Класицизм

Головні вимоги класицизму: найвище має бути поставлений розум, якому повинні підкоритися фантазія і почуття як за формою, так і за змістом...; стиль повинен бути витончений, але простий і вільний від пафосу й тріскучих висловлювань.

Нікола Буало-Депрео, поет, теоретик классицизму

Поміркуємо разом

Чому у Європі існували різні стилі одночасно?

Історична довідка

Одночасно з бароко у мистецтві XVII ст. з’явився новий стиль — класицизм. Як явище, він почався в епоху Просвітництва (кінець XVII — середина XVIII ст.) — період в історії європейської культури, пов’язаний з розвитком наукової, філософської і суспільної думки. В основі цього інтелектуального руху лежали раціоналізм і вільнодумство. Це був час радикальних змін в усвідомленні людських і соціальних цінностей і правил поведінки в суспільстві. Прихильникам нового стилю притаманне сприйняття світу як розумно побудованого механізму, громадянський пафос, піднесення героїчних і моральних ідеалів, віра в силу розуму, чіткість і ясність моральних та естетичних оцінок.

Собор Святого Павла. Лондон, Англія

Класицизм сформувався як антагоністичний напрямок по відношенню до пишного та віртуозного мистецтва бароко. Основною ідеєю класицизму було звернення до античності, взявши її за ідеальний естетичний зразок. Твори класицизму вирізняли логічне розгортання сюжету, стриманість почуттів, раціоналізм (прагнення будувати художні твори на засадах розуму, ігнорування особистих почуттів), правильність геометричних форм, ясність і простота змісту. Герой творів майстрів класицизму не був вільним у власних діях, а підкорявся суворим нормам, суспільним інтересам, які були для нього важливіші за особисті прагнення.

Класицизм (лат. — зразковий) — це художній стиль в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст. Батьком цього стилю в архітектурі прийнято вважати видатного італійського венеціанського архітектора Андреа Палладіо. Свого розквіту цей стиль досягає у Франції у XVII ст. У середині XVIII ст. виник новий напрям класицизму — академізм, із прагненням до ясності й простоти, відображенням ідеалу «природної людяності». У деяких країнах класицизм зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст.

Храм Зевса в Олімпії. Комп’ютерна реконструкція

Національна рада, Нижня палата парламенту Австрії

В європейському мистецтвознавстві істинним, першим класицизмом вважається стиль другої половини ХVII ст. У Франції цей стиль став офіційним мистецтвом абсолютистської монархії. Він увібрав у себе елементи бароко. З початком Великої французької революції (14 липня 1789 — 9 листопада 1799 рр.) стиль отримав новий поштовх для розвитку. Цей оновлений і переосмислений класицизм часто іменують «революційним класицизмом» або неокласицизмом.

У перший чверті XIX ст. з’явилися елементи, не властиві класицизму: парадність й розкіш, що виразилося в архітектурі й прикладному мистецтві. Новий напрямок отримав назву ампір.

Історична довідка

У середині XVIII ст., в усіх країнах Європи, особливо у Франції та Англії, відзначилося посилення елементів капіталізму в економіці та зміцнення буржуазії в політичному житті держав. Ідейною основою буржуазії була філософія освіти.

У галузі мистецтва велися пошуки нового стилю, який повинен був відобразити мету й ідеали буржуазії. Саме ідеї античного мистецтва найбільше відповідали буржуазним уявленням про новий стиль. Це було друге повернення вивчення та освоєння античної спадщини (перше було в епоху Відродження). У XVIII ст. на зміну ідеалам епохи бароко, з її пишністю й урочистістю, приходить новий стиль життя, заснований на природності й простоті.

Порівняйте загальні риси бароко і класицизму. Що є у них спільного і чим вони відрізняються?

Таким чином, прихильники класицизму вважали, що основа всього — розум, прекрасне лише те, що розумне. Головна тема — конфлікт особистих і громадянських інтересів, почуття й обов’язку. Вища гідність людини — виконання обов’язку, служіння державній ідеї. Основною ідеєю класицизму в мистецтві було наслідування античності, однак новий стиль перейняв лише її зовнішню форму.

Архітектура

Архітектура — виразниця вдач.

Оноре де Бальзак, французький письменник

Поміркуємо разом

Як відобразився історичний характер епохи класицизму в архітектурі?

Не завжди стилі змінюють один одного послідовно, можливе одночасне співіснування стилів як альтернативи один одному. Так сталося і зі стилем класицизму, який деякий час існував одночасно зі стилем бароко. А на XVIII ст. припадає також виникнення художніх стилів — рококо і романтизму.

Характерні ознаки, що притаманні мистецтву класицизму — раціоналізм, стрункість і логічність — втілено в архітектурі. Концепція класицизму полягала у використанні античних систем формоутворення, які наповнювалися новим змістом.

Для архітектури класицизму також характерні лаконізм зовнішньої і внутрішньої обробки споруд, строгість форми, ясність просторового рішення, геометризм інтер’єрів тощо. На відміну від будівель бароко, зодчі класицизму ніколи не створювали просторових ілюзій, які б спотворювали пропорції будівлі.

