Українська мова. Повторне видання. 8 клас. Авраменко (2025)

§ 62-63. Звертання

1. Прочитайте діалог і виконайте завдання.

— Привіт, Віталіє! Ти йдеш на тренування?

— Привіт! На жаль, ні. Богдано, передай тренеру, що мене не буде, бо ми з батьками їдемо за місто на бабусин ювілей.

А. Знайдіть і прочитайте звертання.

Б. У діалозі беруть участь: 1) двоє хлопців; 2) дві дівчини чи 3) хлопець і дівчина?

Звертання — слово або словосполучення в реченні, що називає особу, до якої звернена мова: Привіт, Віталіє! Ти йдеш на тренування? Звертання виражене іменником у формі кличного відмінка, рідше — прикметником у значенні іменника: Рідненький, як же я за тобою сумувала! Розділові знаки в реченнях із звертаннями Звертання відокремлюємо з обох боків комами. Але якщо воно стоїть на початку речення, то при окличній інтонації після нього ставимо знак оклику й наступне слово пишемо з великої букви: Брате! Не відставай!
непоширене звертання виражене одним словом	поширене звертання виражене кількома словами
Богдано, ходімо на каву.	Дорога Богдано, ходімо на каву.
Не відокремлюємо підсилювальні частки о, ой, якщо вони стосуються звертання: О сестро, скільки спогадів приємних! Займенники ти, ви звертанням не бувають: Ви виходите на наступній зупинці? Звертання не бувають членом речення.

2. Прочитайте речення та знайдіть у них звертання. Визначте, поширені вони чи непоширені. Прокоментуйте розділові знаки при звертаннях.

1. Лети, моя пісне, лети над горами ген-ген до верхів’я гори (Д. Луценко). 2. О моя дитино! Вік твій — місяць май (Олександр Олесь). 3. Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? (П. Тичина). 4. О слово! Будь мечем моїм! (Олександр Олесь). 5. Я стужився, мила, за тобою, з туги обернувся мимохіть в явора, що, палений журбою, сам один між буками стоїть (Д. Павличко).

3. Прочитайте речення та виконайте завдання (розділові знаки пропущено).

1. Ти знов пр..йшла моя п..чальна музо (Л. Костенко). 2. Ти звідки пісенько в..села до мене пташкою пр..йшла (Д. Загул) 3. Учіт..ся брати мої думайте ч..тайте (Т. Шевченко). 4. Я дам тобі водиці і пш..ниці моя пташино тільки не тр..мти (Д. Павличко). 5. Ой не клубочся тумане листя не в’яль тополине (Д. Луценко). 6. О земле втрач..на явися бодай у збол..ному сні! (В. Стус). 7. Мій давній друже Мушу я з тобою розстатися надовго (Леся Українка).

А. Перепишіть речення, уставляючи пропущені букви й розставляючи розділові знаки.

Б. Випишіть усі слова, що починаються на букву п, за алфавітом.

Зауважте!

Утворюючи від імен людей форму кличного відмінка, керуйтеся правилами, які ви вивчали в 6-му класі.

Чоловічі імена		Жіночі імена
тверда група -е	м’яка група -ю	тверда група -о	м’яка група -е, -є
Іване Денисе Олександре	Ігорю Сергію Володю	Алло Галино Наталко	Надіє Аделе Анастасіє

Чоловічі імена на -а у формі кличного відмінка мають закінчення -о: Миколо, Микито. А іншомовні на г, к, х — закінчення -у: Людвігу, Жаку, Фрідріху. Ім’я Олег має дві нормативні форми: Олегу і Олеже.

Короткі й пестливі жіночі форми мають закінчення -ю: Галю, Валю, Надю, АЛЕ: Катре, Насте, Христе.

4. Доберіть звертання з довідки, поставивши їх у потрібну форму. Запишіть відновлені вислови й розставте в них розділові знаки.

1. Їж ... мати ще підкине. 2. ... не будьте свинею! 3. Сиди ... бо ще рано. 4. На тобі ... що мені негоже. 5. Хапай ... поки тепле. 6. Тікайте ... бо біда суне (нар. тв.).

Довідка. Небіж, Мартин, Петро, Тетяна, кум Андрей, кум.

Зауважте!

У звертаннях, що складаються з двох назв, форму кличного відмінка мають обидва слова: пане полковнику, брате Петре, Володимире Івановичу, Маріє Василівно, колего Євгене Онищуку, пане Ковалю, поетко Забашто. Проте прізвище може набувати форми називного відмінка: колего Євгене Онищук, пане Коваль.

5. Утворіть і запишіть поширені звертання до людей, що на світлинах. Використайте у звертаннях слова з довідки.

