Технології. 7 клас. Біленко

§ 16. Основи раціонального харчування. Культура споживання їжі

• Як харчування впливає на здоров’я людини?

• Які правила споживання їжі тобі відомі?

• Чому важливо дотримуватися культури споживання їжі?

Раціональне (тобто правильне) харчування ґрунтується на принципах харчування збалансованого: скільки хімічних речовин витрачає організм дорослої людини в процесі життєдіяльності, стільки ж їх має надходити з продуктами харчування.

Визначають такі основні засади раціонального харчування: поміркованість, різноманітність, режим.

• Принцип помірності базується на тому, щоб енергетична цінність споживаної їжі була адекватною витраті енергії.

• Принцип різноманітності: що різноманітніший раціон, то вища ймовірність, що в організм надійдуть усі необхідні йому речовини.

• Принцип дотримання режиму харчування дає змогу підтримувати нормальний апетит і правильний обмін речовин.

Усі ці принципи дуже важливі як для дорослих, так і для дітей, особливо для школярів.

Артгалерея

Мартин Яблонський. «Дівчина зі сніданком на таці» 1860

Гарольд Андерсон. «Сімейний обід». XX ст.

Воллі Моес. «Вечеря». 1888

Дізнайся більше онлайн

Перейди за покликанням https://cutt.ly/dwITDu9P або QR-кодом і переглянь відео про традиційну українську кухню.

Для здоров’я дуже важливо споживати свіжу та натуральну їжу, а отже, віддавати перевагу тій, яку приготовано вдома з натуральних, органічних та екологічно чистих продуктів.

Дуже часто під час виготовлення продуктів харчування, щоб здешевити виробництво та зробити його прибутковішим, а також збільшити термін зберігання продукції, щоб транспортувати її на довгі відстані, використовують хімічні добрива, підсилювачі смаку, ГМО, консерванти — це переважно стосується овочів і фруктів. Таким чином, вони потрапляють до магазину в привабливому для покупця вигляді.

За свідченнями науковців, споживання неякісних продуктів призводить до розвитку багатьох серйозних захворювань і розладів організму. Однак далеко не завжди ми пов'язуємо причини таких станів із неправильним раціоном. Крім того, активне використання хімікатів завдає й величезної шкоди довкіллю, забруднюючи воду, ґрунт і повітря.

Органічні продукти — ті, під час вирощування чи виробництва яких використовують не хімічні, а лише натуральні речовини.

Артгалерея

Георг Зейтц. «Овочевий натюрморт з кроликами». 1870

Євдоким Волошинов. «Цибуля». 1900-ті

Стенлі Керсітер. «Молоко». 1954

Переваги екологічно чистих продуктів

1. Містять більше корисних речовин: у них приблизно на 50 % більше вітамінів і мінералів. Причому фрукти та овочі можна спокійно їсти зі шкіркою, тому що вона не оброблена воском і не містить небезпечних для здоров'я компонентів.
2. Мають яскравий натуральний смак, аромат і структуру.
3. Набагато рідше викликають алергічні реакції, їх можна давати навіть найменшим дітям.
4. Сприяють підвищенню природного імунітету, а отже, захищають організм від вірусів і запальних процесів.
5. Слугують профілактикою розвитку порушень харчової поведінки. Не містять підсилювачів смаку, доданої солі чи цукру та не провокують переїдання.

Сторінками історії

Історія культури споживання їжі, напоїв та поведінки за столом сягає глибини тисячоліть. Наші далекі первісні пращури сиділи біля вогню, обробляли здобич примітивними знаряддями та їли руками. Перші достовірні відомості про культуру споживання їжі отримано з розписів на вазах і стінах храмів Стародавнього Єгипту: на святкових бенкетах фараонів подавали безліч страв з різних сортів м’яса та фрукти; музиканти розважали гостей; використовували гарний посуд і келихи, що збереглися до нашого часу.

«Трапеза фараона». Давньоєгипетська фреска

У Стародавній Греції споживали їжу, лежачи на трапезному ложі. Страви сервірували на маленьких столиках перед ложами. Миски й чаші для напоїв виготовляли з глини та скла. Ложки були рідкістю, суп їли, макаючи в нього шматок хліба, а решту їжі брали руками. Основними продуктами харчування були хліб і випічка, риба та овочі. Римляни, як і греки, їли їжу на трапезному ложі. Лише простолюдини їли сидячи. Гості об’єднувалися в групи з дев’яти осіб. Під час їжі гостям подавали в спеціальних посудинах воду для миття рук, оскільки їли римляни руками.

Артгалерея

«Давньогрецький бенкет». Розпис на керамічній вазі. VI ст. до н.е.

Роберто Бомпіані. «Давньоримський бенкет». 1875

Сервірування (від фр. servir — обслуговувати) — це підготовка столу до сніданку, обіду, вечері, святкового застілля, банкету-фуршету, банкету-коктейлю, чайної церемонії.

Цілі сервірування:

створити зручності в процесі їди;
сприяти встановленню гарного настрою;
виразити свою увагу та доброзичливість.

Сервірування створює не лише приємну обстановку, а й певний порядок на столі, забезпечує присутніх усіма необхідними для їди речами та приборами. Гарно прибраний стіл, на якому зручно розташовано всі необхідні предмети та страви, викликає приємні почуття та покращує апетит, а отже, сприяє кращому засвоєнню їжі.

Артгалерея

Морган Вейстлінг. «Дідусь та онука». XX ст.

