Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Бакка - Нова програма

Розділ ІІІ. ЛЮДИНА В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ

Тема 1. Соціокультурна багатоманітність

Назвіть, які суспільства ви вивчали в курсі історії, за якими особливим ознаками вони розрізняються. Спробуйте сформулювати власне визначення поняття «суспільство».

§ 14 СУСПІЛЬСТВО. СОЦІАЛЬНА ЗГУРТОВАНІСТЬ І СОЦІАЛЬНІ ЦІННОСТІ

Суспільством називається сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, зумовленими способом виробництва матеріальних і духовних благ, які змінюються упродовж історії. Цей термін уживається також на позначення конкретного виду суспільства, наприклад українського, з його особливостями.

У соціології поряд з терміном «суспільство» також використовується запозичений з латини термін «соціум» (від лат. societas — суспільство).

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ СУСПІЛЬСТВА

спільність території проживання людей

цілісність (суспільтво є єдиним цілим)

сталість, тобто період існування триваліший за життя одного покоління

здатність відтворювати й підтримувати міцні внутрішні зв’язки

певний рівень розвитку культури, наявність власної системи цінностей

самодостатність, саморозвиток і саморегулювання

Питання для обміркування

Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що для розвитку суспільства не потрібні зовнішні чинники? На вашу думку, чи впливають зовнішні чинники на розвиток суспільства?

Суспільство складається з окремих людей, великих і малих груп людей, об’єднаних потребами, інтересами, симпатіями, віком, статтю, національністю. У суспільстві існують стійкі форми суспільного життя — соціальні інститути, що дозволяють людям створити систему відносин.

Соціальний інститут — це відносно стійка модель поведінки людей і організацій у певній сфері життєдіяльності суспільства. Соціальні інститути можуть бути формальними й неформальними. Формальні соціальні інститути, освіта чи уряд, регулюються законами й іншими нормативними актами. А неформальні інститути — це об’єднання за інтересами, наприклад, культурні чи соціальні фонди, клуби тощо.

ПОДІЛ ФОРМАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ ЗА СФЕРАМИ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

економічні

політичні

культурні й виховні

опікуються виробництвом і розподілом благ, послуг, регулюванням грошового обігу, організацією праці тощо; це — гроші, корпорації, ринок

пов’язані зі встановленням, виконанням, підтриманням влади; політичними інститутами є уряд, парламент, поліція, армія

до них належать сім’я, школа, інші навчальні, наукові, художні заклади, релігійні організації

Суспільство від звичайного натовпу людей відрізняється тим, що є організованим і має структуру. Соціальна структура — це ієрархічно впорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів, об’єднаних стійкими зв’язками та відносинами. Основними елементами соціальної структури є люди та їхні групи.

Соціальні групи наділені та користуються неоднаковими правами, мають різні зобов’язання, можливості, рівні багатства, слави, престижу, що відповідає їхньому статусу. У Давньому Римі цей термін означав стан, правове становище особи. Нині соціальним статусом називають авторитет і повагу, якими користується людина, її положення в суспільстві.

Розташування людей за соціальною ієрархією згори вниз за чотирма основними критеріями нерівності: неоднаковими прибутками, рівнем освіти, доступом до влади, престижем професії — розуміється як соціальна стратифікація. У соціології соціальною стратифікацією називають вертикальне розшарування суспільства.

Належати до певного класу — означає мати доступ до відповідних матеріальних і соціальних благ, володіти певним обсягом влади та відповідальності, розпоряджатися різноманітними ресурсами, бути носієм певної культури. У сучасних суспільствах представники вищих класів — еліти — обіймають привілейовані посади та мають найпрестижніші професії. Зазвичай їхня праця високооплачувана та пов’язана головним чином з інтелектуальною діяльністю, виконанням управлінських функцій. Вожді, королі, царі, президенти, політичні лідери, успішні бізнесмени, видатні вчені та діячі мистецтв утворюють еліту суспільства.

Ідеї для дослідження

Відомий англійський соціолог Ентоні Гідденс розрізняв такі історичні типи стратифікованих суспільств: рабство, касти, стани та класи.

Пригадайте з курсів історії України та всесвітньої історії, які ви знаєте касти, стани і класи, коли вони з’являються і яка їх особливість. На вашу думку, які зараз є класи в сучасній Україні? Складіть схему соціальної стратифікації сучасного українського суспільства.

