Біологія. 7 клас. Балан
§ 65. Різноманітність грибів. Дріжджі. Цвілеві гриби
Чи буває хліб бездріжджовим?
Що характерно для дріжджів. Дріжджі, на відміну від більшості грибів, не утворюють гіфів. Їхні клітини мають кулясту або овальну форму. Дріжджі на суходолі віддають перевагу місцям, багатим на цукри (поверхня плодів і листків, нектар квіток тощо), але можуть мешкати й у водоймах. Розщеплюючи цукри, дріжджі отримують необхідну їм енергію. Найвідоміші серед дріжджів — цукрові, або пекарські (мал. 65.1, А).
Мал. 65.1. А. Пекарські дріжджі. Б. Процес брунькування у дріжджів: 1 — материнська клітина; 2 — утворення бруньки; 3 — формування ланцюжка клітин
Де в природі можна знайти дріжджі?
Пекарські дріжджі розмножуються брунькуванням (мал. 65.1, Б). При цьому від материнської клітини відокремлюється дрібніша дочірня — брунька. В інших представників дріжджів можливе розмноження поділом клітини навпіл. За сприятливих умов (підвищена температура, достатня кількість цукрів, кисню) пекарські дріжджі здатні так швидко брунькуватись, що утворюють ланцюжки клітин. Клітини в таких ланцюжках тримаються не досить міцно. Тому вони легко можуть відокремлюватись одна від одної. Під час розщеплення цукрів дріжджами виділяється вуглекислий газ. Пухирці цього газу піднімають тісто й роблять його пухким і м’яким.
Певні види дріжджів людина застосовує для виготовлення харчових добавок, багатих на білки. Кормові дріжджі використовують при виготовленні кормів для тварин.
Цікаво знати. Людина використовувала дріжджі для випікання хліба та інших виробів ще з давніх часів. Це чи не перше застосування біотехнологічних методів, які опанувало людство. Археологічні дослідження показали, що в Давньому Єгипті цукрові дріжджі використовували під час випікання хліба ще понад 5000 років тому.
Дізнайтеся більше про дріжджі за QR-кодом. https://cutt.ly/OwSl6eCq
Які гриби належать до цвілевих. Цвілеві гриби (пліснява) — екологічна група грибів, які формують розгалужений міцелій, але не утворюють плодових тіл. Міцелій цих грибів розвивається на поверхні або всередині субстрату, на якому вони оселяються, а спори переносяться повітрям. У природі цвілеві гриби поширені повсюдно, оскільки невибагливі до умов існування. Оптимальними для них умовами є скупчення органічної речовини, підвищена вологість і температура. Ці гриби здатні виділяти ферменти у скупчення органіки, а потім всмоктують розчини поживних речовин, що утворилися.
Мукор (біла пліснява) поширений у ґрунтах, часто оселяється на скупченнях органіки, наприклад, на гної тварин. Трапляється він і на продуктах харчування: хлібі, овочах, утворюючи білий пухнастий наліт, який згодом чорніє (мал. 65.2, А). Мукор — одноклітинний гриб, його міцелій — це лише одна розгалужена клітина з багатьма ядрами (див. мал. 64.1). Деякі відростки міцелію ростуть угору й розширюються на верхівках. У цих розширеннях, що мають вигляд головок, формуються спори, якими розмножується мукор (мал. 65.2, Б, В). В одному такому розширенні можуть утворюватись тисячі спор. За сприятливих умов спори проростають і дають початок новому міцелію.
Мал. 65.2. А. Мукор на продуктах харчування. Б, В. Мікроскопічна будова мукора
Як живиться мукор, коли оселяється на продуктах харчування?
Там само, де й мукор, поширені різні види пеніцилу, наприклад пеніцил чорний. Пліснява, яку утворює пеніцил, має зелений колір. На відміну від мукору, пеніцил — багатоклітинний гриб: його гіфи перегородками поділені на окремі клітини. Гіфи пеніцилу, які піднімаються, на верхівках розгалужуються у вигляді китиць. У клітинах цих китиць утворюються спори (мал. 65.3). Цвілеві гриби можуть розмножуватись не лише спорами, а й ділянками міцелію — фрагментацією. Здатні вони й до статевого розмноження.
Мал. 65.3. А. Пеніцил на паляниці. Б, В. Мікроскопічна будова пеніцила
Яка роль цвілевих грибів у природі та житті людини. У природі цвілеві гриби розкладають мертву органіку й очищують від неї поверхню ґрунту. Вони беруть участь у процесах ґрунтоутворення, підвищуючи родючість ґрунтів.
Із цвілевих грибів людина отримує лікарські препарати. Наприклад, з пеніцилу було отримано перший антибіотик — пеніцилін. Пеніцилін та інші антибіотики широко застосовують для лікування різноманітних захворювань, спричинених хвороботворними бактеріями (наприклад, під час запалення легень, у разі нагноєння ран).
Деякі види цвілевих грибів людина використовує для отримання особливих сортів сиру (як-от камамбер або рокфор). Оселяючись на продуктах харчування, цвілеві гриби псують їх. До того ж вони виділяють токсичні речовини, здатні призводити до отруєнь людини.
У жодному разі не можна вживати харчові продукти, на яких розвинулася цвіль! Такі продукти слід негайно утилізувати.
Цвілеві гриби у вологих приміщеннях можуть псувати різні матеріали: деревину, штукатурку, кахлі, вироби з паперу, тканини тощо. Сприятливі умови для розвитку цвілі створює підвищена вологість. Клітини цвілевих грибів виділяють назовні речовини, здатні розщеплювати поверхні, на яких зростають, руйнуючи їх. Тому в приміщеннях слід боротися із зайвою вологою.
Узагальнення
Дріжджі — одноклітинні гриби, що не утворюють гіфів. Дріжджі розкладають цукри з виділенням вуглекислого газу. Найпоширеніші дріжджі — пекарські. Цвілеві гриби — група грибів, що утворюють розгалужений міцелій на поверхні або всередині субстрату, на якому вони оселяються. Дріжджі та цвілеві гриби — сапротрофи.
Поміркуйте
- 1. Запитайте в рідних чи знайомих, у яких умовах (у теплі чи в холоді) дріжджі розмножуються швидше й чому.
- 2. Яку користь приносять цвілеві гриби в природних екосистемах?
- 3. Чому не можна їсти хліб, якщо на ньому з’явилася навіть маленька цятка плісняви?
