Усі уроки «Історія України». 8 клас

УРОК 7

Практичне заняття. Полемічна література — дзеркало духовного життя та ідейних шукань українських просвітителів наприкінці ХVI — у першій половині ХVII ст.

УРОК 8

Українська православна церква в першій половині ХVII ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● називати імена найвідоміших діячів культури та церкви;

● пояснювати і застосовувати поняття: «колегія», «академія»;

● наводити приклади поширення реформаційних ідей в українському суспільстві, впливу гуманізму та ролі історичних діячів доби в розбудові української культури;

● висловлювати судження щодо діяльності П. Могили.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Яким було становище православної церкви в другій половині ХVІ ст.?

2. Чому виникла ідея про унію православної та католицької церков? На яких умовах пропонували її здійснити?

3. Чи вдалося об’єднати католицьку і православну церкви в єдину християнську церкву? Чому?

4. Розкажіть про утворення греко-католицької церкви.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Робота з історичним джерелом

Опрацюйте історичне джерело і дайте відповідь на запитання.

Із промови українського православного шляхтича Лаврентія деревинського

Придивися ще до образ і нечуваного гноблення — хіба не гноблення народу нашого руського те, що, крім наших міст, коїться у Львові? Хто сповідує грецьку віру і не перейшов в унію, той не може проживати в місті, міряти ліктем і квартою і бути прийнятий до цеху. Не дозволяється поважати за церковним обрядом тіло померлого і відкрито приходити до хворого з тайними Божими... (Власов В. Історія України. Підручник для 8 класу. — К. : Ґенеза, 2004. — С. 61-62)

Запитання

1. На основі джерела охарактеризуйте вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні.

2. Які змінилося становище Української православної церкви?

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Берестейська унія стала тією подією, яка на багато років визначила особливості церковного життя в Україні. Вона мала на меті подолати кризу православної церкви, але насправді привела до розколу українців. Унія ще більше погіршила становище православної церкви і спричинила розгортання боротьби за покращення її становища. Цю боротьбу очолювали братства, що домоглися права ставропігії у Львові, Луцьку та Києві. А приєдналися до цієї боротьби представники всіх верств українського суспільства. На початку XVII ст. братства перетворились на впливові організації, здатні боротися за православну церкву.

Право ставропігії — право підпорядковуватись не своїм єпископам, а безпосередньо патріархові.

Становище новоствореної греко-католицької (уніатської) церкви теж залишалося складним. Уніатські священики не отримали обіцяних прав, рівності уніатської і католицької церков не було досягнуто. А українці ж ставилися до греко-католицької церкви як до чужої. До того ж її використовували католики в боротьбі з православними.

Ці всі протиріччя ще більше ускладнювали й без того складне становище православної церкви в Україні. На захист православ’я стають запорожці, які підтримували братства коштами та військовою силою.

Робота з історичною інформацією

Опрацюйте тексти і дайте відповіді на запитання.

Текст 1. Покровителями й оборонцями братств стали запорожці, а найбільше допомагав Сагайдачний. Він сам з усім козацьким військом записався до Київського братства і помагав по різних містах утримувати школи, а в Києві заснував школу. Він знав, що народ повинен мати багато вчених, освічених людей, щоб уміти оборонятися перед ворожими напастями на віру і народ. Бачив, яке вбоге і темне було тоді українське духовенство, що не мало свого верховного пастиря. Тому 1620 року, коли через Київ переїздив єрусалимський православний патріарх Феофан, Сагайдачний попросив його висвятити українському народу митрополита і єпископів, щоб наглядали за священиками та щоб стерегли й обороняли віру (Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків. — К.: Проза, 1994. — С. 72).

Запитання

1. Як ви гадаєте, чому козацтво стало на захист православ’я?

2. Яку підтримку воно надавало православній церкві?

Текст 2. Після того як владики попереходили на унію, то на всю Україну було тільки два православні єпископи: львівський Балабан і перемишльський Копистянський. Коли ж вони померли, то заступник єпископа у Львові — владика Тисаровський був одинокий православний єпископ. Король настановляв тільки уніатів і тільки уніатських єпископів уважав за законних. Жодні заходи православних панів і шляхти не помагали. Єпархії лишались без єпископів, нікому було настановляти священиків. Коли 1620 року переїздив через Київ з Москви єрусалимський патріарх Теофан, то до нього звернулись представники від усього українського громадянства з проханням висвятити митрополита й єпископів. Прохання це підтримав Сагайдачний. Тоді Теофан висвятив на митрополита Йова Борецького і ще п’ять єпископів. Фактично влада їх поширилась тільки на область, де стояло козацьке військо. Польська влада їх не визнавала, і коли один із них виїхав до своєї єпархії на Білорусь, розпочала страшенні переслідування, так що той єпископ мусив тікати назад до Києва під охорону козацьких мушкетів (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 103).

Запитання

1. Як ви вважаєте, яка б доля спіткала Українську православну церкву після смерті останнього єпископа Тисаровського?

2. За яких обставин українцям удалося відновити православну ієрархію?

3. Яке значення це мало для Української православної церкви?

Учитель. Таким чином, у православних колах, які були пов’язані з Київським братством і Військом Запорозьким, народився план відновлення православної ієрархії в обхід королівської влади. Вирішено було скористатися приїздом до Києва 1620 року єрусалимського патріарха Феофана.

Шляхта, міщани і козаки переконали Феофана в необхідності висвячення православного єпископату. Це висвячення відбулося в жовтні спочатку в Києві і Трахтемирівському монастирі, а пізніше — в Білій Церкві та Животові на Брацлавщині. У сан київського митрополита було висвячено Іова Борецького, у перемишльського єпископа — Ісайю Копинського, у полоцького архієпископа — Мелетія Смотрицького, у володимирського єпископа — Єзекіїла Кур- цевича, у луцького єпископа — Ісаакія Борисковича, у холмського єпископа — Паїсія Іполитовича. Турівськопінську кафедру посів грецький єпископ Авраамій.

