КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

№ та дата уроку

Тема уроку

Зміст навчального матеріалу

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

1

Вступ

Основні тенденції соціально-економічних та політичних перетворень у другій половині XX — на початку XXI ст. Світові інтеграційні та глобалізаційні процеси

Учень/учениця:

• показує на історичній карті території провідних країн світу;

• зазначає основні тенденції розвитку людства в другій половині XX — на початку XXI ст.;

• характеризує світові інтеграційні та глобалізаційні процеси

Тема 1. Друга світова війна. Світ після Другої світової війни (7 годин)

2

Причини,характер, періодизація Другої світової війни.

Воєнні дії на першому етапі війни (1939 — червень 1941 р.). Загарбання нацистською Німеччиною Європи. «Битва за Англію». «Битва за Атлантику»

Причини, характер, періодизація Другої

світової війни. Воєнні дії на першому етапі війни (1939 — червень 1941 р.). Загарбання нацистською Німеччиною Європи. «Битва за Англію».

«Битва за Атлантику»

Учень/учениця:

• визначає причини та характер Другої світової війни;

• дає оцінку пакту Молотова-Ріббентропа;

• дає характеристику діяльності визначних військових діячів:

У. Черчілля, Г. Жукова, Д. Ейзенхауера;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: Друга світова війна, «новий порядок», «битва за Англію», «битва за Атлантику»

3

Перебіг подій війни у 1941-1942 рр.

Напад Німеччини на СРСР. Перебіг подій на радянсько-німецькому фронті у 1941-1942 рр. Бойові дії в Північній Африці. Вступ у війну США. Перл-Харбор. Бойові дії на Тихому океані. Створення антигітлерівської коаліції. Корінний перелом у війні: Сталінградська битва, битва під Ель-Аламейном, бій біля атола Мідуей

Учень/учениця:

• показує на історичній карті основні театри воєнних дій, місця основних битв, умови повоєнних мирних договорів;

• визначає причини, характер, періодизацію, корінний перелом Другої світової війни;

• дає характеристику діяльності визначних військових діячів:

У. Черчілля, Г. Жукова, Д. Ейзенхауера;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: Друга світова війна, «новий порядок», Перл-Харбор, створення антигітлерівської коаліції, корінний перелом у війні, Сталінградська битва, битва під Ель-Аламейном, бій біля атола Мідуей

4

Особливості окупаційного режиму та руху Опору на окупованих територіях. Голокост

Особливості окупаційного режиму та руху Опору на окупованих територіях. Голокост

Учень/учениця:

• показує на історичній карті основні театри воєнних дій, місця основних битв;

• визначає причини, характер, періодизацію, корінний перелом Другої світової війни;

• характеризує особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях;

• дає оцінку руху Опору, Голокосту;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни:

Друга світова війна, «новий порядок», Рух Опору, Голокост, Антигітлерівська коаліція

5

Перебіг бойових дій у 1943-1944 рр.

Поразка німецьких військ на Орловсько-Курській дузі, «битва за Дніпро» — завершення корінного перелому на радянсько-німецькому фронті. Поразка німецьких та італійських військ у Тунісі. Висадження англо-американських військ в Італії. Перебіг бойових дій у Тихому океані

Учень/учениця:

• показує на історичній карті основні театри воєнних дій, місця основних битв, умови повоєнних мирних договорів;

• визначає причини, характер, періодизацію, корінний перелом, наслідки Другої світової війни;

• дає оцінку відкриттю Другого фронту в Європі, Голокосту, створенню ООН;

• дає характеристику діяльності визначних військових діячів:

У. Черчілля, Г. Жукова, Д. Ейзенхауера;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: Друга світова війна, Антигітлерівська коаліція, Другий фронт, «Велика трійка», колабораціонізм, корінний перелом

6

Практичне заняття № 1. «Зміна ролі чоловіка і жінки в повсякденному житті в умовах війни»

Учень/учениця:

