Посібник «Мій конспект. Всесвітня історія. 9 клас»
Урок 29. УЗАГАЛЬНЕННЯ. ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗА РОЗДІЛОМ 4
Очікувані результати
Після цього уроку учень/учениця має
• знати: час створення Троїстого союзу й Антанти;
• розуміти: поняття «геополітика», «військово-політичний союз»; поняття «геополітика», «військово-політичний союз», «мілітаризація», «метрополія».
• вміти: показувати на карті країни Троїстого союзу та Антанти; колоніальні володіння і сфери впливу великих держав (метрополій); характеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині XIX ст.; пояснювати причини створення воєнно-політичних блоків; пояснити причини міжнародних криз і збройних конфліктів початку XX ст.; визначити наслідки боротьби європейських держав, США та Японії за перерозподіл світу; пояснити місце України в геополітичних стратегіях Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ-ХХ ст.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми та мети уроку.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Робота з картою
♦ Розглянути історичну карту атласу «Міжнародні відносини наприкінці XIX ст.» і назвати:
1) вогнища міжнародної небезпеки (відповідь обґрунтуйте);
2) групу економічно розвинених і військово потужних держав, що наприкінці XIX ст. визначали стан міжнародних відносин.
Прогнозовані відповіді учнів:
1. Німеччина, а згодом Італія змагаються за африканські колонії з Англією та Францією.
2. Османська імперія стала «яблуком розбрату» для Росії, Австро-Угорщини, Франції та Англії.
3. В Ірані — зіткнення між Англією і Росією, а на початку XX ст. до цієї боротьби долучилася Німеччина.
4. Для більшості великих держав США , Великобританії, Росії, Франції, Німеччини, Австро-Угорщини, Італії та Японії осередком протиріч став Китай.
Робота з візуальними джерелами
♦ Розгляньте візуальні джерела та виконайте завдання.
1. Визначте суть колоніальної політики європейських держав.
2. Чому Балкани називали «киплячий котел Європи»?
Колоніалізм [1]
Балкани — киплячий котел Європи [2]
Робота з історичними джерелами
♦ Прочитайте документи [3] та дайте відповіді на запитання.
Текст 1. Промова Бісмарка в рейхстазі 6 лютого 1888 р.
...Незалежно від повсякденних турбот, ми повинні бути настільки сильні, щоб з почуттям власної гідності, властивого великої нації ... забезпечити себе від будь-яких випадковостей і спокійно дивитися в майбутнє. Коротше кажучи, ми повинні бути в наш час на стільки сильні, на скільки це можливо, сильніше, ніж будь-яка інша держава світу, рівна нам по чисельності населення.
Говорячи, що ми повинні постійно прагнути бути настільки зрілими, щоб забезпечити себе від будь-яких випадковостей, я хочу тим самим сказати, що внаслідок нашого географічного положення ми повинні докладати для цих цілей великі зусилля, ніж інші держави. Ми знаходимося в центрі Європи. У нас щонайменше 3 фронту, з яких ми можемо зазнати нападу. У Франції — лише її східний кордон, а у Росії — лише західна, з яких вони можуть піддатися нападу. Бог помістив ... поруч з нами, з одного боку, саму неспокійну націю, французів, а з іншого боку — породив у Росії сильні войовничі нахили, яких у неї не було в минулі часи. Якщо війна спалахне не з волі нашого народу, а за рішенням верховної влади, яка визнає і оголосить її необхідною, то така війна теж буде вестися з повною віддачею і, ймовірно, виявиться переможної, як тільки буде відкритий вогонь і пролита кров. Однак зовсім іншим духом і полум’ям буде перейнята така війна, в якій ми піддамося нападу. В цьому випадку всій Німеччині від Рейну до Мемеля спалахне, як від вибуху бомби, стане під рушницю, і ніякий ворог, яка насмілилася напасти на нас, не зможе протистояти цій тевтонської люті...
Запитання
1. У чому полягає прихований зміст промови Бісмарка? Проти кого вона спрямована?
