Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Бакка - Нова програма

§ 34 ПРОПАГАНДА. «МОВА ВОРОЖНЕЧІ»

Одним з методів маніпуляцій суспільною свідомістю є пропаганда. Пропаганда — форма комунікації, спрямована на поширення фактів, аргументів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну думку на користь певної спільної справи чи громадської позиції. Пропаганда є цілеспрямованою, її тактика має на меті зміну системи цінностей і поведінки. Пропаганда впливає на ставлення до певних явищ або груп людей. Це ставлення емоційно підвищене й завжди контрастне, як, наприклад, ворожість, захоплення. Пропаганда може мати різні форми й використовувати різні засоби, але її сила — у простоті запропонованих готових відповідей на складні життєві запитання. Спеціалісти, які займаються ідеологією і пропагандою, пристосовують настрої медійної аудиторії до своїх цілей, а аудиторія за браком часу сприймає спрощену інформацію швидше, ніж інформацію в деталях, яку потрібно переосмислювати. Пропаганда може ґрунтуватися частково на правдивій інформації. Пропаганда спирається на авторитет, до якого звертаються, він може бути релігійним або політичним діячем, діячем науки, також він може бути вигаданим. Для створення ілюзії правдивості пропаганди використовують документи, оцінки експертів.

Отто Мейєргоф в книзі «Стратегія навіювання» пише: «Пропаганда як така не обов’язково повинна спотворювати правду. Краще було б сказати, що вона може ґрунтуватися на різноманітних комбінаціях з відібраних істин, напівістин і явної брехні». Практичні маркери інформації та пропаганди:

Перелік питань

Інформація

Пропаганда

На кого направлено? (Об’єкт)

Аудиторія, жителі одного міста, села, країни. Певна група: пенсіонери, виборці, студенти

Аудиторія, жителі одного міста, села, країни. Певна група: пенсіонери, виборці, студенти

Для чого? Мета?

Передати

Нав’язати

Спрямований на передачу інформації або на виклик почуттів?

Закликає до загальної обізнаності людини

Маніпулює емоціями / почуттями

До чого мотивує?

Поінформованість, інтерес, вивчення

Гордість, радість, почуття приналежності, бажання діяти, ненависть, страх, жах

Які методи комунікації?

Опис, передача, відображення, порівняння

Образа, «словесна позолота», перебільшення, перемикання уваги, маніпулювання авторитетом, символами, повторення

Яке ставлення до предмета, про який говорить / пише?

Нейтральне

Позитивне / негативне

Який тип інформації?

Точна, повна, відкрита

Неточна, часткова, прихована

Результат для аудиторії?

Обізнаність

Залучення до дії, зміна поглядів

Інформація пропаганди подається аудиторії на емоційному піднесенні. Наприклад, щоб привчити медіа-аудиторію до військової інформації, інформації про насильство, тяжкі злочини, то в медійному просторі постійно повідомляють про найбільш тяжкі злочини, тим самим привчаючи аудиторію до такого роду інформації. Через певний період населення перестає реагувати на страшні новини, бо наступає психологічний ефект звикання. У результаті такі події висвітлюють як буденні, що можуть супроводжувати нас постійно, це створює в медійної аудиторії уявлення про такі події, як про щось малозначне, що не потребує особливої уваги й суспільного обговорення. Особливий вплив у практиці пропаганди відіграє ефект присутності під час передачі пропагандистської інформації. Це ведення репортажу з місця подій, ілюзія бойової обстановки, ефект переживання журналіста, що хвилюється, ведучи репортаж з місця подій, і це створює натуральність повідомлення та викликає довіру в аудиторії. Довіра замінюється на сліпу віру.

