Українська мова. 8 клас. Данилевська

Урок 32. Односкладні називні речення

Питання уроку

• Які односкладні речення є називними?
• Яка роль цих речень у мові?
• Які помилки трапляються у визначенні називних речень?

Гра в слова

Проведіть гру «Майже без слів». Подивіться у вікно, спробуйте розповісти про: а) погоду надворі; б) те, що відбувається на подвір’ї; в) стан неба тощо — двома-трьома іменниками.

• З якою інтонацією вимовляли слова, аби змалювати те, що бачите?
• Чи змогли передати такою обмеженою кількістю іменників своє ставлення до того, що описували? За допомогою чого?
• Чи траплялися вам такі речення в художніх творах? Для чого їх уживають?

Вправа 1. Прочитайте поезії спочатку мовчки, а потім уголос. Намагайтеся змалювати краєвиди й передати настрій, утілений у них.

Павло Тичина

«О, панно Інно...»

О панно Інно, панно Інно!

Я — сам. Вікно. Сніги...

Сестру я Вашу так любив —

Дитинно, злотоцінно.

Любив? — Давно. Цвіли луги...

О люба Інно, ніжна Інно,

Любові усміх квітне раз —

ще й тлінно.

Сніги, сніги, сніги...

Я Ваші очі пам’ятаю,

Як музику, як спів.

Зимовий вечір. Тиша. Ми.

Я Вам чужий — я знаю.

А хтось кричить: ти рідну стрів!

І раптом — небо... шепіт гаю...

О ні, то очі Ваші. — Я ридаю.

Сестра чи Ви? — Любив...

Ліна Костенко

«Осінній день, осінній день, осінній!»

Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна.

Невже це осінь, осінь, о! — та сама.

Останні айстри горілиць зайшлися болем.

Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.

Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.

І плаче коник серед трав — нема мелодій.

• Знайдіть у поданих віршах односкладні речення з головним членом — підметом.

• Яка роль цих речень у поезіях?

• Чи є підстави вважати такі речення образними засобами?

Серед односкладних речень, як уже йшлося, є такі, граматична основа яких складається тільки з підмета.

Це — називні речення. Такими реченнями або констатуємо наявність предмета чи явища (Дніпро. Ранкова прохолода), або вказуємо на названий предмет (Ось і човен). Називні речення, як бачимо з прикладів, можуть бути непоширеними або поширеними. Оскільки в називних реченнях головний член — підмет, то поширюватися вони можуть тільки означеннями. Ця особливість допомагає не сплутати називні речення з іншими, зокрема з двоскладними, у яких присудок пропущено.

У цьому реченні є підмет айстри, від якого залежить означення: айстри (які?) барвисті. Наявна також обставина: (де?) у садку. Обставина завжди залежить від присудка. Це означає, що в поданому реченні присудок пропущено. Справді, аналізоване речення ми розуміємо так:

У садку [цвітуть] барвисті айстри.

Тож воно є двоскладним неповним, з пропущеним присудком.

Про неповні речення докладніше довідаєтеся на наступних уроках.

Односкладні називні речення часом сплутують з двоскладними, що мають іменний складений присудок.

Перше речення є односкладним називним. Його граматична основа складається тільки з підмета. Речення поширене, бо в ньому є залежне від підмета означення: річка (яка?) широка. Зверніть увагу: непоширені узгоджені означення, тобто виражені одним словом — здебільшого прикметником чи займенником або дієприкметником, за прямого порядку слів стоять перед означуваним словом.

Прикметнику позиції після іменника, якщо немає іншого присудка, виконує його роль. Такий випадок маємо в другому реченні: річка (є яка?) — є широка. Важливо пам’ятати, що присудок означає не лише дію, яку виконує підмет, а й те, який є підмет, що він таке тощо. Отже, друге речення — двоскладне з іменним складеним присудком (дієслівна зв’язка в таких присудках в українській мові може бути опущена, що, однак, не означає неповноти речення).

Сформулюйте до тексту 4-5 запитань, які починаються словами Що? Як? Де? Чим? тощо; 2-3 запитання зі словом Чому?; 1 запитання із словом Навіщо?

Поставте запитання одне одному й вислухайте відповіді.

Вправа 2. Перепишіть, підкресліть у кожному реченні граматичну основу (у дужках укажіть, яким воно є).

1. Над Везувієм сніг. Над фіордами¹ спека. І мене вже немає дві тисячі літ. 2. Багряне сонце. Дужка золотава стоїть над чорним каптуром гори. 3. Цитринове сонце, смарагдовий ліс! Заломлене літо крізь тисячі лінз. 4. Де небо? Де земля? І як підняти крила? Фанерні журавлі... Фанерні журавлі... 5. Зима. Стародавній замок. Печаль королівських лип. 6. Туман. Хляпа. Ворона сидить на дереві й страшенно регоче.

