Біологія. 7 клас. Балан

Підіб’ємо підсумки з теми. Одноклітинні евкаріоти — цілісні організми

І. Проводжу дослідження природи

1. Учень та учениця проводили дослідження реакції інфузорій у краплі води на додавання солі. Учениця висловила думку, що інфузорія не реагує на сіль. Учень сказав, що інфузорія перемістилась у краплю із чистою водою з краплі із солоною водою. Чи має хтось з них рацію?

А лише учень
Б лише учениця
В обоє помиляються
Г обоє мають рацію

2. Розгляньте зображення одноклітинних евкаріотів. Виберіть породу, до складу якої вони входять.

А граніт
Б глина
В вапняк
Г кварц

II. Опрацьовую та використовую інформацію

1. Укажіть літеру, якою позначено органелу амеби протея, що забезпечує видалення надлишку води з її клітини.

2. Розгляньте малюнок 12.3 «Гіардія (лямблія)» та повторіть матеріал § 12. Виберіть з 6 тверджень 3, які відповідають циклу розвитку гіардії, та запишіть цифри, які відображають правильні твердження.

А Коли людина ковтає активні форми гіардій (лямблій), зараження настає миттєво.
Б Людина заражається гіардіями, проковтнувши дозрілі цисти з водою чи немитими овочами та фруктами.
В Частина життєвого циклу гіардій проходить в організмі курей, де розвиваються цисти.
Г Зрілі цисти гіардій тривалий час можуть перебувати в сирій воді, на поверхні ґрунту, овочів і фруктів.
Д Лямбліоз проявляється у людини симптомами болю в животі, проносом, порушенням травлення.
Е Люди — носії лямбліозу, в яких хвороба не проявляється, не несуть небезпеки інфікування здорових людей.

III. Усвідомлюю закономірності природи

1. Виберіть твердження, яке не зараховують до заходів профілактики малярії.

А Регулювання чисельності малярійних комарів.

Б Кип’ятіння води перед її вживанням.

В Виявлення та вчасне лікування людей з хворобою.

Г Контроль донорської крові на наявність малярійного плазмодія.

4. Розпізнайте на фото одноклітинних евкаріотів, позначених цифрами, вибравши відповідну літеру.

А інфузорія-туфелька
Б амеба протей
В гіардія (лямблія)
Г малярійний плазмодій
Д форамініфера
Е евглена зелена

Компетентнісно орієнтоване завдання

Дослідники життя у давні часи, палеонтологи, здавна використовували певні види окам’янілостей для розрізнення шарів, які утворилися в різні геологічні епохи. Їх називають індексними окам’янілостями. І однією з таких груп є форамініфери, або «дірконосці» (від лат. форамен — дірка і фер(о) — нести), із черепашок яких утворюються багатометрові шари вапняку. Але через те, що в різні епохи були поширені різні групи форамініфер, за їхнім складом можна датувати породи — вказувати орієнтовний вік у мільйонах років. Для цього вчені уклали таку схему (ані назви груп, ані назви періодів запам’ятовувати не треба!).

1. Давньоєгипетські піраміди збудовано з нумулітового вапняку (від лат. nummulus — монетка), утвореного морськими форамініферами з пласкою черепашкою, схожою на монети. Оберіть період, у який утворилися ці вапняки.