Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Бакка - Нова програма

Розділ V. СВІТ ІНФОРМАЦІЇ ТА МАС-МЕДІА

Тема 1. Комунікація, інформація, медіа

Проаналізуйте вчорашній день вашого життя. Чи слухали ви радіо, читали газети, дивилися телевізор, чи проводили час у мережі Інтернет? Чи уявляєте життя без означених джерел? Яку інформацію ви в них черпали? Яку роль у суспільстві вони виконують?

§ 29 МАС-МЕДІА (МЕДІА). РОЛЬ ІНФОРМАЦІЇ ТА МЕДІА В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Сучасні медіа є частиною нашого навколишнього середовища. Ми всі щоденно користуємося ними пасивно чи активно, з медіаджерел дістаємо інформацію, емоції, спілкування, під впливом медіа формується наш світогляд. Медіа — це канали й інструменти передачі та збереження інформації або даних.

Мас-медіа (медіа) — засоби одночасної передачі інформації групі людей, тобто канали масової інформації (радіо, телебачення, преса, кіно, фотографія, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, Інтернет тощо); технічні засоби створення, запису, копіювання, тиражування, зберігання, поширення, сприйняття інформації та обміну її між автором медіатексту й масовою аудиторією. Мас-медіа в ширшому користуванні означають єдине середовище, яке використовують, щоб передавати будь-які дані в будь-яких цілях.

Ми часто вживаємо термін не мас-медіа, а засоби масової інформації (ЗМІ). Різниця між ними полягає в змісті цих засобів. ЗМІ — це абревіатура від колишнього «засоби масової інформації та пропаганди», які характерні для тоталітарного чи авторитарного режимів, фінансуються бюджетними грошима й забезпечують насадження відповідної ідеології керівної партії чи лідера. Такі засоби не мають зворотного зв’язку між аудиторією та редакціями щодо публікацій та ефірів.

Медіа, від «медіум», посередник, є посередниками між читацькими/глядацькими/слухацькими аудиторіями, для яких працюють, та редакціями й бізнесами, що розміщують у мас-медіа свою рекламу (інформацію) для цих аудиторій, а отже, фінансово підтримують медіа, гарантуючи їм політичну незалежність.

Питання для обміркування

Ще зовсім недавно, до бурхливого розвитку інформаційного суспільства, актуальним був вислів Уінстона Черчілля: «хто володіє інформацією, той володіє світом».

Прокоментуйте вислів Черчілля. На вашу думку, чи залишається він актуальним нині, коли цифрові та інтерактивні технології комунікації стрімко увірвалися в наше життя й доступом до інформації володіють усі?

Нині важливіше не володіти інформацією, а вміти відбирати корисну для себе інформацію зі щоденного інформаційного потоку, знаходити новий зміст, створювати й моделювати нові меседжі, засвоювати повідомлення, вміти розрізняти маніпуляції та критично мислити. Інформація — будь-які відомості, створенні людиною для передачі в часі та/чи просторі. Прийом, обмін та використання інформації становить інформаційний процес. Інформація, яку ми засвоїли й використовуємо, стає знаннями. Процес опрацювання інформації залежить від багатьох факторів.

Інформація з обмеженим доступом — та, що становить державну таємницю, оголошення якої наносить шкоду державі, суспільству або окремій особі. Інформація сприяє взаємодії різних груп людей, тому інформаційна взаємодія виступає найважливішою формою соціальної взаємодії. Можна сказати, що зараз увесь світ залучений в єдину інформаційну систему, яка фактично працює в режимі реального часу. Рівень задоволення потреби в інформації відіграє важливу роль у житті суспільства. Зокрема, дезінформація та інформаційний хаос викликають почуття невпевненості й безсилля.

Прокоментуйте філософські думки

Найбільші гріхи медіа — це ті, що йдуть дорогою брехні, і їх є три: дезінформація, очорнення та знеславлення. А найважчий із них — це дезінформація.

Папа Римський Франциск

Питання для обміркування

Поясніть як ви розумієте цю тезу? Чи погоджуєтеся з наведеною думкою? Чому медіа користуються прийомами брехні?

Проблему споживання інформації можна розв’язати лише через упорядкування інформації, її сортування та спеціалізацію, самостійний добір людиною. Інформація, що виникла разом із суспільством, є соціальною інформацією. Основними характеристиками соціальної інформації є її кількість, цінність, зміст, об’єктивність, адекватність, вірогідність, точність, оперативність, надійність.

Соціальна інформація має важливу якість: вона ніколи не буває нейтральною. Соціальну інформацію, яка передається за допомогою мас-медіа, треба розглядати як процес масової комунікації. Масова комунікація включає в себе зміст, тобто соціальну інформацію, процеси інформаційного обміну, технічні засоби та багато іншого. Точного, загальноприйнятого означення термінів «комунікація» та «інформація» немає і в багатьох працях, зокрема в документах міжнародних організацій, часто ці терміни використовують як синоніми. Основне завдання масової інформації — відображати дійсність. Найхарактерніші ознаки масової комунікації — це майже одночасне доставляння інформації до споживача й велика кількість «відбитків», тобто масовість аудиторії. Ці дві обставини роблять мас-медіа дуже впливовими. Впливовість мас-медіа гостро ставить питання про їхню об’єктивність.

