Українська мова. 8 клас. Авраменко

§ 26. Однорідні члени речення

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

• Пригадайте, що ви знаєте про однорідні члени речення. Прочитайте текст, виконайте завдання до нього.

Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і великим прастарим дубом. Скраю галява переходить у куп’я та очерети, а в одному місці в яро-зелену драговину — то береги лісового озера, що утворилося з лісового струмка. Струмок той вибігає з гущавини лісу, упадає в озеро, потім, на другому боці озера, знову витікає і губиться в хащах. Саме озеро — тиховоде, укрите ряскою та лататтям, але із чистим плесом посередині. Місцина вся дика, таємнича, але не понура, — повна ніжної, задумливої поліської краси. Провесна (За Лесею Українкою).

А. Знайдіть і назвіть однорідні члени речення.

Б. Яких слів вони стосуються та на які питання відповідають?

Однорідними називаємо рівноправні члени речення, що відповідають на одне й те саме питання, стосуються одного члена речення та відіграють однакову синтаксичну роль.

Однорідні члени речення можуть поєднуватися сполучниковим (сполучники + інтонація), безсполучниковим (інтонація) і змішаним зв’язком. Залежно від типу зв’язку між однорідними членами речення ставимо або не ставимо розділові знаки.

Однорідні члени речення вимовляють із перелічувальною або протиставною інтонацією.

Не вважають однорідними членами речення:

повторювані слова: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде (Нар. тв.).
стійкі сполуки типу ні те ні се, ні риба ні м’ясо, і холод і голод, ні туди ні сюди, і так і сяк, ні вдень ні вночі, і сміх і гріх, ні світ ні зоря та ін.
дві однакові форми дієслова, одна з яких позначає дію, а друга — її мету: сяду відпочину (з якою метою сяду?), піду почитаю (з якою метою піду?).

1. Прочитайте виразно вірш і виконайте завдання. Зверніть увагу на розділові знаки.

Ліс густий, дрімучий, темний,

Споконвічний ліс росте,

Не проб’ється навіть сонце

Крізь гілля його густе.

Де родились, там вмирають,

Обертаються у тлінь,

На могилах виростає

Ряд наступних поколінь.

Велетенські граби, вільхи,

Сосни, явори, дуби

Раз в століття полягають

Після віку боротьби.

По лісах шумлять потоки,

Смарагдові від трави,

Розпливаючись то в багна,

То в озера, то в стави.

Олександр Олесь

А. Назвіть однорідні члени речення та визначте їхню синтаксичну роль.

Б. Яких слів вони стосуються?

В. Якими частинами мови виражені?

2. Перепишіть речення, розставивши розділові знаки.

1. Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням пізнім дзвоном солов’їним ніжним голосом зозулі вогким одудів гуканням... (М. Рильський). 2. Дорога то спускалась униз то знову піднімалась угору (П. Куліш). 3. Ніч була темна але тиха (І. Нечуй-Левицький). 4. Природа довго боролася шуміла протестувала й не хотіла скоритися (М. Коцюбинський). 5. У садах пахне медом терпкістю густою (О. Ющенко). 6. До чудової пісні Музиканта прислухалися пташки і дерева і квіти (За В. Сухомлинським). 7. Не вітер буря над землею в замети клала білий сніг (Л. Первомайський).

3. Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Зацвіли усі діброви і долини і луги (М. Стельмах). 2. Радіють молодій обнові б..рези клени явори (Л. Дмитерко). 3. І барвінком і рутою і рястом квітчає в..сна землю мов дівчину в з..леному гаї (Т. Шевченко). 4. Дуби ш..рокочолі й тр..мтячі осики гостроверхі ялини та т..ндітні б..різки пр..вітно зустрічали людей (А. Чала).

А. Перепишіть речення, уставте пропущені літери й розставте розділові знаки.

Б. З’ясуйте, яку синтаксичну роль відіграють однорідні члени речення; підкресліть їх.

В. Накресліть схеми з однорідними членами речення, як це зроблено в правилах (с. 94-95). Назвіть тип зв’язку між однорідними членами речення (усно).

ЗАУВАЖТЕ!

