Підручник з Історії України (рівень стандарту). 11 клас. Даниленко - Нова програма

§ 29. Практичне заняття 4. Злочини комуністичного режиму. Уроки для України сьогодні

1. Які події XX ст. можна класифікувати як злочини комуністичного режиму?

Скористайтеся методом «Мозковий штурм» і рубрикатором та узагальніть інформацію про злочини комуністичного режиму: злочини періоду національно-визвольної війни (1917-1921) / сталінські репресії до 1950-х рр. / депортації народів у СРСР / злочини періоду Другої світової війни / повоєнні злочини / замовні політичні вбивства. Зробіть узагальнення про зміни й наслідки, які відбувалися в житті особи / суспільства / держави за результатами цих подій.

2. Як трансформувалася позиція влади в Україні щодо засудження комуністичних злочинів?

1. Користуючись методом «Мікрофон», актуалізуйте знання про процеси реабілітації в УРСР у період хрущовської відлиги. На кого поширювалася реабілітація, а хто їй не підлягав? Які зміни відбулися в роки горбачовської перебудови?

2. Ознайомтеся з аналізом нормативно-правової бази України з питань реабілітації безневинно репресованих громадян у період становлення незалежності держави.

Україна на законодавчому рівні засуджувала репресії і відмежовувалася від терористичних методів керівництва суспільством, проголошувала намір неухильно добиватись відновлення справедливості, усунення наслідків свавілля і порушень громадянських прав, прагнула забезпечити посильну на цей час компенсацію матеріальної і моральної шкоди, заподіяної незаконними репресіями, реабілітованим та їх сім’ям, та гарантувала народу України, що подібне ніколи не повториться, що права людини і законність будуть свято додержуватись.

В. Адамовський, історик

Сформулюйте основну думку висловлювання.

3. Ознайомтеся з хронікою основних нормативно-правових документів, що викривають злочини комуністичного режиму.

14 листопада 1989 р. - Декларація Верховної Ради СРСР «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їхніх прав».

13 серпня 1990 р. - Указ Президента СРСР «Про відновлення прав усіх жертв політичних репресій 20-50-х років». Ним передбачалося зобов’язати «Раду Міністрів СРСР, уряди союзних республік до 1 жовтня 1990 р. внести в законодавчі органи пропозиції щодо порядку відновлення прав громадян, які постраждали від репресій».

7 березня 1991 р. - Постанова ВР СРСР «Про скасування законодавчих актів у зв’язку з Декларацією Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1989 року “Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їхніх прав”».

17 квітня 1991 р. - Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», у якому визначалося коло громадян, які підлягали реабілітації. Закон суттєво спрощував порядок реабілітації, а з іншого боку, не допускав випадків реабілітації осіб, винних у скоєнні тяжких злочинів.

28 листопада 2006 р. - Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», за яким Голодомор 1932-1933 років в Україні визнано геноцидом українського народу.

Проаналізуйте, у якій послідовності здійснювалася політика влади щодо відновлення історичної справедливості. Як суспільство сприймало масове викриття «білих плям»? Якими цілями керувалася влада, коли викривала злочини комуністичного режиму? Який вплив мали перераховані нормативні документи на формування історичної пам’яті?

4. Прочитайте текст.

З моменту проголошення Україною незалежності мала місце поступова культурна дерадянізація України, проте вона була хвилеподібною та мала суперечливий характер: формування національного історичного наративу поєднувалося із збереженням та адаптацією української радянської традиції історичної пам’яті, остання стосувалася значною мірою подій Другої світової війни. Після прийняття декомунізаційних законів політика зміни історичного наративу та формування культурної пам’яті набула офіційного та цілеспрямованого характеру.

К. Кобченко, історикиня

1. Які процеси, на вашу думку, авторка ідентифікувала як культурну дерадянізацію? Чи виявилося цих заходів достатньо для подолання наслідків радянського минулого? Аргументуйте. 2. Що надало державного виміру процесу формування культурної пам’яті українців?

3. Що являє собою політика декомунізації в Україні?

Декомунізація - це система заходів, спрямована на звільнення від впливу та наслідків комуністичної ідеології в усіх сферах життя країни та суспільства.

9 квітня 2015 р. Верховна Рада України ухвалила чотири закони про декомунізацію. 21 травня ухвалені закони набули чинності.

Знайдіть у мережі Інтернет на сайті Українського інституту національної пам’яті документальні матеріали про декомунізацію та ознайомтеся з ними.

Проаналізуйте інфографіку політики декомунізації (с. 150-151). Дайте відповіді на запитання: 1. Які основні напрями політики декомунізації? 2. Яка мета цієї політики? 3. Що означає декомунізація у свідомості людей? 4. Дайте власну оцінку актуальності (або неактуальності) означених заходів у нашому суспільстві. 5. Як ви особисто можете долучитися до політики декомунізації?

