Усі уроки «Історія України». 8 клас
УРОК 6
Берестейська унія
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
● називати дати утворення греко-католицької церкви, імена найвідоміших діячів культури та церкви;
● пояснювати і застосовувати поняття: «греко-католицька церква»;
● характеризувати особливості духовного життя в українських землях;
● визначати причини, сутність та наслідки Берестейської церковної унії 1596 р.;
● порівнювати перебіг процесів Реформації і контрреформації в європейських країнах та в українських землях;
● висловлювати судження щодо діяльності І. Потія.
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми та мети уроку.
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Як вже було зазначено, після укладення Люблінської унії популярність ідей уніатства в Речі Посполитій посилилася.
Православ’я поступово втрачало свої позиції, і це відбувалося на тлі зміцнення позицій католицизму. Метою унії на цьому етапі стало приєднання православної церкви до католицької з обов’язковим визнанням верховенства папи римського. За цієї умови Ватикан розширив би сфери впливу на Схід, і помітно збільшилася кількість мирян. Цю унію активно підтримував польський король, бо вона відкривала шлях до окатоличення українського населення. А в якому ж стані перебувала Українська православна церква? Як її діячі ставилися до ідеї про церковну унію?
Робота зі схемою
1. Охарактеризуйте становище Української православної церкви в другій половині XVI ст.
2. Що спричинило кризовий стан Української православної церкви?
III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з історичною інформацією
Опрацюйте історичний текст і дайте відповіді на запитання.
Кризовий стан православної церкви створював у цей час умови не тільки для поширення ідей церковного єднання в українському суспільстві, а й для появи в ньому прихильників цієї ідеї. Наприклад, палкий прибічник та захисник православ’я К. Острозький у своєму листі до папи зазначав: «Нічого не бажаю гарячіше, як єдності, віри і згоди всіх християн». З огляду на реалії, такі настрої цілком зрозумілі. Люблінська унія посилила процес окатоличення та ополячення української еліти. І хоча мотиви тих, хто переходив у католицьку віру, були різними (для одних це був шлях до привілеїв і посад, для інших — урівняння в правах з поляками, для третіх — прилучення, як вони вважали, до більш розвиненої культури), наслідок для православ’я був один — різке звуження каналів матеріальної підтримки (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 120-121).
Запитання
1. Як автор пояснює причини занепаду Української православної церкви?
2. На основі тексту визначте ставлення діячів православної церкви в Україні до питання про унію.
3. Чому вони схвалювали об’єднання православної і католицької церков?
4. Як ви вважаєте, на яких умовах вони намагались це зробити? Робота з історичним джерелом
Опрацюйте історичне джерело і дайте відповідь на запитання. Із книги польського проповідника Петра Скарги «Про єдність церкви Божої»
...Істинною є лише одна церква — римо-католицька, тож найбільш корисним для Русі було б відкинути помилки греків та об’єднатися з осердям істинної віри.
Запитання
1. На основі цього джерела визначте, як католики ставилися до унії.
2. На яких умовах вони прагнули до об’єднання церков?
Робота з таблицею
Прослухавши розповідь учителя й опрацювавши відповідний матеріал підручника, складіть таблицю до питання «Причини та передумови церковної унії».
Орієнтовний вигляд таблиці
Передумови |
Причини |
1. Прагнення подолати розкол 1054 р. на православну та католицьку церкви. 2. На думку українських єпископів, унія мала б вирішити проблему полонізації та покатоличення православних, вони отримали б рівноправність у Речі Посполитій з католиками |
1. Українська православна церква переживала кризовий стан. 2. В українському суспільстві поширювалися процеси церковного єднання. 3. Поява в Україні прихильників церковної унії |
Передумови |
Причини |
3. Установити тісніші зв’язки України й Білорусії з Польщею, нейтралізація впливів Москви. 4. Православні єпископи намагались обмежити втручання організованого у братства міщанства у церковні справи. 5. Православні єпископи прагнули звільнитися від підлеглості східним патріархам, які підтримували церковні братства. 6. Православні єпископи прагнули звільнитися від підлеглості східним патріархам, які підтримували церковні братства. 7. Верхівка православного духовенства прагнула зрівнятися у правах з католицькими єпископами, які засідали в сенаті й отримали титул «князі церкви», а також залежали лише від папи та почасти від короля |
4. Посилення процесу окатоличення та ополячення українського населення після Люблінської унії. Перехід частини української шляхти до католицької віри відбувався з різних причин: 1) відкривався шлях до привілеїв та посад; 2) набуття рівних з поляками правах; 3) долучення до здобутків польської культури. 5. Зменшення матеріальної підтримки православної церкви. 6. Активне втручання світської влади в церковне життя. Вищими церковними ієрархами ставали світські особи, які переймалися лише власними матеріальними інтересами. 7. Деградація та дезорганізація церковної ієрархії. 8. Загальний занепад православної церкви |
Учитель. Ідея церковної унії набувала дедалі більшого поширення в українському суспільстві. З’явилися її прихильники і противники. Унійні настрої стали помітними серед світської та духовної верхівки українського суспільства. Впливовий князь Костянтин Острозький хотів, щоб православно-католицька унія відбулася на засадах рівноправності обох церков. Він наполягав на залученні до унії всієї Східної церкви.
