Українська література. Повторне видання. 6 клас. Авраменко

§ 18-19. Казкові мотиви в поезіях Ірини Жиленко

Про що ви дізнаєтеся?

• Яка знахідка може принести щастя?

• Яких кольорів, окрім білого, може бути сніг?

• Що робить гном у шафці для зберігання посуду?

1. Про письменницю.

Дитинство Ірини Жиленко (1941-2013) припало на страшний воєнний і післявоєнний час. Саме в цей період загинули батьки дівчинки, тож її виховували бабуся й дідусь. Воєнна епоха в будь-кого асоціюється з темними й брудними кольорами. Хай там як, а творчість цієї мисткині кольорова. Її вірші вважають найбагатшими на барви: у збірках поетеси назви кольорів ужито 1059 разів. Вона любить квіти, особливо фіалки, і захоплюється ними настільки, що навіть створила окремий літературний жанр «вірші-фіалки». А ще вона обожнює казки, адже в її віршах живуть гноми, жар-птиці, трьохсотлітні ґави й інші персонажі, які розкажуть вам свої захопливі історії.

• Прочитайте поезії І. Жиленко й насолодіться багатством кольорів і художніх образів.

2. Особистість і посередність.

Як, на вашу думку, можуть ставитися чорні-пречорні ґави до яскравої і барвистої жар-птиці? Із захватом, захопленням, зачаруванням чи із заздрістю й ненавистю?

• Прочитайте вірш І. Жиленко «Жар-птиця» та дайте відповідь на запитання, хто з птахів особистість, а хто — посередність.

ЖАР-ПТИЦЯ (1985)

Сусідка моя — чарівниця —

годувала надвечір родзинками

у клітці золоту Жар-птицю

з очима-намистинками.

І як воно трапилось — хто його зна, —

та тільки дверцят не замкнула вона.

Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця,

і враз освітилась казково столиця.

Летіла все вище, так гарно, так вільно,

як в найзолотішім, найкращім мультфільмі.

Дорослим і дітям

яснішали лиця:

«Як хороше жити

під сонцем Жар-птиці!»

І тільки ота трьохсотлітня ґава,

яка себе називала Павою

(старезна, без ока, та ще й кульгава),

знайшла Жар-птицю непристойно яскравою.

І вся вороняча орава

зчинила люту стрекотняву:

«Вона яскра-яскра-яскррава!

Таку чужу нескромну птицю

тримать годиться

тільки в клітці!»

Вже третій день — нема Жар-птиці.

І людям посмутніли лиця.

О, не сумуйте. Її нема,

бо — розумієте? — зима.

Жар-птиця ж — птаха екзотична,

південна, до снігів незвична.

Ну, от і простудилась трішки.

Лежить вона терпляче в ліжку,

п’є молоко, клює родзинки,

чита «Барвінок» і «Мурзилку».

Пішли на лад у неї справи.

І скоро знов злетить вона

на злість лихим, кульгавим ґавам,

на новорічну радість нам!

Гра «Так — ні»

1. Ґава мала очі-намистинки.

2. Сусідка годувала Жар-птицю родзинками.

3. Чарівницею у вірші названо Жар-птицю.

4. Жар-птиці вже виповнилося 300 років.

5. Жар-птиця називала ґаву Павою.

6. Кульгавою була ґава.

7. Хвора Жар-птиця читає журнал «Барвінок».

8. У вірші згадано Різдво.

3. Кольоровий сніг.

Усім відомо, що сніг білого кольору. Але він може бути й іншого забарвлення: на світанку сніг..., сонячної днини — ..., у сутінках — ... . Які слова можна поставити на місці крапок? Навряд чи ви зараз згадали зелену чи фіалкову барву. А в поезії «Підкова» І. Жиленко зима може одягатися в зовсім несподівані кольори...

ПІДКОВА (1979)

Була зима. Ішов зелений сніг.

За ним — рожевий. Потім — фіалковий.

І раптом протрюхикав на коні

Дідусь Мороз. І загубив підкову.

Та не просту. А золоту. Таким,

на місяць схожим, серпиком лежала, —

аж розгубились в небі літаки,

кричали: «Мама!» — й крильцями дрижали.

А я знайшла. Сказала їй: — Світи

тут, на вікні. Щоб все мені збулося! —

Зійшлися і роззявили роти

сімсот роззяв. Стоять вони і досі...

Круг них світився то зелений сніг,

то голубий, то ніжно-фіалковий.

Вони стояли вперто, день при дні, —

зачарувала їх моя підкова.

Що ж, покладу підкову в чемодан,

куплю я шубу. А тоді поїду

в Лапландію. Хоч трішки і шкода,

вже так і буть — віддам підкову Діду.

Оце і все. А сніг звичайним став.

Легкий і рівний, пада, пада, пада...

Роти закрили всі сімсот роззяв.

