Серія «Мій конспект». «Всесвітня історія». 9 клас
ТЕМА 5. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВІТОВИХ КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІХ СТ.
УРОК 26
ЗАВЕРШЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ СВІТУ. КОЛОНІАЛІЗМ
Навчальні цілі: характеризувати ознаки завершення територіального поділу світу, колоніальний гніту країнах Сходу і Африки, експлуатацію сировинних і людських ресурсів; визначати особливості британського, французького і німецького колоніалізму, геополітику, суперечливі наслідки колоніального панування, зворотний вплив колоніальних володінь на розвиток і долю метрополій; показувати на карті колоніальний поділ світу наприкінці XIX ст., колонії та напівколонії; висвітлювати становище народів Африки, що були під владою європейських колонізаторів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Основнідати: 1869 р. — відкриття Суецького каналу; 1885-1900 рр. — «гонка за Африку»; 1891 р. — початок будівництва Транссибірської залізниці.
Обладнання: підручник, настінна карта та атлас «Завершення територіального поділу світу на початку XX ст.».
Поняття та терміни: «геополітика», «колонія», «напівколонія», «колоніалізм», «метрополія», «концесія».
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів
Фронтальна бесіда
- 1. Відколи бере свій початок епоха відкриття та освоєння нових земель?
- 2. Які країни першими утворили колоніальні імперії? Чому саме вони?
- 3. Як розпочиналися колоніальні захоплення на Сході?
- 4. Чим вони були зумовлені?
- 5. Як поводилися європейці на захоплених територіях?
III. Мотивація навчальної діяльності
Постановка проблемного запитання
- Чому територіальний поділ світу завершився саме наприкінці XIX ст. і чому об’єктом територіальної експансії стали Азія та Африка?
Представлення теми та очікуваних результатів.
IV. Вивчення нового матеріалу. Осмислення, нових знань і умінь
Завершення територіального поділу світу
Робота з історичною картою
За допомогою карти історичного атласа показати:
- а) метрополії, що до початку XX ст. мали колонії у Азії і Африці;
- б) країни, які були перетворені на колонії;
- в) найбільші колоніальні імперії.
Складання схеми «Шляхи колонізації»
Колоніальна політика на Сході та в Африці
Презентація випереджального завдання груп
Розгляд карти-схеми: «Найбільші метрополії кінця XIX ст. та їх колонії в Африці».
Суперечливість наслідків колоніального панування.
Зворотний вплив колоній на метрополії
Складання таблиці
Працюючи в парах, учні за допомогою текста підручника складають таблицю «Суперечливість наслідків колоніального панування».
|
Позитивний вплив |
Негативний вплив |
|
Поширення передових промислових технологій; будівництво залізниць; відкриття шахт, копалень, переробних підприємств; встановлення телеграфного зв’язку; формування банківської системи; залучення до світової системи господарства |
Підкорення корінних народів, придушення їх опору; порушення традиційного укладу життя, культури, побуту; порушення торгівельних зв’язків; занепад власного виробництва; пограбування багатств підкорених країн; знищення власної державності |
Індивідуальне прогнозування
Спираючись на наявні знання, спрогнозуйте, яким був зворотній вплив колоній на метрополії.
V. Узагальнення та систематизація нових знань і умінь
Обговорення проблемного питання.
VI. Перевірка одержаних знань і умінь
Експрес-контроль «Так» — «Ні»
- 1. Одним із найпоширених шляхів колонізації є насильницький. (Так)
- 2. Основним об’єктом російської експансії стала Південна Африка. (Ні)
- 3. Метрополії — це держави, які перебували в економічній залежності від інших держав. (Ні)
- 4. Колоніальна політика викликала потужний національно-визвольний рух. (Так)
- 5. Найбільш агресивною до територіальних загарбань в кінці XIX ст. була Німеччина. (Так)
- 6. Французька зовнішня політика була спрямована на зближення з Росією і Англією для боротьби проти Німеччини. (Так)
- 7. Країною, яка захистила свою незалежність, був Єгипет. (Ні)
- 8. Чи перетиналися інтереси Росії та Великої Британії в Індії. (Ні)
VII. Домашнє завдання
Випереджальні завдання: підготувати повідомлення «Кастовий устрій індійського суспільства та його особливості» та «Релігійне розшарування індійського суспільства».