Усі уроки до курсу «Історія України». 8 клас

УРОК 14

Тема. Гетьман Конашевич-Сагайдачний

Мета: визначити, з якою метою українське козацтво брало участь у Хотинській війні, охарактеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; розвивати в учнів уміння давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії, аналізувати історичні документи та інші джерела інформації та на їх основі робити певні висновки, узагальнення.

Основні поняття: «Кримське ханство», «ясир», «яничари», «Хотинська війна».

Обладнання: карта, портрет Гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного, картки з документами та ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

  • характеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного;
  • визначати наслідки участі козаків у Хотинській війні;
  • давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії;
  • визначати хронологічну послідовність основних подій;
  • аналізувати історичні документи та інші джерела інформації та на основі їх робити певні висновки, узагальнення.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

  • 1. До складу яких держав входили українські землі на початку XVII ст.?
  • 2. Коротко охарактеризуйте становище українського населення під владою іноземних держав.
  • 3. Якої шкоди завдавали українським землям турецько-татарські набіги?
  • 4. Яке значення мала боротьба козаків з турками й татарами?
  • 5. Охарактеризуйте військову майстерність козаків.
  • 6. Як ви вважаєте, з якою метою козаки здійснювали походи проти турків та татар?

У процесі бесіди діти повинні дійти висновку, що турецько-татарські набіги завдавали величезної шкоди українським землям: фізичне винищення й вигнання в рабство тисяч і тисяч людей, спустошення величезних територій, розорення господарства, гальмування культурного розвитку. Польський уряд не в змозі був боронити українські землі від цих ворогів, тому захист українського населення ліг на плечі українського козацтва. Фактично саме козаки відігравали головну роль у боротьбі з турками та татарами.

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. На середину XV ст. міжнародне становище українських земель ускладнилося. Саме в цей період унаслідок занепаду монголо-татарської держави (Золотої Орди) в Криму виникла татарська держава — Кримське ханство (розповідь учитель супроводжує показом згаданих територій на карті). Воно швидко потрапило у васальну залежність від турецького султана. Вони нападали на сусідні країни, щоб захопити здобич. Нерідко до татар приєднувалися турки.

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Розгляд теми починається з опрацювання таблиці, що супроводжується розповіддю вчителя.

Турецько-татарські напади на Україну

  • Знищення й спустошення українських земель.
  • Пограбування й спалення українських міст та сіл.
  • Захоплювали в полон українських чоловіків, жінок, хлопчиків та дівчат, які потрапляли в рабство; полонених називали ясир.
  • Чоловіки ставали веслярами на турецьких галерах-каторгах, жінки та дівчата потрапляли до гаремів, хлопчиків віддавали до султанської гвардії, де з них виховували вірних захисників султанського престолу — яничар.
  • Всіх, хто чинив опір, убивали

Робота з ілюстраціями і документом

Учні працюють з ілюстраціями «Суне татарська орда», «Ординці женуть полонених» та українською народною піснею «За річкою вогні горять».

За річкою вогні горять,

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство розграбили,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть:

Коло шиї аркан в’ється,

І по ногах ланцюг б’ється.

А я, бідний, з діточками

Піду лісом, стежечками.

Нехай йому із водою...

Ось-ось чайка наді мною.

(Українські народні пісні та думи. — К., 1992. - С. 35—36)

Завдання

На основі наведених історичних джерел визначте, які наслідки мала для українців турецько-татарська агресія?

Розповідь учителя

З появою Запорозької Січі боротьба проти турків та татар набирала дедалі запеклішого характеру Починаючи з кінця XVI ст., козаки здійснювали постійні напади на володіння Туреччини та Кримського ханства.

У відповідь на татарські вторгнення запорожці нищили татарські кочові стійбища. Вони руйнували татарські й турецькі фортеці, знищували їхні гарнізони, здійснювали проти них морські походи. Найбільш вдалими були походи на початку XVII ст. Цей період в історії козацтва так і назвали «доба героїчних походів». Найбільш вдалими були:

  • 1606 р. — козаки завдали удару по турецьких фортецях Акерман, Кілія, Варна;
  • 1608 р. — здобули Перекоп, а згодом і Ізмаїл, Кілію та Акерман;
  • 1616 р. — козаки здобули Кафу — найбільший невільничий ринок у Криму і визволили бранців.

