Усі уроки до курсу «Історія України». 8 клас
УРОК 14
Тема. Гетьман Конашевич-Сагайдачний
Мета: визначити, з якою метою українське козацтво брало участь у Хотинській війні, охарактеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; розвивати в учнів уміння давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії, аналізувати історичні документи та інші джерела інформації та на їх основі робити певні висновки, узагальнення.
Основні поняття: «Кримське ханство», «ясир», «яничари», «Хотинська війна».
Обладнання: карта, портрет Гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного, картки з документами та ілюстраціями.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
- характеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного;
- визначати наслідки участі козаків у Хотинській війні;
- давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії;
- визначати хронологічну послідовність основних подій;
- аналізувати історичні документи та інші джерела інформації та на основі їх робити певні висновки, узагальнення.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
Евристична бесіда
- 1. До складу яких держав входили українські землі на початку XVII ст.?
- 2. Коротко охарактеризуйте становище українського населення під владою іноземних держав.
- 3. Якої шкоди завдавали українським землям турецько-татарські набіги?
- 4. Яке значення мала боротьба козаків з турками й татарами?
- 5. Охарактеризуйте військову майстерність козаків.
- 6. Як ви вважаєте, з якою метою козаки здійснювали походи проти турків та татар?
У процесі бесіди діти повинні дійти висновку, що турецько-татарські набіги завдавали величезної шкоди українським землям: фізичне винищення й вигнання в рабство тисяч і тисяч людей, спустошення величезних територій, розорення господарства, гальмування культурного розвитку. Польський уряд не в змозі був боронити українські землі від цих ворогів, тому захист українського населення ліг на плечі українського козацтва. Фактично саме козаки відігравали головну роль у боротьбі з турками та татарами.
II. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. На середину XV ст. міжнародне становище українських земель ускладнилося. Саме в цей період унаслідок занепаду монголо-татарської держави (Золотої Орди) в Криму виникла татарська держава — Кримське ханство (розповідь учитель супроводжує показом згаданих територій на карті). Воно швидко потрапило у васальну залежність від турецького султана. Вони нападали на сусідні країни, щоб захопити здобич. Нерідко до татар приєднувалися турки.
III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Розгляд теми починається з опрацювання таблиці, що супроводжується розповіддю вчителя.
Турецько-татарські напади на Україну
- Знищення й спустошення українських земель.
- Пограбування й спалення українських міст та сіл.
- Захоплювали в полон українських чоловіків, жінок, хлопчиків та дівчат, які потрапляли в рабство; полонених називали ясир.
- Чоловіки ставали веслярами на турецьких галерах-каторгах, жінки та дівчата потрапляли до гаремів, хлопчиків віддавали до султанської гвардії, де з них виховували вірних захисників султанського престолу — яничар.
- Всіх, хто чинив опір, убивали
Робота з ілюстраціями і документом
Учні працюють з ілюстраціями «Суне татарська орда», «Ординці женуть полонених» та українською народною піснею «За річкою вогні горять».
За річкою вогні горять,
Там татари полон ділять.
Село наше запалили
І багатство розграбили,
Стару неньку зарубали,
А миленьку в полон взяли.
А в долині бубни гудуть,
Бо на заріз людей ведуть:
Коло шиї аркан в’ється,
І по ногах ланцюг б’ється.
А я, бідний, з діточками
Піду лісом, стежечками.
Нехай йому із водою...
Ось-ось чайка наді мною.
(Українські народні пісні та думи. — К., 1992. - С. 35—36)
Завдання
На основі наведених історичних джерел визначте, які наслідки мала для українців турецько-татарська агресія?
Розповідь учителя
З появою Запорозької Січі боротьба проти турків та татар набирала дедалі запеклішого характеру Починаючи з кінця XVI ст., козаки здійснювали постійні напади на володіння Туреччини та Кримського ханства.
У відповідь на татарські вторгнення запорожці нищили татарські кочові стійбища. Вони руйнували татарські й турецькі фортеці, знищували їхні гарнізони, здійснювали проти них морські походи. Найбільш вдалими були походи на початку XVII ст. Цей період в історії козацтва так і назвали «доба героїчних походів». Найбільш вдалими були:
- 1606 р. — козаки завдали удару по турецьких фортецях Акерман, Кілія, Варна;
- 1608 р. — здобули Перекоп, а згодом і Ізмаїл, Кілію та Акерман;
- 1616 р. — козаки здобули Кафу — найбільший невільничий ринок у Криму і визволили бранців.
