Українська мова. Повторне видання. 8 клас. Авраменко (2025)

§ 46. Розвиток мовлення. Конспект прочитаного науково-пізнавального тексту

1. Розгляньте ілюстрації та виконайте завдання.

А. На яких ілюстраціях указано джерело інформації для конспектування?

Б. Складання конспекту прочитаного НЕ сприяє

А якісному усвідомленню інформації
Б розвитку навичок самоорганізації
В підвищенню активності під час уроку
Г удосконаленню техніки активного слухання

Конспект — це стисло записаний виклад змісту почутої інформації чи прочитаного тексту (лекції, телефонної розмови, статті, книжки тощо). Найефективнішою формою конспектування є рукописна, оскільки повною мірою сприяє запам’ятовуванню інформації. Цифрові технології можна застосовувати для збереження створеного конспекту. Характерним для таких записів є чіткість, стислість, змістовність.

Конспектування прочитаного науково-пізнавального тексту сприяє глибокому осмисленню інформації, розвитку навичок самоорганізації, підвищенню активності здобувача освіти під час уроку.

Зауважте!

Конспектуючи медіатексти (матеріали з вебсайтів), перевіряйте їх на правдивість, оскільки саме навички медіаграмотності сприяють убезпеченню від недостовірної інформації.

2. Ознайомтеся з алгоритмом створення конспекту прочитаної інформації. Додайте пункт / пункти з власного досвіду конспектування (усно).

Алгоритм створення конспекту

1. Запишіть автора / авторку та назву статті.
2. Складіть простий план прочитаного (письмово).
3. Продумайте форму конспекту: текст, схема, таблиця, діаграма, малюнок.
4. Почніть записування кожної частини тексту із заголовка.
5. Стисло зафіксуйте головну думку (докази, приклади, висновок, події, факти та ін.).
6. Робіть позначки навпроти запису (знак оклику, знак питання тощо).
7. Послуговуйтеся текстовими маркерами, аби виокремити найголовніше.

3. Прочитайте текст і виконайте завдання.

СХІДНІ СЛОВ’ЯНИ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ

Чернець Нестор у літописі «Повість минулих літ» повідомляє, що у VIII ст. в східних слов’ян виникли союзи племен. Терени сучасної України заселяли сім союзів племен — деревляни, поляни, уличі, тиверці, сіверяни, волиняни (дуліби) і білі хорвати. Саме ці племена вважають предками українців. Археологічні дані підтверджують повідомлення літописця щодо розселення східних слов’ян.

Спосіб життя східних слов’ян — осілий. Основу їхнього господарства становило землеробство. Найдавнішим способом вирощування зернових культур у лісовій зоні було підсічне землеробство. Спочатку дерева на ділянці, призначеній для майбутнього поля, вирубували. Для цього стовбури підсікали, щоб вони швидше висихали у вертикальному положенні. Потім дерева валили й спалювали. Попіл був добривом і розпушував ґрунт. Після трьох років використання виснажену землю залишали й освоювали нову ділянку. У лісостеповій зоні слов’яни селилися на берегах річок, де були родючі луки та землі. Тут використовували перелогову систему обробітку земель. Поле обробляли й засівали доти, поки ці землі були родючими. Потім поле залишали для «відпочинку», а засівали інше. У той час вільних земель було багато, тож слов’яни завжди мали високі врожаї. Вирощували пшеницю, просо та ячмінь. Археологічні знахідки свідчать про те, що слов’яни користувалися досить зручними знаряддями праці: залізними серпами, мотиками, кістяними й дерев’яними сохами з металевими наконечниками тощо.

Наші предки займалися також присадибним скотарством: розводили велику рогату худобу, коней, свиней. Крім того, полювали на хутрових звірів (хутро було цінним товаром). Поширені були також рибальство, бортництво (найдавніша форма бджільництва), у лісах збирали гриби та ягоди. У слов’ян було розвинене ремесло: ковальство, гончарство, прядіння, чинбарство, ткацтво. Житла слов’яни зводили переважно з дерева, заглиблюючи їх наполовину в землю. Посередині хат були розміщені печі, що слугували для обігрівання житла й приготування їжі. Печі будували без димарів, опалювали «по-чорному» — дим виходив через отвори в даху. Неподалік від будинку була яма-льох, де зберігали зерно й інші продукти харчування (за підручником О. Гісема, О. Мартинюка).

А. Поясніть значення виділених слів / висловів.

Б. Визначте стиль, тему й основну думку тексту.

В. Законспектуйте статтю, послуговуючись алгоритмом із вправи 2. Прочитайте свій конспект у класі.

4. Виберіть із підручника технологій, мистецтва, історії чи географії текст (одна-дві сторінки) і складіть його конспект. Підготуйте за ним усний виступ у науковому стилі на вибрану тему.

Зміст