Біологія. 7 клас. Андерсон

§ 26. Папороті, їхні особливості

У східнослов’янській міфології рідкісна чарівна квітка — квітка папороті — надає людині магічних здібностей до пошуку багатств, забезпечує достатком і удачею. За повір’ям, ця квітка нібито з’являється лише в купальську ніч. Цей міф оспівується у творах мистецтва (іл. 88). Що є підґрунтям цього міфу?

Поширення папоротей. Насьогодні описано понад 12 тис. видів папоротей. Найбільшого видового різноманіття папороті досягають у тропіках і субтропіках. В Україні папороті зустрічаються найчастіше в лісах, інколи на вологих луках чи болотах. Деякі види пристосувалися до існування в засушливих умовах. Близько 100 видів папоротей опанували водне середовище. В Україні часто трапляється водна папороть сальвінія плаваюча — невелика рослина, яка може утворювати суцільний покрив у прісних водоймах (іл. 89).

Особливості папоротей. Ознайомимося з їхніми особливостями на прикладі щитника чоловічого, який найчастіше трапляється в наших лісах. У ґрунті знаходиться підземний пагін — кореневище, від якого відростають додаткові корені. Над поверхнею ґрунту розвиваються надземні пагони, які мають вигляд зелених листків. Вони згорнуті в завитку, а навесні поступово розкручуються від основи до верхівки. Цим папороті відрізняються від квіткових рослин, у яких ріст листків відбувається їхньою основою. Щоб означити особливість пагонів папоротей, їх називають вайї. Спори утворюються в спорангіях. Група спорангіїв зібрана в соруси, які розташовані рядами на нижньому боці листка вздовж середніх жилок. Отже, зображена рослина є спорофітом (іл. 90, а). Прослідкуємо етапи життєвого циклу папоротей на прикладі щитника чоловічого. Зрілі спори потрапляють у ґрунт і за сприятливих умов проростають (іл. 90, б). З пророслої спори розвивається зелений заросток, який досягає розмірів 1-6 см. Заросток росте на поверхні ґрунту та прикріплюється до нього за допомогою численних ризоїдів, але при нестачі вологи може загинути. На нижньому боці заростку в статевих органах розвиваються статеві клітини. Отже, заросток — це гаметофіт, який живе самостійно та здатний до фотосинтезу. Після запліднення, яке відбувається за допомогою води, із зиготи виростає рослина з пагоном і справжніми коренями. За кілька років починають утворюватися соруси зі спорами (див. іл. 90, б).

Іл. 88. Марка України з квіткою папороті, 1997

Іл. 89. Представники папоротей і їхнє середовище існування

Відшукайте у творах української літератури згадку про квітку папороті.

Соруси у деяких папоротей можуть розташовуватися лише на частині листка або навіть на спеціальних спороносних листках. Це й могло спричинити появу міфів про квітку папороті.

Роль у природі та значення в житті людини. Папороті є складниками природних угруповань і уможливлюють накопичення органічної речовини ґрунту. Давні велетеньські деревоподібні папороті, що мешкали в палеозойську еру, утворили поклади кам’яного вугілля. Кореневища деяких видів папоротей поїдають тварини. Як харчову рослину людина використовує молоді листки та кореневища орляка. Зола цієї папороті містить велику кількість карбонату калію, який використовують у виробництві важкотопного скла та мила. Деякі папороті мають значення як лікарські рослини. Наші помешкання, сквери, парки прикрашають декоративні папороті. З деякими представниками папоротей ви ознайомитеся під час виконання практичної роботи.

Іл. 90. Щитник чоловічий: а — будова організму; б — життєвий цикл