Завдання
Визначте, яку роль відігравали козацькі походи проти турок та татар. Свої висновки підтвердьте прикладами з літературних творів, які ви опрацювали удома.
Висновок: козаки вирушали у морські походи проти турок та татар, щоб здобути здобич, визволити з рабства своїх побратимів та інших невільників. Ці походи тримали Османську імперію в постійному напруженні, виснажували її військові сили, перешкоджали здійсненню її агресивних планів щодо інших країн.
Учитель. Одним із яскравих прикладів героїчної боротьби українського козацтва проти турецько-татарських завойовників є діяльність гетьмана Самійла Кішки.
Історична довідка
Самійло Кішка
- Учасник морських походів проти турків та татар.
- Під час одного з них потрапив у полон, де перебував 25 років.
- У 1599 р. організував повстання українських невільників на турецькій галері, які, перебивши команду, повернулися в Україну.
- У 1600 р. був козаки обрали його гетьманом.
- Домігся від польського короля скасування баніції (закону про визнання козаків поза законом), внаслідок чого козацтво було визнане як окремий суспільний стан.
- Помер у 1620 р.
Робота з історичним текстом
Документ 1. Самійло Кішка (уривок з української народної думи)
Тоді турки-яничари у галеру входжали,
Безпечно спати полягали,
А котрії хмільні бували, на сон знемагали,
Коло пристані козловської спати полягали...
Тоді Кішка Самійло полуночної години дождав,
Сам між козаків устав.
Кайдани із рук, із ніг у Чорнеє море пороняв;
У галеру входжав, козаків побуджав.
Саблі булатнії на вибір вибирає,
До козаків промовляє:
«Ви, панове-молодці, кайдани не стучіте,
Ясини не вчиніте,
Нікотрого турчина в галері не збудіте...»
То козаки добре зачували,
Самі з себе кайдани скидали,
У Чорнеє море кидали,
Ні одного турчина не збудили...
(Українські народні пісні та думи. — К, 1992. - С. 17—18)
Завдання
- 1. Як ви вважаєте, яка подія з життя Самійла Кішки описується в даному уривку?
- 2. Які риси характеру цього славного козака ви можете назвати?
Перш ніж почати розгляд питання про діяльність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, діти отримують завдання: скласти історичний портрет цього гетьмана (див. пам’ятку до уроку 6).
Історична довідка
Петро Конашевич-Сагайдачний
- Походив зі шляхетського роду з-під Самбора в Галичині, навчався в Острозькій академії, згодом подався в козаки, де його обрали гетьманом.
- Своє прізвисько Сагайдачний отримав від слова «сагайдак» (колчан для стріл), бо вмів добре стріляти з лука.
- Захоплювався військовою справою; очолював походи запорожців на турецьку фортецю Варну (1605), на Кафу (1606), в Росію (1617), в Туреччину (1621), під час яких здобув славу полководця.
- Всі проблеми з польським урядом намагався вирішувати мирним шляхом.
- Брав участь у Хотинській війні на боці Польщі.
- Дбав про культурне піднесення України.
При складанні історичного портрета П. Сагайдачного слід використати такі текстові історичні джерела та ілюстрації з його зображенням (спочатку їх краще опрацювати в малих групах, а потім з усім класом).