• показує на історичній карті основні театри воєнних дій, місця основних битв, умови повоєнних мирних договорів;

• визначає причини, характер, періодизацію, корінний перелом, наслідки Другої світової війни;

• зазначає зміни ролі чоловіка і жінки в повсякденному житті в умовах війни;

• дає оцінку пакту Молотова-Ріббентропа, відкриттю Другого фронту в Європі, Голокосту, атомному бомбардуванню Хіросіми і Нагасакі, розв’язанню Нюрнберзького та Токійського процесів над воєнними злочинцями, створенню ООН;

• дає характеристику діяльності визначних військових діячів:

У. Черчілля, Г. Жукова, Д. Ейзенхауера;

• тлумачить та застосовує поняття і терміни: Друга світова війна, «новий порядок», рух Опору, Голокост, Антигітлерівська коаліція, Другий фронт, «Велика трійка», колабораціонізм, корінний перелом, ООН, Нюрнберзький процес, Токійський процес

7-8

Завершальний період війни в Європі та Азії в 1944-1945 роках.

Світ після Другої світової війни

Вигнання німецьких військ та їхніх союзників із території СРСР, перенесення воєнних дій у Центральну та Східну Європу. Відкриття Другого фронту. Завершальний період війни в Європі та Азії.

Зміни у світі внаслідок Другої світової війни. Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу.

Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини

Учень/учениця:

• показує на історичній карті основні театри воєнних дій, місця основних битв, умови повоєнних мирних договорів;

• визначає причини, характер, періодизацію, корінний перелом, наслідки Другої світової війни;

• дає оцінку відкриттю Другого фронту в Європі, Голокосту, атомному бомбардуванню Хіросіми і Нагасакі, рішенням Нюрнберзького та Токійського процесів над воєнними злочинцями, створенню ООН;

• дає характеристику діяльності визначних військових діячів:

У. Черчілля, Г. Жукова, Д. Ейзенхауера;

Сан-Франциська конференція. Створення ООН. Нюрнберзький та Токійський процеси над воєнними злочинцями

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: Друга світова війна, Другий фронт, «Велика трійка», колабораціонізм, корінний перелом, ООН, Нюрнберзький процес, Токійський процес

9

Урок узагальнення й тематичного оцінювання за темою 1 «Друга світова війна. Світ після Другої світової війни»

Тема 2. США та Канада. Країни Західної Європи (8 годин)

10-11

Утвердження СТІТА в другій половині XX — на початку XXI століття як провідної країни світу

Утвердження США як провідної країни повоєнного біполярного світу. Президентство Г. Трумена та Д. Ейзенхауера. Масовий демократичний та антивоєнний рухи. Мартін Лютер Кінг. Внутрішня та зовнішня політика адміністрацій Дж. Кеннеді, Л. Джонсона, Р. Ніксона. «Уотергейтський скандал».

США наприкінці XX — на початку XXI ст. Рейганоміка. «Нова економічна філософія» Б. Клінтона. Внутрішньо- та зовнішньополітичні пріоритети американських президентів початку XXI ст.

Учень/учениця:

• характеризує основні тенденції розвитку СІНА у другій половині XX — на початку XXI ст.; сутність рейганоміки;

• пояснює причини утвердження СІНА як провідної країни повоєнного світу;

• аналізує та порівнює внутрішню і зовнішню політику американських адміністрацій;

• дає оцінку інтеграційним процесам у Північній Америці;

• дає характеристику діяльності політичних діячів: Г. Трумена,

Д. Ейзенхауера, Мартіна Лютера Кінга, Дж. Кеннеді, Л. Джонсона, Р. Ніксона, Р. Рейгана, Б. Клінтона, В. Обами, Д. Трампа;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: маккартизм, доктрина Трумена, «нові рубежі», «Уотергейтський скандал», рейганоміка, неоконсерватизм, наддержава, військово-промисловий комплекс, діаспора, демілітаризація, план Маршалла, «нова економічна філософія» Б. Клінтона

