Українська література. Повторне видання. 6 клас. Авраменко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 16-17. Родинні мотиви у творах Станіслава Чернілевського

Про що ви дізнаєтеся?

• У який спосіб хатку можна прив’язати до небес?

• Яку роль для вас відіграє родина?

• Що таке ямб і хорей?

1. Про письменника.

«Я народився поміж двох річок — невеличкою річкою Жван з її мілинами та глибинами й могутнім і тихим Дністром з його вирами та потужною течією, — так поетично починає розповідь про себе сучасний український письменник Станіслав Чернілевський (нар. 1950 р.). — Може, через те я так люблю водночас і найтонші, найдрібніші порухи, і великі, могутні рухи...

Десь у четвертому класі я зіграв на сцені першу роль — хлопчика, який украв на колгоспному полі огірки, а мама його присовістила, і він, каючись, відніс їх назад.

Береги Дністра, де я жив, були по-райськи благодатними: там росли колгоспні груші, яблука, сливи, абрикоси та виноград. Там були баштани. Природно, що поночі ми, хлопчаки, ватагою пробиралися ярами й цупили кавуни та дині або ж огірки й помідори, поки сторож не гнався за нами.

У житті було не так, як на сцені, але що дивно: обидві ролі я грав по-дитячому щиро й самовіддано.

Правди є різні, а істина — одна. Як і одне дитинство на все життя. Воно завжди — щастя. Може, єдине щастя в житті. Найдорожче. Як матір».

2. Родинне тепло.

• Чому сучасний читач не засуджує С. Чернілевського за його дрібні «гріхи» з краденими кавунами й динями, а навпаки, симпатизує йому?

Намалюйте у своїй уяві сільську хату в снігах. І хоч іще передсвітанкова пора, а з димаря вже піднімається до небес дим — то так рано-ранесенько розпалила піч, щоб зігріти дім, найрідніша людина — мама. Як душевно... Як інтимно... Як тепло... Родинний затишок — головний мотив поезії С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму...» Прочитайте цей твір.

«ТЕПЛОТА РОДИННОГО ІНТИМУ...» (1969)

Теплота родинного інтиму.

Ще на шибах досвіток не скрес.

Встала мати. Мотузочком диму

Хату прив’язала до небес.

Весело і з ляском серед печі

Полум’я гуляє по гіллю.

Ковдрою закутуючи плечі,

Мати не пита, чому не сплю.

Вже, однак, зникає гіркотина,

Не катує серце печія.

Знову я — малесенька дитина,

Мати знає більше, аніж я.

Матері розказувать не треба,

Як душа світліє перед днем

В хаті, що прив’язана до неба

Світанковим маминим вогнем

3. Художні образи ліричному творі.

Канікули... Літо... Рідна бабуся... Зорі на небі... Які емоції викликають ці образи? Прочитайте ліричний вірш «Забула внучка в баби черевички...» та порівняйте своє сприйняття цих образів із відчуттями ліричного героя С. Чернілевського.

«ЗАБУЛА ВНУЧКА В БАБИ ЧЕРЕВИЧКИ...» (1969)

Забула внучка в баби черевички...

Дитячим сміхом бризнувши в зело,

За повелінням вікової звички

Перекотилось літо за село.

Махнуло рученятко в бензовозі —

І курява вляглась після коліс.

А бабка все стояла на дорозі,

Хустинкою торкаючись до сліз.

І вийшли в небо зорі-жаровички,

І тихо бабка посеред села

Малесенькі дитячі черевички

У спорожнілу хату занесла.

Лягла собі. І світло не світила.

Торкнулась черевичків перед сном —

І осінь їй тихенько опустила

Горіховий листок перед вікном.

• Поясніть своїми словами, як ви розумієте фрази «дитячим сміхом бризнувши в зело» та «перекотилось літо за село». Які картини вони малюють у вашій уяві?

4. Віршові розміри.

У 5 класі ви вже ознайомлювалися з особливостями прозової та віршованої мови художніх творів, коли вивчали казку В. Симоненка «Цар Плаксій і Лоскотон». У чому полягає відмінність між прозовими творами й віршованими? Тут потрібно згадати про такі відомі вам поняття, як поділ вірша на строфи, ритм, риму.