Робота з історичними текстами
Документ 2. Зі спогадів сучасників
«Змалку привчився натягати лук, зброї та коня з рук не випускати.., легко переносити всяку тяготу, голод, труд; не боятися ворога і в небезпеці проявляти мужність... І взагалі, то був чоловік великого духу, що шукав небезпеки, легковажив життям, у бій ішов перший, відходив останній...» (Тараненко М. Т, Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К: Фаренгейт, 2000. — С. 53)
Документ 3. І. Крип’якевич про П. Сагайдачного
«Він був відважний вояк і добрий вождь. Не шкодував він життя, сам шукав небезпеки, перший ішов у бій, відступав останній, в поході був обережний і насторожений. Від козаків він вимагав послуху й дисципліни, за всякі провини карав гостро. Він знав, що тільки в трудах і небезпеках можна виробити добре військо. Щороку Сагайдачний водив козаків на Чорне море проти турків та татар... Під Сагайдачним козаки підучилися добре воєнного ремесла і здобули собі велику славу в усьому світі». (Крип’якевич І. Історія України. — К.: Товариство «Просвіта», 1992. - С. 58)
Документ 4. О. Д. Бойко про Сагайдачного
«У гетьманській діяльності керувався прагматизмом, тверезим розрахунком, твердістю і водночас схильністю до компромісів». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 140)
Документ 5
«Він сам з усім козацьким військом записався в члени Київського братства і помагав по різних містах утримувати школи, а в Києві заснував школу. Він знав, що народ повинен мати багато вчених, освічених людей, щоб уміти оборонятися перед ворожими напастями на віру і народ. Бачив, яке вбоге і темне тоді було українське духовенство, що не мало свого верховного пастиря. Тому в 1620 р., коли через Київ переїздив єрусалимський православний патріарх Феофан, Сагайдачний попросив його висвятити українському народу митрополита й єпископів, щоб наглядали над священиками та щоб стерегли й обороняли віру». (Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків. — К: Проза, 1994. - С. 72)
Завдання для учнів
Згрупуйте дані сторичні джерела як такі, що характеризують:
- а) риси характеру Сагайдачного;
- б) його діяльність щодо впорядкування козацького війська;
- в) участь у військових походах;
- г) політичну діяльність і дипломатичний хист;
- д) просвітницьку діяльність;
- е) підтримку православної церкви.
Робота з хронологічною таблицею
Перед тим, як розпочати опрацювання питання про участь українського козацтва у Хотинській війні, учні отримують завдання: скласти хронологічну табличку «Хотинська війна».
Хотинська війна |
||
Дата |
Подія |
Наслідки |
1 |
2 |
3 |
Вересень 1620 р. |
Битва під Цецорою |
Польські війська були вщент розгромлені турецькою армією |
Квітень 1621 р. |
Похід Османа II із 150- тисячною армією проти Речі Посполитої. До нього приєднується 60-тисячна кримська орда |
Польський уряд звертається до українських козаків із закликом узяти участь у війні проти Туреччини, обіцяючи їм розширити права і привілеї |
15—17 червня 1621 р. |
Козацька рада в урочищі Суха Діброва на Черкащині |
Прийнято рішення про негайний виступ козацького війська у похід проти Туреччини |
Червень 1621 р. |
Делегація у Варшаву на чолі з П. Сагайдачним |
Узгодження умов козацької допомоги |
Серпень 1621 р. |
Обрання гетьманом Петра Сагайдачного |
Прийнято рішення про з’єднання козацького війська з польським |
24 серпня 1621 р. |
З’єднання козацького і польського військ |
Початок спільних дій проти турків та татар |
2 вересня — 3 жовтня 1621 року |
Хотинська битва |
Перемога українсько-польських військ. Вирішальну роль у перемозі відіграло українське козацтво |
5 жовтня |
Хотинський мир |
Закінчення війни |
Завдання
- 1. Між якими державами велася Хотинська війна?
- 2. На чиєму боці виступило українське козацтво і чому?
- 3. На чиї плечі ліг основний тягар війни?
- 4. Чому перемога під Хотином принесла козацтву славу рятівника християнської цивілізації?
IV. Узагальнення та систематизація знань
Учитель пропонує учням визначити значення діяльності гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Виконувати це завдання доцільно за допомогою методу «Мозковий штурм». Вислухавши всі пропозиції учнів, треба зафіксувати їх на дошці і зробити загальний висновок.
Значення діяльності П. Сагайдачного
- 1. Був досвідченим полководцем. Уславився під час морських походів проти турків та татар. Відіграв вирішальну роль у Хотинській війні.
- 2. Був чудовим політиком. Намагався розширити реєстрове військо та права українського козацтва. Проводив самостійну зовнішню політику.
- 3. Проводив велику просвітницьку роботу. Боровся за відновлення православної ієрархії. Жертвував великі суми грошей на освітні потреби, вступив разом з військом до Київського церковного братства
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал за підручником.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України