Завдання

Визначте, яку роль відігравали козацькі походи проти турок та татар. Свої висновки підтвердьте прикладами з літературних творів, які ви опрацювали удома.

Висновок: козаки вирушали у морські походи проти турок та татар, щоб здобути здобич, визволити з рабства своїх побратимів та інших невільників. Ці походи тримали Османську імперію в постійному напруженні, виснажували її військові сили, перешкоджали здійсненню її агресивних планів щодо інших країн.

Учитель. Одним із яскравих прикладів героїчної боротьби українського козацтва проти турецько-татарських завойовників є діяльність гетьмана Самійла Кішки.

Історична довідка

Самійло Кішка

  • Учасник морських походів проти турків та татар.
  • Під час одного з них потрапив у полон, де перебував 25 років.
  • У 1599 р. організував повстання українських невільників на турецькій галері, які, перебивши команду, повернулися в Україну.
  • У 1600 р. був козаки обрали його гетьманом.
  • Домігся від польського короля скасування баніції (закону про визнання козаків поза законом), внаслідок чого козацтво було визнане як окремий суспільний стан.
  • Помер у 1620 р.

Робота з історичним текстом

Документ 1. Самійло Кішка (уривок з української народної думи)

Тоді турки-яничари у галеру входжали,

Безпечно спати полягали,

А котрії хмільні бували, на сон знемагали,

Коло пристані козловської спати полягали...

Тоді Кішка Самійло полуночної години дождав,

Сам між козаків устав.

Кайдани із рук, із ніг у Чорнеє море пороняв;

У галеру входжав, козаків побуджав.

Саблі булатнії на вибір вибирає,

До козаків промовляє:

«Ви, панове-молодці, кайдани не стучіте,

Ясини не вчиніте,

Нікотрого турчина в галері не збудіте...»

То козаки добре зачували,

Самі з себе кайдани скидали,

У Чорнеє море кидали,

Ні одного турчина не збудили...

(Українські народні пісні та думи. — К, 1992. - С. 17—18)

Завдання

  • 1. Як ви вважаєте, яка подія з життя Самійла Кішки описується в даному уривку?
  • 2. Які риси характеру цього славного козака ви можете назвати?

Перш ніж почати розгляд питання про діяльність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, діти отримують завдання: скласти історичний портрет цього гетьмана (див. пам’ятку до уроку 6).

Історична довідка

Петро Конашевич-Сагайдачний

  • Походив зі шляхетського роду з-під Самбора в Галичині, навчався в Острозькій академії, згодом подався в козаки, де його обрали гетьманом.
  • Своє прізвисько Сагайдачний отримав від слова «сагайдак» (колчан для стріл), бо вмів добре стріляти з лука.
  • Захоплювався військовою справою; очолював походи запорожців на турецьку фортецю Варну (1605), на Кафу (1606), в Росію (1617), в Туреччину (1621), під час яких здобув славу полководця.
  • Всі проблеми з польським урядом намагався вирішувати мирним шляхом.
  • Брав участь у Хотинській війні на боці Польщі.
  • Дбав про культурне піднесення України.

При складанні історичного портрета П. Сагайдачного слід використати такі текстові історичні джерела та ілюстрації з його зображенням (спочатку їх краще опрацювати в малих групах, а потім з усім класом).

Робота з історичними текстами

Документ 2. Зі спогадів сучасників

«Змалку привчився натягати лук, зброї та коня з рук не випускати.., легко переносити всяку тяготу, голод, труд; не боятися ворога і в небезпеці проявляти мужність... І взагалі, то був чоловік великого духу, що шукав небезпеки, легковажив життям, у бій ішов перший, відходив останній...» (Тараненко М. Т, Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К: Фаренгейт, 2000. — С. 53)