Іншу позицію посідали українсько-білоруські православні єпископи. У першій половині 90-х років XVI ст. вони від свого імені розпочали таємну підготовку до церковної унії. Верхівка православного духовенства склала унійну програму з 33 пунктів. У ній було наголошено на поступках католикам з догматичних питань, тобто основних положень християнського віровчення, які розглядають як істинні і тому не потребують доведення.
Водночас програма обстоювала інтереси православної церкви: заборонялося перехрещувати людей з грецького (православного) обряду на латинський (католицький), перетворювати православні церкви і монастирі на католицькі, порушувати усталений порядок обрання на вищі церковні пости. Застерігалося збереження православних обрядів, церемоній, богослужінь і свят. Наголошували також на гарантуванні всіх маєткових прав духовенства й допущенні його верхівки до польського сенату й Коронного трибуналу.
Активізації унійного руху в другій половині XVI ст. сприяли два чинники:
1. Розгортання діяльності єзуїтів на території Польщі, заснування великої кількості єзуїтських шкіл, що зумовило появу полемічної літератури. Багато талановитих проповідників працювали на ідею унії (Венедикт Гербест, Петро Скарга).
2. 1582 року папою Григорієм ХІІІ була проведена «календарна реформа», що поглибила розкол суспільства, тому що суттєво розвела в часі релігійні свята православних і католиків.
Щоб приборкати українців ідеологічно і духовно, польський король та його прибічники вирішили штучно об’єднати дві церкви — католицьку й православну. Ідея укладення унії знайшла прихильників і в Польській державі, і в церковних колах, які мали тут свої інтереси. Проте, як засвідчив подальший розвиток подій, їхні сподівання не справдилися.
Ініціатором укладення церковної унії з Римом був львівський православний єпископ Гедеон Балабан, який тривалий час вів суперечки зі Львівським братством. Цю ідею підтримали холмський єпископ Діонізій Зборуйський, пінський єпископ Леонтій Пельчинський та луцький єпископ Кирило Терлецький, а з 1593 р. і нововисвячений володимирський єпископ Іпатій Потій. Ідею унії, особливо на етапі її підготовки, підтримував і найвпливовіший світський український магнат князь Костянтин Острозький. Для обговорення і вирішення цього питання протягом 1590-95 років єпископи провели 5 синодів і, погодивши основні питання, у червні 1595 р. доручили єпископам Іпатію Потію та Кирилові Терлецькому вести переговори про об’єднання церков у Римі, куди вони виїхали у вересні цього самого року. Після тривалих переговорів у грудні 1595 року обидва єпископи були прийняті папою Климентієм VIII і визнали католицьке віросповідання. Згодом було видано документ, який установлював права та привілеї уніатської церкви.
Рольова гра
Учні об’єднуються у дві групи і опрацьовують питання про Берестейську церковну унію і підготовку до неї, працюючи з текстом підручника.
1-ша група — «прибічники унії» — має розглянути портрети Іпатія Потія та Кирила Терлецького, опрацювати матеріал підручника і документа та дати відповідь на запитання.
Із меморандуму православних українських єпископів королю Сигізмунду ІІІ кінця 1594 року
Перш за все ми, єпископи, (спостерігаємо — авт.) великі недоладності й недбалість у ставленні до церков Божих і до священного закону... і як з чотирьох патріархів стало вісім, і яке вони в столицях своїх життя ведуть, і як один під одним підкопуються, і як столиці соборні церкви Божої занедбали. Саме через це ми, не бажаючи далі перебувати в такій непорядності та під таким їхнім пастирством, одностайно погодившись, але під умовою, якщо його господар і помазанець Божий зволить захотіти під одним пастирством хвалу Божу поширити і нас до таких свобод з нашими єпископами й церквами, з монастирями і всім духовенством так, як і їх милості духовні римські, залучати й оберігати, — хочемо з допомогою Божою приступити до об’єднання віри й того пастиря одного, головного, якому самим нашим спасителем це довірено, найсвятішого папу римського нашим пастирем признати; тільки просимо, аби господар, його милість, нас єпископами нашими привілеєм його королівської милості запевнити, ті артикули, нижче описані, затвердити та закріпити на вічні часи зволив.
Запитання
1. Чому частина українських православних єпископів погодилась на унію?
