Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Бакка - Нова програма

Тема 4. Громадянська участь у житті суспільства

Проаналізуйте дані національного опитування громадської думки щодо громадянського залучення, проведеного в серпні-вересні 2017 року організацією «Пакт» (Pact).

Відповідь на запитання:

Чи берете ви участь у житті вашої громади (будинку, вулиці, району)?

Так, я регулярно беру участь у зборах громади та інших громадських заходах — 8 %.

Я рідко беру участь у зборах громади та інших активностях — 17 %.

Я не беру участі, бо не маю часу — 30 %.

Я не беру участі, бо мені це не цікаво — 43 %.

Важко сказати — 2 %.

Обговоріть, як, на вашу думку, українці демонструють громадську активність і як залучені до життя своєї громади. Про що свідчать наведені дані, яка причина такого результату?

§ 26 РОЛЬ ГРОМАДЯНИНА В ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА. КУЛЬТУРА ГРОМАДЯНСЬКОСТІ

Участь у житті суспільства — це, насамперед, соціальна діяльність, яка забезпечує життєздатність суспільства, сприяє розвиткові його потенціалу. Перший досвід особистість отримує в сім’ї. Ваня виконує елементарні доручення, здобуває навички співпраці та допомоги іншим. У школі особистість дістає перші навички участі у шкільному самоврядуванні. Учень чи учениця виступає в ролі лідера класу, відстоює інтереси класу та школи, виносить практичні пропозиції. В межах школи і в позаурочний час також здобуваються навички волонтерської діяльності. Беручи участь у дитячих громадських організаціях, особистість переймається колективними проблемами, спільними інтересами, що об’єднують дітей, учиться вирішувати колективні справи, отримує перші уроки здорової конкуренції та солідарності. Участь у дорослому житті — це різностороння діяльність громадянина, яка доповнює життєдіяльність суспільства в цілому. Один громадянин може бути залученим до участі в кількох громадських об’єднаннях чи організаціях, бути активним членом політичної партії, бути кваліфікованим працівником тощо.

До традиційних форм громадської участі належать:

регулярна участь у виборах;

активна участь у діяльності громадських організацій, що опікуються проблемами спільноти;

активна діяльність у розв’язанні соціально значущих проблем;

контакти з представниками місцевих органів влади щодо конкретної проблеми;

меценатство та грошова підтримка громадських і благодійних організацій.

Активна участь переростає у громадське залучення, громадянську активність і громадянську позицію. Активна громадянська позиція — усвідомлено обрана людиною життєва позиція, що базується на громадянських цінностях та спрямована на ідеали демократичного суспільства.

Це готовність людини свідомо брати участь у суспільно-політичному житті, виконувати громадянські обов’язки, нести громадянську відповідальність, розуміти свої права та можливості й користуватися ними, проявляти патріотичну відданість Батьківщині, готовність до її захисту та активної діяльності в її політичних процесах.

Ставлення людини до влади, критичні вимоги до неї, сприйняття влади не як предмету боротьби й завоювання, а як об’єкту впливу з приводу захисту інтересів і прав громадян, є культурою громадянськості. Культура громадянськості виражається в розумінні влаштування держави та існуючої політичної системи, а також процедур політичного процесу.

У демократичному суспільстві громадянин має можливість доносити до влади свої вимоги. Цей процес може здійснюватися в багатьох формах — від елементарного індивідуального звернення до місцевого чиновника до колективних дій у процесі вирішення загальнодержавних питань. Так, наприклад, претензії, що висловлюються певному представникові комунальних служб або установі щодо якості освітлення чи чистоти окремої вулиці, можуть перерости в політичну акцію недовіри місцевій владі.

Прокоментуйте філософські думки

Існування демократії без істинних демократів є неможливим. Тільки громадянське суспільство, в якому активні громадяни вільно беруть участь у суспільному житті, проявляючи при цьому альтруїзм і солідарність з іншими, може зберігати життєдіяльну демократію.

Вацлав Гавел, президент Чехії

Що мав на увазі автор? Чи погоджуєтеся ви з його думкою? Відповідь аргументуйте.

У переломні та кризові періоди життя суспільства особливого поширення набувають різноманітні акції протесту. Мітинги, демонстрації, страйки, бойкоти, акції громадянської непокори у країнах радянського табору наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років викликали повалення авторитарних режимів та поклали початок переходу до демократії. Яскравим і потужним виявом протестної поведінки стали «Помаранчева революція» 2004 р. в Україні та Революція гідності 2013/2014 р., що спричинила зміну політичної влади в країні.

