Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Бакка - Нова програма

§ 32 ЗАМОВНІ МАТЕРІАЛИ («ДЖИНСА»). СУСПІЛЬНІ МЕДІА. ШКІЛЬНІ МЕДІА

Роботу журналістів і свободу вираження поглядів також обмежує «джинса» — підкуп журналістів, проплачені матеріали або навмисне прихована реклама. Походження терміна точно невідоме, один з варіантів — що від джинсів, у яких полюбляють ходити журналісти і, відповідно, ховати грошові винагороди за замовлені публікації. Що потужніша медіа, то небезпечнішою є джинса, оскільки її вплив поширюється на велику аудиторію. «Джинса» поділяється на політичну та комерційну. «Джинса» від справжнього журналістського матеріалу відрізняється тим, що в ній грубо порушуються ключові стандарти журналістики.

Найперше: стандарт балансу думок; стандарт відокремлення фактів від висновків та оцінок; стандарт вірогідності (тобто перевіреності) інформації, стандарт повноти (вичерпності) інформації.

У матеріалі не представлено думки опонентів. Немає посилань на якісні й різноманітні джерела інформації. Подана інформація є неповною й може викликати численні запитання, містить думки та оцінки автора. Матеріал вказує чітку «полярність», що щось є «хорошим», а щось — «поганим».

До ознак «джинси», відповідно до аналізу Інституту масової інформації, належать такі: наявність цілком або майже ідентичного матеріалу в інших мас-медіа; матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг (вказування в матеріалі адреси магазину, контактного телефону фірми тощо); фігурування в матеріалі як експерта особи, що не компетентна коментувати подію або процес, яким присвячено матеріал тощо.

Замовні матеріали зазвичай підписують псевдонімом, вони містять сумнівні соціологічні дані, псевдоаналітику маловідомих експертів, приховану рекламу тощо. Прихована реклама — це, наприклад, використання героями серіалів певних видів продукції, розміщення на концертах або спортивних змаганнях на задньому фоні банерів, на яких зупиняється камера.

«Джинса» як один з видів корупції — свого роду хабар, який дається медіа для того, щоб розповіли щось добре, чи когось знеславили, очорнили.

Величезна кількість інформації, яку щоденно подають мас-медіа, формує наші погляди, позиції. Тому дуже важливо вміти відрізняти якісний матеріал від матеріалу, що має на меті дезорієнтувати нас. Під час аналізу медійних матеріалів варто звертати увагу на дотримання етичних принципів діяльності, як-от: правдивість, неупередженість, чітке розмежування між фактами та коментарями, збалансованість, достовірність інформації, відсутність прихованої реклами, уважне ставлення до честі та гідності людей, мовна культура без негативних стереотипів щодо окремих осіб або груп людей.

Вагомим чинником для створення демократичного суспільства є суспільне мовлення. Суспільні медіа мають мати редакційну незалежність, автономію, підтримувати баланс думок в інформаційному просторі та слугувати протидією маніпуляціям з боку влади. До таких медіа належить Суспільне (громадське) телебачення і радіомовлення — така телерадіоорганізація, яка фінансово не залежить від власників або інституцій, не залежить ні від кого у своїй інформаційній політиці, крім самих журналістів і глядачів. Суспільне телебачення і радіомовлення України є некомерційним і регламентується законом «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» від 2014 р. Після прийняття цього закону в Україні утворилася Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ) — юридична особа, на яку безпосередньо покладається функціонування новоствореної системи Суспільного телебачення і радіомовлення. Перший сезон українського радіо у форматі суспільного мовлення розпочався у вересні 2017 р., а новий телевізійний сезон на каналі суспільного мовлення UAПерший — у жовтні 2017 р.

Питання для обміркування

На вашу думку, яким має бути контент суспільного мовлення, які матеріали там мають розміщуватися?

Місія суспільного телебачення полягає в тому, щоб задовольняти інформаційні потреби суспільства, надавати широкий спектр інформаційних, просвітницьких і розважальних мовних програм на всій території країни, в інтересах усього населення з урахуванням його етнічного, культурного та конфесійного розмаїття, відображати увесь діапазон наявних у суспільстві думок і поглядів. Суспільне телебачення має сприяти залученню населення до обговорення й вирішення найважливіших соціально-політичних питань, сприяти формуванню громадянського суспільства в Україні.

Першим сприятливим середовищем для використання мас-медіа та ознайомлення з їх роботою є школа. Шкільні медіа виступають важливим інструментом формування медіакультури особистості та розвитку демократичного світогляду. Вони дозволяють вільно висловлювати свої думки, почуття, ідеї, погляди, брати участь у публічних обговореннях питань шкільного життя та в прийнятті рішень.

Метою діяльності шкільних медіа є надання актуальної, цікавої, корисної інформації для школярів, педагогів, батьків і громади. Водночас в учнів розвивається вміння працювати з інформацією, формуються медіасмаки. Шкільні медіа здебільшого орієнтуються саме на учнів, частина яких бере участь в активному створенні їх контенту, а інші виступають споживачами інформації. Поширеними шкільними медіа є газети, радіо, шкільні сайти, блоги та сторінки в соціальних мережах, які мають свої особливості.

Серед традиційних медіа популярними є шкільна газета та шкільне радіо. Для випуску шкільної газети потрібно визначити головного редактора, який відповідає за випуск і розподіляє ролі та обов’язки між авторським колективом учнів за їх творчими здібностями. Механізм запуску шкільної газети включає: концепцію, мету, завдання; формування редакції; контент-модель; макет; наповнення розділів; друк, розповсюдження, просування.

Ідеї для дослідження

Об’єднайтесь у чотири групи та запропонуйте концепцію випуску шкільної газети: група 1 — для учнів молодшої школи; група 2 — для учнів старшої школи; група 3 — для вчителів; група 4 — для батьків. Напишіть назву, мету і завдання та розділи, які ви пропонуєте розмістити. Презентуйте результат роботи з коментарями, чому ви обрали саме такі назви, мету та розділи.

Однією з ефективних форм масової комунікації у школі є шкільне радіо — найоперативніша й багатогранна форма передачі інформації про події та факти з життя школи та місцевої громади. До команди, що працює на радіо, входять головний редактор, кореспонденти, звукооператори, диктори, режисери, які працюють над рубриками і змістом ефірів та їх випусками.

Для покращення роботи шкільних медіа необхідно проводити постійні анкетування й опитування про симпатії та уподобання слухачів. Жанрами шкільних медіа можуть бути: новини, інтерв’ю, репортажі, коментарі тощо.

Також шкільні медіа можуть містити освітні, наукові, розважальні матеріали, оголошення, рекламу тощо.

Створення медіапродукції сприяє формуванню медіаграмотності, розвиває здатність почути, побачити та створити власний медіаконтент, навички спілкуватися за допомогою медіа, висловлювати власні думки. Медіа формують практичні вміння у вирішенні різноманітних життєвих завдань, сприяють плюралізму думок та утвердженню свободи слова, що є показником демократизації суспільства.

Рефлексія до засвоєного