2. У який спосіб, на ваш погляд, він пропонує захистити свою країну?
Текст 2. Зі спогадів німецького адмірала А. Тірпіца
Бісмарк уже давно визнав... в Європі існують дві великі, непримиренні, спрямовані один проти одного сили, дві великі нації, які перетворюють на власні володіння увесь світ і мають намір вимагати з нього торгову данину. Англія... і Німеччина... німецький комівояжер та англійський мандрівний торговець, змагаються в кожному куточку земної кулі, мільйон дрібних сутичок створюють привід до найбільшої війні, яку будь-коли бачив світ. Якби Німеччину повністю знищили завтра, то післязавтра в усьому світі не знайшлося б англійця, який не став би від цього більш заможним. Раніше народи роками билися за якесь місто чи спадщину, невже тепер їм не слід воювати за щорічний торговий оборот в 5 мільярдів?
Ми не могли заручитися дружбою і співчуттям Англії лише тоді, коли перетворимося на бідну хліборобську країну...
Запитання
1. Чим, на думку Тірпіца, було зумовлене англо-німецьке суперництво?
2. Який характер набуло суперництво між цими країнами?
Текст 3. Лист міністра закордонних справ Росії Гірса послу Росії в Парижі Моренгейму 21 серпня 1891 р.
Пане посол. Становище, яке склалося в Європі через неприховане відновлення Троїстого союзу і більш-менш ймовірного приєднання Великобританії через політичні цілі, які ставить на меті цей союз, викликало ... обмін думками між французьким послом і мною з тим, щоб встановити позицію, яка за нинішніх умов, у разі виникнення відомих обставин, була б найбільш доцільною для обох наших урядів, які, залишившись поза будь-яким союзом, разом з тим щиро прагнуть забезпечити справжні гарантії для збереження світу. Таким чином...:
1. Із метою визначення та затвердження, щирої згоди, що об’єднує їх, намагаючись разом сприяти підтримці миру, який є предметом їх найщиріших прагнень, обидва уряди заявляють, що вони будуть радитися між собою з кожного питання, що становитиме загрозу загальному миру.
2. У разі, якщо миру загрожуватиме небезпека, і особливо в разі, якщо б одна з двох сторін опинилась під загрозою нападу, обидві сторони домовляються домовитися про негайні й одночасні спільні заходи обох урядів у разі настання зазначених подій.
Запитання
1. У чому, на вашу думку, міністр закордонних справ Росії Гірс бачить підстави для зближення Франції та Росії?
2. У чому він бачить вихід із ситуації, що склалася в міжнародних відносинах, для Франції і Росії?
Текст 4. Із промови Б. Бюлова (державного секретаря в закордонних справах Німеччини) в рейхстазі 11 грудня 1899 р.
Ми не потерпимо, щоб якась іноземна держава, щоб будь-який чужоземний Юпітер сказав нам: «Що робити? Світ вже поділений!». Ми не хочемо нікому заважати, але ми і не дозволимо нікому стати на нашому шляху. Ми не будемо пасивно стояти обабіч... тоді як інші ділять світ. Ми не можемо і не хочемо цього терпіти. Ми маємо інтереси в усіх частинах світу ...Якщо англійці говорять про Велику Британію, французи кажуть про нову Францію, російські війська завойовують Азію, то ми вимагаємо створення Великої Німеччини ...Ми тільки тоді зможемо триматися на висоті, коли зрозуміємо, що для нас неможливий добробут без більшої потужності, без сильної армії, без сильного флоту ...У наступному столітті німецький народ буде або молотом або ковадлом.
Запитання
1. Про яку головну мету в зовнішній політиці Німеччини йдеться?
2. Які країни стали головною перешкодою для Німеччини на шляху досягнення своєї мети?