Документ 3. І. Крип’якевич про П. Сагайдачного

«Він був відважний вояк і добрий вождь. Не шкодував він життя, сам шукав небезпеки, перший ішов у бій, відступав останній, в поході був обережний і насторожений. Від козаків він вимагав послуху й дисципліни, за всякі провини карав гостро. Він знав, що тільки в трудах і небезпеках можна виробити добре військо. Щороку Сагайдачний водив козаків на Чорне море проти турків та татар... Під Сагайдачним козаки підучилися добре воєнного ремесла і здобули собі велику славу в усьому світі». (Крип’якевич І. Історія України. — К.: Товариство «Просвіта», 1992. - С. 58)

Документ 4. О. Д. Бойко про Сагайдачного

«У гетьманській діяльності керувався прагматизмом, тверезим розрахунком, твердістю і водночас схильністю до компромісів». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 140)

Документ 5

«Він сам з усім козацьким військом записався в члени Київського братства і помагав по різних містах утримувати школи, а в Києві заснував школу. Він знав, що народ повинен мати багато вчених, освічених людей, щоб уміти оборонятися перед ворожими напастями на віру і народ. Бачив, яке вбоге і темне тоді було українське духовенство, що не мало свого верховного пастиря. Тому в 1620 р., коли через Київ переїздив єрусалимський православний патріарх Феофан, Сагайдачний попросив його висвятити українському народу митрополита й єпископів, щоб наглядали над священиками та щоб стерегли й обороняли віру». (Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків. — К: Проза, 1994. - С. 72)

Завдання для учнів

Згрупуйте дані сторичні джерела як такі, що характеризують:

  • а) риси характеру Сагайдачного;
  • б) його діяльність щодо впорядкування козацького війська;
  • в) участь у військових походах;
  • г) політичну діяльність і дипломатичний хист;
  • д) просвітницьку діяльність;
  • е) підтримку православної церкви.

Робота з хронологічною таблицею

Перед тим, як розпочати опрацювання питання про участь українського козацтва у Хотинській війні, учні отримують завдання: скласти хронологічну табличку «Хотинська війна».

Хотинська війна

Дата

Подія

Наслідки

1

2

3

Вересень 1620 р.

Битва під Цецорою

Польські війська були вщент розгромлені турецькою армією

Квітень 1621 р.

Похід Османа II із 150- тисячною армією проти Речі Посполитої. До нього приєднується 60-тисячна кримська орда

Польський уряд звертається до українських козаків із закликом узяти участь у війні проти Туреччини, обіцяючи їм розширити права і привілеї

15—17 червня 1621 р.

Козацька рада в урочищі Суха Діброва на Черкащині

Прийнято рішення про негайний виступ козацького війська у похід проти Туреччини

Червень 1621 р.

Делегація у Варшаву на чолі з П. Сагайдачним

Узгодження умов козацької допомоги

Серпень 1621 р.

Обрання гетьманом Петра Сагайдачного

Прийнято рішення про з’єднання козацького війська з польським

24 серпня 1621 р.

З’єднання козацького і польського військ

Початок спільних дій проти турків та татар

2 вересня — 3 жовтня 1621 року

Хотинська битва

Перемога українсько-польських військ. Вирішальну роль у перемозі відіграло українське козацтво

5 жовтня

Хотинський мир

Закінчення війни

Завдання

  • 1. Між якими державами велася Хотинська війна?
  • 2. На чиєму боці виступило українське козацтво і чому?
  • 3. На чиї плечі ліг основний тягар війни?
  • 4. Чому перемога під Хотином принесла козацтву славу рятівника християнської цивілізації?

IV. Узагальнення та систематизація знань

Учитель пропонує учням визначити значення діяльності гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Виконувати це завдання доцільно за допомогою методу «Мозковий штурм». Вислухавши всі пропозиції учнів, треба зафіксувати їх на дошці і зробити загальний висновок.

Значення діяльності П. Сагайдачного

  • 1. Був досвідченим полководцем. Уславився під час морських походів проти турків та татар. Відіграв вирішальну роль у Хотинській війні.
  • 2. Був чудовим політиком. Намагався розширити реєстрове військо та права українського козацтва. Проводив самостійну зовнішню політику.
  • 3. Проводив велику просвітницьку роботу. Боровся за відновлення православної ієрархії. Жертвував великі суми грошей на освітні потреби, вступив разом з військом до Київського церковного братства

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.