Мистецтво. Повторне видання. 8 клас. Назаренко

Скульптура

Єдиний шлях для нас стати видатними, а якщо можливо і неповторними, — це наслідувати древнім.

Іоганн Вінкельманн, німецький мистецтвознавець епохи класицизму

Поміркуємо разом

Як завдяки творчості скульпторів зберігається історична пам’ять людства?

Мистецтву скульптури класицизму характерно наслідування античності, але майстри використовували лише її зовнішню форму. Скульптори класицизму ніколи не сприймали античність як холодний і неживий канон. «Тільки природу, живу, натхненну, пристрасну має втілювати скульптор у мармурі, в бронзі або в камені»,— ці слова, які сказав французький скульптор Етьєн Фальконе про свою творчість, можна вважати девізом усіх майстрів, що творили у стилі класицизму. Скульптури цього періоду вирізнялися складністю форм, спокійністю поз, навіть рух не порушував замкнутості форм. Часто сюжети для своїх творів скульптори позичали з грецької і римської міфологій. Але, головне, їх твори носили цивільний, патріотичний характер, властивий усьому напрямку класицизму. У багатьох творах скульптори оспівували військову доблесть, відвагу і відданість обов’язку.

Майстри епохи класицизму прикрашали інтер’єри будинків, які повинні були служити ідеальним зразком, бездоганною насолодою для глядачів.

З тим стилем пов’язана творчість багатьох скульпторів різних країн Європи. Наприклад, у Німеччині це були видатні скульптори Йоганн Готфрід Шадов і його син — Рудольф Шадов. Франція подарувала світові талановитих скульпторів епохи класицизму — Етьєна Моріса Фальконе (він же працював і у стилі рококо) і Жана-Антуана Гудона. Майстром європейського класицизму та засновником європейського академізму XIX ст. був італійський скульптор Антоніо Канова.

Життя та творчість цих майстрів відбувалися в час досить швидкої зміни декількох мистецьких стилів — пізнього бароко, рококо і класицизму. Але скульптори широкого мистецького діапазону вдало працювали в кожному з них.

Німецький скульптор, художник і теоретик мистецтва Йоганн Готфрід Шадов (1764—1850 рр.) був автором переважно портретного жанру — понад 100 бюстів, а також багатьох статуй, монументально-декоративних творів тощо. Наприклад, квадрига (антична двоколісна колісниця з чотирма запряженими кіньми) на Бранденбурзьких воротах у Берліні.

Найвідоміші твори скульптора — мармурова група королеви Луїзи і королеви Ганноверської, Кенотаф принца Олександра фон дер Марка та інші, у яких відбивалося прагнення майстра до реалістичності.

Тему дружби, духовного єднання втілив Й. Г. Шадов у скульптурній групі «Принцеси Луїза і Фредеріка», яка викликала цілу хвилю захоплених відгуків сучасників. Таке трактування жіночих портретів не мало аналогій у європейському мистецтві кінця XVIII ст. Скульптурна група стала одним з кращих творів німецької пластики свого часу.

Кенотаф (грец. — порожня могила), також ценотаф — пам’ятник, що вважається надгробним, але знаходиться там, де не містяться останки покійного, свого роду символічна могила.

Загальноєвропейське визнання французькому скульптору Жану-Антуану Гудону (1741—1828 рр.) принесли створені ним портрети знаменитих сучасників — Вольтера, Дідро, Бенджаміна Франкліна, Джорджа Вашингтона та інших. Усього в творчому доробку скульптора близько ста п’ятдесяти скульптурних портретів. Ж.-А. Гудон умів передавати характер своєї моделі за допомогою ретельно обраної пози, експресивного виразу обличчя і прямолінійного погляду. Серед характерних деталей його скульптурних портретів — ефектні складні фактури одягу. Найбільше видатного скульптора захоплювала пластична анатомія, освоєнням якої він, за його власними словами, займався протягом усього життя.

Й. Г. Шадов. «Принцеси Луїза і Фредеріка»

Й. Г. Шадов. Кенотаф принца Олександра фон дер Марка. Фрагмент

Одним з кращих творів майстра вважається скульптура Вольтера, який сидить у кріслі. Ж.-А. Гудону вдалося передати не тільки всі особливості зовнішності, енергійний характер філософа, але й дрібні особливості шкіри. Вражаючим виглядає погляд Вольтера, який одночасно сповнений мудрості й життєвої сили.

Скульптура «Змерзла дівчинка» є алегорією зими. Класична школа зазвичай зображувала зиму у вигляді укутаного в плед старого або старої, які тремтять від холоду. Ж.-А. Гудон вирішив повністю відійти від канонів і зобразив зиму у вигляді прекрасної юної дівчини, яка прикриває накидкою лише верхню частину тулуба.

