Біологія. 7 клас. Балан

§ 66. Шапинкові гриби

Китайці кажуть: «Гриб на вигляд міцний, а за землю погано тримається». Поясніть цей вислів.

Що характерно для шапинкових грибів. Шапинкові гриби поширені повсюдно: у лісах, парках, садах, на луках тощо. Часто поширення певного виду шапинкових грибів обмежене поширенням тих видів рослин, з якими вони співіснують. Гіфи грибів утворюють з коренями рослин комплекс із назвою мікориза (від грецьк. мікес — гриб і риза — корінь). Наприклад, в Україні на яскраво-жовті плодові тіла лисички звичайної (лисички справжньої, мал. 66.1, А) можна натрапити у хвойних і мішаних лісах із червня по жовтень. Маслюк звичайний (мал. 66.1, Б) віддає перевагу піщаним ґрунтам хвойних лісів. Це пов’язане з тим, що лисичка звичайна співіснує з різними видами дерев, найчастіше — з ялиною, сосною, дубом або буком, а маслюк звичайний — переважно з коренями сосни. Білий гриб (його ще називають боровик) зростає разом з дубами, ялинами, соснами.

Отже, певні види шапинкових грибів трапляються лише під деякими видами дерев. Часто це відображено в їхніх назвах (підберезник, підосичник). А ось опеньок лучний та печериця звичайна (мал. 66.1, В, Г) мікоризи не утворюють і тому можуть зростати на відкритих місцях: луках, пасовищах, лісових галявинах.

Мал. 66.1. Шапинкові гриби, поширені в Україні. А. Лисичка звичайна. Б. Маслюк звичайний. В. Опеньок лучний. Г. Печериця звичайна

Під час утворення мікоризи гіфи гриба обплутують корені рослин і навіть можуть проникати всередину кореня (мал. 66.2). Завдяки цьому гриб отримує від рослини органічні речовини, необхідні йому для забезпечення процесів життєдіяльності: живлення, росту та ін. А гіфи гриба допомагають збільшити площу поверхні кореневої системи рослини. Так рослина ефективніше вбирає з ґрунту воду та розчинені в ній мінеральні речовини.

Мал. 66.2. Мікориза — взаємовигідне співіснування рослин і грибів

Шапинкові гриби дістали таку назву тому, що здатні утворювати плодові тіла, які складаються з ніжки (пенька) та шапинки (мал. 66.3). Форма шапинки різних видів грибів може бути різною: кулеподібною, овальною, дзвоноподібною, конусоподібною, пласкою. Розмір шапинки варіює від 15-20 мм (у деяких видів опеньок) до 50 см у діаметрі (як-от у білого гриба). Шапинки різних видів грибів завдяки пігментам забарвлені в різні кольори: коричневий, червоний, зеленкуватий тощо.

Мал. 66.3. Будова пластинчастого шапинкового гриба

У нижній частині шапинки утворюються спори, за допомогою яких ці гриби розмножуються та поширюються. Залежно від будови нижньої частини шапинки гриби поділяють на пластинчасті й трубчасті. У пластинчастих грибів вона утворена пластинками, які розходяться від верхівки ніжки до краю шапинки (сироїжки, опеньки, мухомори, бліда поганка). У трубчастих грибів нижня частина шапинки складається зі щільно розташованих трубочок (білий гриб, підберезник, маслюк звичайний).

Розташований у ґрунті міцелій утворює величезну поверхню, завдяки чому вбирає необхідні поживні речовини. Для його росту потрібні певні умови: підвищена температура (+12...+22 °С), достатня вологість, наявність у ґрунті органічних речовин.

У які місяці року можна зібрати найбільше грибів?

Цікаво знати. Міцелій багатьох видів шапинкових грибів росте по колу в усіх напрямках, подібно до променів сонця. На краях такого міцелію формуються плодові тіла грибів, утворюючи так звані відьмині кільця (мал. 66.4). У середньовіччі такі місця забобонні люди вважали небезпечними, зокрема вони вірили, що всередині такого кільця танцюють відьми.

Мал. 66.4. «Відьмине кільце»

За характером живлення багато шапинкових грибів належать до сапротрофів, тобто організмів, які живляться відмерлою органікою (наприклад, печериці). Гриби, які утворюють мікоризу з рослинами, належать до симбіотрофів (від грецьк. симбіос — спільне життя та трофе) — організмів, живлення яких залежить від симбіозу з іншими (маслюк звичайний, підосичник, підберезник і багато інших).

Узагальнення

Шапинкові гриби — це багатоклітинні гриби, що утворюють плодові тіла, які складаються з ніжки та шапинки. У шапинці є органи, в яких утворюються спори. Шапинкові гриби можуть живитись як сапротрофи (печериці) або як симбіотрофи, утворюючи мікоризу з коренями вищих рослин (підберезник).

Поміркуйте

1. Яку користь приносять шапинкові гриби-сапротрофи?
2. Хто отримує більше користі від співіснування «гриб — рослина» — рослина чи гриб?
3. Яка частина шапинкового гриба (надземна чи підземна) охоплює більшу площу? Має більшу масу?

Зміст