Українська література. Повторне видання. 8 клас. Авраменко (2025)

§ 4-5. Русь, її культура та письменство

Про що ви дізнаєтеся?

• Яким було письменство в Русі?

• Що таке билини, або старини?

• Чим прославився Ілля Муромець?

1. Русь, її культура та письменство.

Русь (або Руська земля) — східноєвропейська феодальна держава зі столицею в Києві — сформувалася в другій половині IX ст. та проіснувала до XIII ст. Давньоруська культура орієнтувалася у своему розвитку на середньовічну Візантію. У Русі розвинулася давньоруська писемність, яку запровадили Кирило та Мефодій. Усі відомі твори було написано кирилицею: Остромирове Євангеліє, Ізборники Святослава 1073 та 1076 рр., «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, «Повість минулих літ» Нестора Літописця. Це писемні пам’ятки, на основі яких можемо скласти уявлення про поширення писемності в Русі.

Сторінка з «Повісті минулих літ»

За часів князя Володимира Великого в Києві було відкрито школу для дітей із його найближчого оточення, бібліотеки. На початку XII ст. в Києво-Печерській лаврі створено літопис «Повість минулих літ». Його упорядник Нестор Літописець подав картину світової історії, описав місце слов’ян і Русі в тодішньому світі, утвердив ідею взаємозв’язку історії всіх народів і засудив княжі міжусобиці. Разом з історичною писемністю в Русі розвивалася і оригінальна література (житія святих, художні оповіді), основою якої була усна народна творчість — пісні, перекази, легенди. Окреме місце посідали билини, або старини, київського та новгородського циклів. Найвідомішим твором цього жанру є «Билина про Іллю Муромця та Солов’я».

2. Усний народний епос.

Одним із найпопулярніших жанрів усного народного епосу в Русі були билини, або старини. Це перекази про давнину, про героїв-захисників, у яких утілилися мрії та прагнення простого люду. Билини складали талановиті люди з народу, імена яких не збереглися. Їх передавали з уст в уста. Билини виконували музиканти-співці речитативом у супроводі гусел.

Теорія літератури

Билини, або старини, — жанр героїчного епосу, епічні пісні про події часів Русі. Головною ознакою билини є її герой-богатир, наділений надлюдськими силами. Тому у творах цього жанру часто вживаною є гіпербола.

Гіпербола — художній засіб, що полягає в навмисному перебільшенні з метою посилення виразності: Не стільки сам бив, скільки конем топтав, ні один мурза, ні татарин не міг втекти й спастися. Протилежною гіперболі є літота — применшення якої-небудь ознаки предмета чи людини.

Речитатив — протяжне проказування, що наближається і до декламації, і до співу.

Більшість билин розпочинається зачином, де повідомляється про місце подій або те, куди й звідки прямує богатир: «Гей, у славному та у городі, у Муромлі, та у тому селі, та Карачаєві...»

Далі, в основній частині, розгортаються події в строгому порядку. Оповідь ведеться повільно, без поспіху. Щоб наголосити на важливих моментах, широко використано прийом повторення, зазвичай триразового.

Кінцівка билин нагадує висновок з усього її змісту або підсумок: «Тут-то славному козаку Іллі Муромцю славу співають, по всіх землях, по всіх ордах...»

Билини багаті на епітети (старий дуб, добрий молодець, матір рідна, славний город, чисте поле), гіперболи (як зашипить він на повен шип, всі трави-мурави зов’яли), повтори та ін.

Гуслі. XII ст. Реконструкція

До речі...

Ілля Муромець, або Ілько Муровець, — легендарний богатир часів Русі. Він жив у XII—XIII ст. За однією версією, народився в місті Моровійську, що неподалік Чернігова, а за іншою — у місті Муромі, що нині в Росії. За легендою, Ілля до тридцяти років не міг ходити, тож просидів усі ці роки «на припічку». Потім він чудесним чином зцілився, після чого став бравим воїном. Згодом здійснив багато подвигів, зокрема поборов Солов’я-Розбійника. Ілля Муромець похований у Києві, його мощі зберігаються в Дальніх печерах Києво-Печерської лаври.

