Мистецтво. Повторне видання. 8 клас. Назаренко

Вітчизняні архітектурні пам’ятки стародавніх епох

Історія — скарбниця наших діянь, свідок минулого, приклад і повчання для сьогодення, застереження для майбутнього.

Мігель де Сервантес, іспанський драматург і поет

Поміркуймо разом

Якою була культура людей, що населяли землі сучасної України?

Які надбання тієї епохи наявні в наш час?

Що вам відомо з курсу історії про поселення трипільців?

Трипільська цивілізація

Людей завжди цікавила історія їх походження, тому коли шукають корені народів, що населяли землі України, так чи інакше звертаються до Трипільської цивілізації.

Історична довідка

Село Трипілля розташоване на Обухівщині. Сьогодні воно відоме всьому світові завдяки стоянкам давніх поселень IV—III тис. до н. е., та археологові В. Хвойці, який відкрив і вивчав самобутню дивовижну культуру. Поселення даної культури розташовані на великій території від Південно-Східного Прикарпаття до Дніпра і на територіях інших держав, зокрема Румунії. Назва культури походить від села Трипілля, а румунські вчені дали їй власну назву від місцевості Кукутені. Так виник новий різновид назви культури Трипілля — культура Трипілля-Кукутені.

Як виглядали давні поселення трипільців? Як жили там люди?

Археологи дослідили на українських землях понад двадцять великих трипільських поселень. Найбільші з них налічували до двох тисяч житлових об’єктів, площа яких становила кількасот гектарів, чисельність мешканців — до 10—15 тисяч чоловік.

Населення займалося переважно сільським господарством, проте жодне поселення не могло обійтись без ремісників — ткачів, гончарів, ковалів. Не всі трипільські поселення, що відомі нам, існували одночасно. Їх мешканці періодично переносили свої поселення на нове місце, тому ідея циклічності, повторюваності набула особливого змісту і значення у світогляді давніх землеробів краю.

Поселення захищали укріплення, які складалися із сотень споруд, щільно прибудованих одна до одної, що зводилися по колу в кілька рядів. Основними матеріалами для зведення будинків у трипільців були дерево або лоза, з яких робили стіни, а потім обмащували глиною з домішками полови. Серед будинків були навіть двоповерхові. Міжповерхові перекриття, як і стіни, робилися з дерева та обмащувалися глиною. Перший поверх був господарчим, а другий — житловим.

Панорама трипільського протоміста біля с. Майданецьке, 3600—3500 рр. до н.е. Площа 2 км кв., близько 2 тис. споруд, 6—10 тис. мешканців

Трипільська культура на карті

Для допитливих

Трипільці прикрашали свій інтер’єр: підлогу та стіни фарбували в червоний і білий кольори, прикрашали геометричним орнаментом, що мав оберігати мешканців від ворожих сил. Уздовж однієї із стін розташовувалась довга глиняна лава, на яку ставили посуд. Поруч розміщували глиняні ночви, в які вмонтовувалися камені для розтирання зерна у борошно. Освітлювалося житло через єдине вікно, яке установлювали навпроти входу. Кожен дім мав глиняний округлий або хрестоподібний жертовник, який фарбувався у червоний колір і прикрашався заглибленим спіральним орнаментом.

Які таємниці приховує у собі Трипільська культура?

Реконструкція трипільських споруд

Одна з таких таємниць — знайдені археологами рештки тисяч спалених будівель. Серед руїн було багато цікавих речей — різні посудини, інструменти, статуетки людей і тварин тощо. Надходив певний час (приблизно 60—70 років), і трипільці, використавши всі ресурси, залишали поселення, спалювали його і переїжджали на нові місця. І так тривало понад дві тисячі років — доки існувала Трипільська цивілізація на землях від Карпат до Дніпра.

