Українська література. Повторне видання. 8 клас. Авраменко (2025)

§ 16-17. Народні історичні пісні

Про що ви дізнаєтеся?

• Які особливості має історична пісня як жанр фольклору?

• Що таке прототип?

• Чому українці, оспівуючи своїх героїв, використовують гіперболу?

1. Історичні пісні як жанр усної народної творчості.

Українські історичні пісні як окремий жанр виникли в XV—XVI ст., коли нашим землям постійно загрожували грабіжницькі набіги татар із Кримського ханства. Рятуючись від ворожої навали, мешканці українських сіл і міст покидали свій дім і вирушали за Дніпрові пороги. Так боротьба проти нападників перетворила хліборобів і ремісників на воїнів-козаків, які будували укріплення із січених дерев’яних колод. Згодом утворилася Запорозька Січ — суспільно-політична й військово-адміністративна організація українського козацтва, про яку ви більше дізнаєтеся на найближчих уроках з історії України. А зараз розгляньте карту наших земель XVI ст. і порівняйте її із сучасними кордонами. Звичайно ж, український народ возвеличив у піснях своїх славних синів — захисників рідного краю.

Теорія літератури

Історичні пісні розповідають про конкретні або типові історичні події, їхні персонажі — реальні особи. Головною темою творів цього жанру є боротьба українців із турецько-татарськими нападниками та польськими й московськими загарбниками.

До якого літературного роду — лірики, епосу чи драми — належать історичні пісні? Цей жанр поєднує ознаки лірики (віршована форма, емоційність) та епосу (події, герої, сюжет). Тому історичні пісні є жанром ліро-епічних творів.

Історичні пісні — це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та реальних історичних осіб.

Термін «історична пісня» в науковий обіг увів М. Гоголь.

Карта Запорозької держави XVI—XVII ст.

2. Пісні про звитяжну боротьбу козаків із кочівниками.

Найдавніші історичні пісні змальовують складний період у нашій історії — звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими ордами в XV—XVI ст., страшне спустошення українських земель, насильство. Одна з найвідоміших пісень цього періоду «Зажурилась Україна» закликає всіх — від козака до бурлака — дати дружну відсіч кочівникам, провчити їх.

Г. Єгорова. Іван Сірко. 2000-ні роки

У пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» ми бачимо не лише збірні образи козаків чи татар, а й конкретну історичну постать — Івана Сірка, який веде своє військо козацьке на боротьбу з татарами. Іван Сірко — легендарний кошовий отаман Запорозької Січі, він здобув 65 перемог у боях, його вважали характерником¹.

¹ Характерник (заст.) — чаклун, чарівник.

У пісні Івана Сірка порівнюють із сизим орлом, а військо — із сонечком. У цих порівняннях легко розшифрувати всенародну любов до своїх захисників.

У пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» багато характерних для фольклорних творів художніх засобів, за допомогою яких яскраво оспівано героїзм Сірка та його війська.

Серед них:

• повтори (ми думали, козак Сірко); • вигуки (ой, гей); • слова зі зменшено-пестливими суфіксами (козаченьки, сонечко); • постійні епітети (сизий орел, вороний кінь, битий шлях); • художній паралелізм — явища природи (туман поле покриває) зображено паралельно з явищами людського життя (Сірко із Січі та виїжджає).

ТА, ОЙ, ЯК КРИКНУВ ЖЕ КОЗАК СІРКО

Та, ой, як крикнув же та козак Сірко.

Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків:

«Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці,

Та збирайтеся до хана в гості!»

Та туман поле покриває,

Гей, та Сірко із Січі та виїжджає.

Гей, та ми думали, та ми ж думали,

Що то орли та із Січі вилітали, —

Аж то військо, та славне Запорозьке,

Та на Кримський шлях із Січі виїжджало.

Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Та що сизий орел по степу літає, —

Аж то Сірко на конику виїжджає.

Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Та що над степом та сонечко сяє. —

Аж то військо, та славне Запорозьке,

Та на вороних конях у степу виграває.

Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Що то місяць в степу, ой, зіходжає, —

Аж то козак Сірко, та козак же Сірко

На битому шляху на татар наступає.

До речі...

Відомий лист запорозьких козаків до султана Туреччини Мехмета IV 1876 р. підписав Іван Сірко. Цю подію зображає славетне полотно І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

І. Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султану. 1880-1891 рр.

3. Пісні про боротьбу українців з іноземними загарбниками в XVII—XVIII ст.

Наш народ завжди з великою повагою ставився до своїх героїв. Про них складали легенди, перекази, думи та пісні, їх возвеличували у своїх творах письменники. Саме історичні пісні бережуть пам’ять про подвиги національних героїв: Станіслава-Нестора Морозовицького — прототипа¹ славетного Морозенка («Ой Морозе, Морозенку»), Максима Залізняка («Максим козак Залізняк»), Богдана Хмельницького та ін.

¹ Прототип — конкретна особа, факти, життя або риси характеру якої взято за основу літературного чи фольклорного персонажа.

В історію ввійшли блискучі перемоги Війська Запорозького під проводом Б. Хмельницького над польською шляхтою під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями та ін. У ході Визвольної війни славний гетьман уперше в історії політичної думки України сформулював ідею створення власної незалежної держави.