3. «Билина про Іллю Муромця та Солов’я».

• Прочитайте «Билину про Іллю Муромця та Солов’я» та виконайте завдання.

БИЛИНА ПРО ІЛЛЮ МУРОМЦЯ ТА СОЛОВ’Я

(Скорочено)

Гей, у славному та у городі, у Муромлі,

Та у тому селі, та Карачаєві,

Гей, то не старий дуб к землі нагинається,

Ой то добрий молодець Ілля Муромець

Батьку-матері уклоняється:

«Благослови, батьку та матір рідна,

У славний город Київ з’їздити,

Сонечку стольнокиївському

Князю Володимиру служити,

Віри християнської та боронити!»

Сам на доброго коня сідав,

У чисте поле виїжджав,

Озера-річки перепливав,

Ліс ламав,

Під город, під Чернігів, під’їжджав,

Під городом, під Черніговом,

Не ворон чорний небо укриває,

Не туман налягає,

Пам’ятник Іллі Муромцю. м. Київ. 2018 р. (скульптор А. Кузнецов)

Стоїть сила-силенная,

Днем від куряви сонця красного,

Ніччю місяця ясного

Не видати.

Стоять три царевичі,

Мурзи¹ погані, татарове²,

З коршем³ сили до сорока тисяч,

Хочуть город Чернігів узяти,

Всіх упень рубати,

Церкви божії скидом пускати.

¹ Мурза — титул знатного татарина.

² Татарове — татари; загальна назва степових кочівників у билинах.

³ Koрш — військовий загін.

Тоді ж то старий козак

Ілля Муромець добре дбав,

Меча в руки брав,

Почав він гуляти,

Поганих мурзів-татарів наїжджати:

Куди їде —

Туди вулиця,

Куди верне —

Туди провулок.

Не стільки сам бив,

Скільки конем топтав,

Ні один мурза, ні татарин

Не міг втекти і спастися.

Трьох царевичів живими впіймав,

Словами промовляв:

«Ей ви, царевичі та царенята,

Чи мені вас у полон брати,

Чи мені вам буйні голови з пліч зняти?

А то краще їдьте у свої царства

Та по всьому світу розкажіть,

Що свята Русь не пуста стоїть,

Що святу Русь могутні богатирі бережуть».

Тут відкриваються ворота

У Чернігів-город,

Виходять чернігівці,

Низько вклоняються,

До козака Іллі Муромця

Словами промовляють:

«Живи-то у нашому городі

Чернігові воєводою,

Суди всіх по-правильному,

Всі тобі повинуватись будемо».

Старий козак такеє промовляє:

«Не хочу я жить у вас воєводою,

Покажіть мені пряму дорогу

Пам’ятник Іллі Муромцю. м. Київ. 2018 р. Фрагмент

У славний стольний Київ-город».

Тоді ж то чернігівці слова промовляють:

«Ой то пряма дорога у славен город Київ

Заросла лісами Бринськими,

Уже тридцять літ простою дорогою

В Київ не їжджено.

Сидить Соловей-Розбійник

На семи дубах,

На миль¹ тридцять

Ні кінному, ні пішому

Пропуску немає.

Як засвистить Соловей по-солов’їному,

Як закричить він по-звіриному,

Як зашипить по-зміїному —

Так усі трави-мурави в’януть,

Усі квіти обсипаються,

А хто близько з людей,

Так всі мертві лежать». (...)

Бере ярий лук²,

Бере стрілу калену,

Натягнув тятиву шовкову,

Сам до стріли словами промовляє:

«Лети, моя стріло калена,

Вище лісу стоящого,

Нижче облака ходящого,

Та попади, стріло, Солов’ю в праве око!»

¹ Миля — в Україні до метричної системи побутувала козацька миля — міра довжини, що дорівнювала 8,35 км.

² Ярий лук — бойовий лук.

Як вилетіла стріла вище лісу стоящого,

Нижче облака ходящого,

А попала Солов’ю в праве око,

А вилетіла стріла лівим вухом.