Ж.-А. Гудон. «Вольтер»

Для допитливих

Ж.-А. Гудон розробив один простий, але вражаючий ефектом прийом. Моделюючи очі й повіки відповідно до форми натури, він робив поглиблення на всю ширину райдужної оболонки з таким розрахунком, щоб тінь, яка заповнювала його, здавалася частиною об’ємної та опуклої поверхні ока, а зіниця зовсім чорною. Залишена маленька «підвіска» білого мармуру породжувала ілюзію світлового відблиску, доводячи враження об’ємності до досконалості. В результаті очі виглядали живими, прозорими і трохи вологими. Такої точності в передачі вираження людського погляду не вдавалося ще досягти жодному скульптору.

Антоніо Канова (1757—1822 рр.) створював композиції на міфологічні сюжети, портрети знаті й надгробки. Твори майстра вирізнялися незвичайною витонченістю, плинністю форм і декоративністю. Перша скульптура А. Канови, що була виконана в стилі класицизму, — «Тесей і Мінотавр». Надгробок Папи Климента XIV приніс скульптору популярність і сприяв утвердженню стилю класицизму в скульптурі. У скульптурній композиції майстра «Венера і Марс» античність поєднувалася з красою природи й ідеальністю форм. Серед його творів: статуя Персея, кілька портретів Наполеона, портрет Джорджа Вашингтона в римських лаштунках та багато інших.

Ж.-А. Гудон. «Зима», або «Змерзла дівчинка»

Ж.-А. Гудон. «Вольтер в перуці»

«Портрет Л. Броньяр»

«Мадам Гудон»

Антоніо Канова. «Орфей»

Який художній спадок світові залишили українські скульптори-класицисти?

Одним з визначних українських скульпторів був Іван Мартос (1754—1835 рр.). Він створив численні мармурові надгробки, які знаходилися на кладовищах Санкт-Петербурга, Києва, Батурина. Про твори майстра говорили, що «його мармур плаче», настільки були сповнені щирого суму зажурені фігури на його надгробках. Серед найвідоміших творів Івана Мартоса — мармуровий пам’ятник-надгробок останньому гетьману Кирилу Розумовському в Батурині. Видатний скульптор створив пам’ятники Потьомкіну в Херсоні і генерал-губернатору Одеси Дюку де Рішельє.

Типовим монументальним твором у стилі класицизму став установлений в мальовничому куточку Києва, на Володимирському пагорбі, пам’ятник київському князю Володимиру у 1854 р. Бронзова фігура князя з хрестом у піднятій руці підноситься на чавунному постаменті, прикрашеному барельєфами із зображенням сцен хрещення Русі. Над створенням пам’ятника також працювали скульптори та архітектори Петро Клодт (статуя Володимира), Олександр Тон (п’єдестал) і Василь Демут-Малиновський (барельєфи).

Антоніо Канова. Кенотаф — символічна гробниця ерцгерцогині Марії Христини. Фрагмент

Пам’ятник Дюку де Рішельє в Одесі

Іван Мартос. Пам’ятник Потьомкіну в Херсоні

Іван Мартос. Пам’ятник київському князю Володимиру. Барельєф на пам’ятнику

Розвиток скульптури в західноукраїнських землях пов’язаний із творчістю австрійського майстра Гартмана Вітвера (1774—1825 рр.), який працював у Львові. Найкращим твором майстра вважають чотири фонтани на площі Ринок із фігурами Нептуна, Діани, Адоніса й Амфітри. Ці фонтани не є фонтанами в прямому сенсі слова. Насправді, це колодязі. Вода з них не б’є, а повільно стікає в чашу двома струменями.

У своїх творах скульптор органічно поєднав стиль віденського класицизму з ренесансно-бароковим ансамблем площі та архітектурою старої ратуші. Г. Вітвер також є автором багатьох надгробків на Личаківському кладовищі.

Гартман Вітвер. Чотири фонтани на площі Ринок у Львові

Уважно розгляньте ілюстрації у підручнику. Розкажіть про почуття, які ви відчуваєте, коли дивитесь на ці твори.

Робота у групах

Назвіть основні художні властивості скульптури.

Визначте характерні ознаки мистецтва скульптури періоду класицизму.

Назвіть засоби художньої виразності, які використовували скульптори класицизму для передачі характеру своїх героїв. Чи відрізняються вони від засобів художньої виразності скульпторів епохи бароко? Свою думку обґрунтуйте на прикладах.

Охарактеризуйте особливості класицизму у творчості Жана-Антуана Гудона і Антоніо Канови.

Назвіть характерні риси скульптурного портрета на прикладі творів Л. Берніні і Ж.-А. Гудона.

На наступний урок підготуйте коротку доповідь про одного зі скульпторів та про його твори, які вам сподобались найбільше.