Основи правознавства. Повторне видання. 9 клас. Андрусишин

§ 8. Правопорушення та його види

1. Яка поведінка є правомірною

Кожного дня, коли ви йдете до школи, перебуваєте на заняттях або граєте зі своїми друзями, ви вчиняєте певні дії. Залежно від їхніх правових наслідків та суспільної користі їх розрізняють на правомірну поведінку та правопорушення.

Наприклад, коли ви вчасно прийшли на навчання чи перейшли дорогу з дотриманням правил дорожнього руху, мова йде про правомірну поведінку.

Правомірна поведінка — це поведінка, яка відповідає приписам правових норм і охороняється державою.

Як же ми можемо визначити, що наші дії є правомірними? Для цього нам необхідно знати її ознаки.

Ознаками правомірної поведінки є:

відповідність праву	правомірна поведінка здійснюється на основі норм і принципів права
соціальна корисність	правомірна поведінка схвально оцінюється суспільством і державою, а також відповідає їхнім інтересам. Крім того, не порушує прав інших людей
добровільність і вольовий характер своїх дій (передбачувальність)	людина свідомо поводиться правомірно через особисті переконання, а також розуміння вигод правомірної поведінки
соціальна активність	має на меті самостійність громадянської позиції людини, усвідомлення нею соціальних наслідків своїх вчинків, узгодження власних інтересів з інтересами суспільства
гарантується, охороняється державою	держава заохочує здійснення правомірної поведінки. Якщо якісь особи порушують установлені суспільні норми, то до них застосовують примус
суспільна активність	людина здійснює її з метою покращення суспільного життя

Завдання

Наведіть приклад правомірної поведінки людини, яка відповідатиме всім перерахованим вище ознакам.

Розглядаючи ознаки правомірної поведінки, необхідно зазначити, що всі люди різні, а тому в кожного з нас є власні причини, чому ми ведемо себе правомірно в тій чи іншій ситуації.

Хтось хоче свідомо допомагати суспільству і тому дотримується встановлених правових норм, а деякі люди це роблять тільки через те, що бояться настання покарання за їх недотримання.

Враховуючи ці обставини, правомірну поведінку поділяють на добровільну та вимушену.

Залежно від мотивів і ступеня активності добровільну правомірну поведінку поділяють на соціально активну і звичну, а вимушену — на конформістську і маргінальну:

соціально активна	полягає у добровільності здійснення правових норм, переконаності в їх необхідності і справедливості, ґрунтовному знанні права, всебічній участі у правовій діяльності;
звична	характеризується тим, що необхідність її здійснення стала притаманною властивістю і звичкою людини та навіть може не усвідомлюватись нею в усіх її аспектах;
конформістська поведінка	пасивно-пристосовницьке ставлення до правового середовища, яке здійснюється за принципом «робити так, як роблять інші»;
маргінальна поведінка	базується на мотивах страху перед юридичною відповідальністю. Такий стан людини, який характеризується готовністю до протиправних дій у випадку послаблення нагляду за його поведінкою.

Слід підкреслити, що правомірна поведінка не перестає бути правомірною, незалежно від тих мотивів, які спонукають людей її дотримуватися. Насамперед правомірна поведінка у всіх її видах є запорукою стабільності й суспільного спокою. Саме в цьому і полягає її головна соціальна цінність.

Дискусія

Які, на вашу думку, причини нестабільності правомірної поведінки в нашому суспільстві?

Що змушує людей здійснювати протиправні вчинки?

2. Правопорушення

Правопорушення є різновидом протиправної поведінки. В загальному розумінні це поведінка, яка суперечить інтересам суспільства. Вона спроможна завдати шкоди, як правам і законним інтересам громадян, так і суспільству в цілому.

Правопорушення — протиправна винна дія чи бездіяльність, що порушує встановлені суспільні норми і за яку передбачено юридичну відповідальність.

Розглянемо основні ознаки правопорушення.

Це — протиправний акт поведінки, тобто такий, що порушує саме правову норму, а не будь-яку іншу із соціальних норм, і являє собою порушення заборон, зазначених у законах і підзаконних актах, чи невиконання обов’язків, які в них зазначені.

Це — діяння, яке може проявлятись у формі дії (крадіжка, розбій, наклеп) чи бездіяльності (недбалість, прогул, залишення особи в безпомічному стані). Слід зазначити, що думки, наміри, переконання, які зовні не проявилися, не визнаються правопорушенням.