Упав Соловей із семи дубів,

Та Ілля Муромець того придбав,

Солов’я стрімко в кайдани кував,

А до булатного стремена в’язав,

Сам простою дорогою

У город Київ вирушав.

Гей, як приїхав Ілля Муромець у город, у Київ,

Приїхав до сонечка-князя у широкий двір,

Ставив коня серед двору княжого,

Солов’ю-Розбійнику наказував:

«Гляди ж, Солов’ю, не відступай від доброго коня,

Бережи ти коня мого богатирського,

Від мене тобі, знай, нікуди не втекти».

А сам доброму коню наказував:

«Гей, ти, мій добрий коню богатирський,

Бережи проклятого Солов’я,

Щоб він не відв’язався від стремена булатного мого».

Сам ввійшов він у палати княжії,

Хрест-то він клав по-писаному,

Поклін-то вів по-ученому,

Вклонявся на чотири сторони

Сонечку-князю з княжною Апраксією.

Говорить Володимир, князь стольнокиївський:

«Звідкіля ти, славний молодче,

З якої землі, якої матері,

Якого роду-племені єси?»

Промовив Ілля:

«Єсть я із города, із Муромля,

Із села, із Карачаєва,

Ілля Муромець та і син Іванович,

А приїхав я у стольний город Київ

Послужити більше, князю мій, вірою-правдою,

Оборонять Русь святую,

Віру християнськую православную».

Говорить тут князь Володимир стольнокиївський:

«А якою, добрий молодче, дорогою ти їхав

В стольний город Київ —

Прямоїжджою чи окружною?»

Промовить Ілля Муромець такії слова:

«Сьогодні рано з рідним батьком і ненькою прощавсь,

На полудник хотілось мені в тебе правувати.

А прилучилось мені три причини:

Що перша причина — Чернігів-город від облоги виручати,

Що друга причина — на п’ятнадцять верст

Мости через річку Смородину мостити,

А що вже третя причина — Солов’я-Розбійника

Із сімох дубів збивати,

У город Київ проводжати,

Тобі, князю, гостинця дарувати.

Так уже прямою дорогою

Приїхав я із города Муромля

У славний город Київ, князю».

Так тут князь Володимир стольнокиївський

Зі своїми князями та боярами

Виходили вони на широкий двір

Подивитися на Солов’я-Розбійника.

Говорить Володимир-князь:

«Ой, ти, Солов’ю-Розбійнику,

Засвищи ти по-солов’їному,

Закричи ти по-звіриному,

Засичи ти по-зміїному».

Говорить йому Соловей-Розбійник:

«Ой, князю Володимир стольнокиївський,

Не твій я слуга,

Не у тебе і хліб їв

Та зелен-вино пив,

А Іллі мені розказувать».

Так тут промовив Ілля Муромець:

«Засвищи, Солов’ю, напівсвисту,

Закричи ти та напівкрику,

Зашипи ти та напівшипу!»

Говорить Соловей-Розбійник:

«Запечатались мої кроваві рани,

Налийте мені чару вина зеленого!»

Так тут налили чару зелен-вина

На півтора відра.

Випив Соловей чару зелен-вина —

Як засвище Соловей на цілий свист,

Як закричить він на повен крик,

Як зашипить він на повен шип —

Всі трави-мурави зов’яли,

Листя з дерев посипалось,

А в князя з теремів високих криші зривало,

Всі хрустальнії скельця повипадали,

По всьому городу, по Києву,

Всі вагітні кобили ожеребились,

Всі гості на княжому дворі,

Всі бояри та воєводи

На землі, як снопи, лежать.

Сам князь Володимир стольнокиївський

По двору кругом біжить,

Куньовою шубою вкривається.

Каже Ілля Муромець:

«Чого ж ти, Солов’ю-Розбійнику,

Мого наказу не послухав,

Я ж велів тобі свистіти напівсвисту,

І кричати напівкрику,

Шипіти напівшипу».