Прикладом споруди, збудованої у стилю класицизму є Пропілеї за проектом баварського архітектора Лео фон Кленце (1784—1864 рр.). За основу взято афінський Парфенон. Це вхідні ворота площі Кенігсплатц, спроектованої за античним зразком.

Пропілеї (грец. — ворота) — парадний прохід, проїзд, утворений портиками і колонами, розташованими симетрично осі руху на будь-якій (головним чином — священній) ділянці (пізніше — в архітектурному ансамблі або в палацово-парковому комплексі). Більшість пропілей в античні часи представляли собою урочисто влаштовані в’їзди або входи на ділянки храмів або адміністративних будівель, і примикали до огорожі або мурі.

Пропілеї. Кенігсплатц, Мюнхен, Баварія, Німеччина

Церква Мадлен (Святої Марії Магдалини). Париж, Франція

Класичну архітектуру першої половини XIX ст. назвали стилем ампір, тобто стилем імперії Наполеона I. У стилістиці архітектури Франції сформувалися характерні ознаки цього стилю, перенесення форм давньоримської архітектури на сучасні будівлі. Прикладом може служити церква Святої Марії Магдалини, побудована за проектом архітектора П’єра-Александра Віньона. Тип церкви — грецький периптер, прототипом послужив псевдопериптер римського типу Мезон Карре в Німі: в довжину — 108 м, в ширину — 43 м, по периметру церкви встановлено 52 колони коринфського ордера, висота кожної колони 19,5 м.

Сад замку Чилінгем. Англія

Сад замку Хет Лоо. Нідерланди

У парковій архітектурі склався так званий регулярний стиль, де всі газони та клумби мали правильну форму, а зелені насадження були розміщені строго по прямій лінії і ретельно підстрижені. Характерними рисами парковій архітектурі класичного стилю були: великі рівні садові майданчики; бездоганна симетрія, чіткі геометричні пропорції і форми; фігурно підстрижені дерева; низькі чагарники, також підстрижені «під лінієчку»; килимові клумби у вигляді кіл, овалів, прямокутників або зірок; газони неодмінно повинні переважати над квітучими рослинами.

Із класицизмом пов’язані найбільш значні містобудівні концепції та їх реалізація. У XVIII ст. закладаються нові міста, парки, курорти. Плинність життя суспільства вимагала нових підходів у містобудуванні, нових типів будівель, тобто будували не тільки собори або палаці, а житлові будинки середнього достатку, лікарні, школи, музеї, порти, ринки тощо. Проекти будівель стали більш раціональними, слідували чітким геометричним схемам, які складалися із широких і прямих вулиць, великих квадратних або круглих площ. Ідея взаємозв’язку людського суспільства і природи виражалася у введенні в місті широких зон зелені, найчастіше парків біля палаців або садів колишніх монастирів, які стали державними після революції.

Для допитливих

Місто Віченца (в Італії), де жив і працював талановитий архітектор Андреа Палладіо (1508—1580 рр.), загальновідоме у світі як місто Палладіо. У Венеції цей архітектор спроектував і побудував чудові церкви, безліч прекрасних вілл і палаців та громадські будівлі. Андреа Палладіо був удостоєний титулу «найвизначнішого громадянина Венеції».

Класицизм буквально охопив Англію, ставши королівським архітектурним стилем. Ціла плеяда талановитих архітекторів Англії вивчала і продовжувала ідеї Палладіо: Ініго Джонс (1573—1652 рр.), граф Річард Бойль Берлінгтон (1694—1753 рр.), граф Вільям Кент (1684—1748 рр.). Вважається, що І. Джонс був одним з архітекторів, що поклав початок розвитку англійської архітектурної школи.

Квінс-Гаус в Грінвічі. Англія

Храм покровительки Парижа святої Женев’еви (Пантеон). Франція

Вілла Ротонда, Італія

У Франції класицизм був панівним стилем із часів Великої французької революції. Саме тоді в архітектурі виникло прагнення до лаконічності. Вважається, що початок класицизму у Франції поклало будівництво храму Святої Женев’єви в Парижі, який був спроектований французьким архітектором-самоучкою Жаком Жерменом Суффло (1713—1780 рр.) в 1756 році.

Які архітектурні споруди періоду класицизму є в Україні?

Кращі набутки класицизму знаходять підтримку й розповсюдження у творчій практиці українських архітекторів. Серед значних споруд цього часу виділяються дзвіниця Успенського собору й старий корпус Імператорського університету (м. Харків), Різдвяна церква й Контрактовий будинок (м. Київ), Спасо-Преображенський собор (м. Одеса), Спасо-Преображенський собор (м. Дніпро), Миколаївська церква (м. Люботин), Катерининський собор (м. Херсон), палац Розумовського (м. Батурин, Чернігівська обл.), садиба Галаганів (с. Сокирипці, Чернігівська обл.) та багато інших.

Класицизм, як стиль в архітектурі, закінчився в 60-х роках XIX ст. Але цей рубіж дуже умовний, бо традиції, здобутки в містобудуванні справляли вплив і на архітектурну практику наступних часів.