Українська мова. 8 клас. Данилевська
Тема 2. Словосполучення і речення
Урок 10. Словосполучення
Питання уроку
- Що таке словосполучення?
- Якими бувають словосполучення за способом вираження головного слова?
- Яким може бути зв’язок між словами в словосполученні?
- Як характеризують словосполучення за будовою?
- Як накреслити структурну схему словосполучення?
Гра в слова
Проведіть гру «Упізнай героя». Спробуйте відгадати героя одного з художніх творів, опрацьованих на уроках літератури торік (наприклад, героя повісті І. Франка «Захар Беркут» або роману В. Скотта «Айвенго»), за характеристикою окремими словами (наприклад, хоробрий, молодий, вродливий, завзятий, син, ватажок тощо). Зауважте, на якому слові зможете впізнати персонажа. Наступного героя описуйте сполуками слів — зустрів ворога, керував обороною, мав дочку, їздив верхи, володів землями. Як швидко цього разу здогадалися, кого мав на думці ведучий?
- Яка роль словосполучень у мові? Чому ними послуговуються?
- До слова чи до речення більшою мірою подібні словосполучення? Відповідь обґрунтуйте.
Ви, безперечно, пам’ятаєте, що однією з одиниць синтаксису є словосполучення. Словосполучення утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів для називання предметів, ознак, дій. Слова, поєднані в словосполученні, не рівноправні, адже від одного до іншого можна поставити запитання.
Синтаксис — розділ граматики, у якому вивчають будову речень і словосполучень, їхні типи, роль у мові та особливості вживання.
Проаналізуємо приклади:
цікава подорож — у цьому словосполученні від слова подорож ставимо запитання до слова цікава, порівняймо: подорож (яка?) цікава;
розповідати про пригоду — ставимо запитання від слова розповідати до іменника з прийменником про пригоду, порівняймо: розповідати (про що?) про пригоду;
напрочуд мальовничий — від слова мальовничий ставимо запитання до слова напрочуд, порівняймо: мальовничий (наскільки?) напрочуд.
Слово в словосполученні, від якого ставимо запитання, називають головним; до якого ставимо запитання — залежним. Тож у наведених вище прикладах головними є слова подорож, розповідати, мальовничий.
Словосполучення на зразок проаналізованих називають вільними (синтаксичними), оскільки в них зберігаються самостійні лексичні значення слів та й кількість таких слів у них є необмеженою. Порівняймо: цікава подорож у гори, розповідати про незвичайну пригоду.
Вільні (синтаксичні) словосполучення треба відрізняти від фразеологічних: лебедина пісня, ахіллесова п’ята, клювати носом, як кіт наплакав.
Такі сполучення подібно до слова відтворюються в мовленні без зміни лексичного складу і є одним членом речення. Наприклад, лебединою піснею називають вершинний, часто останній твір митця. Замінити компонент лебедина іншим неможливо (не можна сказати солов’їна пісня або вороняча пісня) без втрати фразеологічного значення.
Отже, зверніть увагу, що не будь-яку сполуку слів уважають словосполученням.
Не належать до словосполучень, зокрема,
• підмет і присудок, бо така сполука слів є непоширеним реченням:
Сонце сяє.
• слова, поєднані сурядним сполучником, бо від одного до іншого не можна поставити запитання; такі слова є рівноправними:
сонце і місяць
• сполука повнозначного слова зі службовим, зокрема іменника з похідним прийменником:
навколо світу
незважаючи на дощ
назустріч хвилям
• складена форма майбутнього часу та складені форми ступенів порівняння:
буду спати (спатиму)
найбільш авторитетний (найавторитетніший)
більш уважно (уважніше)
• фразеологізми:
перейти рубікон
товкти воду в ступі
Сформулюйте до тексту 5-7 запитань, які починаються словами Що? Як? Де? Скільки? тощо; 3-4 запитання Чому?; 1-2 запитання Навіщо?.
Поставте запитання один одному й вислухайте відповіді.
