Хімія. 9 клас. Буринська

Тлумачний словничок

Абіотичний — неорганічний, або неживий.

Аніони — негативно заряджені йони. В електричному полі рухаються до анода.

Біотехнологія — виробництво продуктів і матеріалів за допомогою живих організмів, культивованих клітин і біологічних процесів.

Бродіння — хімічний процес перетворення глюкози, що відбувається під впливом мікроорганізмів, точніше, природних каталізаторів (ферментів). Розрізняють спиртове, оцтовокисле, молочнокисле та інші види бродіння.

Гідрофільний — такий, що має високу спорідненість до води, легко змочується водою, адсорбує молекули води у першу чергу.

Горіння — реакція повного окиснення органічних речовин, унаслідок якої утворюються вода і вуглекислий газ.

Диполь — сукупність двох рівних за абсолютною величиною різнойменних електричних зарядів, розташованих на деякій відстані один від одного.

Дисоціація — розклад молекул на прості молекули, атомні групи або йони.

Дисперсія — розсіювання, подрібнення.

Йони — електрично заряджені частинки речовини, що утворилися з атомів або атомних груп унаслідок втрати або приєднання до них електронів.

Катіони — позитивно заряджені йони. В електричному полі рухаються до катода.

Класифікація — система підпорядкованих понять (класів об'єктів) будь-якої галузі знань або діяльності людини. Слугує засобом установлення зв'язків між цими поняттями або класами об'єктів.

Колоїдний — клеєподібний.

Конфігурація — 1) загальний вигляд, зовнішній обрис; 2) взаємне розміщення предметів, у цьому разі електронів у атомах.

Концентрація — відношення числа частинок компонента системи (суміші, розчину, сплаву), його кількості (молярна концентрація) або маси (масова концентрація) до об'єму системи.

Кристалізація — процес утворення кристалів із пари, розчину, розплаву. Відіграє важливу роль в атмосферних і ґрунтових явищах (сніг, лід); є основою металургійних і ливарних процесів, одержання напівпровідникових, оптичних та інших матеріалів.

Мінерали — природні хімічні сполуки кристалічної будови, що утворюються внаслідок фізико-хімічних процесів і входять до складу гірських порід, руд та інших мінеральних тіл. Переважають тверді мінерали, є також рідкі (вода, ртуть).

Неоднорідний — різний щодо свого складу; такий, що становить суміш двох чи більше компонентів.

Однорідний — такий, що належить до того самого роду, розряду; характеризується однаковими рисами, ознаками.

Органічна хімія — наука, що вивчає органічні сполуки (їх було знайдено спочатку в організмах рослин і тварин).

Парафіни — традиційна назва насичених вуглеводнів (за сучасною науковою номенклатурою — алкани). До парафінів (алканів) належать гомологи метану.

Пестициди — хімічні засоби боротьби зі шкідливими організмами (комахами, кліщами, грибами, бактеріями, гризунами тощо).

Природні органічні речовини — продукти рослинного чи тваринного походження або виділені з нафти, природного газу чи вугілля.

Синтетичні органічні речовини — ті, що утворилися шляхом хімічного синтезу з природних або інших синтетичних речовин.

Смог — дуже забруднене повітря, суміш диму, кіптяви, туману й пилу.

Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ) — токсичні органічні речовини, що не розкладаються (або повільно розкладаються) у природних умовах і тим самим забруднюють довкілля, накопичуються в живих організмах. До СОЗ відносять передусім хлорорганічні сполуки.

Термодинаміка — розділ теоретичної фізики, що вивчає властивості термодинамічних систем, які перебувають у стані теплової рівноваги, і процеси їхнього переходу з одного рівноважного стану в інший.

Термохімія — розділ хімічної термодинаміки, що вивчає теплові явища, які супроводжують хімічні реакції, нагрівання чи охолодження внаслідок розчинення речовини у воді.

Хімічна кінетика — розділ фізичної хімії, що вивчає механізми і закономірності перебігу хімічних процесів у часі та проміжні продукти, які при цьому утворюються.

Хлоропохідні метану — продукти заміщення атомів Гідрогену в метані на атоми Хлору (хлорометан СН₃Сl, дихлорометан СН₂Сl₂, трихлорометан (хлороформ) СНСl₃, тетрахлорометан ССl₄).