Участь не вимірюється лише незадоволенням і протестами щодо влади. Одним з напрямів участі в житті суспільства є меценатство та грошова підтримка громадських і благодійних організацій. Меценати — це заможні покровителі науки й мистецтва та їх представників. Метою меценатства є підтримка розвитку освіти, науки, культури, зокрема фінансування важливих наукових досліджень, освітніх проектів і сприяння задоволенню потреб навчальних закладів, бібліотек у підручниках та іншій літературі.

Питання для обміркування

Пригадайте з курсу історії відомих меценатів. Дайте оцінку такого роду участі.

Меценатство можна визначити як один із потужних важелів підтримки розвитку демократичного суспільства в Україні. Яскравий приклад — утворення 12 жовтня 1995 року в місті Києві Ліги українських меценатів, ініціатором і першим президентом якої став відомий громадський діяч, бізнесмен і благодійник з Канади Петро Яцик. Ліга об’єднала бізнесменів з України, США й Канади у своєрідний благочинний клуб ділових людей. Ліга українських меценатів заснувала кілька премій. Так, премією ім. Василя Симиренка відзначають політиків, громадських діячів і діячів науки, культури та літератури за видатний внесок у державне будівництво України, за сприяння піднесенню авторитету України у світі. Премія ім. Євгена Чикаленка за особливий внесок у справу національного відродження присуджується меценатам, що не є членами Ліги, які щедрими пожертвами сприяли утвердженню благодійності в Україні.

В Україні діють також різноманітні благодійні фонди й організації, що опікуються такими важливими для життя нашого суспільства галузями, як охорона здоров’я, економічний розвиток тощо. Зокрема Фонд Богдана Гаврилишина підтримує активну, професійну, патріотичну молодь, яка турбується про суспільне благо й активна у громадському й політичному житті суспільства, уміє співпрацювати з іншими, формує критичну масу людей, здатних трансформувати Україну в майбутньому.

Та не лише заможні громадяни можуть сприяти розвиткові суспільства, допомагати вирішенню його проблем. Важливим способом участі громадян у суспільному житті є волонтерство. Волонтер — це той, хто бере участь у суспільних справах за власним бажанням та на безоплатній основі; доброволець. Волонтерська діяльність ґрунтується на принципах законності, гуманності, рівності, добровільності, безоплатності, безкорисливості та неприбутковості. На державу покладається обов’язок підтримувати громадську ініціативу щодо провадження волонтерської діяльності, гарантувати та захищати передбачені Конституцією України та законами права, свободи й законні інтереси волонтерів, волонтерських організацій та отримувачів волонтерської допомоги.

Завдяки участі в житті суспільства особистість свідомо долучається до суспільно-політичних процесів, відбувається її входження в систему суспільних відносин, вона засвоює певні цінності, набуває досвіду, формує власні вподобання та переконання.

Ідеї для дослідження

Уважно прочитайте інформацію.

Кожен десятий українець у 2015 р. займався волонтерською діяльністю. Протягом 2015 р. волонтерською діяльністю займалися 13 % українців, свідчить опитування фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова. Майже такий самий показник (10 %) був зафіксований в опитуванні 2012 року. Найбільшу активність щодо волонтерської діяльності показали жителі Західного регіону (14 %), Центру (13,5 %) та Донбасу (19 %), найменше — жителі Півдня (8 %) та Сходу (8 %). У той же час щодня волонтерською діяльністю займаються 4,9 % опитаних. При цьому кілька разів на тиждень — 22,6 % респондентів, кілька разів за місяць — 35,4 % респондентів, кілька разів у квартал — 16,7 % респондентів, кілька разів на рік — 20,3% респондентів. Також помітна залежність рівня волонтерської активності від віку опитаних: молодь витрачає на подібну діяльність більше часу.

Джерело: http://dt.ua/UKRAINE/kozhen-desyatiy-ukrayinec-u-2015-rod-pracyuvav-volonterom-193489_.html

Про що говорить наведена статистика? Що спонукало українців до активної волонтерської діяльності? Чи є ви або хтось із вашого оточення волонтером, яка мета та напрям цієї діяльності?

Міжнародний день волонтера відзначають 5 грудня, що підкреслює важливість волонтерства. Волонтерський рух свідчить про зрілість, відповідальність і самоорганізацію суспільства, є фундаментом, який об’єднує та сприяє зміцненню громадянського суспільства.

Рефлексія до засвоєного