Історія України. 6—9 класи: шкільні таблиці
ТЕМА 1. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ УКРАЇНИ
Палеоліт на українських землях
|
Риси |
Період |
||
|
Ранній палеоліт |
Середній палеоліт |
Пізній палеоліт |
|
|
Вид людини |
Архантроп |
Палеоантроп |
Неоантроп |
|
Основні заняття |
Збирання рослинної їжі, слимаків, пташиних яєць. Полювання на дрібних тварин |
Збиральництво. Полювання на мамонтів, диких коней, зубрів |
Збиральництво. Полювання на мамонтів, бізонів, північних оленів. Застосування різних способів полювання |
|
Знаряддя праці |
Чопери, ручні рубила |
Гостроконечники, скребла |
Різці, скребла, ножі, сокири, наконечники списів |
|
Форма об’єднання людей |
Первісне людське стадо |
Материнський рід |
Материнський рід |
|
Відомі стоянки |
Усього близько 30 стоянок. Найвідоміші: Королеве, Лука-Врублевецьке, Деркул, Амвросіївка, Киїк-Коба |
Усього близько 200 стоянок. Найвідоміші: Молодове, Житомирська, Антонівка, Киїк-Коба |
Усього близько 500 стоянок. Найвідоміші: Мізин, Межиріч, Кирилівська, Амвросіївка, Молодове, Пушкарі |
Мезоліт на українських землях
|
Основні заняття |
Полювання на невеликих тварин та птахів, риболовля, річкове збиральництво (ловля раків і птахів) |
|
Здобутки і досягнення |
Поява лука і стріл — одного з перших механічних пристроїв, винайдених людиною Приручення людиною першої тварини — собаки Поширення вкладишевих (набірних) знарядь: мікролітів (дрібних відщепів, які закріплювалися в пазах дерев’яних або кістяних знарядь) та макролітів (кам’яних знарядь великих розмірів для обробки деревини) Винайдення човнів і плотів — найдавнішого водного засобу пересування |
|
Колективи людей |
Провідним осередком залишалася родова громада. Громади, пов’язані спорідненістю, шлюбними та дружніми стосунками або сусідством, об’єднувалися в племена |
|
Найвідоміші стоянки |
Волоське, Василівка, Мурзак-Коба, Фатьма-Коба, Кудлаївка, Гребеники, Кодак та ін. (усього відкрито понад 300 пам’яток: стоянки, культові місця, поховання) |
Неолітична революція
Терміном «неолітична революція» англійський археолог Гордон Чайлд визначив зміни, які відбулися в житті людей в епоху неоліту — останньої доби кам’яного віку.
Кочовий спосіб життя — форма відтворюючого господарства, що характеризується розведенням певних видів тварин (коней, овець тощо), відсутністю постійних поселень та постійним переміщенням населення й стад.
Осілий спосіб життя — форма відтворюючого господарства, що характеризується заняттям населення землеробством і присадибним тваринництвом і постійним проживанням на одному місці.
Загальні риси трипільської культури (кінець V тис. до н. е. — середина III тис. до н. е.)
Назва походить від с. Трипілля під Києвом, відкритого в 1893 р. археологом Вікентієм Хвойкою.
Етнічна належність не встановлена. Відомо понад 3 тис. поселень та 200 поховальних пам’яток.
Основу господарства складало орне землеробство і скотарство. Вирощували пшеницю, ячмінь, горох. Землеробство було екстенсивним, переложним: один раз на 50—70 років ділянки і поселення переносилися на нові місця. Основу стада складала велика рогата худоба. Дрібну рогату худобу і свиней розводили на м’ясо.
Поширена в лісостеповій смузі від Румунського Прикарпаття на заході до Середнього Подніпров’я на сході. На пізньому етапі обіймала територію у 200 тис. км2 і сягала Північного Причорномор’я на півдні.
На ранніх етапах поселення були невеликими, складалися із 7—14 жител на площі в 1—2 гектари. Розташовані на берегах річок, схилах долин.
Наприкінці V — у першій половині IV тис. до н. е. у межиріччі Південного Бугу та Дніпра виникають протоміста. Усього відомо близько 20 поселень площею понад 100 гектарів. Найбільше — Таллянки, де на площі в 450 гектарів було розміщено 2800 будівель, у яких мешкало до 14 тис. осіб.
Унаслідок екологічної та господарської кризи першої половини III тис. до н. е. трипільська культура розпадається на окремі локальні групи.
Зміна форм суспільної організації
|
Період |
Основні риси |
|
Ранній палеоліт |
Первісне людське стадо — невелике нестійке об’єднання первісних людей |
|
Середній палеоліт |
|
|
Пізній палеоліт |
Родова громада — сталий колектив родичів, що мають спільну власність і працюють разом. Її основою був рід |
|
Мезоліт |
Плем’я — група родових громад, які мають спільні мову, територію, вірування, матеріальну та духовну культуру |
|
Неоліт |
|
|
Енеоліт |
Перехід від материнського роду (матріархату) до батьківського (патріархату) |
|
Доба бронзи |
Союзи племен — політичні об’єднання кількох племен (за певних умов ставали зародками державної організації) |
Уявлення давніх слов'ян про будову світу богів
Слов’янське язичництво — це цілісна система уявлень про світ і місце людини в ньому. У слов’ян існували традиційні для індоєвропейців уявлення про трищаблеву будову світу богів, де на кожному рівні розміщувалися, як правило, парні боги, що певною мірою протистояли один одному.