Пам’ятник Богданові Хмельницькому, м. Київ

Захоплення мудрістю та сміливістю славного гетьмана український народ висловив у пісні «Чи не той то хміль». Початок твору побудований на художньому паралелізмі, коли явища природи (хміль в’ється) зображено паралельно з явищами життя людей (Хмельницький з ляхами б’ється). Хоча картина поразки ляхів (поляків) і жорстока, проте за народними уявленнями це справедлива кара, адже вороги прийшли на українську землю з мечем. Прийом гіперболи типовий для фольклорних творів: у пісні йдеться про сорок тисяч ляхів «хорошої вроди», хоча відомо, що в битві під Жовтими Водами десятитисячне військо Б. Хмельницького розбило дванадцятитисячну армію поляків. У багатьох піснях Жовті Води (інші назви — Золотий Брід, Золота Вода) символізують силу, могутність і непереможність військ Б. Хмельницького.

ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ

Чи не той то хміль,

Що коло тичин в’ється?

Ой той то Хмельницький,

Що з ляхами б’ється.

Чи не той то хміль,

Що по пиві грає?

Ой той то Хмельницький,

Що ляхів рубає.

Чи не той то хміль,

Що у пиві кисне?

Ой той то Хмельницький,

Що ляшеньків тисне.

Гей, поїхав Хмельницький

К Золотому Броду, —

Гей, не один лях лежить

Головою в воду.

«Не пий, Хмельницький, дуже

Золотої Води, —

Їде ляхів сорок тисяч

Хорошої вроди». —

«А я ляхів не боюся

І гадки не маю —

За собою великую

Потугу я знаю,

Іще й орду татарськую

За собою веду, —

А все тото, вражі ляхи,

На вашу біду».

Ой втікали вражі ляхи —

Погубили шуби...

Гей, не один лях лежить,

Вищиривши зуби!

Становили собі ляхи

Дубовії хати, —

Ой прийдеться вже

ляшенькам

В Польщу утікати.

Утікали вражі ляхи;

Де якії повки, —

Їли ляхів собаки

І сірії вовки.

Гей, там поле,

А на полі цвіти —

Не по однім ляшку

Заплакали діти.

Гей, там річка,

Через річку глиця —

Не по однім ляшку

Зосталась вдовиця...

4. Історичні пісні про визвольні змагання у XX ст.

Однією з героїчних сторінок в історії України є бій під Крутами, коли українці боронили свої землі від наступу російських загарбників. 29 січня 1918 р. на залізничній платформі в Крутах понад пів тисячі українських вояків і студентів дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі й артилерії. Боротьба тривала п’ять годин. У ній загинуло близько ста українських бійців — втрати російських військ тоді сягнули 300 осіб. Після бою в полон потрапило 27 юнаків, яких росіяни після страшних знущань жорстоко стратили. Поховали молодих героїв на Аскольдовій могилі в Києві.

Бій став важливою частиною української історичної пам’яті, його увічнено як у фольклорних, так і в авторських творах.

ВИРЯДЖАЛА МАТИ СИНА ПІД КРУТИ ДО БОЮ

Виряджала мати сина під Крути до бою,

Розчесала кучерики понад головою.

— Іди, іди, мій синочку, в бою не здавайся,

Як побореш вороженьків, додому вертайся.

— Іду, іду, стара нене, вчиню твою волю,

А ти дома молись Богу, щоб вернувся з бою.

Стара, стара мати під Крути ходила

Та й шукала між стрільцями найменшого сина.

Як знайшла між трупами головоньку сина,

Положила на коліна та й заголосила.

Положила на коліна та й заголосила:

— Люляй, люляй, мій синочку, а я твоя мати,

Боже милий, сину любий, вороже проклятий.

5. Завдання.

1. Козацьке військо в пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» порівнюється з

А сонечком
Б туманом
В місяцем
Г шаблею

2. Постійний епітет ужито в рядку

А туман поле покриває
Б орли та із Січі вилітали
В сизий орел по степу літає
Г над степом та сонечко сідає

3. Увідповідніть історичну пісню з її провідним мотивом.

Історична пісня

Провідний мотив

1 «Виряджала мати сина під Крути до бою»

2 «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»

3 «Чи не той то хміль»

А перемога козацького війська над поляками під Жовтими Водами

Б визволення семисот козаків-невільників із турецького полону

В нерівний бій молодих українських захисників із російськими нападниками

Г похід козацького війська в Кримське ханство

4. У якому столітті виникли історичні пісні? Що ви знаєте про часи, змальовані в прочитаних піснях?

5. Випишіть по одному прикладу персоніфікації та художнього паралелізму з пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко».

6. Знайдіть приклади гіперболи в пісні «Чи не той то хміль». З якою метою цей художній засіб використовують у піснях про народного героя?

7. Що таке художній паралелізм? Знайдіть кілька прикладів цього художнього засобу в пісні про Б. Хмельницького. Яку роль він відіграє у творі?

8. Гра «Так — ні» (за піснею «Виряджала мати сина під Крути до бою»).

1. Події твору відбуваються в XIX ст.
2. За жанром це — стрілецька пісня.
3. Твір написано у формі діалогу матері із сином.
4. За родовою ознакою цей твір драматичний.
5. Провідний мотив — материнська ніжність.
6. Син загинув від польських нападників.
7. На позначення ворога мати використовує зменшено-пестливий суфікс.

9. Поділіть пісню «Чи не той то хміль» на три частини за змістом. Доберіть до кожної заголовок і запишіть у зошит.

10. Домашнє завдання.

1. Заповніть у зошиті літературний паспорт пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко».

Літературний паспорт
1.	Назва твору	...
2.	Літературний рід і жанр	...
3.	Провідний мотив	...
4.	Особливості будови	...
5.	Герої твору	...
6.	Художні образи	...
7.	Художні засоби	...