Для допитливих

Найцікавіше криється в таїнстві трипільського гончарного мистецтва. Посуд трипільців призначався не тільки для побуту, а й для здійснення обрядів і символізував прагнення до безсмертного життя. Поширеними елементами орнаментів були трипільські спіралі, а найулюбленішими кольорами — на ранньому етапі розвитку були сірий та білий, а на середньому етапі — червоний та білий. Використовувались також зображення смуг, кола, інколи людей і тварин. Кожен знак мав своє символічне значення. Наприклад, символи-ромби — родючість. Такий символ відомий у багатьох культурах Близького Сходу періоду античності. Характерно, що ця кераміка виготовлялася без гончарного кола, проте вона посідає одне з перших місць серед глиняного посуду первісних європейських племен. До речі, символічні знаки, які ми звикли бачити на українських писанках, походять ще з тих часів.

На землях України нині відомо близько 2000 трипільських пам’яток: поселень, могильників, курганів. Уже багато років досліджують цю давню цивілізацію археологи, добуваючи під час розкопок важливий матеріал для відтворення давньої історії, відкриваючи тисячі шедеврів давнього мистецтва.

Архітектура грецьких міст Північного Причорномор’я

Як з’явилися грецькі міста на території Криму?

Лицьова амфора із зображенням божества

Модель будинку

Біноклеподібний посуд

В історії Північного Причорномор’я і Криму помітне місце зайняла грецька колонізація. У VI ст. до н. е. населення в Греції зросло, орної землі ставало все менше і менше, почалися труднощі з продуктами, політичні протиріччя і конфлікти — все це спричинило масові переселення і виведення колоній. Перші поселення греків виникли ще наприкінці VII ст. до н. е. Але зв’язків із рідним містом переселенці не поривали.

Міста-поліси об’єдналися у три державні угрупування: Ольвію, Херсонес, Пантікапей. Заснувавши нові міста, греки перенесли до них не тільки високу матеріальну, але й духовну культуру античного світу, своє світосприйняття.

Які пам’ятки давніх міст Північного Причорномор’я збереглися до нашого часу?

Ольвія

На півдні сучасного Миколаєва, на правому березі Дніпро-Бугського лиману з VI ст. до н.е. до IV ст. н. е. знаходилося місто-поліс — Ольвія Понтійська, що зіграло визначну роль в історії регіону. Місцевість, зі своїми глибокими балками, лиманом, ріками Дніпром та Південним Бугом, родючими землями досконало підходила для заснування міста. Сьогодні це національний історико-археологічний заповідник «Ольвія», в якому до цих пір ведуться розкопки.

Що означає слово «ольвія»?

Історична довідка

Своє місто поселенці назвали Ольвія, що означає «щаслива». Офіційна назва засвідчена у виданих містом декретах, написах на монетах, а також у більшості літературних джерелах. У деяких творах античних авторів цей поліс має назву Борисфен (грецька назва річки Дніпро), а його жителі — борисфеніти, що може пояснюватися розташуванням поблизу гирла Дніпра.

Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія»

Перші житла ольвіополітів були досить простими за своїм устроєм. Це землянки і напівземлянки, викопані в материку, інколи з невисокими глинобитними, викладеними з цегли або каменю наземними стінами. Шатрові чи одно-двосхилі дахи покривалися очеретом або соломою. У цей же час виникли найбільша давня в Ольвії культова ділянка — теменос, де поклонялися Аполлону-лікарю, і агора — площа, яка мала торговельно-адміністративні й суспільні функції.

Місто проіснувало майже тисячу років, поки не було розорене варварами. Сьогодні велика частина міста затоплена лиманом, а збережена заповідна територія складає 270 га. Історики стверджують: те, що було розкопане, становить лише 1/80 від того, що ще необхідно «дістати» з глибини віків.

Херсонес

Що ви знаєте про історію виникнення та культурний розвиток Херсонесу?

Вихідцями давньогрецького міста на південному узбережжі Чорного моря Гераклеї Понтійської у 442 р. до н. е. на південно-західному узбережжі Кримського півострова в районі сучасного Севастополя був заснований Херсонес Таврійський — з грецької «херсонес» означає півострів).