Говорить йому Соловей-Розбійник:

«Уже, либонь, прочував я свій кінець

І тому свиснув на повний свист,

Крикнув на повний крик

Та зашипів на повний шип».

Тут старий козак Ілля Муромець

Брав Солов’я за білі руки,

Повів його на поле Куликове

Та відрубав йому буйну голову.

Так з тої пори не стало

Солов’я-Розбійника на святій Русі.

Тут-то славному козаку Іллі Муромцю

Славу співають

По всіх землях,

По всіх ордах,

Однині й довіку,

А вам на многі літа!

(Записано від кобзаря З. Штокалка, переказ Валерія Шевчука)

Гра «Так — ні» (за «Билиною про Іллю Муромця та Солов'я»).

• 1. Твір складається із зачину, основної частини та кінцівки.
• 2. У творі три головні герої: Ілля Муромець, Соловей-Розбійник, князь Володимир.
• 3. Ілля Муромець — вигаданий персонаж.
• 4. Твір про Іллю Муромця за родовою ознакою ліричний.
• 5. Соловей-Розбійник упав із трьох дубів, на яких сидів.
• 6. Соловей-Розбійник одразу виконав прохання князя Володимира.
• 7. Ілля Муромець конем потоптав велике військо під Києвом.
• 8. В описі вчинків Іллі Муромця використано гіперболу.
• 9. Щоб виконати бажання князя, Соловей-Розбійник попросив вина зеленого.
• 10. Князь, бояри та воєводи від свисту Солов’я-Розбійника на землі, як снопи, лежали.

4. Завдання.

1. «Билину про Іллю Муромця та Солов’я» створено в епоху

• А Античності
• Б Середньовіччя
• В Відродження
• Г Просвітництва

2. Автором «Билини про Іллю Муромця та Солов’я» є

• А митрополит Іларіон
• Б Нестор Літописець
• В князь Володимир
• Г народ

3. Прочитайте фрагмент.

...Листя з дерев посипалось,

А в князя з теремів високих криші зривало,

Всі хрустальнії скельця повипадали...

В уривку НЕМАЄ

• А епітета
• Б інверсії
• В гіперболи
• Г персоніфікації

4. Метод Квінтиліана. Дайте відповіді на запитання за «Билиною про Іллю Муромця та Солов’я».

• Хто такий Ілля Муромець?
• Що він умів робити якнайкраще?
• Навіщо він знищив військо під Черніговом?
• Як Ілля Муромець переміг Солов’я?
• Де відбуваються події твору?
• Чим прославився Ілля Муромець?
• Коли відбуваються події твору?

5. Відомо, що козацтво виникло в XV ст., а події билини відбуваються на межі XII й XIII ст. Поміркуйте, чому В. Шевчук називає Іллю Муромця козаком?

Підказка. Фольклорні твори від свого народження передавали з уст в уста протягом тривалого періоду. У різні часи люди змінювали в них якісь слова, додавали свої рядки, ще щось переінакшували, унаслідок цього нині існує багато варіантів тієї самої пісні, думи, билини та ін. Період славного козацтва не міг не позначитися на ... .

6. Визначивши кульмінаційний фрагмент твору, прочитайте його виразно.

7. Назвіть жанрові особливості билини. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами з «Билини про Іллю Муромця та Солов’я».

8. Чим «Билина про Іллю Муромця та Солов’я» близька до казки?

9. Поділіть текст на частини за змістом, до кожної з них доберіть заголовок. Запишіть їх як пункти плану. Стисло перекажіть «Билину про Іллю Муромця та Солов’я» за планом (усно).

10. Домашнє завдання.

• 1. Підготуйтеся в групах до інсценізації фрагментів «Билини про Іллю Муромця та Солов’я».
• 2. Створіть буктрейлер до «Билини про Іллю Муромця та Солов’я».

Подумайте й розкажіть

• Що ви знаєте про Іллю Муромця?

• Чому народ, описуючи своїх героїв, використовує гіперболу?

• Яке враження на вас справила «Билина про Іллю Муромця та Солов’я»?