Українська мова. 8 клас. Данилевська

Урок 27. Узагальнення

Працюємо самостійно

Вправа 1. Випишіть підрядні словосполучення, визначте в кожному головне оправа і _слово.

1) рясний дощ; 2) ідуть дощі; 3) зрошений дощем; 4) змокнути до нитки; 5) усупереч зливам; 6) завзято працювати; 7) дощ і вітер; 8) сипати краплями; 9) напрочуд теплий; 10) буде лити; 11) попід хмарами; 12) охочий до розваг.

• Які сполуки слів ви не виписали? Чому?

Вправа 2. З поданих пар слів побудуйте словосполучення, використавши, де потрібно, прийменники. Поставте запитання від головного слова до залежного.

1) навчати, музика; 2) дякувати, товариш; 3) взяти, увага; 4) пробачити, подруга; 5) хтось, ми; 6) вміння, оволодіти; 7) сміятися, він; 8) більше, вісім; 9) чотири, клен; 10) опанувати, мова.

Вправа 3. Випишіть із речень словосполучення, проаналізуйте їх, визначте головне і залежне слово.

1. Катруся тихо-тихо зайшла до хати і взяла зі столу слоїк із буряковим квасом.

2. Дівчинка розгублено дивилася довкола.

3. Залило Катрусині квіти дощовими сльозами.

(Ірен Роздобудько, «Що може пензлик?» — повість про дитинство Катерини Білокур)

Вправа 4. Перепишіть, у кожному реченні підкресліть граматичну основу.

1. Чи не найцікавіша літературна родина — сім’я Косачів-Драгоманових. 2. Батько Михайла Драгоманова й Олени Пчілки цікавився літературою, писав до російських альманахів, збирав і досліджував український фольклор. 3. Їхнім родичем по матері був відомий поет та етнограф Амвросій Метлинський. 4. Олена Пчілка, як відомо, була матір’ю великої поетеси Лесі Українки. 5. Пробував перо й опублікував кілька оповідань брат Лесі Українки Михайло, який писав під псевдонімом Обачний. 6. Спробували писати і сестра Петра Косача, батька Лесі Українки, і Лесин племінник Юрій Косач. 7. Жив Юрій Косач у Нью-Йорку.

(За Валерієм Шевчуком)

• У яких із поданих речень є однорідні підмети?

• У яких реченнях ужито складений підмет?

• Чи є серед поданих речень такі, у яких ужито простий присудок?

• У яких реченнях ужито дієслівний складений присудок?

• У яких реченнях ужито іменний складений присудок?

Вправа 5. Випишіть поширені речення, розберіть їх за членами.

1. Вечір був тихий. 2. Обличчя стало мов камінь. 3. І зозуля кувати перестала. 4. Тато просить зачекати. 5. Хлопець намагався заснути. 6. Ліхтарі були мов краплі. 7. Сусід просить повернутися. 8. Починало жевріти небо. 9. Наталка з братом снідають. 10. «Сто тисяч» — це комедія.

Вправа 6. Скориставшись «Довідкою», розберіть подані речення.

Поема «Давня казка» Лесі Українки навіяна образами західноєвропейської рицарської поезії.

Кілька п’єс Іван Карпенко-Карий написав з оповідей батька або за родинними переказами.

Довідка:

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

1. Визначаємо граматичну основу — підмет і присудок (підкреслюємо).

2. З’ясовуємо, чи є в реченні залежні від підмета слова — означення, до яких ставимо запитання від підмета (підкреслюємо).

3. Визначаємо залежні від присудка слова — додатки та обставини (підкреслюємо).

4. З’ясовуємо, чи мають другорядні члени речення з групи присудка залежні означення (підкреслюємо).

5. Робимо висновок, яким є речення за:

• кількістю граматичних основ (просте чи складне);
• складом граматичної основи (двоскладне чи односкладне);
• наявністю другорядних членів (непоширене чи поширене).

6. Робимо висновок, яким є речення за метою висловлення та інтонацією.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Вправа 7. З кожної групи речень випишіть те, що є відповіддю на запитання. Підкресліть члени речення.

І. У якому реченні між підметом і присудком треба поставити тире?

1. З їжака не буде бика. 2. Будувати велику мороку мати. 3. Квіти розвиваються не тільки в неділю. 4. Мовчати вміє ніч. 5. Єдина стеля мистецтва правда. 6. Навчання є складною справою.