12

Історія Канади

Канада. Внутрішньо- і зовнішньополітичний курс урядів. Утвердження незалежності. Конституційна реформа 1982 р. Проблема Квебеку

Учень/учениця:

• показує на історичній карті провідні країни Америки;

• характеризує основні тенденції розвитку Канади у другій половині XX — на початку XXI ст.; процес становлення незалежності Канади та об’єднання Німеччини;

• дає оцінку інтеграційним процесам у Північній Америці;

• дає характеристику діяльності політичних діячів: П. Трюдо, Ж. Кретьєна, Джастіна Трюдо;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: неоконсерватизм, наддержава, військово-промисловий комплекс, діаспора, демілітаризація, «економічне диво», соціальне ринкове господарство, консервативна революція, неолібералізм

13

Розвиток Німеччини

Німеччина. Створення ФРН і НДР. Німецьке «економічне диво». Об’єднання Німеччини. Роль Німеччини

на сучасному етапі

Учень/учениця:

• показує на історичній карті провідні країни Заходу, визначає етапи розширення Європейського Союзу;

• характеризує основні тенденції розвитку Німеччини у другій половині XX — на початку XXI ст.; сутність німецького «економічного дива»; процес об’єднання Німеччини;

• аналізує та порівнює внутрішню і зовнішню політику в НДР та ФРН;

• дає оцінку інтеграційним процесам у Європі;

• дає характеристику діяльності політичних діячів: К. Аденауера, Г. Коля;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: демілітаризація, план Маршалла, «економічне диво», соціальне ринкове господарство, Європейський Союз (ЄС), Маастрихтський договір, монетаризм, Берлінський мур

14

Історія Великої Британії

Велика Британія. «Хвора людина Європи». Внутрішня і зовнішня політика лейбористських та консервативних урядів. Тетчеризм. Країна на сучасному етапі

Учень/учениця:

• показує на історичній карті Велику Британію, визначає етапи розширення Європейського Союзу;

• характеризує основні тенденції розвитку Великої Британії у другій половині XX — на початку XXI ст.; сутність тетчеризму;

• аналізує та порівнює політику консерваторів і лейбористів в Англії;

• дає характеристику діяльності політичних діячів: М. Тетчер;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: неоконсерватизм, наддержава, військово-промисловий комплекс, план Маршалла, тетчеризм, консервативна революція, неолібералізм, Європейський Союз (ЄС), Маастрихтський договір, монетаризм

15

Розвиток Франції

Франція. Соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої Республіки. Становлення П’ятої Республіки. Ш. де Голль. Травневі події 1968 р. Франція наприкінці XX — на початку XXI ст.

Учень/учениця:

• показує на історичній карті Францію, визначає етапи розширення Європейського Союзу;

• характеризує основні тенденції розвитку Франції у другій половині XX — на початку XXI ст.;

• аналізує та порівнює Четверту і П’яту республіки у Франції;

• дає оцінку інтеграційним процесам у Європі;

• дає характеристику діяльності політичних діячів: Ж. Ширака;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: військово-промисловий комплекс, діаспора, демілітаризація, соціальне ринкове господарство, консервативна революція, неолібералізм, Європейський Союз (ЄС), Маастрихтський договір

16

Історія Італії

Італія. Проголошення республіки. Італійське «економічне диво». Боротьба з мафією. Соціально-економічний і політичний розвиток країни наприкінці XX — на початку XXI ст.