Відновлення православної ієрархії стало можливим насамперед завдяки політичній і військовій підтримці запорожців, які виступили в авангарді боротьби за релігійні права і свободи українського народу. Ця подія помітно вплинула на поглиблення національної самосвідомості політично активних прошарків українського суспільства.

1632 року відбулися вибори польського короля після смерті Сигізмунда III. Новим королем став його син Владислав IV. Він хотів заволодіти ще й короною російського царя. Для війни з Російською державою йому потрібна була підтримка православного населення Речі Посполитої, насамперед запорозьких козаків.

Владислав IV вирішив піти назустріч політичним вимогам православної шляхти, козаків і міщан. Він погодився легалізувати, тобто офіційно визнати Православну церкву.

1632 р. були складені так звані «Пункти для заспокоєння руського народу». За цим документом визнавали православні єпархії.

За православними визнавали свобода богослужіння, право споруджувати церкви і шпиталі, засновувати школи, друкарні і братства.

1633 р. король зобов’язався виконати «Пункти». Він затвердив новообраних ієрархів Православної церкви. Привілей на Київську митрополію отримав архімандрит Києво-Печерського монастиря Петро Могила, який походив з роду молдавського господаря (правителя).

Легалізація Православної церкви відкрила шлях до її організаційного зміцнення.

Робота з історичним джерелом

Опрацюйте документ і дайте відповіді на запитання.

З обітниці Петра Могили

Я, Петро Могила, милістю Божою і за власною своєю мовою умислив фундувати школи, аби молодь у побожності, у звичаях добрих, у науках вільних навчена була... на користь і втіху православного роду.

Запитання

1. У чому вбачав П. Могила суть своєї діяльності?

2. Чому П. Могила спрямовував свої зусилля саме на створення шкіл?

Церковна реформа Петра Могили Складання тез

Слухаючи розповідь учителя, складіть тези до питання «Церковні реформи Петра Могили».

Орієнтовний вигляд тез

1. Домігся від польської влади визнання церковної ієрархії, за православними визнавалося право мати свого митрополита та єпископів, визначалися умови розв’язання суперечок між православними та уніатами.

2. Запровадив сувору дисципліну серед священиків і ченців, нагляд за якими повинні були здійснювати протопопи. Обмежив право магнатів втручатися в церковні справи. Запровадив богослужіння українською мовою.

3. Православній церкві було повернуто її майно і землі. Відбудовано Софійський собор, Десятинну церкву, церкву Спаса на Берестові, Михайлівську церкву у Видубецькому монастирі та ін.

4. Велику увагу приділяв освіті духівництва, за його ініціативи була відкрита Лаврська школа, яка 1632 року після об’єднання

з Київською братською школою була перетворена на колегіум під патронатом Петра Могили. Дбав про розвиток друкарень, опікувався Львівською друкарнею, де було видано його «Требник».

Бесіда

1. Охарактеризуйте діяльність Петра Могили.

2. Визначте, яку роль відігравала православна церква в житті України першої половини XVII ст.

Учитель. Київський колегіум була організований за зразками єзуїтських навчальних закладів. Навчання там тривало 12 років, класів було вісім, а предметів, що викладали, понад 30. Навчалося там понад 1 000 учнів. Вивчали українську, грецьку, латину, польську, церковнослов’янську мову, а основу навчальних предметів становили «сім вільних наук»: граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика. Навчання поділялося на: чотирирічну «школу богослов’я», дворічну «школу філософії» і «школу риторики та поетики». Викладачі та учні мали змогу користуватися однією з найбільших на той час бібліотек Петра Могили. Студенти колегіуму часто організовували наукові диспути, вистави, влаштовували різноманітні свята й вечори.

Києво-Могилянський колегіум тривалий час був єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України. Її вихованці ставали засновниками шкіл, відкривали бібліотеки, сприяли розвиткові літератури, театру, музики, образотворчого мистецтва.

Наприкінці XVII ст. за поданням гетьмана І. Мазепи російський цар Петро І надав Київському колегіуму статус академії.

Бесіда

1. У чому полягало історичне значення відкриття Києво-Могилянського колегіуму?

2. Яке місце він посідав у національно-культурному розвитку?

Учитель. Під керівництвом П. Могили було складено перший православний катехізис. Для його затвердження 1643 року в Яссах був скликаний загальноправославний синод. Але оскільки з розглядом цього документу зволікали, Могила видрукував короткий катехізис. Повний катехізис було видано вже після смерті Петра Могили в Європі грецькою, латиною та польською мовами. 1696 року його передрукували в Москві, коли він уже заслужив на повагу всіх православних богословів Західного світу. Тривалий час катехізис Петра Могили виконував роль найбільш повного викладу православної віри.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Закінчи речення

1. Берестейська церковна унія була задумана, щоб подолати кризу православної церкви, але насправді привела до... ... .

2. Право підпорядковуватись не своїм єпископам, а безпосередньо патріархові називається

3. Коли 1620 року переїздив через Київ з Москви представник єрусалимського патріарха Теофан, то до нього звернулись представники від усього українського громадянства з проханням ...

4. 1620 року в сан київського митрополита було висвячено... ... .

5. 1632 р. були складені так звані «Пункти для ... ... ... ».

6. 1632 року — митрополитом Київським і Галицьким був затверджений... ... .

7. Петро Могила обмежив право магнатів втручатися у ... .

8. У Львівській друкарні було видано працю П. Могили ... .

9. На православному церковному соборі в Києві 1629 року розглядали питання про ... ... .

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.