Ідеї для дослідження

Уважно роздивіться зображення, яке активно поширюється російськими ЗМІ в багатьох джерелах, зокрема:

https://pikabu.ru/story/ukrainskie_ smi_seychas_podsovyivayut_lzhivuyu_ informatsiyu_2061895

http://www.perekop.info/forum/threads/ antirossijskaja-propaganda-smi-ukrainy-zavralis.629/

https://www.chitalnya.ru/blogs/15768/

https://politikus.ru/events/91643- ukrainskaya-propaganda-bessmyslennaya-i-besposchadnaya.html

http://www.planetoday.ru/nesvoboda-slova-v-ukraine-tse-peremogaтощо.

Чи можна цей плакат назвати пропагандистськими? Який основний зміст цього зображення? З якою метою було створено та поширено цей плакат? Які меседжі виражені в зображенні? На кого розрахований цей плакат, яку реакцію він має викликати? Яке значення має цей плакат?

Пропаганда є засобом інформаційної війни, яка ведеться з метою послаблення моральних сил суперника й посилення власних. Вона має масовий вплив на населення. Засобами інформаційної війни можна маніпулювати настроями населення та формувати масову свідомість, так об’єднуючи людей навколо спільної ідеї чи боротьби зі спільним ворогом з метою відволікання від інших назрілих проблем.

Пропаганда є потужною зброєю інформаційної війни; використовується для дегуманізації та створення ненависті до відповідного ворога — як зовнішнього, так і внутрішнього. Пропаганда передбачає спотворення інформаційних потоків, створенням хибного образу у свідомості. Це може відбуватися з використанням принизливих зображень і термінології. Український медіа-простір є вразливим до інформаційної війни з боку Росії. Тому мас-медіа мають більш активно працювати на відновлення іміджу України в межах своєї території та світу взагалі, а також правдиво інформувати суспільство.

Мас-медіа засобами пропаганди сприяє провокуванню конфліктних ситуацій у суспільстві та поширенню стереотипів. Медіа можуть формувати ставлення суспільства до сторін конфлікту, розпалювати його або сприяти примиренню. Однак здебільшого медіа використовують для розпалювання конфлікту. Медіа зосереджує увагу на фактах, які роз’єднують конфліктуючі сторони замість їх об’єднання. Особливо небезпечні масові конфлікти, що мають політичне забарвлення та розв’язуються за рахунок організованої збройної боротьби. Серед таких конфліктів наймасштабніші — світові війни. Ці конфлікти набули своєї сили не лише завдяки ідеям та амбіціям окремих політичних вождів, а й завдяки добре поставленій пропаганді.

Під час конфлікту людина потребує чіткої картини світу. Сьогодні ми з вами перебуваємо в ситуації конфлікту. Цей конфлікт називається по-різному: гібридна війна, неоголошена війна, російська агресія, російсько-український конфлікт тощо. Мас-медіа обох сторін формують чітку картину навколишнього світу, сторони конфлікту стають Героєм, Ворогом і Жертвою. Формується своєрідна світоглядна модель з орієнтирами.

Питання для обміркування

Яку роль відіграє медіа в наростанні сьогоднішніх конфліктів? Чи можуть медіа сприяти примиренню в конфліктних ситуаціях?

Військовий конфлікт на Донбасі змінив суспільство загалом. Змінилося суспільне мислення, розвинулися громадська активність і волонтерський рух, створено ефект суспільного протистояння ворогу. Поява нової соціальної страти, наприклад, «внутрішній переселенець», — учать толерантному ставленню до постраждалих людей. Але ці фактори породжують також і соціальні конфлікти в суспільстві. Розвиток цих конфліктів або їх зникнення значно залежать від впливу мас-медіа.

Медіа формують судження в період публічних конфліктів, вони в основному висвітлюють певні аспекти подій, свідчать на користь однієї зі сторін. Вони відображають інтереси певних дійових осіб та дискредитують інших. Спотворення інформації чи висвітлення її на користь однієї зі сторін конфлікту — це маніпулятивні засоби, що є грубим порушенням стандартів журналістики. Тому під час споживання новин та інформації щодо конфліктів варто ставити запитання: чи є інформація достатньо повною, щоб можна було зробити висновки щодо дій усіх учасників конфлікту.