Учень/учениця:

• показує на історичній карті Італії, визначає етапи розширення Європейського Союзу;

• характеризує основні тенденції розвитку Італії у другій половині XX — на початку XXI ст.; сутність італійського «економічного дива»;

• дає характеристику діяльності політичних діячів: А. де Гаспері, Альдо Моро, Сільвіо Берлусконі, Романо Проді;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: діаспора, демілітаризація, план Маршалла, «економічне диво», соціальне ринкове господарство, мафія, радикалізм, Європейський Союз (ЄС), Маастрихтський договір

17

Практичне заняття № 2. «Європейська інтеграція: здобутки і труднощі»

Учень/учениця:

• показує на історичній карті провідні країни Заходу, визначає етапи розширення Європейського Союзу;

• характеризує основні тенденції розвитку країн Заходу у другій половині XX — на початку XXI ст.;

• дає оцінку інтеграційним процесам у Європі та Північній Америці;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: маккартизм, доктрина Трумена, «нові рубежі», рейганоміка, неоконсерватизм, наддержава, військово-промисловий комплекс, діаспора, демілітаризація, план Маршалла, «економічне диво», соціальне ринкове господарство, тетчеризм, консервативна революція, неолібералізм, Європейський Союз (ЄС), Маастрихтський договір, монетаризм, Берлінський мур

Тема 3. СРСР у другій половині XX ст. та його розпад. Країни Центральної та Східної Європи

18

Завершення епохи Сталіна. «Хрущовська відлига»

Наслідки Другої світової війни. Відбудова економіки. Завершення епохи Сталіна. «Хрущовська відлига». Криза радянської моделі розвитку

Учень/учениця:

• показує на історичній карті СРСР;

• характеризує розвиток СРСР;

• визначає причини розпаду СРСР і падіння комуністичних режимів у Східній Європі;

• дає характеристику діяльності політичних діячів: Й. Сталіна, М. Хрущова;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: «відлига», волюнтаризм, соціалістичний табір

19

«Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991 рр.). Росія та нові незалежні держави

«Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991 рр.). Росія та нові незалежні держави

Учень/учениця:

• показує на історичній карті СРСР та нові незалежні держави, що виникли після його розпаду;

• характеризує розвиток СРСР та нових незалежних держав;

• визначає причини розпаду СРСР;

• описує процес становлення прорадянських режимів у країнах регіону;

• аналізує внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових незалежних держав, сучасні напрями їх політичного та економічного співробітництва;

• дає характеристику діяльності політичних діячів: Л. Брежнєва, М. Горбачова, Б. Єльцина, В. Путіна;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни:

«застій», «перебудова», гласність, путч, Біловезька угода, Союз Незалежних Держав (СНД)

20

Країни Центральної та Східної Європи в 40-80-ті роки XX ст.

Становлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Югославії. Утворення системи світового соціалізму. Кризові явища 60 80-х рр. XX ст.

Учень/учениця:

• показує на історичній карті країни Центральної та Східної Європи, у яких після Другої світової війни були встановлені комуністичні режими; країни, які зазнали прямої збройної агресії СРСР;

• характеризує розвиток країн Центральної і Східної Європи у другій половині XX ст.;

• описує процес становлення прорадянських режимів у країнах регіону;

• дає характеристику діяльності політичних діячів: М. Хрущова, Л. Брежнєва, М. Горбачова, Л. Валенси, В. Гавела, Н. Чаушеску, Й. Броз Тіто;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: соціалістичний табір, Рада Економічної Взаємодопомоги (РЕВ), Варшавський договір, самоврядування

21

Практичне заняття № 3. «Угорська революція 1956 р.» та «Празька весна» 1968 р.»

Учень/учениця:

• показує на історичній карті країни Центральної та Східної Європи, у яких після Другої світової війни були встановлені комуністичні режими; країни, які зазнали прямої збройної агресії СРСР;

• характеризує розвиток країн Центральної і Східної Європи у другій половині XX ст.;

• аналізує внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети країни Центральної та Східної Європи;

• дає характеристику діяльності політичних діячів: М. Хрущова, Імре Надя, Л. Брежнєва, О. Дубчек, Г. Гусак.

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: «відлига», «застій», соціалістичний табір, Рада Економічної Взаємодопомоги (РЕВ), Варшавський договір

22

Демократичні революції та розвиток країн Центральної та Східної Європи на рубежі ХХ-ХХІ ст.