Вправа 1. Складіть 6 словосполучень зі словом вода, у яких воно виконувало б роль головного, або залежного слова. Запишіть ці словосполучення в першу колонку, позначивши над кожним головне й залежне слово та запитання. Пригадайте 6 фразеологізмів зі словом вода, витлумачте їх. Запишіть сталі словосполучення в другу колонку.
Зразок виконання:
Вільні словосполучення
іти по воду
росте у воді
Фразеологічні словосполучення
іти за водою
рости як з води
Вправа 2. Попрацюйте в зошиті з таблицею. Заповніть праву колонку, з’ясуйте, до якої частини мови належить головне слово в поданих словосполученнях.
ТИПИ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЗА МОРФОЛОГІЧНИМ ВИРАЖЕННЯМ ГОЛОВНОГО СЛОВА
|
Приклади словосполучень |
До якої частини мови належить головне слово? |
|
хмарний день; думка поїхати; дорога ліворуч |
|
|
широкий у плечах; вищий за брата; рівний серед нас |
|
|
дехто з відвідувачів; хтось із нас; усі з прибулих |
|
|
пізнати себе; поділити на три; навчаючи музики |
|
|
особливо старанно; зовсім недавно; далеко від центру |
Словосполучення поділяють за морфологічним вираженням головного слова на іменникові, прикметникові, числівникові, займенникові, дієслівні та прислівникові. Наприклад:
несподіваний лист (іменникове, бо головне слово лист — іменник);
дуже старанна (прикметникове, бо головне слово старанна — прикметник);
двоє вікон (числівникове, бо головне слово двоє — числівник);
хтось із друзів (займенникове, бо головне слово хтось — займенник);
нехтувати правилами (дієслівне, бо головне слово нехтувати — дієслово);
цілком таємно (прислівникове, бо головне слово таємно — прислівник).
Зв’язок між нерівноправними словами називають підрядним, а між рівноправними — сурядним.
Наприклад, у словосполученні сині гори слова пов’язані підрядним зв’язком, оскільки вони нерівноправні: гори (які?) сині; у словосполученні гори і ліси компоненти рівноправні, зв’язок між ними сурядний.
Є кілька різновидів підрядного зв’язку.
В аналізованому вище словосполученні сині гори залежне слово вжито в тій самій формі, що й головне, — у формі називного відмінка множини. Характер зв’язку між ними такий, що відповідно до зміни форми головного слова змінюється й форма залежного. Порівняймо: сині гори, синіх гір, у синіх горах.
Інший тип підрядного зв’язку спостерігаємо в словосполученнях дякувати товаришеві, не зраджувати принципи, навчати музики й співу. У цих словосполученнях головне слово вимагає від залежного певної форми, яка лишається тією самою, якщо змінюємо форму головного слова, порівняймо: навчають музики й співу, навчаючи музики й співу, навчання музики й співу.
Нарешті, є такий тип підрядного зв’язку, за якого залежне слово приєднується до головного тільки за змістом. Цим типом підрядного зв’язку приєднуються незмінювані слова: прислівники, неозначена форма дієслова, дієприслівники: швидко рухатися, озватися стиха, сніданок нашвидку, співати йдучи, бажання перемагати.
Залежно від кількості повнозначних слів, з яких побудовано словосполучення, вони бувають прості і складні.
Просте словосполучення складається з двох повнозначних слів: переконливий аргумент, зіграти внічию, оригінальний у поглядах. До простих словосполучень належать і такі, у яких ужиті складені форми вищого чи найвищого ступенів порівняння прикметників і прислівників: більш авторитетне видання (авторитетніше видання); буде співати щедрівку (співатиме щедрівку).
Простими вважають і словосполучення, у яких залежним компонентом є фразеологізм: іти нога в ногу.
Складні словосполучення мають у своєму складі три і більше повнозначні слова. Вони утворені поширенням простого словосполучення залежними від головного чи залежного слова компонентами. Порівняйте: турбота про тварин; щоденна турбота про тварин; щоденна турбота про безпритульних тварин.
