Українська мова. Поглиблене вивчення філології. 8 клас. Авраменко

§ 2. Мовні норми. Мовленнєві помилки

• Прочитайте діалог і розкажіть, через що виникло непорозуміння.

У житомирському супермаркеті:

Касирка: З Вас 570 рублів.

Покупець (розгублено): Але я не маю рублів...

Касирка (з люттю в голосі): А як можна йти до магазину без грошей?

Покупець (жартівливо): А гривнями розрахуватися можна?

Касирка (з обуренням): Ви знущаєтеся? Давайте гривні й не морочте мені голову!

Основною ознакою культури мовлення є нормативність.

Мовна норма — сукупність усталених мовних засобів, що відповідають системі мови й сприймаються її носіями як зразок спілкування в суспільстві. Кожна з мовних і мовленнєвих норм завжди співвідносна з певними мовними одиницями — орфоепічними, лексичними, граматичними, стилістичними та ін. З огляду на це й визначають різні мовні норми:

• орфоепічні (не [гра́йут'с'а], а [гра́йуц':а]);
• лексичні (не живописна, а мальовнича галявина);
• фразеологічні (не приймати, а брати участь);
• граматичні (навчатися не музиці, а музики);
• орфографічні (не піцца, а піца);
• пунктуаційні (Не Він мабуть запізниться, а Він, мабуть, запізниться);
• стилістичні (у науковому стилі — не глибоченне, а глибоке море).

Мовні норми єдині й обов’язкові для всіх, хто вживає літературну мову. Цим вони відрізняються від «діалектних норм», що територіально обмежені й менш усталені. Норми літературної мови мають усенародноосвітній статус і підлягають таким оцінкам, як правильно чи неправильно, логічно, точно, образно, етично та ін.

Культурна людина вивчає мовні норми протягом усього життя, читаючи художню літературу, відвідуючи театри, опрацьовуючи посібники з культури мовлення та дотримуючись порад М. Рильського:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля...

Порушення орфоепічних, лексичних, граматичних і стилістичних норм у живому спілкуванні й у текстах називають мовленнєвими помилками. Касирка із супермаркету припустилася мовленнєвої помилки, порушивши лексичну норму: вона гривні назвала рублями, через що й виникло між нею і покупцем непорозуміння.

1. Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Я вважав би, що ти білий день без дощу, але сльози на твому обличчі. 2. Ми так ховались від зими вісімнадцять хвилин назад. 3. Наш декаданс виключить світло, в кімнаті залишить ескіз. 4. Мені би мовчати, але ти все знаєш, мені би тікати, але ж ти не даш. 5. Хочеш — пиши або дзвони, може, й не буде такого, як було, та все ж загляни (С. Вакарчук). 6. З Новим роком і Рождеством, я знову повертаюсь додому. 7. Ми познайомились з тобою у вагоні метро, людей напхалося конкретно, як сільодки в відро (А. Кузьменко). 8. Дарувати людям сонця палкі відчу[ц':а] — от така мрія моя (Злата Огнєвіч). 9. Зі мною будеш жити вічно, поверне[шс'а] чи ні (В. Харчишин).

А. Знайдіть помилки в уривках пісень і визначте, які норми в них порушено.

Б. Поміркуйте, у яких випадках виконавці та виконавиці припустилися помилок свідомо (з конкретною метою), а в яких — через незнання мовних норм.

2. Прочитайте діалог і виконайте завдання.

— Алло! Привіт! Ти де?

— Привіт! Зараз я знаходжуся/перебуваю в Чернігові, у центральному парку. Це найбільш людне/людяне місце, тут продають таке смачне морозиво, що Ілля вже два стаканчики/стаканчика з’їв. Він зараз грає[ц':а]/грає[т'с'а] на дитячому майданчику. А я хоч трохи відпочину та з тобою побалакаю/поспілкуюся.

— Твій Ілля так підріс! Скоро буде вищий тебе/за тебе!

— Так і є.

Центральний парк. м. Чернігів

А. Перепишіть текст, вибравши правильний варіант слововживання.

Б. Визначте тип мовних норм у виділених словах (усно).

3. Прочитайте текст і виконайте завдання.