Місто було побудоване на місці вже існуючого поселення і серед усіх його жителів (таврів, скіфів і греків-дорійців) спочатку була рівноправність. Населення міста налічувало понад п’ять тисяч мешканців, міська територія (26 га) була обнесена потужною оборонною стіною з високими баштами, що захищали місто із суші і моря. Тут були житлові квартали і площі, ремісницькі майстерні і гончарні печі, майстерні художників, театр, храми, монетний двір. Особливо вражає велика башта у південно-східній частині міста, висота якої сягала п’ятиповерхового будинку, а діаметр був понад 23 м. Монументальна архітектура Херсонеса перебувала під впливом Візантії. Тут розкопано майже десять ранньовізантійських храмів, переважно базилік.

Музей-заповідник «Херсонес Таврійський»

Назвіть відомі вам зразки архітектурних споруд Стародавньої Грецїї.

Пантікапей

Давньогрецьке місто Пантікапей. Історична картина

Поєднавши декілька грецьких міст, розташованих на обох берегах Керченського проливу (Боспора Кемерійського), у 479 (480) р. було створено Боспорську державу, столицею якої став Пантікапей — головний торговий, ремісницький та культурний центр. Місто було обнесене оборонним муром. Площа — майже 100 га. Назва походить від іранського «пантікапа», що означає «рибний шлях». На вершині гори знаходився акрополь із храмами й громадськими спорудами, а на схилах розташовувались штучні земляні тераси, де проходили вулиці, споруджувалися будинки. Головним божеством-заступником Пантікапея був Аполлон, і саме йому присвятили головний храм акрополя.

До наших часів збереглися пам’ятки монументального живопису, що прикрашали підлоги і стіни домівок заможних мешканців. Наприклад, під час розкопок на одній із площ у місті Керчі було відкрито рідкісний саркофаг І-го століття н. е. Усередині він розписаний сюжетними композиціями з життя художника, серед яких зображення митця в інтер’єрі та мольберта з підрамником. Три портрети висять на стіні, два з них уже вставлені у круглі рами.

Розпис у склепі Деметри (пам’ятка живопису І століття н. е.) в Керчі був відкритий 1895 року. Зображені тут сцени відтворюють міф про викрадення Кори — дочки Деметри — богом підземного царства Плутоном. Один із найкращих в усьому боспорському живописі твір — голова Деметри, написаний у медальйоні, вміщеному в центрі плафона, на сірувато-зеленому тлі. Фреску виконано так, що кожний, хто входить до склепу, звертає увагу насамперед на звернений до нього погляд богині. Обидва боки від входу склепу прикрашають фрески, на якій зображено німфу Каліпсо у скорботній позі та Гермеса, що біжить. Поряд із фігурними композиціями у склепі Деметри є багато зображень гірлянд, виноградних грон, квітів.

Руїни давньогрецького міста Пантікапей

«Майстерня живописця». Деталь внутрішнього розпису саркофага

Голова Деметри. Розпис у склепі Деметри

Склеп Деметри в Керчі

У ІІІ—IV ст. скоротилося ремісницьке виробництво і місто поступово занепало. Остаточно Пантікапей як столиця держави припинив своє існування в 370-ті роки н. е. під час навали гунів.

Таким чином, майстри античної Греції, а потім і Риму, перш за все в області архітектури і скульптури, заклали основи загальноєвропейської культури і, зокрема, раціонального художнього мислення.

Ідея гармонійного розвитку людини, єдність фізичної і духовної краси перебувала в центрі античного мистецтва. Митці вивчали будову людського тіла, співмірність його пропорції, пластику рухів, домагалися реалістично правдивого зображення людини.

Неоціненний внесок у світове мистецтво зробили давньогрецькі архітектори, створивши суворий і величний тип храму прямокутної форми, оточений з усіх боків колонами. Характерною ознакою давньогрецької і давньоримської музики є синкретизм — єдність із іншими мистецтвами: поезією, танцем, театральним дійством.

Антична культура є і буде еталоном і прикладом для наслідування ще не одному поколінню. Шедеври античних майстрів і сьогодні сприймаються як класичні й неперевершені, вони викликають захоплення неповторною і довершеною красою, приваблюють своєю гармонійністю.