(Із творів Ліни Костенко)

¹ Фіорд — довга й вузька морська затока, переважно з високими стрімкими берегами.

• Чи всі речення, у яких немає присудка, визначили як називні? Відповідь обґрунтуйте.

Вправа 3. Роздивіться репродукції картин. Чим вражає творчість Марії Примаченко? Як ви думаєте, які почуття, думки, настрої прагнула передати художниця? Опишіть одну з картин, використавши називні речення (поєднуйте їх з іншими різновидами речень).

Марія Примаченко. «Гороховий звір» (1971 р.).

Марія Примаченко. «Зелений Слон» (1936 р.).

Картини зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.

Вправа 4. Перепишіть, зніміть скісні риски та вставте замість крапок пропущені літери. Підкресліть граматичні основи.

Справжня скриня. Ви бач..ли таку? Таку, од якої очі ро..бігают..ся, серце калатає, таку, в яку хоч..т..ся пірнути, мов у барвисте літо? У моєї бабусі була така скриня. Не/скриня — скарб!

Вона стояла в кутку, застел..на в..с..лковим вовняним рядном, повна таїни, розмаю, стояла міцно й урочисто.

Чого тіл..ки не/було в тій скрині! Святковий одяг, рядна, подушки, сорочки, намиста. До скрині ховали «спомини про дівував(н/нн)я» та скарби, надбані за самостійного господарюва(н/нн)я, рушн..ки пов..вальні, рушн..ки в..сільні, сорочки шлюбні та в..л..кодні, скат..ртини святкові та на «щодень».

(Із журналу «Дивосвіт»)

• Чи вжито в поданому тексті односкладні речення? Які саме? Відповідь обґрунтуйте.

Природа хоче, аби діти були дітьми, поки стануть дорослими.

Жан Жак Руссо, французький просвітитель, письменник

Різноманітні назви дітей як представників певної статі, національності, соціальної верстви і навіть фаху в українській мові становлять окрему групу назв, порівняймо: маля, дівча, хлоп’я, паненя, турченя. В українській традиції дітей часто називали за заняттям, соціальним станом батьків: бондарівна (дочка бондаря), гетьманич (син гетьмана), князівна (дочка князя). Саме такі назви закріпилися в давніх українських прізвищах: Шевченко, Попович, Паламарчук.

Вправа 5. Прочитайте поради мовознавця з уживання називних речень. Чому їх використання потребує стилістичної вправності?

Своєрідність будови називних речень зумовлює їх використання в різних стилях мови. В офіційно-ділових та наукових текстах вони вживаються на початку твору або його частин для називання предметів і явищ, про які йтиметься далі. Це так званий номінативний вступ: «Доля селянства. Як і в Росії в 1861 р., звільнення кріпаків у габсбурзькій імперії в 1848 р., піднісши їхній юридичний статус та політичні права, не полегшило економічного становища... Промисловість. З огляду на конкуренцію з боку високоіндустріалізованих західних провінцій... зрозуміло, що в Галичині не було великих перспектив...» (О. Субтельний)

У цій самій ролі називні речення вжиті і в публіцистиці та в красному письменстві з відповідним до цих стилів добором мовних засобів.

Називні речення можуть переривати оповідь, щоб уповільнити її, зупинитися на окремих деталях, звернути увагу на довкілля, яке стає тлом подій чи авторських роздумів. Такий спосіб використання характерний для публіцистичного й особливо для художнього стилю.

Наприкінці тексту чи його фрагмента ці речення узагальнюють виклад, ставлять на ньому емоційну крапку.

Дуже широко використовують називні речення в описах картин природи.

(За Олександром Пономаревим)

• Про які особливості вживання називних речень у різних стилях мови ви довідалися?

Вправа 6. Прочитайте уривок із казки. Про що в ньому йдеться? Які частини задзеркального дому описано?

— От якби ти менше говорила, а більше слухала, я б розповіла тобі дещо про Задзеркальний дім. По-перше, як бачиш, там є вітальня — точнісінько, як наша, тільки все там навпаки. І все добре видно, коли стати на крісло, — усе, окрім каміна. Ох, і кортить же кинути на нього оком! Цікаво, чи горить у них взимку вогонь? Бо це завжди таємниця, — хіба як закуриться наш камін — тоді й там з’явиться димок. Правда, дим вони можуть пускати задля омани — щоб ми подумали, ніби й у них горить вогонь... І книжки в них подібні до наших, тільки слова не так написані. Я це знаю напевно, бо якось показала їм нашу книжку, а вони мені — свою.