Кому не ставимо між компонентами усталених сполук типу і так і сяк, і вдень і вночі, ні туди ні сюди, ні сяк ні так, ні вдень ні вночі, ні риба ні м’ясо.

4. Перепишіть текст, дібравши з довідки потрібні однорідні члени речення. Доберіть до тексту заголовок і запишіть його.

Ліс стояв, неначе молода під вінцем, у дорогому білому уборі, якого не вигадає жодна людська думка. І все те диво ... наскрізь, ..., сипало іскрами, діамантами, ... то різким, то ... світом. Ні одна картина природи влітку не може прирівнятися до тієї пишної картини зими: то був ..., ..., фантастичний сон заснулої землі (І. Нечуй-Левицький).

Довідка: світилося, матовим, переливалося, мрійний, блищало, тихий.

5. Прочитайте вірш і виконайте завдання.

Цей ліс живий. У нього добрі очі.

Шумлять вітри у нього в голові.

Старезні пні, кошлаті поторочі,

літопис тиші пишуть у траві.

Дубовий Нестор дивиться крізь пальці

на білі вальси радісних беріз.

І сонний гриб в смарагдовій куфайці

дощу напився і за день підріс.

Багряне сонце сутінню лісною

у просвіт хмар показує кіно,

і десь на пні під сивою сосною

ведмеді забивають доміно.

Малі озерця блискають незлісно,

колише хмара втомлені громи.

Поїдемо поговорити з лісом,

а вже тоді я можу і з людьми.

Л. Костенко

А. Складіть за мотивами цього вірша мінітвір (п’ять-шість речень) у прозовій формі, використавши однорідні члени.

Б. Доберіть і запишіть заголовок.

6. Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Ще в дитинстві я ходив у трави в гомінливі трепетні ліси (В. Симоненко). 2. Липневий день догорає десь за сутінками височенних дубів і лип палахкотить на золотих банях і сяйно-білих стінах собору (І. Багряний). 3. Косим ніжним промінням сонця осінь визолотила на деревах листя рясними дощами викупала його тихими ночами і в морозні ранки посріблила його ніжними візерунками інею (Ю. Збанацький). 4. Верби й верболози сіро-зеленим туманом котилися по лугу й закривали подекуди воду. 5. Світло хвилями ллється з неба сповняє повітря несито пожира тіні на землі заганя їх під дерева кущі у гущину (М. Коцюбинський).

А. Перепишіть речення та розставте розділові знаки.

Б. Знайдіть і прочитайте ряди однорідних членів речення.

До речі...

Коли ми описуємо людину, тварину чи якийсь предмет, то часто використовуємо займенники що і який. Останнім часом побутує думка, нібито займенник що стосується неживих предметів (Квітка, що росте на галявині), а який — тільки людей (То лісничий, який урятував лося від браконьєрів). Це не так. І що, і який можна вживати незалежно від істоти чи неістоти, якої вони стосуються. Отже, можна сказати Квітка, що росте на галявині й Квітка, яка росте на галявині.

КУЛЬТУРА СЛОВА

А. Запам’ятайте, як треба наголошувати слова.

Чорно́зем, украї́нський, рівни́на, дича́віти, кропива́.

Б. Запам’ятайте правильний варіант слововживання.

НЕПРАВИЛЬНО	ПРАВИЛЬНО
мігрувати на Україну	мігрувати в Україну
подорожувати по різним країнам	подорожувати різними країнами
улетіти в теплі краї	полетіти у вирій
найбільш витриваліший	найбільш витривалий, найвитриваліший
тисяча років тому назад	тисяча років тому

Домашнє завдання

Перепишіть речення та виконайте завдання.

1. У лісі стежина плуталася поміж купинами кущами осоки. 2. Вода і туман багно і купиння старі корені й перша зелень сплелися тут поміж собою (Ю. Шилов). 3. Уночі туман стелиться по землі а вранці розпливається в блакиті (За О. Копиленком). 4. Зубри живляться листям гілками корою дерев різними травами (З енциклопедії). 5. До їстівних грибів належать сироїжки і лисички й опеньки і маслюки (Із журналу).

А. Розставте розділові знаки.

Б. Визначте синтаксичну роль однорідних членів речення та підкресліть їх.