Демократичні революції, особливості їх здійснення. Політичні, економічні та соціальні трансформації посткомуністичного суспільства. Роль країн Центральної та Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах

Учень/учениця:

• показує на історичній карті країни Центральної та Східної Європи, у яких після Другої світової війни були встановлені комуністичні режими; країни, які зазнали прямої збройної агресії СРСР;

• характеризує розвиток країн Центральної і Східної Європи на рубежі ХХ-ХХІ ст.;

• визначає причини падіння комуністичних режимів у Східній Європі;

• аналізує внутрішньополітичну ситуацію

та зовнішньополітичні пріоритети країн Центральної і Східної Європи, сучасні напрями їх політичного та економічного співробітництва;

• дає характеристику діяльності політичних діячів:

Л. Валенси, В. Гавела, Н. Чаушеску, Й. Броз Тіто;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: соціалістичний табір, Рада Економічної Взаємодопомоги (РЕВ), Варшавський договір, самоврядування, «оксамитова революція», Солідарність, «шокова терапія», приватизація

23

Урок узагальнення й тематичного оцінювання з теми № 3 «СРСР у другій половині XX ст. та його розпад.

Країни Центральної та Східної Європи»

Тема 4. Розвиток провідних країни Азії, Африки та Латинської Америки

24

Розпад світової колоніальної системи. Історія Японії

Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації. Шляхи розвитку незалежних держав. Нові індустріальні країни.

Японія. Повоєнне реформування країни. Японське «економічне диво». Внутрішня та зовнішня політика

Учень/учениця:

• показує на історичній карті нові незалежні держави у Азії та Африці; етапи деколонізації;

• характеризує процес здобуття незалежності народами Азії та Африки; японське «економічне диво»;

• пояснює суть японського «економічного дива»;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: «японське економічне диво», «Рух неприєднання», деколонізація, модернізація, фундаменталізм, сіонізм

25

Історія Китаю

Китай. Завершення громадянської війни. Проголошення КНР. Соціально-економічні експерименти китайських комуністів. Культ особи Мао Цзедуна. Реформування економіки Китаю наприкінці XX — на початку XXI ст.

Учень/учениця:

• характеризує соціально-економічні експерименти китайських комуністів;

• пояснює суть культу особи Мао Цзедуна;

• дає характеристику діяльності політичних діячів:

Ден Сяопіна, Н. Мандели, Аятоли Хомейні, Ф. Кастро,

А. Піночета;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: «великий стрибок», «культурна революція», шлях «соціалістичної орієнтації»

26

Розвиток Індії

Південна Азія. Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність. Розвиток Індії у другій половині XX — на початку XXI ст.

Учень/учениця:

• характеризує курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці;

• дає характеристику діяльності політичних діячів:

Дж. Неру та І. Ганді;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: «Рух неприєднання», деколонізація, модернізація, апартеїд

27

Розвиток країн Близького і Середнього Сходу та Африки

Країни Близького та Середнього Сходу, Африки. Утворення держави Ізраїль. Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання. Ісламська революція в Ірані. «Арабська весна».

Здобуття незалежності народами Африки. Крах апартеїду на Півдні Африки. Африка на сучасному етапі розвитку

Учень/учениця:

• показує на історичній карті нові незалежні держави у Азії та Африці; етапи деколонізації; регіони, у яких відбувалися чи тривають регіональні збройні конфлікти;

• характеризує процес здобуття незалежності народами Азії

та Африки; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн в повоєнний час;

• пояснює причини виникнення близькосхідної проблеми та шляхи її врегулювання;

• дає характеристику діяльності політичних діячів:

Сайєд Хомейні, Роберт Мугабе, Нельсон Мандела, Фредерік де Клерк, Іцхак Рабин, Єгуд Барак, Ясир Арафат, Аріель Шарон;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: «Рух неприєднання», деколонізація, модернізація, апартеїд, шлях «соціалістичної орієнтації», хунта, фундаменталізм, сіонізм, «арабська весна»

28

Історія країн Латинської Америки

Латинська Америка. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн регіону в повоєнний час. Революції і диктаторські режими

Учень/учениця:

• характеризує особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки в повоєнний час;

• дає характеристику діяльності політичних діячів: Хуана Перона, Жетуліо Варґаса, Фіделя Кастро, С. Альєнде, Августо Піночета;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: Організація американських держав, Кубинська революція, уряд «Народної Єдності», Українська центральна репрезентація

Тема 5. Міжнародні відносини у другій половині XX — на початку XXI ст. (3 години)

29

Міжнародні відносини в 40-80-х рр. XX ст.