Яскрава особистість

Деніс МАК-КВЕЙЛ (1935—2017) — англійський соціолог, який зробив великий внесок в дослідження масової комунікації, автор «Теорії масової комунікації».

Він наголошує на тому, що взаємозв’язок медіа й суспільства залежить від умов місця і часу, а зі зростанням, урізноманітненням та утвердженням на ринкові медійної індустрії збільшується й економічна значущість медіа. Д. Мак-Квейл підсумовує: «Добре це чи зле, але мас-медіа відіграють меншу чи більшу роль у розв’язанні заледве не всіх справді вагомих суспільних проблем. Усі головні соціальні процеси — розподіл і застосування влади, розв’язання складних питань, процеси інтеграції та зміни — обертаються довкола комунікації. Це особливо стосується громадських засобів комунікації, чи то у формі інформації, поглядів, оповідок, чи просто розваг».

Прокоментуйте думку Мак-Квейла. Як ви її розумієте? Що мав на увазі автор? Який ваш погляд на роль мас-медіа?

Медіа працюють на споживачів інформації: читачів, глядачів, слухачів, користувачів і рекламодавців, тобто на аудиторію. Деніс Мак-Квейл слово «аудиторія» вживає як збірний термін на позначення у простій послідовній моделі процесу масової комунікації (джерело — канал — повідомлення — користувач, який приймає повідомлення, — ефект).

Аудиторія медіа — стійка сукупність людей, об’єднаних спільними інформаційними потребами. Для формування й утримання своєї аудиторії медіа мають подавати споживачам інформацію, яка для них є важливою та сприяє задоволенню базових потреб. Тобто надана інформація має бути такою, що впливає на їх повсякденне життя, допомагає зробити його безпечним. Інформація, що подається, має бути корисною, допомагати споживачам приймати побутові, фінансові та інші рішення. Також для аудиторії важливо, щоб інформація була цікавою, розважальною, такою, що створює емоції та певний настрій. Що ближчі медіа до потреб людей, то ширшою й більшою є їхня аудиторія. Тому величина аудиторії визначає масштаби впливу та підкреслює значущість того чи іншого медіа.

Ідеї для дослідження

Яким медіа надаєте перевагу ви? Хто ще з ваших рідних, друзів, знайомих є прихильниками цих медіа? Як ви вважаєте, чи велика в них аудиторія? Чому саме їм ви надаєте перевагу? Зробіть медіа-аналіз вашого класу, визначте, яким медіа надає перевагу більшість учнів, яка інформація є найбільш популярною, який вплив мають ці медіа на формування думок і ставлень?

Медіа до своєї аудиторії звертається через медіатекст. Медіатекст — текст, переданий каналами засобів масової інформації. Це будь-яка медіапродукція засобів масової комунікації — друкований текст у пресі, фотозображення, повідомлення по радіо, аудіо-візуальні зображення в кіно, на телебаченні або їх фрагменти, реклама, етикетка на пляшці, SMS-повідомлення, веб-сторінка, блог, віртуальні фотоальбоми тощо. Медіатексти бувають різних жанрів. Це і драма, і комедія, і мелодрама, і детектив, і пригоди, і фентезі, і репортаж тощо. Медіатексти можуть бути усними або письмовими. Вони умовно поділяють на інформаційні, комерційні, соціальні, пізнавальні розважальні, мистецькі тощо. Медіатекстам характерна присутність журналіста як творця, з його світосприйняттям і мотивами.

Медіатексту притаманні логічна завершеність висловлювання та прагматичне направлення. Усі медіатексти містять ключове повідомлення, або меседж, — це найважливіша ідея, яку має винести з публікації, блогу, інтерв’ю, репортажу, ток-шоу, фільму, літературного або музичного твору, реклами тощо цільова аудиторія, для якої цей меседж створюється. Щоб передати сутність, у медіатексті використовують різні форми медійної мови — це візуальні символи, знаки, аудіовізуальні, стилістичні особливості, зображення, світло, колір, звук, музика тощо.

Ідеї для дослідження

Розгляньте запропонований медійний текст, визначте, який його головний меседж, які цінності він пропагує. Спробуйте, об’єднавшись у пари, запропонувати свій варіант медіатексту на аналогічну тематику.

Джерело: http://tsybulyanskabigmimet.blogspot.com/2011/05/motuvator.html

Медіатексти подають версії реальності, які можуть бути завершеними, продовжуваними, уривчастими, які споживач має завершити самостійно, вони можуть транслювати різні погляди, різне ставлення до подій, різний стиль викладу, можуть застосовувати різні коди. Для аналізу медіатексту треба вміти ставити запитання з приводу його головної думки, хто є адресатом повідомлення, виражати думки з приводу його змісту (точність, доречність, упередженість тощо) і форми. Кожний медіатекст конструює власну «ідеальну аудиторію», промовляє саме до певного типу споживача, орієнтований на конкретні групи споживачів, на задоволення певних потреб, їм притаманних.

Рефлексія до засвоєного