Мас-медіа як спосіб масового й ідеологічного впливу та як засіб пропаганди використовують стереотипи.

Аналіз матеріалів сучасних російських ЗМІ (канали РТР, ОРТ, НТВ) за 20142015 рік показує, що російські ЗМІ поширюють серед росіян негативні стереотипи про Україну, зокрема: «Україна — це невід’ємна частина Росії, яка не може існувати окремо, а українці є регіональною групою росіян. Крим — це територія Росії. Української культури не існує. Немає самостійної української мови, а є лише діалект. Західна Україна — це осередок «бандерівців», а Львів — їхня столиця. Бандерівці — це особливо жорстокі люди, вбивці. Майдан — вияв агресії проти Росії. Українська армія — карателі, що вбивають мирне населення на Сході України. Етнічні росіяни перебувають під загрозою в Україні, а також переслідувань і заборони зазнає російська мова та російськомовне населення. Україна потерпає від кризи».

Питання для обміркування

На вашу думку, як дані стереотипи впливають на перебіг конфлікту на Сході України та розвиток відносин між українцями та росіянами?

Стереотипні уявлення про окремі народи є дієвим інструментом пропаганди, що переростає в інформаційну війну між народами. Вони залишаються невирішеною загрозою людству, яка потребує від суспільства вироблення механізмів протистояння стереотипам.

Формуванню стереотипів, розпаленню конфліктів, здійсненню маніпуляцій сприяє мова ворожнечі.

Згідно з дослідженнями Інституту масової інформації (http://imi.org.ua/advices/mova-vorojnechi-u-zmi-yakoyu-vona-buvae-ta-do-chogo-prizvodit-infografika/) мова ворожнечі — це будь-які вислови, контекст чи візуальне зображення, що призводить до створення або ж поглиблення вже існуючої ворожнечі між відмінними за певними ознаками групами суспільства. Найчастіше ці групи різняться за територіальним походженням, політичними чи соціальними поглядами. Ознаками мови ворожнечі є: негативні вислови, починаючи від підбурювання й закінчуючи упередженням, ненавистю, зловживанням, дискредитацією, образливими словами та епітетами, спрямовані проти особи або групи осіб, що належать до інших національностей, етнічних груп, конфесій, партій, орієнтацій тощо. Такі форми висловлювань провокують, стимулюють або виправдовують расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм або інші форми ненависті, засновані на нетолерантності, у тому числі ворожості щодо меншин і мігрантів.

Мова ворожнечі поділяється на жорстку, середню та слабку. Жорстка: прямі й завуальовані заклики до насилля, заклики до дискримінації, заклики не дати групі можливості закріпитися в регіоні. Середня: виправдання випадків насилля та дискримінації, звинувачення певної групи в негативному впливі на суспільство чи державу, твердження про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи, ствердження про її неповноцінність. Слабка: створення негативного іміджу певної групи суспільства, ствердження про моральні недоліки такої групи, протиставлення однієї групи іншій, згадування групи чи окремих її представників у принизливому чи образливому контексті, пряме або завуальоване ствердження того, що одна група створює незручності в існуванні іншої.

Ідеї для дослідження

Об’єднайтеся у три групи. Наведіть приклади з історії або із сьогодення: 1 група — жорсткої дискримінації; 2 група — середньої дискримінації; 3 група — слабкої дискримінації.

Наслідки мови ворожнечі: створення конфліктів і поглиблення існуючих, політичні та економічні кризи, роз’єднання суспільства, порушення прав людини, загострення дискримінації.

Також останнім часом мова ворожнечі активно поширюється й використовується в соцмережах. Особливо це стосується таких категорій, як релігія, переселенці, війна, представники нетрадиційної орієнтації тощо. Користувачам соцмереж треба усвідомлювати негативний вплив поширення мови ворожнечі та свою моральну відповідальність за її наслідки.

Рефлексія до засвоєного