Українська мова. 7 клас. Авраменко

§ 88. Дефіс у вигуках. Кома та знак оклику в реченнях із вигуками

1. Прочитайте текст і виконайте завдання.

— Ш-ш-ш... — пробіг вітерець колоссям. А над маком зависла бджола: — Дз-з-з! Десь у гайку закувала зозуля: ку-ку, ку-ку! І в небі жайвір забив дзьобом у золото сонця: — Тью-і, тью-і, ті-і-і...

А. Чому звуконаслідування пишемо з дефісом?
Б. Який розділовий знак ставимо після вигуку, що вимовляємо з окличною інтонацією?

З дефісом пишемо вигуки, утворені повторенням того самого звукосполучення: ґе-ґе-ґе, курли-курли, ого-го-го, ох-хо-хо, тук-тук, тьох-тьох, а також вигуки їй-богу, їй-право: Ой у вишневому садочку, там соловейко щебетав: віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох... (нар. тв.). Їй-богу, вже й трава на вигоні от-от зазеленіє! (М. Рильський).

Орфограма: правопис вигуків.

Зауважте!

Вигуки до побачення, на добраніч, будь ласка пишемо окремо: — Урок закінчено. До побачення!

2. «Лінгвістичне спостереження». Від чого залежать розділові знаки в реченнях із вигуками?

Розділові знаки в реченнях із вигуками

Кома	якщо вигук вимовляємо без окличної інтонації на початку чи в середині речення	Ох, зійди, моя зірко лагідна! (Леся Українка). До веселиків, гей, до веселиків! (Т. Мельничук).
Кома	не відокремлюємо вигук, що стоїть перед особовим займенником, після якого є звертання	Ой ти, коте, коточок! (нар. тв.).
Знак оклику	якщо вигук вимовляємо з окличною інтонацією	Алло! Ти вже вдома? (з розмови).
Тире	якщо вигук зі знаком оклику вжитий у середині речення	Довго шукали гриби і — о боже!* — знайшли купу велетнів!* (М. Бобро).

Зауважте!

Не відокремлюємо слова о, ой, якщо вони інтонаційно тісно пов’язані зі звертанням або вжиті для підсилення (виконують роль часток): О юносте моя! (В. Сосюра). Ой летіли дикі гуси... (нар. тв.).

3. Перепишіть речення, знімаючи риску та розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Ой ти, зоре, та й вечірняя, чом ти рано та й не сходила гей та й не сходила? (нар. тв.). 2. Голоси звідусіль: Ку/ку Ку/ку/рі/ку Гав/гав Няв/няв А кш/ш/ш! (Леся Українка). 3. «Ого/го/го» — кричиш якомога дужче (Є. Гуцало). 4. Сидить дощик у гаї та росу робить: крап/крап, крап/крап (Т. Мельничук). 5. Як була дуже втомлена, гойдала мене в такт: люлі люлі люлі гой (О. Псюк, І. Клименко).

Розбір вигуку як частини мови

Послідовність розбору

1. Частина мови.
2. Група за значенням.
3. Особливості написання (якщо є).
4. Розділові знаки при вигуку.

Зразок письмового розбору

— О-о, серенада! — захоплено вигукнув Федько (В. Чемерис).

О-о — вигук, вираж. почуття захоплення, пиш. з дефісом, відокрем. комою.

4. Виконайте завдання в тестовій формі. Прочитайте текст.

Ох, нарешті село вмощується спати. — Добраніч! — І вам казкових снів! — перегукуються сусідки. — Апчхи! — дід Олекса пройшов повз матіолу. — А десь садками покотилося: — Ой, на горі два дубки-и-и... І ніби у відповідь соловейкове: — Віть-віть!

Їй-богу, чарівна ніч у селі... (З. Якубова).

Усього в тексті вигуків