Зверніть увагу, що в складному словосполученні має бути більше двох повнозначних слів. Щоб не помилитися, аналізуючи словосполучення, треба вміти визначати похідні прийменники. Наприклад, словосполучення поїхали незважаючи на дощ є простим, оскільки складається тільки з двох повнозначних слів — дієслова поїхали та іменника дощ, поєднаних за допомогою похідного прийменника незважаючи на.
Доберіть свої приклади замість тих, які проаналізовано в тексті.
Складіть простий план тексту, сформулюйте пункти як питальні речення.
Вправа 3. Випишіть із тексту або складіть за ілюстрацією по три прості й складні словосполучення, визначте в кожному головне слово. Зробіть висновок, яким є словосполучення за частиномовною належністю головного слова.
Після виходу першої серії мультсеріалу «Як козаки куліш варили» в 1967 році він одразу здобуває популярність, а харизматичні* персонажі стають народними улюбленцями. Головними героями мультсеріалу є троє запорозьких козаків: здоровань, коротун і силач (за сценарієм, мають імена Грай, Око і Тур, але в самому серіалі завжди безіменні). У сюжетах мультфільму герої потрапляють у неймовірні пригоди, зустрічаючись із людьми з різних країн та епох, навіть з богами-олімпійцями та прибульцями. Від 1967 до 1995 року глядачі побачили дев’ять мультфільмів про козаків. Режисер серіалу — Володимир Дахно, який у 1991-му зняв легендарну «Енеїду». Окремі серії отримували нагороди та премії на державних і міжнародних фестивалях.
(Із журналу «Країна»)
Словник
Харизматичний — такий, який має харизму, тобто виняткові властивості, що виявляються в здатності справляти вплив на інших.
Сміх — це внутрішня свобода.
Джеймс Крюс, німецький письменник
на міжнародних фестивалях
• Словосполучення складається з двох повнозначних слів, тож є простим;
• головне слово (на) фестивалях — іменник, позначаємо його відповідно;
• робимо висновок, що словосполучення іменникове; від головного до залежного креслимо стрілку, під якою пишемо запитання:
Схематично аналізоване словосполучення позначаємо так:
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
1. Визначаємо головне слово — це слово, від якого ставимо запитання; над ним робимо відповідну позначку.
2. Поставивши запитання від головного слова, визначаємо залежне слово (слова).
3. З’ясовуємо, якою частиною мови виражене головне слово, робимо висновок про тип словосполучення.
4. Робимо висновок, яким є словосполучення за будовою.
5. Креслимо схему.
Вечоріє. Тінь довжезна
від скали лягла на море,
а там ген легенькі хвилі
злотом, пурпуром горять.
(І. Франко)
Вправа 4. Із тексту попередньої вправи випишіть приклади словосполучень до поданих схем.
Вправа 5. Які з поданих сполук слів є словосполученнями? Для якого стилю мови вони характерні? Складіть і запишіть із п’ятьма з них (на вибір) речення.
1) відповідно до наказу; 2) брати до відома; 3) укладаючи договір; 4) з огляду на ситуацію; 5) документ засвідчено; 6) структурний підрозділ; 7) у зв’язку зі змінами особового складу; 8) комісія ухвалила; 9) вжити заходів; 10) розв’язати проблему; 11) незважаючи на клопотання; 12) призводити до втрат; 13) протягом року; 14) та ухвала; 15) запобіжні заходи; 16) на громадських засадах; 17) комісія із землеустрою.
Вправа 6. Побудуйте словосполучення, поставивши залежний іменнику певній формі (якщо потрібно — з прийменником).
1) дякувати (вчитель); 2) зраджувати (переконання); 3) хворіти (грип); 4) п’ятеро (хлопець); 5) три (урок); 6) двадцять чотири (підручник); 7) півтора (місяць); 8) знущатися (хтось); 9) нехтувати (я); 10) вибачати (приятель); 11) опановувати (мова); 12) оволодівати (знання).