Виникнення, розгортання, основні етапи «холодної війни». Міжнародні кризи й конфлікти в 40-80-х рр. XX ст.

Учень/учениця:

• показує на історичній карті місця міжнародних воєнних конфліктів, які відбувалися у 40-80-х рр. XX ст.;

• визначає причини виникнення, перебіг та наслідки «холодної війни»; основні глобальні процеси та проблеми сучасності, причини їх появи;

• характеризує рух за мир та безпеку, спроби обмежити «гонку озброєнь»;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: «холодна війна», НАТО, Берлінська криза, Карибська криза, міжнародний тероризм, Гельсінська угода, ЮНЕСКО

30-31

Міжнародні відносини наприкінці XX — на початку XXI ст.

Світ наприкінці XX — на початку XXI ст. Спроба Росії зламати систему міжнародних відносин, що склалася після «холодної війни». Міжнародний тероризм

Учень/учениця:

• показує на історичній карті місця міжнародних воєнних конфліктів, які відбувалися наприкінці XX — на початку XXI ст.;

• визначає основні глобальні процеси та проблеми сучасності, причини їх появи;

• характеризує рух за мир та безпеку, спроби обмежити «гонку озброєнь», внесок України в поліпшення загальної атмосфери безпеки;

• пояснює суть нового політичного мислення, причини переходу від конфронтації до співробітництва;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: НАТО, розряджання, нове політичне мислення, міжнародний тероризм, Гельсінська угода, глобальні процеси та проблеми, екологічна криза, демографічна криза, ЮНЕСКО

32

Практичне заняття № 4. «Україна в системі міжнародних відносин кінця XX — початку XXI ст.»

Учень/учениця:

• визначає причини виникнення, перебіг та наслідки «холодної війни»; основні глобальні процеси та проблеми сучасності, причини їх появи;

• характеризує внесок України в поліпшення загальної атмосфери безпеки;

• пояснює суть нового політичного мислення, причини переходу від конфронтації до співробітництва;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: НАТО, міжнародний тероризм, глобальні процеси та проблеми, екологічна криза, демографічна криза, ЮНЕСКО

Тема 6. Розвиток культури (1945 р. — початок XXI ст.).

33-34

Розвиток культури (1945 р. — початок XXI ст.)

Основні напрями науково-технічної революції в другій половині XX ст. та їхній вплив на життя пересічного громадянина. Наукові відкриття, поява нових галузей науки, високих технологій, інтеграція науки і виробництва. Зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства.

Основні тенденції і течії розвитку літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту

Учень/учениця:

• характеризує основні напрями НТР у другій половині XX ст. та їхній вплив на життя пересічного громадянина;

• описує наукові відкриття, нові галузі науки, високі технології, інтеграцію науки і виробництва;

• аналізує зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються;

• пояснює причини становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства;

• характеризує основні тенденції і течії світової літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту;

• тлумачить та застосовує поняття й терміни: науково-технічна революція (НТР), постіндустріальне суспільство, інформаційне суспільство, соціалістичний реалізм, неореалізм, «поп-арт», функціоналізм, постмодернізм

35

Урок узагальнення й тематичного оцінювання за темами № 4-6 «Розвиток провідних країни Азії, Африки та Латинської Америки», «Міжнародні відносини у другій половині XX — на початку XXI ст.» та «Розвиток культури (1945 р. — початок XXI ст.)»