Біологія. 7 клас. Балан
§ 12. Як співіснують одноклітинні евкаріоти з іншими організмами
Чому різні стадії розвитку деяких паразитичних одноклітинних евкаріотів проходять у різних організмах або середовищах?
Взаємовигідні форми співіснування одноклітинних евкаріотів з іншими організмами. Багато представників одноклітинних евкаріотів використовує як середовище існування організми інших істот. При цьому організм, у якому вони оселяються, виступає в ролі хазяїна.
В одних випадках кожен з організмів отримує від співіснування певну користь. Наприклад, у травному тракті комах (термітів, тарганів), які живляться деревиною, оселяються багатоджгутикові трихонімфіди (мал. 12.1). Вони виробляють ферменти, потрібні для перетравлення целюлози, на яку багата деревина. Їхні хазяї без участі цих симбіонтів не здатні ефективно перетравлювати целюлозу.
Мал. 12.1. Взаємовигідне співіснування трихонімфід (А) з їхніми хазяями: термітами (Б) або тарганами (В)
Які одноклітинні евкаріоти можуть паразитувати в організмі людини. Відносини певних представників одноклітинних евкаріотів та їхніх хазяїв можуть складатися й інакше. Деякі з них, оселяючись в організмі хазяїна, завдають йому шкоди, іноді значної. Йдеться про паразитичні види.
Розглянемо таких паразитів людини, як амеба дизентерійна, гіардія (лямблія) та малярійний плазмодій. Вони спричиняють так звані протозойні захворювання (інвазії).
Амеба дизентерійна (мал. 12.2) мешкає у товстій кишці людини, де живиться симбіотичними бактеріями і зазвичай (до 90 % випадків) не спричиняє захворювання на амебну дизентерію (амебіаз). Але коли організм людини ослаблений, амеба дизентерійна може проникати у стінки кишки, призводячи до утворення виразок. Там вона живиться червоними клітинами крові — еритроцитами. У людей, які захворіли, підвищується температура, вони відчувають болі в животі, частішають випорожнення.
Найбільш небезпечні випадки спостерігають тоді, коли амеба дизентерійна кровоносними судинами проникає в інші внутрішні органи (насамперед печінку, значно рідше — у легені, головний мозок тощо), створюючи там осередки запалення. Поширюється вона за допомогою цист (мал. 12.2, Б). Людина може заразитися в разі потрапляння дозрілих цист із сирою водою, немитими овочами та фруктами, з брудних рук.
Мал. 12.2. Амеба дизентерійна. А. Клітина: 1 — ядро; 2 — псевдоподія. Б. Циста: 1 — ядра; 2 — оболонка цисти. В. Поширення амеби дизентерійної
Гіардія (лямблія) (мал. 12.3) спричиняє захворювання гіардіоз (лямбліоз). Паразитує у дванадцятипалій кишці та жовчних протоках печінки людини, а також собак, котів та овець, які здатні поширювати збудника. Живляться ці паразити вмістом кишкового тракту та слизом, який вкриває його стінки. Часом гіардії розмножуються в таких кількостях, що блокують всмоктування продуктів перетравлення їжі.
За масового розмноження гіардії здатні спричиняти в людини пронос, зневоднення організму, сильний кишковий біль. Людина заражається, як й у випадку амеби дизентерійної, під час проковтування дозрілих цист із сирою водою, немитими овочами та фруктами, потрапляння з брудних рук. Не у всіх людей, в організмі яких мешкають гіардії або амеби дизентерійні, проявляються симптоми хвороби. Такі люди є носіями.
• Носій — це особина, в організмі якої присутні збудники захворювання, але прояви захворювання відсутні. Проте такі особини здатні поширювати збудників, зокрема передавати їх здоровим.
Мал. 12.3. Гіардія (лямблія). А. Клітина: 1 — джгутики; 2 — ядро. Б. Циста: 1 — ядра; 2 — оболонка цисти. В. Способи зараження людини
Чим небезпечна малярія. Одним з найбільш небезпечних захворювань людини є малярія. Хоча малярія переважно трапляється у країнах Африки, Азії, Центральної та Південної Америки, це захворювання є актуальним і для України. На територію нашої країни збудники можуть потрапляти із хворими на малярію, які прибувають з інших країн. Саме тому в Україні щорічно реєструють певну кількість випадків малярії.
Збудників малярії — малярійних плазмодіїв — переносять малярійні комарі (мал. 12.4, А). З кров’ю збудники малярії спочатку потрапляють до клітин печінки. Коли уражені клітини печінки руйнуються, клітини малярійного плазмодія знову потрапляють у кров, і далі — проникають в еритроцити. Там паразити ростуть, живляться цитоплазмою еритроцита з гемоглобіном і знову розмножуються. Далі вони руйнують уражений еритроцит і виходять у кров (мал. 12.4, Б). У людини, яка захворіла на малярію, в цей час зростає температура — стається напад лихоманки.
Мал. 12.4. А. Самка малярійного комара: зверніть увагу, коли вона споживає кров, то сідає так, що верхівка її черевця спрямована догори (цим малярійні комарі відрізняються від інших). Б. З еритроцитів людини, уражених малярійним плазмодієм, виходять клітини паразита
Дізнайтеся більше за QR-кодом про те, як уникнути зараження кишковими паразитами, та про цикл малярійного плазмодія. https://cutt.ly/2wYvk2YF
Збудники малярії можуть проникати в організм людини не тільки під час укусу комара, а й у разі переливання крові хворої на малярію людини до здорової, а також від хворої вагітної жінки до плода. Ось чому важливо якнайшвидше виявляти й лікувати хворих на малярію людей.
Узагальнення
Паразитичні одноклітинні евкаріоти мають життєві цикли зі зміною хазяїв або середовищ існування. У кишковому тракті людини паразитують амеба дизентерійна та гіардія (лямблія). Паразитом крові людини є малярійний плазмодій, якого переносять малярійні комарі.
Поміркуйте
- 1. Які правила особистої гігієни слід застосовувати для профілактики зараження протозойними інвазіями?
- 2. Які протозойні інвазії передаються на стадії цисти, а які — через переносника?
- 3. Знайдіть інформацію про вченого, який відкрив гіардію та описав її життєвий цикл. Як він пов’язаний з Україною?