Вправа 7. Побудуйте словосполучення, вибравши потрібне дієслово.
1) (брати, приймати) участь; 2) (зустрічаються, трапляються) в усному мовленні; 3) (знаходиться, розташовано) на правому березі; 4) (переводити, перекладати) українською; 5) (входити, належати) до складу; 6) (вважати, рахувати) за аргумент; 7) (витікає, випливає) з тексту; 8) (закривати, зачиняти) вікна; 9) (закривати, зачиняти) форум; 10) (дотримуватися, притримуватися) правил; 11) (настояти, наполягти) на своєму; 12) (піднімати, порушити) питання.
Вправа 8. Доберіть для опису картини 10-12 словосполучень, що відрізняються за морфологічним вираженням головного слова та за різновидами підрядного зв’язку. Розберіть шість із них за зразком.
Ян Матейко. «Люблінська унія 1569 р.» (1869 р.). Зберігається в музеї Люблінського замку (Польща).
Картина символічно відображає події Люблінського сейму, на якому було об’єднано Польське королівство та Велике князівство Литовське в Річ Посполиту. У центрі картини тримає розп’яття король Сигизмунт II Август.
Зразок виконання:
Резюме
• Перечитайте питання на початку параграфа і дайте на них відповідь.
• Як знання про ознаки словосполучень допоможуть точніше висловлюватися?
Вправа 9. Оберіть один із запропонованих уривків та випишіть з нього 6 словосполучень, різних за типами зв’язку між головним і залежним словом та за морфологічним вираженням головного слова, накресліть схему кожного.
І. Не диво, що Тугар зі своїми гістьми вибирався на лови, мов на війну, з запасом стріл і рогатин, зі слугами й запасами живності, навіть з досвідним знахарем, що вмів замовляти рани. Не диво також, що Тугар і його гості були в повній рицарській зброї, окрім панцирів, бо ті спиняли би їх у ході по ломах та гущавинах. Те тільки диво, що й Тугарова донька Мирослава, не покидаючись батька, посміла також вирушити разом з гістьми на лови. Тухольські громадяни, видячи її, як їхала на лови посеред гостей, гордо, сміло, мов стрімка тополя серед коренастих дубів, з уподобою поводили за нею очима...
(Іван Франко, «Захар Беркут»)
II. Вони й далі швидко їхали вперед, доки попереду, наприкінці широкої алеї, не з’явився Торкілстон — стародавній замок, що належав у ті часи Реджинальду Фрон де Бефу. Цей замок мав вигляд високої чотирикутної вежі, оточеної трохи нижчими будівлями й обнесеної зовні міцною стіною. Навколо стіни тягнувся глибокий рів, наповнений водою із сусідньої річечки. Фрон де Беф нерідко ворогував зі своїми сусідами, а тому подбав, щоб зміцнити замок, побудувавши на кожному розі зовнішньої стіни ще по одній вежі. Вхід до замку, як у всіх твердинях того часу, був у стіні попід склепінням, захищеним обабіч маленькими башточками.
(Вальтер Скотт, «Айвенго»; переклад з англійської Анатоля Волковича)
• За допомогою яких слів у поданих уривках створено історичний колорит?
Вправа 10. Запишіть слова, уставте замість крапок літери з або с.
1) ..кісний; 2) ..чорнілий*; 3) ..рібло; 4) ..руб; 5) ..формувати; 6) ..тулити; 7)..цідити; 8) ..плеснути; 9)..пітніти; 10) ..сохнути; 11) ..порожніти; 12) ..фабрикувати; 13) ..повідь*; 14) ..шерхнути; 15) ..хилити; 16) ..пинити; 17) ..крикнути; 18)..шити; 19) ..турбований; 20) ..середини; 21) ..тягнення; 22) ..чавити; 23) ..падщина; 24) ..краю.
• Якій орфограмі присвячено вправу? Повторіть основні правила, що пояснюють правопис слів із цією орфограмою.
• Позначені зірочкою слова розберіть за будовою.