Ярослава Магучіх, олімпійська чемпіонка

Святослав Вакарчук, співак

Ліна Костенко, письменниця

Денис Прокопенко, захисник України

Довідка. Пан, пані, панна, шановний, вельмишановний, дорогий, непереможний, неперевершений.

У групі звертання можуть бути:

• відокремлені означення: Прощай, синє море, безкрає, просторе (Леся Українка);
• відокремлені прикладки: Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє! (Леся Українка);
• однорідні члени речення: Сійся, родися, жито, пшенице (нар. тв.).

6. Перепишіть речення. Розставте розділові знаки та прокоментуйте їх.

1. Прощайте росяні долини і села сповнені краси (О. Підсуха). 2. Рослини і звірі бувайте живі і здорові! (А. Качинський). 3. Візьміть мене гаї поля озера ріки! (А. Підлужний). 4. Карі очі чорні брови не забуду вас ніколи (нар. тв.). 5. Квітню повелителю цвіту буяй у садах і лісах (О. Травневий). 6. Заспівайте ангели в небі пташки в лісі жабоньки попід берегами дівчаточка під вербами (О. Довженко). 7. Прощавай шляхетний Львове пишний і величний (І. Несен).

7. Виберіть і прочитайте лише ті речення, у яких звертання порушують мовний етикет. Відредагуйте їх. Прокоментуйте суть порушень (усно).

1. Тьотю, ви виходите на наступній зупинці? 2. Добродію, о котрій годині буде відчинено ательє? 3. Пані, вам допомогти? 4. Ей, ти! Підкажи, де трамвайна зупинка. 5. Синьоока, передай талончик пасажирові. 6. Задня площадка, пройдіть уперед. 7. З морозивом, вийдіть із тролейбуса.

8. Виконайте завдання в тестовій формі.

• Речення, ускладнене звертанням, записано в рядку (розділові знаки пропущено)

• А Над бухтою синьою ночами холодіють зорі.
• Б Помандруємо на тихі води на ясні зорі.
• В Лише зорі літають над нами в тривозі.
• Г Опустіться тихі зорі синові під вії.

9. Складіть усний діалог, використавши поширене й непоширене звертання (не менше п’яти реплік від кожного учасника).

Ситуації спілкування:

• 1) повернення неякісного товару до магазину;
• 2) з’ясування умов відвідування спортивного залу;
• 3) розмова на рецепції під час поселення в готель;
• 4) вибір і замовлення страв у кав’ярні.

До речі...

Звертання до абстрактних понять, предметів та явищ, осіб, які не можуть бути безпосередніми учасниками подій, називають риторичними. Їх використовують для посилення образності, виразності й емоційності мовлення:

Ніч... а човен — як срібний птах!..

(Що слова, коли серце повне?!)

...Не спіши, не лети по сяйних світах,

Мій малий ненадійний човне!

І над нами, й під нами горять світи...

І внизу, і вгорі глибини...

О, який же прекрасний ти,

Світе єдиний!

Є. Плужник

10. Розшифрувавши вислів у групі, запишіть його та виконайте завдання.

А. З’ясуйте в інтернеті, хто автор / авторка цих рядків.

Б. Доведіть, що звертання в розшифрованих висловах риторичні.

В. Доведіть, що кожен вислів є односкладним реченням, визначте його тип.

11. Прочитайте речення та виконайте завдання (розділові знаки пропущено).

1. Світи нам день безсмертними вогнями шуміть сади роди зерно земля (В. Сосюра). 2. Рідна мати моя ти ночей не доспала (А. Малишко). 3. О рідне слово Ти стоїш на чаті предковічних пам’яток святині (П. Куліш). 4. Не стелись тумане не шуміть тополі не печальте очі ви берізки голі (В. Сосюра). 5. Можна все на світі вибирати сину вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко). 6. Розлягайся скибо чорна сійся зерно і рости! (М. Рильський). 7. Якою ж ви силою володієте сині небесні потоки ви білі хмари і ти пахуча земле (Г. Тютюнник).

А. Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки.

Б. Зробіть звуковий запис виділених слів.

Стояти на чатах — охороняти щось; бути завжди готовим щось відстоювати, захищати загальні здобутки, досягнення.

Скиба — смуга, шар землі, яку вивертав плуг під час оранки.

12. Утворіть із пар слів поширені звертання. Складіть із ними речення та запишіть їх.

Пан, полковник; друг, Олег; колега, Нінель; медсестра, Євгенія; доповідач Петренко.

Зауважте!

Жіночі імена з основою на приголосний Адель, Любов, Ніколь, Нінель відмінюємо так: Аделі, Любові, Ніколі, Нінелі (Р. і Д. в.); Аделлю, Любов’ю, Ніколлю, Нінеллю (Ор. в.); Аделе, Любове, Ніколе, Нінеле (Кл. в.).