І розійшлись... І полягали спати.

До речі...

Здавна існує повір’я, що знайдена на дорозі кінська підкова приносить людині щастя.

• Виділене у вірші слово означає

• А розтрушувати сипкі й інші предмети
• Б видавати різні звуки пошепки, майже беззвучно
• В надзвичайно швидко пересуватися в просторі
• Г їхати верхи, трясучись від нешвидкого бігу коня

4. Життя в старому буфеті...

Чи вірите ви в те, що різні предмети у вашому домі живуть своїм життям? Вони так само, як і ви, спілкуються, дружать, запрошують на чай... Якщо не вірите, то прочитайте казковий вірш І. Жиленко «Гном у буфеті» та переконайтеся в цьому.

ГНОМ У БУФЕТІ (1985)

Ти знаєш, у нашому домі,

в старому буфеті, давно

живе мій добрий знайомий —

старенький буфетний гном.

Він знав ще дідуся хлоп’ям,

а маму — малим дівчатком,

гукав пустунам: «Ай-яй!»,

слухняним давав шоколадки.

Замкнувши буфет на гачок,

золотить на свята сервізи.

Багріє його ковпачок

за склом серед вазочок різних.

Він любить какао пить,

смоктати м’ятні гостинці.

Так довго і солодко спить

в старій музикальній скриньці.

Навчився він чемних манер

в одної маркізи з фарфору.

Сказала маркіза: — Тепер

дружити із вами не сором.

Ви просто — франтом, хоча

втягніть у петлицю троянду.

І прошу до мене на чай

Разом з цвіркуном-музикантом.

Століття, і друге, і третє, —

прислухайся! — чуєш? — завжди

клопочиться гном у буфеті,

бормоче, зітха, шарудить.

І тупа, і плямка в куточку,

і дзвонить в буфетні шибки.

І в довгі засніжені ночі

нашіптує дітям казки.

• У вірші згадано всі перелічені смаколики, ОКРІМ

• А м’ятних льодяників
• Б шоколадок
• В родзинок
• Г какао

5. Завдання.

1. Паву у вірші «Жар-птиця» описано словами

• А непристойно яскрава, з очима-намистинками
• Б старезна, без ока
• В лиха, кульгава
• Г золота, на місяць схожа

2. Слова «Таку чужу нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці» промовляє

• А Жар-птиця
• Б вороняча орава
• В сусідка-чарівниця
• Г маркіза із фарфору

3. Вірш «Гном у буфеті» прикрашає художній образ

• А сонця
• Б троянди
• В зеленого снігу
• Г золотої підкови

4. Охарактеризуйте Паву з вірша «Жар-птиця».

5. Чи можна вірш «Жар-птиця» назвати казкою? Чому? Чого він навчає?

6. Знайдіть приклади епітета й персоніфікації у вірші «Підкова».

7. Що більше зачарувало роззяв: золота підкова чи сніг, який світився різними кольорами? Як це характеризує роззяв?

8. Визначте віршовий розмір твору «Підкова».

9. Напишіть вільне есе на тему «Що таке щастя?». Проілюструйте свої думки прикладами з віршів І. Жиленко.

10. Домашнє завдання.

1. Знайдіть в інтернеті інформацію про Лапландію і підготуйте про неї коротке усне повідомлення.

2. Вправа з ключем. Завершите кожне речення одним словом. З перших букв записаних слів складіть назву українського промислового міста.

1. Образ цвіркуна-музиканта наявний у вірші «...» (Назва твору.)

2. «І тільки ота трьохсотлітня ґава, яка себе називала Павою (старезна, без...)» (Чого?)

3. Сусідка-чарівниця годувала Жар-птицю .... (Чим?)

4. Авторку вірша «Підкова» звати .... (Ім’я.)

5. Лірична героїня вірша «Підкова» для поїздки в Лапландію збирається купити... . (Одяг.)

6. «Круг них світився то зелений сніг, то голубий, то...» (Колір.)

7. У назвах вивчених творів І. Жиленко переважають ... . (Частина мови.)

8. Трьохсотлітня ґава називала себе ... . (Ким?)

9. Лірична героїня вірша «Підкова» вирішила відвезти знахідку в ... . (Географічна назва.)

10. Буфетний гном гукав пустунам: «... !» (Вигук.)

11. Через яскравість Жар-птиці зчинила люту скрекотняву орава ... . (Яка?)

12. У вірші «Підкова» згадано свято ... . (Назва свята.)

13. У фрагменті «...п’є молоко, клює родзинки, чита “Барвінок" ... “Мурзилку"» — на місці пропуску має бути сполучник ... . (Сполучник.)

Подумайте й розкажіть

• Який вірш І. Жиленко вам сподобався найбільше?

• Чи можна твори цієї поетеси назвати казковими? Чому?

• Який художній образ І. Жиленко вас здивував? Чим саме?