  • відкритий доступ - відкриваються всі архіви радянських репресивних органів
  • минуле онлайн - встановлюється обов’язок оцифрування документів задля їх збереження та удоступнення
  • єдиний архів - формується єдиний архів репресивних органів, незалежний від політичної волі силовиків
  • європейський принцип доступу - закон обмежує доступ до інформації, а не до документа
  • зняття самоцензури - відповідальність за поширення інформації несе особа, а не архівіст
  • декомунізація спецслужб та міліції - сучасні правоохоронці та спеціальні служби перестають бути пов’язаними з радянськими репресивними органами

  • оцінка російської агресії - визнається факт агресії Радянської Росії проти України, окупація та анексія Радянською Росією території України
  • право на свободу - боротьба за незалежність України визнається правомірною, вказуються організації та структури, учасники визвольного руху
  • відновлення незалежності - законодавчо визначається, що в 1991 році відбулося відновлення незалежності України, спадкоємиці проголошеної в 1918 році Української Народної Республіки
  • військова традиція - визнаються нагороди та військові звання, які протягом 1917-1991 років присвоювалися українськими державними утвореннями учасникам визвольного руху

  • Друга світова війна - закріплення офіційного використання загальносвітового терміна «Друга світова війна 1939-1945 рр.»
  • День пам’яті та примирення - запровадження Дня пам’яті та примирення - 8 травня, з метою увічнення пам’яті всіх жертв Другої світової війни
  • День перемоги нам нацизмом - визначення 9 травня як державного свята - Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 рр.
  • символіка пам’яті - скасування використання радянської символіки під час вшанування пам’яті полеглих та увічнення перемоги над нацизмом

  • засудити тоталітарні режими - визнання Україною злочинними комуністичного та нацистського режимів, жертвами яких стали мільйони наших співвітчизників
  • стоп пропаганді - запровадження відповідальності за пропаганду комуністичного та нацистського режимів і публічне використання їхньої символіки
  • очищення карти країни - встановлення процедури та строків перейменування об’єктів, які носять «комуністичні» назви (перереєстрація документів для громадян безкоштовна). З вулиць наших міст заберуть символи та пам’ятники, які возвеличують функціонерів тоталітарного режиму
  • справедливість, а не помста - розслідування злочинів геноциду, злочинів проти людства та людяності, військових злочинів, здійснених представниками тоталітарних режимів
  • вшанування пам’яті - встановлення Дня пам’яті жертв комуністичного та нацистського тоталітарних режимів 23 серпня, коли сталінський СРСР і гітлерівський Третій Райх уклали угоду, яка розпочала Другу світову війну

Інфографіка: декомунізація в Україні

1. Знайдіть у мережі Інтернет інформацію про реакцію громадськості щодо політики декомунізації. 2. Зробіть власний висновок про процес декомунізації, його причини й наслідки. 3. Візьміть участь у дискусії «Декомунізація в Україні: “за” чи “проти”».

4. Яке значення має проведення днів пам’яті в Україні?

1. Ознайомтеся з календарем пам’ятних дат в Україні. До яких подій їх приурочено?

Календар пам’ятних дат

27 січня

День пам’яті жертв Гол окосту

20 лютого

День Героїв Небесної Сотні

26 квітня

День Чорнобильської трагедії

8 травня

День пам’яті та примирення

18 травня

День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права кримськотатарського народу

третя неділя травня

День пам’яті жертв політичних репресій

четверта субота листопада День пам’яті жертв голодоморів

Як ці дати відзначають в Україні загалом і у вашому населеному пункті зокрема?

2. Схарактеризуйте правила телерадіомовлення щодо відзначення днів пам’яті в Україні. З якою метою встановлено ці правила?

3. Проаналізуйте, які річниці ілюструють наведені нижче фотографії та емблеми. Підготуйте промову на відзначення пам’ятної дати (на вибір).

4. Прочитайте текст.

Історична пам’ять сприяє формуванню історичної свідомості молоді, у якій основою є знання, правда, погляди, уявлення, розуміння зв’язку між минулим і сучасністю, традиціями і досвідом різних поколінь. Вона допомагає майбутнім поколінням виділяти загальнолюдські цінності, критично відноситись до світового історичного досвіду, засвоювати його уроки, формувати власні переконання та свою громадянську позицію.

О. Готра, історикиня

Чи є теза дослідниці про значення історичної пам’яті актуальною саме для вас? Аргументуйте. Використовуючи метод «Спалах»: 1) висловте свої думки щодо значення історичної пам’яті в суспільстві; 2) запропонуйте заходи з формування історичної пам’яті, які, на вашу думку, є найбільш дієвими для молоді.