II. У якому реченні між підметом і присудком тире можна не ставити?

1. Яке це щастя жити на землі! 2. Ми діти своїх батьків. 3. П’ять плюс сім дванадцять. 4. Життя прожити не поле перейти. 5. Обов’язок пішохода бути уважним.

III. У яких реченнях перед порівняльним зворотом треба поставити кому?

1. Молоді дитячі голоси як дзвіночки. 2. Як муха в окропі вертишся цілий день. 3. Пісня весела лине як птах. 4. Час летів немов на крилах і мов сон життя минало. 5. Сашко наче в рот води набрав. 6. Хлопці говорили майже як дорослі.

Вправа 8. Перепишіть подані речення і проаналізуйте їх, поставте в дужках після кожного літери відповідно до характеристик з «Довідки».

1. Нехай слави вінки розів’ються тобі! 2. Ти чуєш спів зірок, огнів? 3. Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка? 4. Тече Дніпро безмежно, безкінечно.

Довідка:

А. Розповідне. Б. Питальне. В. Спонукальне. Г. Окличне. Ґ. Неокличне. Д. Просте. Е. Складне. Є. Односкладне. Ж. Двоскладне. З. Поширене. И. Непоширене.

Вправа 9. Перепишіть, розбийте текст на речення; розставте розділові знаки.

Іван Карпенко-Карий довго обмірковував сюжети своїх п’єс і лише склавши в думках усе до дрібниць починав писати відтак писав не одриваючись драматург потребував для творчості абсолютної тиші через це більшість п’єс він написав на хуторі а не під час гастрольних роз’їздів Іван Карпович був часто незадоволений результатом своєї творчості його мистецький комплекс суперечність між задумом та виконанням знаменита п’єса «Мартин Боруля» народилася з батькових розповідей.

(З підручника «Українська література»)

Вправа 10. Схарактеризуйте другорядні члени речення за схемою (усно).

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

	яким буває		що виражає	на яке запитання відповідає	чим виражений	від чого залежить
ОЗНАЧЕННЯ	означення (узгоджене, неузгоджене, поширене, непоширене)		ознаку предмета	який? чий?	узгоджене означення: прикметником, дієприкметником, порядковим числівником, займенником; неузгоджене означення: іменником (без прийменника чи з прийменником), прислівником, інфінітивом	від підмета, (становить групу підмета); може залежати також від другорядного члена, вираженого іменником чи іншим словом, ужитим зі значенням іменника
	прикладка (поширена, непоширена)		друга назва, влучна характеристика предмета	який саме?	іменником, узгодженим з означуваним словом у відмінку
ДОДАТОК	прямий (Зн. в. без прийменника) непрямий (Зн. в. із прийменником та інші непрямі відмінки)		означає предмет	відповідає на запитання непрямих відмінків	іменником у непрямих відмінках або іншими частинами мови, ужитими зі значенням іменника	залежить від присудка
ОБСТАВИНА		місця	місце дії, напрям руху, вихідний чи кінцевий пункт руху	де? куди? звідки?	прислівником, дієприслівником чи діє прислівниковим зворотом, іменником у непрямих відмінках без прийменника і з прийменником, а також інфінітивом	від присудка
		часу	час дії	коли? як довго? відколи? доки?
		міри і ступеня	кількісний чи якісний ступінь вияву дії, стану, ознаки	наскільки? скільки разів? у скільки разів? як багато? якою мірою?
		причини	причину дії	чому? від чого? через що? з якої причини?
		мети	мету дії	з якою метою?
		умови	умови, за яких може відбуватися дія	навіщо? для чого? за якої умови?
		допусту	факт дійсності, усупереч якому відбувається дія, а буває і стан	незважаючи на що?

Резюме

Рекомендуємо для роботи в парах.

• Оцініть себе, підрахувавши бали так: за кожну правильно виконану вправу (1-9) — по 1 балу; якщо у вправах мали 1-2 помилки, зарахуйте пів бала; додайте від 1 до 3 балів за обговорення схеми (вправа 10). Свою оцінку погодьте з учителем.

• Що з уроків теми було найцікавішим? Про що хотіли б дізнатися докладніше? Який матеріал уважаєте найскладнішим?

• Як знання й уміння, отримані на уроках теми, стають у пригоді в щоденному використанні мови?

• Чи припускаєтеся помилок, уживаючи словосполучення?