн)ість кожної людини — її ж..(т/тт)я. За (К/к)онституцією ні/хто не/може бути позбавл..ний права на ж..(т/тт)я. Тож держава пови(н/нн)а зах..щати ж..(т/тт)я своїх громадян. Кож..н має право на не/доторка(н/нн)ість ж..тла, на та..мницю л..стува(н/нн)я, т..л..фо(н/нн)их розмов. He/можна втручатися в особисте ж..(т/тт)я людини, перешкоджати їй відвідувати церкву, подорожувати, висловлювати свою думку. Все це — особисті права громадян України. А ще (К/к)онституція проголошує право брати участь в управлі(н/нн)і д..ржавою: об..рати й бути обраним на д..ржавні посади, бути членом будь/якої партії, об..єдна(н/нн)я, організовувати збори, мітинги, д..монстрації. Проте така діяльність не/пови(н/нн)а загрожувати ж..(т/тт)ю інших людей. Кожна людина має право на працю й відпочинок, на ж..тло й охорону здоров..я, на безпечне для ж..(т/тт)я довкі(л/лл)я.
(З підручника правознавства)
Вправа 2. Випишіть із тексту речення з однорідними членами. Поясніть уживання розділових знаків.
Греки збиралися на головній міський площі — агорі. Кремезний окличник, повертаючись у різні боки, урочисто виголошував: «Уперед проходьте! Проходьте вперед!». Скоро на площі стало тісно від люду — зійшлося мало не всі місто. Щоправда, тут були тільки чоловіки — так заведено в грецьких полісах. По якійсь хвилі гамір стих і до громадян звернувся поважний городянин. Він говорив, що настав час посвятити в херсонесити молодь.
Наперед вийшло кілька десятків юнаків, які по черзі, звівши очі до неба, виголосили присягу: «Клянуся богами й богинями олімпійськими, що не зраджу Херсонеса. Я служитиму народові й радитиму йому найкраще й найсправедливіше для держави і громадян...»
(Оксана Данилевська)
• Як змінювалися впродовж історії уявлення про громадянські права?
• Складіть речення про те, як ви розумієте поняття «права людини», використайте однорідні члени речення.
Вправа 3. Випишіть із вірша Василя Симоненка ряди однорідних зі словами, від яких вони залежать. Накресліть схеми, які пояснюють уживання розділових знаків.
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
• Поясніть роль однорідних членів у створенні образів цього поетичного твору.
Я не знаю, що таке права чоловіка чи права жінки; я знаю лише, що таке права людини.
Capa Ґрімке, правозахисник
Чи знаєте ви, що право людини реалізовувати за допомогою мови свої мовні потреби називають мовним правом? До мовних прав належить, зокрема, право користуватися та здобувати освіту рідною мовою, вибирати мову для повсякденної комунікації. Тож право «користуватися мовою» витлумачують як право говорити, слухати, писати й читати певною мовою, що дає змогу залучити до сфери мовних прав особи досить широке коло життєвих ситуацій.
Ян ван Ейк. «Свята Варвара» (1437 р.). Картина зберігається в Королівському музеї образотворчого мистецтва (Антверпен, Бельгія).
Вправа 4. Роздивіться ілюстрацію. Чи типовою була ситуація, зображена на картині, в епоху раннього Відродження? Як змінювалися впродовж історії уявлення про права жінок? Як із цими уявленнями пов’язана боротьба жінок за рівні з чоловіками умови у здобутті освіти? Що ви знаєте про поширення освіти серед дівчат в Україні в різні історичні періоди? Чому в списку класиків української літератури переважають чоловічі прізвища?
• Запишіть кілька речень про творчість українських письменниць, використайте однорідні члени.
Вправа 5. Перепишіть речення, розставте, де потрібно, розділові знаки.
1. То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки (С. Скляренко). 2. У садках темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі груші (І. Нечуй-Левицький). 3. Пролітав буйний вітер в пустині по полі безкрайому мертвому (Леся Українка). 4. Я сидів гортав «Кобзаря» й читав коментарі. 5. Помітив і яскраве світло сонця за вікном і цвірінькання горобців. 6. Зіперся об бортик і подивився на воду, що відливала чи то платиною чи то старим потемнілим сріблом.
(Із творів Андрія Куркова)
Вправа 6. З кожної групи випишіть речення, що є відповіддю на запитання.
1. Земля на тих полях була чиста чорна та сита. 2. Їхав козак лугом долиною та лісочком та садочком. 3. Веселі допитливі учні сипали питаннями та жартували. 4. Парк прикрашають статуї та альтанки ставки та фонтани. 5. Тече вода в синє море та не витікає.
II. У якому з речень перед та треба поставити кому?
1. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби. 2. Тужлива пісня зринає з сопілки та не розважає сумного серця. 3. А весілля в нашої донечки буде пишне людне та багате. 4. Верби понахилялися до мене та й шепочуть довгастими листочками.
Резюме
• Перечитайте питання на початку параграфа і дайте на них відповідь.
• У чому практична спрямованість матеріалів уроку?
Вправа 7. Перепишіть речення, розставте, де потрібно, розділові знаки.
1. Кожна мати свого сина і милує і голубить. 2. Шукай не долі а волі. 3. З однієї квітки бджола робить мед і отруту. 4. Схилилась і пустила коси за вітром сива ковила. 5. Блакитні сизі жовті та червоні птахи веселку сіють навкруги. 6. На нашій землі родяться щедро правда добро мудрість розум честь відвага. 7. День об день ударився розбився. 8. Лис послухав тишу обійшов ярок кинувся на мишу а спіймав листок. 9. Прибігло лисенятко до води тихенько зупинилось задивилось змочило теплу мордочку в росі і зникло десь за кущиком ліщини. 10. У житті зустрінеш і ясну погоду і грізну грозу. 11. Красить не краса а розум. 12. Буйний хміль доверху обвивав не стару але вже зів’ялу грушу.
Вправа 8. Перепишіть, вставте замість крапок пропущені літери або апостроф.
1) конс..єржка; 2) н..юанс; 3) компан..йон; 4) б..юлетен..; 5) дос..є; 6) кур..йоз; 7) міл..йон; 8) мад..яр; 9) гіл..йотина; 10) кон..юктивіт; 11) бракон..єр; 12) сер..йозно; 13) суб..єкт; 14) ад..ютант; 15) рез..юме; 16) манік..юр; 17) кон..юктура; 18) шампін..йон; 19) він..єтка; 20) порт..єра; 21) П..ємонт; 22) ін..єкція; 23) куп..юра; 24) Н..ютон.
• Якій орфограмі присвячено вправу? Повторіть основні правила, що пояснюють правопис слів із цією орфограмою.