Ритмічність у вірші часто досягається через закономірне повторення однакових груп складів (їх називають стопами). За типом таких груп визначають віршовий розмір — ямб і хорей. Як це зробити?

Ви знаєте, що склади бувають наголошені й ненаголошені. Скільки голосних у слові, стільки й складів. Прочитайте перші два рядки вірша С. Чернілевського «Забула внучка в баби черевички...» та поставте наголоси:

Забула внучка в баби черевички...

Дитячим сміхом бризнувши в зело.

Спробуйте тепер побудувати схему цього вірша, щоб визначити його розмір. Наголошені склади позначте рискою з наголосом, а ненаголошені — за допомогою лежачої дужки:

Ви відразу помітите закономірність у повторенні ненаголошеного й наголошеного складу, якщо через кожні два символи поставите вертикальну риску.

Отже, цей вірш написаний ямбом, бо в ньому повторюється комбінація, що складається з ненаголошеного й наголошеного складів. Комбінації складів, як уже зазначалося вище, називають стопами.

У хорея перший склад наголошений, а другий ненаголошений. Спробуйте побудувати схему до перших двох рядків вірша С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму...» і переконайтеся, що він написаний хореєм.

У віршах часто трапляється пірихій — так звана допоміжна стопа. Пірихій складається з двох ненаголошених складів, він не впливає на визначення віршового розміру. Ви, напевно, помітили, що в наведених рядках вірша «Забула внучка в баби черевички...» наявний пірихій. У кінці рядків ямб чи хорей може бути неповним, тоді кажуть, що в кінці рядка неповна стопа.

5. Завдання.

1. Увідповідніть слова з їхніми лексичними значеннями.

Слово

Лексичне значення

1 досвіток

2 інтим

3 шиба

4 зело

А час доби перед сходом сонця

Б зелені дерева, кущі, трави

В скло в рамі вікна, дверей

Г вада, дефект, недолік

Д близькість, задушевність

2. Вірш «Теплота родинного інтиму...» прикрашає художній образ

  • А вогню
  • Б куряви
  • В спорожнілої хати
  • Г горіхового листка

3. Прочитайте уривок.

І вийшли в небо зорі-жаровички,

І тихо бабка посеред села

Малесенькі дитячі черевички

У спорожнілу хату занесла.

У цих рядках НЕМАЄ

  • А епітета
  • Б анафори
  • В гіперболи
  • Г персоніфікації

4. Визначте головне за змістом слово в кожному рядку вірша «Теплота родинного інтиму...». Виразно прочитайте вірш.

5. Наскільки вдала, на вашу думку, ілюстрація до вірша «Забула внучка в баби черевички...» (с. 51)? Що б ви в ній змінили, якби вам дали завдання проілюструвати цю поезію?

6. Визначте провідні мотиви віршів С. Чернілевського.

7. Як ви розумієте зміст речення «І осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном»?

8. Кожна строфа поезії «Забула внучка в баби черевички...» містить зоровий образ певного кольору. Перепишіть вірш у зошит і зафарбуйте кожну строфу відповідною барвою. Порівняйте свою розмальовку з роботами своїх однокласників та однокласниць.

9. Напишіть чотиривірш за схемою. Визначте його віршовий розмір.

... сонце

... віконце

... річка

... стрічка

10. Домашнє завдання.

1. Знайдіть у вірші С. Чернілевського по два-три приклади кожного з наведених засобів художньої виразності.

Слова зі зменшувально-пестливими суфіксами: ..., ..., ... .

Епітети: ..., ..., ... .

Персоніфікації: ..., ..., ... .

Метафори: ..., ..., ... .

2. Вивчіть один із віршів С. Чернілевського напам’ять.

3. Перепишіть строфу з вірша Лесі Українки «Тиша морська» й виконайте завдання.

Править хтось малим човенцем,

Стиха весла підіймає,

І здається, що з весельця

Щире золото спадає.

  • А. Визначте віршовий розмір поезії.
  • Б. Знайдіть і підкресліть рими.

Подумайте й розкажіть

• Що таке віршовий розмір?

• Чи складно створювати віршований текст?

• Який художній образ С. Чернілевського вам найбільше сподобався?


buymeacoffee