2. На яких умовах вони прагнули до об’єднання православних з католиками?
3. Яку роль у підготовці унії відіграли Іпатій Потій та Кирило Терлецький?
2-га група — «противників унії», яка також повинна опрацювати матеріал підручника і документа, розглянути ілюстрацію, а потім обґрунтувати позицію противників унії і дати відповідь на запитання.
Із полемічного твору «ключ царства небесного»
Герасима Смотрицького
Учителі костьолу римського, тих особливо часів багато, як усно кафедр костьолів, так і письмово з верстатів друкарських, і багатьма активними діями з великою пильністю й потужним старанням, обминаючи своїх, котрі від їх костела, узнавши в ньому щось непристойне відступивши, звертаючись до вас, народи руські, різними методами, засобами, підносячи честь, святобливість, багатство і над всіма під небом зверхність своїх католиків римських і від них встановлені закони і віри також, а ваших патріархів грецьких, і від них державну віру й закон, із вами спільно, недовірством, глупством, відступництвом змішавши, перед очима вашими явно топчуть ногами й закликають вас до єдності.
Запитання
1. Чому низка українських єпископів, шляхтичів, міщан відмовилися від ідеї об’єднання церков?
2. Які позиції в цьому питанні посіли єпископ Гедеон Балабан та князь Костянтин Острозький?
Робота з підручником
За допомогою підручника з’ясувати умови Берестейської унії та скласти тезовий план до цього питання.
Орієнтовний вигляд тезисного плану Умови Берестейської унії
● Українська церква зберігала східний обряд, церковнослов’янську літургічну мову, право на заміщення митрополичої та єпископських кафедр, вживання старого (юліанського) календаря, нижче духовенство і надалі зберігало право одружуватись.
● Визнавали зверхність папи римського як першоієрарха усієї християнської церкви та були прийняті догми католицької церкви.
● Православне духовенство, що визнало рішення Берестейської унії, було урівняне в правах з католицьким, звільнялося від сплати податків та виконання інших повинностей.
● Єпископам були обіцяні місця в сенаті Речі Посполитої, але ця обіцянка не була виконана урядом.
● Шляхта та міщани, що прийняли унію, також урівнювались у правах з католиками латинського обряду й одержали право обіймати посади в державних та міських урядах.
Учитель. Одразу ж після Берестейського собору з восьми єпархій Київської митрополії унію прийняли шість: Київська, Володимир-Волинська, Турово-Пінська, Луцька, Холмська і Полоцька. Перемишльська та Львівська єпархії прийняли її згодом — відповідно 1692 та 1700 року.
Робота з історичною інформацією
Опрацюйте історичний текст і дайте відповідь на запитання.
Після укладення унії розпочався масовий наступ на православну церкву. Унію насаджували силою, православні церковні маєтності передавали уніатам, православні залишилися без вищої церковної ієрархії. Водночас уніати перебували в стані невизначеності, ніби між двома вогнями. Православні вбачали в них зрадників, а католики не вважали їх повноцінними громадянами... Католицька верхівка вбачала в греко-католицькій церкві лише засіб поширення власного впливу, а не самостійну церковну організацію.
Отже, форсований наступ католицизму на українські землі, що посилився після укладення Люблінської унії, мав своїм наслідком ополячення та окатоличення українського народу, вів до загальної дезорганізації та занепаду православної церкви, яка катастрофічно втрачала роль осередку культурного життя, гаранта збереження національних традицій. Берестейська унія була для Польщі зручною формою посилення своєї влади на українських землях, розширення сфери впливу католицизму, а для частини православного духовенства — спробою підняти його престиж, подолати дискримінацію православних вірян, вивести православну церкву із кризи (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 123).
Запитання
1. Поясніть, як і чому виникла греко-католицька церква.
2. Якими були наслідки Берестейської унії 1596 року для України?
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Учитель. Польський уряд уважав унію обов’язковою для всіх православних на території Речі Посполитої. Православна релігія стала практично незаконною. Унію насаджували силою. За допомогою Берестейської унії польські пани й католицьке духовенство сподівались денаціоналізувати та ополячити український і білоруський народи. Проте вони стійко боролися проти нав’язування католицтва та унії.
Бесіда
1. Як ви вважаєте, чи була церковна унія на той час необхідною?
2. Чи можна було вирішити суперечки тогочасного церковного життя іншим шляхом?
3. Чи вважаєте ви дії Іпатія Потія необхідними?
4. Як ви розумієте слова І. Франка: «...[унійне духівництво] видавало багато польських книжок, навіть в обороні руських партикулярних інтересів, ...але не менше певні факти, що русини-уніяти не зробилися поляками, писали по-руськи, не любили поляків і польського панування, а належність до унії не перешкоджувала їм бути й вільнодумцями, і українськими патріотами».
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України