Це — свідомий і вольовий акт поведінки, тобто скоєний особою, яка розуміє характер і значення свого діяння і може керувати своїми вчинками. Отже особа повинна усвідомлювати, що вона діє протиправно. Наприклад, якщо правопорушення скоїть людина з психічними порушеннями чи малолітня особа, то її діяння не буде мати відповідної ознаки правопорушення.

Правопорушенням визнається лише винне діяння, що скоєне умисно або з необережності та завдає своєю дією чи бездіяльністю збитки суспільству і державі.

Передбачає застосування до правопорушника заходів державного примусу у вигляді юридичної відповідальності. Її головна мета полягає у захисті правопорядку, а також прав і свобод громадян.

Завдання.

Проаналізуйте малюнок та дайте відповіді на питання:

1. Знайдіть на малюнку приклади правопорушення.

2. Визначте ознаки правопорушення в тих ситуаціях, що ви побачили на малюнку.

3. Яким чином повинні були поводити себе громадяни у метро, щоб їхні дії були правомірними?

4. Які правила користування громадським транспортом ви знаєте?

3. Склад правопорушення

Дуже часто трапляються ситуації, коли складно зрозуміти, чи є там правопорушення. Щоб розібратися, необхідно знати склад правопорушення.

Склад правопорушення — це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність.

Склад правопорушення

Суб’єкт правопорушення — це особа, яка його вчинила. Таким суб’єктом може бути людина без психічних порушень, яка досягла встановленого віку притягнення до відповідальності.

Об’єкт правопорушення — це суспільні відносини, яким завдається шкода. Об’єктом правопорушення не є викрадені речі, заборговані гроші чи підроблені документи. Ним завжди виступає порушене суб’єктивне право: право власника на володіння майном, право кредитора чи продавця на одержання грошей, право держави на здійснення державного управління тощо.

Суб’єктивна сторона правопорушення розкриває психічне ставлення суб’єкта до вчиненого діяння та його наслідків, указує на спрямованість волі правопорушника.

Вина — основна ознака суб’єктивної сторони правопорушення. Під нею розуміють психічне ставлення суб’єкта до власного діяння і його наслідків. За відсутності вини, тобто без усвідомлення протиправного характеру своєї поведінки та її наслідків, не буде і правопорушення. Розрізняють умисну і необережну вину.

За умисної вини особа усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки, бажає або свідомо допускає їх настання, наприклад, убивство з помсти, таємне заволодіння чужим майном. Необхідно зазначити, що суб'єкт правопорушення підлягає більш суворому покаранню за умисні правопорушення.

Необережність характеризується тим, що особа передбачає можливі шкідливі наслідки свого діяння, але легковажно розраховує, що зможе їм запобігти, або не передбачає таких наслідків, хоча за обставинами справи повинна була й могла їх передбачати. Наприклад, через недбале поводження мисливця із зарядженою рушницею стався постріл, унаслідок чого випадково завдано тілесних ушкоджень сторонній особі.

Об’єктивну сторону правопорушення становить саме діяння, його шкідливі наслідки та причинний зв’язок між діянням і наслідками.

Протиправне діяння — акт поведінки людини, виражений в активній дії чи пасивній бездіяльності.

Шкідливі наслідки — шкода, що заподіюється цим діянням. Причинний зв’язок між протиправним діянням і його шкідливими наслідками — це такий зв’язок між явищами, через який одне з них (причина) є необхідною умовою виникнення іншого (наслідку). Основна властивість причинного зв’язку — необхідність настання конкретних наслідків саме в результаті відповідного діяння, адже можливі ситуації, коли є і протиправне діяння, і шкідливі наслідки, однак причинного зв’язку між ними немає.

Розгляньте ситуацію і визначте склад правопорушення.

1. Микола (15 років) та його однокласник Павло (14 років) втекли із занять у школі та, гуляючи містом, вирішили провести випробування: почали підкладати на трамвайні рейки болти і гайки. Внаслідок їхніх дій трамвай зійшов з рейок, але ніхто не постраждав.

2. Дмитро та Микита (обом по 12 років) після уроків вирішили пограти у футбол. З цією метою поставили штучні ворота біля вікон першого поверху. Микола не зміг вчасно відбити м'яч після удару, і той влучив у вікно, внаслідок чого воно було розбито.

3. Маючи при собі ножі, повнолітні Зайченко і Вовченко, скориставшись відсутністю охоронця, розбили вікно вітрини магазину та проникли в приміщення, де взяли телефони на загальну суму 38000 гривень. Коли вони почали виходити з магазину, з'явився охоронець, який зробив спробу їх затримати і вилучити крадене. Тоді вони наставили на нього ножі, пригрозили вбивством і зникли з краденим майном.