Карл Ларссон. «Підготовка до Різдва». 1898

Марсель Рідер. «Сервірування столу». 1920

Сервірування столу має на меті розстановку в певному порядку всіх необхідних для трапези (споживання їжі) предметів. Створити атмосферу затишку допоможуть:

До столової білизни належать скатертини та серветки. Їх класифікують за такими ознаками:

Дуже гарний вигляд має столова білизна, оздоблена вишивкою, аплікацією, мереживом тощо.

Вибір колірної гами для оформлення столу істотно визначає настрій і характер заходу.

Сторінками історії

У VIII ст. ще не використовували скатертини й тарілки: страви накладали в поглиблення на дубовому столі. Карл Великий (744-814) відродив традиції стародавніх греків і римлян та перетворив застілля на пишний ритуал: зали прикрашали, їжу подавали на золотих тарелях, м'ясо за столом їли за допомогою маленьких ножів, оскільки ложок було мало. З XI ст. почали накривати столи скатертинами.

Серветки виготовляють із різних матеріалів (з паперу, тканини, флізеліну), різної величини, форми, кольорів і малюнків. Для вишуканого сервірування столу використовують ткані серветки з льону чи бавовни.

Це цікаво

Прототипом сучасних столових серветок 3500 тисяч років тому було листя фігового дерева. А в стародавній Японії серветки робили з рисового паперу.

Серветки завбільшки 32x32 см і менше використовують для сніданку, з них можна скласти тільки прості фігури.

Столові серветки розміром від 40x40 см до 60x60 см підходять для складних форм.

Найчастіше використовують бавовняні серветки розміром 50x50 см. З них можна скласти різні фігури, які надають ошатності святковому столу.

Рис. 4.15. Варіанти складання столових серветок

Робота в парах або групах

Повправляйтеся в художньому складанні тканинних серветок. Проведіть конкурс на найкраще та найоригінальніше складання.

Серветки мають бути або в тон скатертині, або контрастувати з нею.

Для урочистостей і певних святкових подій можна використовувати тематичну столову білизну.

Гарною та практичною заміною скатертині може бути сет (або плейсмат). Це невелика підставка або підкладка (килимок) для посуду завбільшки не менше ніж 30x40 см. Може бути виконана з деревини, тканини, шкіри, паперу, пластмаси тощо.

Повний столовий сервіз містить від 25 до 40 найменувань. Але не обов’язково мати й використовувати їх усі.

Найбільш затребуваними є тарілки для перших і других страв — глибокі та мілкі.

Сторінками історії

У XII-XII ст.

культура застілля відігравала дедалі більшу роль, столи прикрашали квітами, але кількість ножів і ложок було обмежено, страви подавали на срібних та олов’яних тацях. Прості люди використовували посуд з дерева та глини.

У XIV-XV ст. використовували посуд і столові прибори із золота та срібла. Правила поведінки за столом ставали дедалі витонченішими.

У XVI столітті в Європі стало звичайною справою користуватися ножами та ложками, скатертина та серветки стали звичними предметами сервірування, з’явилися спеціальні блюда для печені, супниці й тарілки з олова та срібла.

У XVII ст. почав формуватися сучасний вигляд столових приборів (ножів, виделок, ложок). Виделка набула загального поширення й тієї форми, яку має сьогодні. Ложку почали робити плоскою, а ніж отримав закруглений кінець. Столи прикрашали квітковими букетами в спеціальних посудинах, а на стінах кріпили гірлянди з гілок і квітів.

Столові прибори

Ложки:

столова
десертна
чайна
кавова

Виделки та ножі

Посуд для подавання гарячих напоїв

Чайний сервіз

Кавовий сервіз

Сторінками історії

У XVIII ст. в Європі почали виробляти порцелянові сервізи, промислове виробництво столових приборів розпочалося в Англії 1781 р.

Культура харчування дедалі більше вдосконалювалася в XIX і на початку XX ст.: столові сервізи складалися з безлічі предметів, призначених для окремих страв; для виготовлення столових приборів було відкрито нові метали та сплави (нікель, мельхіор тощо) Особливого значення набули майстерно складені серветки, що доповнювали сервірування столу.

Рис. 4.16. Розташування посуду й столових приборів у сервірування столу

Зазвичай стіл прикрашають для урочистих випадків. Однак і щоденний стіл можна оформити оригінально.

Рис. 4.17. Приклади ошатного сервірування

Простий та елегантний спосіб прикрасити стіл за допомогою серветки — акуратно скласти її, закріпивши спеціальним кільцем.

Рис. 4.18. Прикрашання столу серветками з кільцями

Ідеї для натхнення та втілення

Оригінальні серветки та кільця для них можна виготовити власноручно з найрізноманітніших матеріалів:

Букет на столі має гармоніювати з тоном скатертини та серветок і поєднуватись із сервіруванням столу.

Рис. 4.19. Прикрашання столу квітами

Свічки мають стояти рівно й надійно кріпитися до основи.

Рис. 4.20. Прикрашання столу свічками

Скатертину й серветки, посуд і столові прибори, а також інші предмети завжди варто добирати за формою, кольором, матеріалом і дизайном та відповідно до нагоди чи приготованих страв.

Робота в парах або групах

Розробіть і запропонуйте свій варіант оформлення столу до святкової нагоди. Продумайте, які предмети столової білизни та декору ви можете виготовити для цього самостійно.

Правила етикету (культурної поведінки) за столом