Надзвичайно важливим елементом структури сучасних суспільств є середній клас — група людей, що має стійкі доходи, достатні для задоволення широкого кола матеріальних і соціальних потреб. До середнього класу, як правило, відносять таких людей, які мають високий рівень освіти і кваліфікації. Групи, що належать до середнього класу, займають проміжну позицію між верхівкою й нижніми класами суспільства. Належність до нього визначається власністю, освітніми чи технічними навичками, управлінською діяльністю. У сучасному розумінні до середнього класу належать дрібні та середні власники й підприємці, вчителі, лікарі, юристи, кваліфіковані робітники та службовці. Ця частина суспільства володіє певною власністю, економічною незалежністю, свободою вибору сфери діяльності. Висока якість життя, упевненість у майбутньому зумовлює зацікавленість середнього класу в збереженні існуючого ладу, а тому його значна питома вага в соціальній структурі зумовлює добробут суспільства. У розвинених країнах до середнього класу належить приблизно 80 % населення. Серед найнижчих прошарків — некваліфіковані робітники, безробітні, жебраки, маргінали, тобто люди, які втратили своє попереднє соціальне становище й не змогли адаптуватися до нових умов. Це особи, які перебувають у граничному стані відносно суспільства або певної соціальної групи.

Ідеї для дослідження

Прочитайте інформацію.

Для соціальної структури розвинених держав характерною є соціальна структура з нечисленними верхніми й нижніми прошарками та значною часткою середнього класу. Якщо зобразити це графічно, то ми отримаємо ромбоподібну діаграму, широкі «крила» якої відповідатимуть середнім прошаркам. На відміну від цього, у соціальній структурі українського суспільства й досі переважають нижні середні та найнижчі верстви, обтяжуючи нижню частину діаграми. Така структура характерна для суспільств, які перебувають у стані трансформації.

СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА УКРАЇНИ ТА РОЗВИНЕНИХ ДЕРЖАВ

За даними соціального моніторингу українського суспільства 1992—2006 рр., проведеного Інститутом соціології НАН України.

Працюючи в групах, складіть дерево проблем, що стосується розвитку структури сучасного українського суспільства.

Одним із вирішальних факторів суспільного розвитку є соціальна згуртованість, що базується на спільних цінностях, міцних соціальних зв’язках та спільному виконанні суспільних обов’язків. Соціальна згуртованість є близькою до ідеї соціальної солідарності, коли люди та їх групи готові діяти й об’єднуватися заради спільної справи.

Солідарність — це єдність переконань і дій, взаємодопомога й підтримка членів соціальної групи, що ґрунтуються на спільності інтересів і необхідності досягнення загальних групових цілей, спільна відповідальність.

Розуміння людством необхідності спільних дій та співпраці для вирішення нагальних проблем робить солідарність загальнолюдською цінністю. Михайло Грушевський писав, що на основі принципів солідарності людство у своїй історії долало «расові, релігійні, кастові бар’єри, географічні, економічні, культурні відмінності». Сьогодні солідарність набуває особливого значення у зв’язку із загостренням глобальних економічних, екологічних, політичних та соціальних проблем.

У загальному розумінні соціальна згуртованість — це задіяність і участь членів суспільства в політичному, економічному та культурному житті; це почуття солідарності й належності до суспільства, що засноване на ефективному використанні громадянських прав та інших надбань демократичного суспільства. Соціальна згуртованість направлена на досягнення добробуту абсолютної більшості громадян, гармонічні й стабільні відносини, подолання соціальної ізоляції.

Соціальна згуртованість і спільні дії передбачають не лише участь, а й відповідальність за ці дії. Відповідальність — усвідомлення особистістю власних обов’язків та їх виконання. Соціальна відповідальність виникає тоді, коли поведінка людини має суспільне значення й регулюється соціальними нормами. Вона залежить від індивідуальних особливостей людини, її місця в системі суспільних відносин та характеру цих відносин. Відповідальність є найважливішою якістю особистості, оскільки, беручи на себе відповідальність, людина самореалізується.

Прокоментуйте філософські думки

Бути людиною — це відчувати свою відповідальність.

Антуан де Сент-Екзюпері, французький письменник

Бути вільними — це бути відповідальними.

Любомир Гузар, український релігійний діяч

Як ви розумієте ці вислови? Що для вас означає — бути відповідальним?

Соціальна згуртованість, солідарність, відповідальність є базовими соціальними цінностями. Саме вони сприяють духовному розвитку суспільства, соціалізації людей, освоєнню ними моральних суспільних норм, способів поведінки та взаємодії як між окремими людьми, так і соціальними групами. Соціальні цінності включають знання, навички, вміння, особистісні якості, форми виховання, добробут, справедливість, свободу тощо. Спільними рисами соціальних цінностей є те, що вони підтримуються більшістю суспільства, сприяють збереженню стабільних соціальних відносин та впливають на суспільний стан і розвиток.

Рефлексія до засвоєного