ПРО ПОРУШЕННЯ МОВНИХ НОРМ

Матеріали наших засобів масової інформації засмічені надмірною кількістю невмотивованих чужих слів; ненормативними наголосами: випадок, залоза, параліч, середина, замість правильних випадок, залоза, параліч, середина; перекрученими з погляду української фонетики й вимови витворами: міш, зраски, калєктор, апинився, чірівна дівчіна, Леоніт, касковий замість нормальних між (прийменник), зразки, колектор, опинився, чарівна дівчина, Леонід, казковий; незграбними морфолого-синтаксичними побудовами: поступають (замість надходять) пропозиції, п’ятидесяти, восьмидесяти замість п’ятдесяти, вісімдесяти, командувач миротворчими силами (правильно — командувач миротворчих сил), бігство (треба втеча) від воєн та ін. На телеекрані замість Азербайджан нерідко вимовляють Азейбаржан. У солідній газеті написано: «Скандальні історії в дипломатичних представництвах України за кордоном дуже компроментують нашу державу».

Виголошувач українських телевізійних новин переводить слово північ до розряду іменників чоловічого роду, розповідаючи про вихідців з України, котрі працюють «на Крайньому Півночі». А відомий та шанований український письменник (!), виступаючи на вечорі, присвяченому пам’яті іншого письменника, вживає слово біль як іменник жіночого роду (тяжка біль; болей, якими жив народ), хоч у літературній та загальнонародній українській мові навпаки — біль чоловічого роду, а північ — жіночого: «Чужий біль нікому не болить» (Нар. тв.); «Хтозна, де цей тесляр із Крайньої Півночі міг навчитися рицарських тонкощів» (Олесь Гончар).

Усі ці порушення є наслідком мовної невибагливості, нерозрізнення лексичних і граматичних засобів української та російської мов, безоглядного перенесення в українську мову чужих слів і висловів (За О. Пономаревим).

А. Визначте типи помилок, про які йдеться в тексті.

Б. Заповніть у зошиті таблицю, виписавши приклади зі статті.

Типи мовних норм	Приклади
Орфоепічні норми
Лексичні норми
Граматичні норми

4. Виконайте тестові завдання.

1. Помилку допущено в рядку

• А неймовірна історія
• Б успішний проєкт
• В прейскурант цін
• Г перелік товарів

2. Помилку допущено в рядку

• А отримати освіту
• Б розв’язати задачу
• В осмислити вчинок
• Г зрозуміти теорему

3. Помилку допущено в рядку

• А зрадити друга
• Б чекати на сестру
• В опанувати собою
• Г не звертати уваги

4. Помилку допущено в рядку

• А вищий за Олександра
• Б найоригінальніший
• В менш заплутаний
• Г більш міцніший

5. Помилку допущено в рядку

• А вимкнути комп’ютер
• Б купити георгіни
• В з’їсти шоколад
• Г зірвати м’яту

5. Установіть відповідність між частинами словосполучень.

Дієслово

• 1 відчиняти
• 2 розгортати
• 3 розплющувати
• 4 відкорковувати

Іменник

• А око
• Б кран
• В пляшку
• Г книжку
• Д кватирку

6. Напишіть розповідь (п’ять-шість речень) про свій день. Використайте в ній подані нижче сполуки слів, виправивши в них помилки.

Сама цікава книжка, не більше п’ятдесяти хвилин, приймаю участь, на протязі дня, гарячий капучино, без п’ятнадцяти вісім, іду за хлібом і молоком, виконую завдання по фізиці.

КУЛЬТУРА СЛОВА

1. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Багаторазо́вий, бла́говіст, боро́давка, бюлете́нь, бурштино́вий.

2. Перегляньте в інтернеті експрес-урок «Купувати чи купляти?» (автор О. Авраменко) і розкажіть, про порушення якої норми розповів учитель.

Домашнє завдання

7. Відредагуйте речення та запишіть їх.

1. Саме цікаве хоббі має мій товариш: він фотографує містські пейзажі в дощову погоду. 2. Осінній парк мене вражає не стільки своїми фарбами, скільки пахощами. 3. Найбільш допитливіші учні зазвичай досягають вищих результатів у навчанні. 4. Мясо треба запікати в духовці біля п'ятдесяти хвилин. 5. Підкресліть підмет однією рисочкою й надпишіть над ним якою частиною мови він виражений. 6. Дякую вас за теплу атмосферу, смаколики й подарунки! 7. Подайте книжку, що лежить на полочці, що ліворуч (З інтернету).

• Чи корисним був для вас матеріал поданого параграфа? Чим саме? Чи зможете ви використати отримані знання в життєвих ситуаціях?