4. Петренко, перебуваючи в магазині чоловічого одягу і скориставшись тим, що продавчиня була зайнята прийманням товару, на очах у покупців узяв з прилавка костюм і вийшов з відділу. З украденим його було затримано в торгівельному центрі.

Правопорушення поділяють на види залежно від ступеня їх суспільної небезпеки. За цим критерієм розрізняються злочини і проступки.

Злочин — це передбачене кримінальним законодавством особливо суспільно небезпечне винне діяння, яке посягає на суспільний лад держави, її політичну, економічну систему, власність, життя, права та свободи особи.

Проступок — це правопорушення, яке завдає шкоду особі, суспільству, державі, здійснюється у різних сферах суспільного життя, має різні об’єкти впливу та юридичні наслідки.

Розрізняють такі види проступків:

— Конституційні — суспільно шкідливі протиправні вчинки, які завдають шкоду порядку організації та діяльності органів влади та управління, конституційним правам і свободам громадян, але не мають ознак складу злочину.

— Адміністративні — це правопорушення, які посягають на громадський або державний порядок, суспільні відносини у сфері державного управління, на відносини у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності органів держави тощо (порушення правил протипожежної безпеки, митних правил тощо).

— Цивільно-правові — це правопорушення у сфері майнових та пов’язаних з ними особистих немайнових відносин, які виникають між суб’єктами та складають для них матеріальну чи духовну цінність (наприклад, невиконання зобов’язань за цивільно-правовим договором).

— Дисциплінарні — суспільно шкідливі вчинки, які завдають шкоду внутрішньому розпорядку діяльності підприємств, установ, організацій (наприклад, невиконання чи неналежне виконання трудових обов’язків працівником).

Основними відмінностями між злочином і проступком є такі.

Завдання.

Заповнити таблицю (два стовпчики у зошиті).

Визначте, які з наведених правопорушень є злочинами, а які — проступками.

• Віктор Петрович, керуючи автомобілем, порушив правила дорожнього руху.

• Олег без поважної причини не прийшов на роботу.

• Олександр у нетверезому стані тероризував сусідів, побив пенсіонера Дмитра Миколайовича, погрожував усім розправою.

• Толя проїхав в автобусі „зайцем” (не сплативши за проїзд).

• Армену продали в магазині неякісний товар.

• Іван і Микола вкрали магнітофон.

• В ательє не пошили Ірині весільної сукні до дня урочистого укладання шлюбу.

• Ольга не виконала роботу, яку їй доручив начальник відділу.

• Іра перейшла вулицю на червоне світло світлофора.

• Михайло, граючи у футбол, забив „гол” у сусідське вікно.

Запитання для повторення та обговорення

1. Яка поведінка може вважатися правомірною?

2. Які види правомірної поведінки ви знаєте?

3. Що таке правопорушення? Наведіть приклади правопорушень.

4. Назвіть склад правопорушення.

5. Чим злочин відрізняється від проступку?

Задача.

Гуляючи пізно ввечері, діти ввімкнули музику на повну потужність. Про яке правопорушення тут ідеться? З якого віку передбачено відповідальність за ці дії?

Журавська Марина спізнилася на заняття, Анакін Василь розбив у класі вікно. Що спільного в їхніх діях? Чи однаковою буде відповідальність за ці вчинки?

16-річна Анастасія та 14-річна Катерина розпивали спиртні напої на подвір’ї дитячого садочка та були притягнені до дисциплінарної відповідальності співробітниками поліції. Охарактеризуйте склад та ознаки правопорушення.

Дарина поверталася додому. Біля будинку вона побачила двох хлопців, які чіплялися до дівчини. На прохання Дарини припинити молоді люди не реагували. Тоді, щоб захистити дівчину, Дарина завдала їм тілесних ушкоджень.

Інструкторка з плавання Дмитрук І. вийшла з басейну під час занять, бо її викликав директор спортивного комплексу «Поплавок». Діти, які були на занятті почали стрибати з трампліну і один з них сильно травмувався.

Словник

Правомірна поведінка — поведінка, яка відповідає приписам правових норм і охороняється державою.

Правопорушення — протитиправна винна дія або бездіяльність, що порушує встановлені суспільні норми, і за яку передбачено юридичну відповідальність.

Склад правопорушення — сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність.

Злочин — передбачене кримінальним законодавством особливо суспільно небезпечне винне діяння, яке посягає на суспільний лад держави, її політичну, економічну систему, власність, життя, права та свободи особи.

Проступок — правопорушення, яке завдає шкоду особі, суспільству, державі, здійснюється в різних сферах суспільного життя, має різні об'єкти впливу та юридичні наслідки.