Вариант 2
Портретна галерея
1. Ще студентом вступив до організації карбонаріїв. Створив товариство «Молода Італія», що мало на меті досягти незалежності та об’єднання країни, перетворити Італію на демократичну республіку. Він говорив: «Реформа — справа королів, революція — ось секрет народів». (Д. Мадзіні)
2. Граф. Здобув освіту у військовій академії, проте ні військова, ні придворна служба його не приваблювали — заважав незалежний характер. Став уособленням п’ємонтського буржуазного дворянства. Залишивши військову службу, він повернувся до свого маєтку і перебудував господарство на капіталістичній основі. (К. Кавур)
3. Жива легенда італійського народу, безстрашний патріот, що присвятив життя визвольній боротьбі. Одні вважали його ангелом, інші — дияволом. Він був дуже популярний, під його прапором йшли битися з австрійцями усі, хто мріяв про свободу Італії. (Дж. Гарібальді)
4. Фермер-скотар. Виступав проти рабства. Очолив повстання аболіціоністів. Повстання було придушено. (Д. Браун)
5. «Син білого бідняка». У молодості поміняв багато професій — працював прикажчиком у лавці, сплавником плотів на Міссісіпі, був землеміром і поштмейстером. Став адвокатом, обраний членом Конгресу. (А Лінкольн)
6. Генерал армії Півночі, здійснив відомий «рейд до моря». (В.Шерман)
7. Командуючий армії Півночі. Очолив захоплення столиці Вірджинії м. Річмонда. (В. Грант)
8. Походив з багатої буржуазної сім’ї. Журналіст, письменник та історик, він розумів необхідність реформ в Англії. Блискучий оратор, політик, член парламенту. Проголосив союз монархії і народу, вірність конституції, англіканській церкві та імперії. (Бенджамін Дізраелі)
9. Походив з буржуазного середовища. Дійшов розуміння необхідності реформ. Кілька разів очолював Кабінет Міністрів Англії. (Уїльям Гладстон)
Хронологічний диктант
♦ Визначте події, які відбувалися в останній третині XIX ст.
1) Російсько-турецька війна;
2) війна Пруссії проти Австрії;
3) війна Пруссії проти Франції;
4) похід «тисячі» Дж. Гарібальді;
5) остаточне об’єднання Італії;
6) утворення Троїстого союзу;
7) Друга парламентська реформа в Англії;
8) громадянська війна у США ;
9) визвольний рух в іспанських та португальських колоніях;
10) II Інтернаціонал;
11) прийняття Конституції Третьої Республіки у Франції;
12) прийняття Конституції Японії.
Відповідь: 1, 3, 5, 6, 10, 11, 12.
Знайди помилку
♦ Виключте помилкові твердження.
1. Фраза «Німеччина буде об’єднана залізом і кров’ю» належить О. Бісмарку.
2. Німеччина стала другою країною після Франції, де було розроблено соціальне законодавство.
3. Остаточне об’єднання Італії відбулося після франко-прусської війни.
4. Дж. Гарібальді проголосив створення Італійського королівства.
5. В останній чверті XIX ст. Англія продовжувала зберігати панівні позиції у світі за рівнем економічного розвитку.
6. В Англії значного резонансу набула «справа Дрейфуса».
7. Колоніальна імперія Франції створювалася за умов жорсткої конкуренції з Німеччиною і Великобританією.
8. Францію вразила фінансова афера, пов’язана з будівництвом Панамського каналу.
9. У США було прийнято антимонопольне законодавство.
10. Генрі Форд почав виробництво пароплавів.
11. 1861 р. у Росії було скасоване кріпацтво.
12. Основним завданням колоніальної політики Росії стало завоювання території Китаю.
Відповідь: 2, 4, 5, 6,10, 12.
III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватися до лабораторно-практичного заняття «Повсякденне життя людей на початку XX ст.».
Використані джерела
1. https://foto-history.livejournal.com/4255273.html
2. https://punch.photoshelter.com/image/I00001IlRFFJbT3E
3. Ковалів Д. В. Хрестоматія з історії Нового часу країн Європи і Америки. http://uawsi.com/28/285487.html