— Ну то що, Кицюню, хочеш пожити в Задзеркальнім домі? Цікаво, чи давали б тобі там молока? Хоча, може, задзеркальне молоко й не питне... Отак-то, Кицюню... А далі йде задзеркальний коридор. Якщо двері нашої вітальні розчахнути навстіж, очам відкривається краєчок коридору в тім домі — поки його видно, він точнісінько, як наш, але, хтозна — може, там, де його не видно, він геть інший?.. Ох, Кицюню-любуню... От якби нам з тобою пробратися в Задзеркалля! О, скільки там, мабуть, чудес!

(Льюїс Керрол, «Аліса в Задзеркаллі»; переклад з англійської Валентина Корнієнка в редакції Івана Малковича)

• Запишіть стислий переказ уривка, продовживши поданий початок. Використайте називні речення.

Задзеркальний дім

Ось вітальня. Точнісінько така, як наша. Крісло. Камін... Цікаво, чи горить у ньому вогонь?

Розчахнімо двері вітальні навстіж. Коридор...

Вправа 7. Опишіть частину свого помешкання, у якій почуваєтеся найзатишніше. Використайте називні речення.

Резюме

• Перечитайте питання на початку параграфа і дайте на них відповідь.

• Чому вживання називних речень потребує стилістичної вправності?

Вправа 8. Доберіть до поданого уривка назву у формі називного речення. Перепишіть, зніміть скісні риски та вставте замість крапок пропущені літери.

Том випустив щ..тку з рук видимо з/нехотя, але з таємною радістю в душі. І поки колишній пароплав «Велика Міссурі» упрівав, працюючи під п..кучим сонцем, відставний маляр с..дів у затінку на якійсь діжці, погойдував ногами й, нам..наючи його яблуко, зам..шляв підступи проти нових жертв. А таких не/бракувало: хлопці раз/у/раз пробігали вул..цею, сп..нялись пок..пкувати — і л..шалися білити паркан. Коли Бен зовсім видихався, Том продав наступну чергу Біллі Фішерові за «майже нового» пап..рового змія, а коли стомився й той, право білити пр..дбав Джонні Міллер — за дохлого пацюка на мотузці, щоб крутити ним над головою... На с..редину дня Том із жалюгідного злидня, яким був у/ранці, п..р..творився на справжн..ого багатія, що потопав у ро(з/с)кошах. Крім згаданих уже коштовностей, він мав двана..цять кул..ок, поламаний пищик, скел..це выд син..ої пляшки, щоб д..витися крізь н..ого, порожню котушку, ключ, який нічого не/відмикав, грудку крейди, скляну затичку від карафки, олов..яного солдатика, двійко пуголовків, шість пістонів, однооке кош..ня, мідну дв..рну клямку, собачий нашийник — не/було тільки собаки, колодочку від нож..ка, чотири помаранч..ві шкуринки та стару поламану раму від кватирки.

Тепер він подумки сказав собі, що, з/рештою, жит..я на ц..ому світі не/таке вже й погане. Сам того не/знаючи, він відкрив загальний закон, що к..рує всіма людс..кими вчинками: і кожен хлоп..ць, і кожна доросла людина завжди прагнут..муть і домагат..муться тіл..ки того, чого важко досягти. Коли б Том був в..ликим і мудрим філософом, він зрозумів би, що Праця — це все те, що ми зобов..язані робити, а Гра — все, чого ми робити не/зобов..язані.

(Марк Твен, «Пригоди Тома Сойера»; переклад з англійської Володимира Митрофанова)

• Чи часто бувають заголовки у формі називних речень?

• Для чого використовують односкладні називні речення? Чи можна обійтися без цих речень?

• Як ви думаєте, чому твір про пригоди Тома Сойєра вже друге століття поспіль є одним із улюблених дитячих творів? Чи подобається Вам цей художній твір?

Зверніть увагу, що згідно з новою редакцією Українського правопису передбачено більш послідовно вживати букви є, ї, ю, я у словах іншомовного походження для передавання звукосполучень [йе], [йі], [йу], [йа]. Тож якщо раніше ім’я літературного героя Марка Твена писали з літерою й перед є, то тепер без неї - Том Соєр. Це саме правило застосовуємо до слів секвоя, феєрія, фоє.

Вправа 9. Запишіть правильно подані слова.

1) гора (Г/г)оверла; 2-3) село (С/с)ухий (Я/я)р; 4-6) (К/к)иївський (Б/б)удинок (М/м)од; 7-8) (Б/б)удинок (У/у)чителя; 9-10) (Н/н)овий (Р/р)ік; 11-12) з (Р/р)іздвяними (С/с)вятами; 13-15) (С/с)танція «(П/п)алац (С/с)порту»; 16-18) (С/с)танція (Г/г)ероїв (Д/д)ніпра; 19-21) (В/в)улиця (В/в)елика (В/в)асильківська; 22-24) (В/в)улиця (К/к)няжий (З/з)атон.